Рішення

від 23.01.2025 по справі 752/7358/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7358/24

Провадження № 2-о/752/26/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю присяжних Данилюка О.О., Рейдалова Є.В., секретаря судового засідання Овдій-Барандич В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, особа, щодо якої заявлено про визнання її недієздатною - ОСОБА_2 , -

присутні:

заявник: ОСОБА_1

заінтересована особа: не з`явилась

представник особи, щодо якої заявлено про визнання її недієздатною: Лісова Н.В. - адвокат (ордер серії АІ №1593865 від 18.04.2024р.)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про визнання особи недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна, за якою просить визнати недієздатним рідного дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає про те, що із дядьком проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . Дядько є рідним братом матері. Він є особою з інвалідністю другої групи внаслідок психічного захворювання з 2001р., що підтверджується довідкою МСЕК серії КИЕ-1 №002843 та висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №129 від 06.02.2024р. Дядько перебуває на обліку в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради. Через захворювання він не може контролювати свою поведінку, не здатний піклуватись та самообслуговуватись. Внаслідок психічної хвороби він не може висловлювати своєї думку, не може одягнутись, приготувати їжу, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, самостійно вийти з дому, придбати ліки. У зв`язку з тим, що він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він може цим самим поставити під загрозу своє життя. Заявник зазначає, що вже давно здійснює догляд за дядьком, знає його потреби, особливості поведінки. Заявник вказує, що він не має судимостей, позитивно характеризується за місцем роботи, має добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними

засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, суд доходить наступного висновку.

Фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу України визнана судом недієздатною.

Згідно Закону України «Про психіатричну допомогу» під тяжким психічним розладом розуміють порушення психічної діяльності функціонального характеру (затьмарення свідомості, порушення адаптації та сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), яке позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, оцінювати свій психічний стан і поведінку.

Предметом судової діяльності є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового статусу фізичної особи, як обмеження в дієздатності чи визнання її недієздатною.

Фізична особа визнається недієздатною лише на підставі рішення суду в порядку, встановленому ЦПК України.

Необхідність судового порядку визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним обумовлюється істотною зміною правового становища громадянина, який на невизначений період позбавляється можливості самостійно здійснювати свої права і обов`язки. Судова процедура покликана гарантувати правомірність правообмежень, які вживаються до громадянина, особливо якщо судовий розгляд ініційовано особами, що претендують на роль опікунів або піклувальників.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч. 2 п. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Встановлення хронічної хвороби, недоумства, іншого важкого захворювання, що спричинили стійкий розлад психіки, належать до компетенції відповідних медичних закладів.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над особами, визнаними недієздатними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи

опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Згідно з абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

Відповідно до статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними, такий висновок експертизи повинен бути обґрунтованим та мати конкретний характер. При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №8 акцентовано увагу судів на тому, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

З аналізу наведених норм слідує, що висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого в особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не можуть покладатися докази, які ґрунтуються на припущеннях.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи, а саме: свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.10.1958р., свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.03.1988р., свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 29.01.1955р., вбачається, що ОСОБА_2 є рідним дядьком ОСОБА_1 .

За характеристикою з місця роботи ПП «Автошкола Джаст» від 20.03.2024р. ОСОБА_1 жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності, будь-яких претензій щодо нього не надходило, зауважень або особистих доган з боку керівництва не отримував. Має високий рівень відповідальності, ініціативність під час виконання поставлених завдань, уважність до дрібниць, а також дотримання встановлених внутрішніх нормативів та регламентів.

Згідно листа Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.04.2024р. №100/06-3007 повідомлено, що рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатним або обмежено дієздатним до Органу опіки та піклування при Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації не надходило; інформація з приводу фактів, що свідчать про існування інтересів ОСОБА_1 , які суперечать інтересам ОСОБА_2 відсутня.

Листом від 18.04.2024р. №100/09-1098 Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації зазначено, що відповідно до системи електронного документообігу «АСКОД» інформація щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 у Службі відсутня.

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-002400996 Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 на території України станом на 20.03.2024р. незнятої чи непогашеної судимості не має.

За Довідкою від 16.04.2024р. Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричного допомоги» ОСОБА_1 в амбулаторному відділенні під наглядом лікаря-психіатра не перебуває.

За Довідкою №494740 від 16.04.2024р. Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» ОСОБА_1 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.

Згідно Довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі, на предмет вживання психоактивних речовин №1604-5 від 16.04.2024р. психіатричні, в тому числі, спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання опіки та піклування відсутні. За поданням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.12.2024р. №100-17279, як Органу опіки та піклування, ОСОБА_1 може виконувати опікуна над рідним дядьком ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним рішенням суду.

У вказаному поданні також встановлено, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, неодружений, власної родини та дітей не має, зареєстрований та проживає разом з племінником та рідною сестрою за адресою: АДРЕСА_1 . Проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Приватний одноповерховий будинок з великою озелененою

прибудинковою територією знаходиться в гарному стані, складається з 3 кімнат, санвузла, кухні та гаража. В кімнатах в наявності сучасні меблі, в кухні є вся необхідна побутова техніка, в санвузлах - нова плитка та сантехніка, встановлений газовий котел, бойлер. ОСОБА_2 займає окрему кімнату, облаштовану всіма необхідними меблями. Під час обстеження знаходиться вдома, виглядав охайним та доглянутим. ОСОБА_1 доглядає та забезпечує усім необхідним матір та рідного дядька: купує ліки, продукти, відвідує лікарів. ОСОБА_1 не одружений. Призначення опікуном ОСОБА_1 щодо його рідного дядька ОСОБА_2 буде найбільш доцільним.

Ухвалою від 23.09.2024р. суду в даній справі призначалась судово-психіатрична експертиза.

Згідно Висновку судово-психіатричного експерта №1610 від 20.11.2024р. Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Міністерства охорони здоров`я України стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 страждає на психічний розгляд - деменцію внаслідок епілепсії; зазначений розгляд має ознаки хронічного, стійкого психічного розладу; за своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Кваліфікація експерта сумнівів не викликає.

Доказів, що ставили б під сумнів висновок експерта, в судовому засіданні не здобуто.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу України над недієздатною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ст. 60 ч. 1 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Статтею 300 ЦПК України разом з іншим, встановлено, що суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Аналізуючи норми Цивільного кодексу України так ЦПК України в даному питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу в рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм Цивільного кодексу та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Як встановлено вище, за поданням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.12.2024р. №100-17279, як Органу опіки та піклування, ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна рідного дядька ОСОБА_2 в разі визнання його недієздатним.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 страждає на стійкий хронічний психічний розлад у вигляді деменції внаслідок епілепсії та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому його слід визнати недієздатним, при цьому, суд не вбачає перешкод призначити ОСОБА_1 його опікуном.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 293-300 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, особа щодо якої заявлено про визнання її недієздатною - ОСОБА_2 , задовольнити.

2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановити над ним опіку.

3. Призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

4. Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

5. Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.

6. Роз`яснити учасникам, що дане рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії даного судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного даним судовим рішенням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Заінтересована особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 42, код ЄДРПОУ 37413735).

Особа, щодо якої заявлено про визнання її недієздатною: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 27.01.2025р.

Суддя І.О. Ольшевська

Присяжні О.О. Данилюк

Є.В. Рейдалов