Рішення

від 27.01.2025 по справі 759/25646/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/25646/24

пр. № 2/759/1671/25

27 січня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 5 451,28 грн. за утримання житла та комунальних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,6 кв. м. На утриманні у позивача з 01.04.2023 року знаходиться вищевказаний будинок АДРЕСА_2 , для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги. Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» відповідно до наказу № 31 від 01.08.2021 року затверджено тариф у розмірі 17,02 грн. за 1 квадратний метр та типовий Договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння в отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ).

Відповідно до довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем по сплаті внесків склала 5 451,28 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути із відповідача на свою користь 5 451,28 грн. за утримання житла та комунальних послуг.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

17 грудня 2024 року від відповідача - ОСОБА_1 надійшов «відгук на позовну заяву» в якому відповідач зазначила, що за період з 31.08.2021 року по 01.06.2023 року у будинку не працювала система протипожежної автоматики та димовидалення, монтаж даної системи був не закінчений, в роботу вона запущена не була, однак згідно п. 8 додатку 1 до договору за її обслуговування стягувалась плата у розмірі 1,42 грн. за 1 м.кв. Як зазначає відповідач, 27.09.2023 року мешканцями було сформовано звернення з приводу неправомірного стягування плати за технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовиділення, які не працюють, - заява вх. №1891 від 27.09.2023 року - відповіді на яке отримано не було. Зважаючи на викладене, відповідач впродовж 2-х місяців призупинила оплату послуг в частині утримання будинку до з`ясування ситуації. Вказує, що компенсацію витрат за енергоносії проводила вчасно та в повному обсязі згідно виставлених рахунків до поточного часу, що підтверджується банківськими виписками та квитанціями про оплату. За період з 31.08.2021 року по 30.09.2023 року (період, коли утриманням будинку займалось ТОВ «Інвестбудгаличина») нею за непрацюючу систему протипожежної автоматики та димовидалення було сплачено 2 542,15 грн. (тариф 1,42* площа 71,61 кв.м *25 міс).

Не погоджується з тим, що в позовній заяві вказано, що вона, як споживач, ігнорує свої зобов`язання. Запропонувала вирішити дану ситуацію наступним чином: вона сплачує залишок заборгованості, з яким вона згодна, у сумі 2 909,13 грн., а ТОВ «Інвестбудгаличина» виконує перерахунок вартості утримання будинку, шляхом зменшення суми заборгованості на 2 542,15 грн., після чого сторони не будуть мати претензій одна до одної.

Відповідь на відзив від позивача не надходила.

Позивач у судове засідання не з`явився, у поданому позові клопотав про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До початку судового засідання відповідач подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву підтримала та просила відмовити у задоволенні позовної заяви.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

П. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні учасниками справи не подавалися.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на утриманні у позивача з 01 квітня 2023 знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_2 , для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги, що підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви копією Договору №НІ010423/7 про передачу в управління багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до наказу № 31 від 01 серпня 2021 року ТОВ «Інвестбудгаличина» затверджено тариф у розмірі 17,02 грн. за 1 квадратний метр у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ).

Відповідно до довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг за період жовтень 2021 року - жовтень 2024 року, загальна сума основного боргу ОСОБА_1 перед позивачем по сплаті внесків станом на 30.10.2024 року складає 5 451,28 грн.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2024 року, номер інформаційної довідки: 403443063, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею (кв.м): 71.6, житлова площа (кв.м): 31.6, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з нормами статей 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електронне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, про що зазначено у ст. 360 ЦК України.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в статті 7 якого зазначено, що співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).

За визначенням, наданим у статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень статей 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 526, 530, 611 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 611 ЦК України регулює, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач не вносить в повному обсязі плату за отриманні житлово-комунальні послуги в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 5 451,28 грн.

Крім того, відповідачка не заперечувала факту отримання послуг від позивача.

Однак, суд зауважує, що зазначаючи про те, що за період з 31.08.2021 року по 01.06.2023 року у будинку не працювала система протипожежної автоматики та димовидалення, монтаж даної системи був не закінчений, в роботу вона запущена не була, а 27.09.2023 року мешканцями було сформовано звернення з приводу неправомірного стягування плати за технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовиділення, які не працюють, - заява вх. №1891 від 27.09.2023 року, відповідач не надала суду жодного доказу зазначеному.

Так, зокрема, але не виключно, суду не надано заяву мешканців будинку вх. №1891 від 27.09.2023 року, не надано доказів її отримання позивачем. Крім того, жодного належного, допустимого та достатнього доказу на підтвердження того, що у будинку не працювала система протипожежної автоматики та димовидалення, монтаж даної системи був не закінчений і в роботу вона запущена не була, суду також надано не було.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, суд не може встановити викладені відповідачем обставини, оскільки вони не підтвердження жодними доказами.

Однак, разом із відзивом на позовну заяву ОСОБА_1 подано квитанцію №224679509 від 05.12.2024 року з якої встановлено, що ОСОБА_1 05.12.2024 року здійснила платіж на користь ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» у розмірі 2 909,13 грн. із призначенням платежу «Утримання будинку та прибудинкової території о/р НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_4 (оплата боргу за - 2542,15 (виплати за непрацюючу протипожежну безпеку за 25 міс)) від ОСОБА_1 ».

Оскільки відповідачка частково сплатила суму заборгованості у добровільному порядку, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Отже за результатами оцінки викладених у позовній заяві аргументів і наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Інвестбудгаличина» про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 2 542,15 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач надає суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №1567528718 від 04 листопада 2024 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Інвестбудгаличина» здійснено платіж у розмірі 3 028,00 грн. із призначенням платежу «…; Судовий збір за позовом ТОВ ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА; Святошин. районний суд м Києва».

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 1 412,07 грн. (2 542,15 / 5 451,28 * 3 028), що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись: ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (Код ЄДРПОУ: 3652084801011, місцезнаходження: м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19) заборгованість за утримання житла та комунальних послуг у розмірі 2 542 (дві тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 15 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (Код ЄДРПОУ: 3652084801011, місцезнаходження: м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19) суму сплаченого збору у розмірі 1 412 (одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 07 копійок.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О.Горбенко