Вирок

від 27.01.2025 по справі 760/23495/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/23495/24 Провадження №1-кп/760/2391/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Солом`янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження №12024100090001820 від 11.06.2024 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київа, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в :

Так, ОСОБА_5 , будучи матеріально відповідальною особою, перебуваючи на посаді касира відділення «Центр грошового обігу Київської області» АТ «Райффайзен Банк», юридична адреса: м.Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом на привласнення чужого майна - грошових коштів АТ «Райффайзен Банк» (далі - Банк), які були йому ввірені, з метою особистого збагачення, перебуваючи на робочому місці у сховищі Банку за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 9/1, здійснив привласнення грошових коштів вказаного Банку в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

Відповідно до Наказу від 15.07.2022 №374-к керівника з питань менеджменту персоналу управління менеджменту персоналу АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_8 . ОСОБА_5 прийнято на посаду касира відділення «Центр грошового обігу Київської області» з 20.07.2022 на умовах повної індивідуальної матеріальної відповідальності з посадовим окладом згідно з штатним розписом 12 571 гривні на місяць та встановлений термін випробування до 19.10.2022.

Згідно із посадовою інструкцією касира відділення «Центр грошового обігу Київської області» АТ «Райффайзен Банк», з якою ОСОБА_9 був ознайомлений, в обов`язки працівника входить: п.п. 2.1. Здійснення в касах перерахунку касових операцій з національною, іноземною валютою та банківськими металами, визначених Положенням про Центр у відповідності до вимог нормативних документів Національного банку України (надалі - НБУ) та Банку; 3.1. Здійснення операцій з перерахунку сумок з інкасованими готівковими коштами від відділень Банку/інших структурних підрозділів Банку/комерційних банків/територіальних управлінь НБУ та інкасованою торговою виручкою від клієнтів Банку; 3.2. Здійснення операцій з перерахунку та забезпечення схоронності позабалансових цінностей; 3.3. Завантаження до/розвантаження готівкових коштів з касет банкоматів; 3.5. Формування готівкових коштів для видачі відділенням Банку/іншим структурним підрозділам Банку/комерційним банкам/територіальним управлінням НБУ; 3.6. Оформлення касових документів згідно вимог нормативних документів НБУ та Банку; 3.8. Забезпечення схоронності готівкових коштів та цінностей; 3.14. Контроль за перерахунком готівкових коштів в національній та іноземній валютах банківських металів та позабалансових цінностей, що отриманні від відділень/інших дирекцій/ комерційних банків/територіальних управлінь НБУ/Центрального офісу інкасованої торгівельної виручки клієнтів Банку, завантаженням/розвантаженням банкоматів; 3.16 Обробка та сортування готівки, що знаходиться на зберіганні у сховищах Банку, відповідно до норм та індексів НБУ, що регламентуються нормативними документами для банків, уповноважених на зберігання запасів НБУ; 3.18. Повідомлення керівництва про порушення діючого законодавства і недоліки, які мали місце в роботі каси перерахунку; 3.17. Закриття та відкриття сховищ вечірньої та денної каси; 3.18. Виконання вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ, Статуту АТ "Райффайзен Банк Аваль", Колективного договору, нормативних документів Банку, рішень Правління та інших органів Банку, наказів, розпоряджень Банку в межах Положення про Відділ та цієї Посадової інструкції; 3.19. Знання нормативних вимог НБУ щодо порядку обробки та зберігання запасів готівки Національного банку, переданих на зберігання в сховища уповноваженого Банку; 3.22. Виконання своїх посадових обов`язків виключно в інтересах Банку та його клієнтів, недопущення випадків, що можуть стати причиною конфлікту інтересів та завдати матеріальної шкоди та/або негативно вплинути на репутацію Банку; 5.1. Касир несе повну матеріальну відповідальність за нестачу грошей і цінностей у сформованих пачках, корінцях і в іншій упаковці за їх підписами, а також серед відсортованих і запакованих ними грошей, неплатіжних і фальшивих білетів і монет, та інші недоліки в роботі, які завдали матеріальної шкоди Банку; 5.3. Касир несе відповідальність за шкоду, заподіяну Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків за цією Посадовою інструкцією, згідно з чинним законодавством та нормативними документами Банку.

Також, 15.03.2023 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між АТ «Райффайзен Банк» в особі директора департаменту грошового обігу, інкасації коштів та перевезення валютних цінностей ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , який на момент укладення договору обіймав посаду касира.

Відповідно до п. 1 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівник, який обіймає посаду касира відділення «Центр грошового обігу Київської області» та виконує роботу, пов`язану з отриманням, зберіганням, перерахуванням, пакуванням та видачею національної та іноземної валюти, банківських металів та інших матеріальних цінностей, яка безпосередньо пов`язана у процесі роботи із зберіганням/обробкою/продажем (відпуском)/перевезенням/застосуванням тощо майна та інших цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості довірених йому Банком цих майна та інших цінностей і у зв`язку з викладеним зобов`язується:

- обережно поводитися з переданими йому для зберігання/обробки/продажу (відпуском)/перевезення/застосування або для інших цілей роботи майна та інших цінностей і вживати заходи щодо їх повного збереження та запобігання заподіяння Банку шкоди;

- своєчасно повідомляти Банк про всі обставини, що загрожують повному збереженню переданих йому майна та інших цінностей;

- суворо дотримуватися встановлених чинним законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку України та нормативними документами Банку правил здійснення операцій з майном та іншими цінностями і забезпечення їх повного збереження;

- вести облік майна та інших цінностей, складати та подавати у встановленому порядку відповідні звіти;

- брати участь в інвентаризації переданого йому майна та інших цінностей;

- не розголошувати обставини про відомі йому операції щодо зберігання майна та інших цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації тощо.

Таким чином, з Наказу від 15.07.2022 №374-к, посадової інструкції та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 15.03.2023 встановлено, що згідно із наділеними повноваженнями та обов`язками ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді касира відділення «Центр грошового обігу Київської області», був матеріально відповідальною особою.

Так, 11.06.2024, о 09 год. 00 хв., в приміщенні Банку за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 9/1, у касира відділення «Центр грошового обігу Київської області» АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна - грошових коштів в особливо великому розмірі.

ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, спрямований на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, будучи матеріально відповідальною особою, 11.06.2024, о 09 год. 00 хв., знаходячись на своєму робочому місці, в приміщенні Банку, що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 9/1, під час отримання грошових коштів для перерахунку, діючи умисно, безпідставно взяв чотири вакуумні упаковки, в кожній з яких знаходилось по 100 000 доларів США - загалом 400 000 доларів США, які перебували у приміщенні сховища Банку, та з метою подальшого заволодіння ними поклав до завчасно підготовленої паперової коробки, яка знаходилась під столом в сховищі, за яким сидів ОСОБА_5 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів Банку, ОСОБА_5 , о 10 год. 13 хв., у приміщенні сховища зазначеного Банку взяв вищевказану картонну коробку з грошовими коштами в сумі 400 000 доларів США, яка знаходилась під його робочим столом, та направився до кімнати персоналу.

В подальшому, ОСОБА_5 , о 10 год. 15 хв., перебуваючи в кімнаті персоналу Банку, з метою привласнення вказаних грошових коштів, діючи умисно, переклав зазначені грошові кошти з картонної коробки до власного рюкзака чорного кольору, який залишив у вказаній кімнаті, та направився до свого робочого місця.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел та корисливий мотив, ОСОБА_5 , об 11 год. 00 хв., повернувся до кімнати персоналу Банку, в якій узяв власний рюкзак чорного кольору, де знаходились грошові кошти в сумі 400 000 доларів США, які були йому ввірені, та з метою подальшого їх привласнення направився до виходу Банку.

В подальшому, ОСОБА_5 , об 11 год. 25 хв., із вказаними грошовими коштами в сумі 400 000 доларів США покинув приміщення Банку за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 9/1, та направився у невідомому напрямку, де при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав АТ «Райффайзен Банк» матеріального збитку у розмірі 400 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на день вчинення кримінального правопорушення становило 16 169 840 (шістнадцять мільйонів сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, що більше ніж в шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить особливо великі розміри.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.5 ст.191 КК України, а саме як привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, в особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з ч.3 ст.349 КПК України оскільки під час судового розгляду судом було встановлено, що встановлені у даному кримінальному провадженні обставини ніким не оспорюються та проти цього не заперечують учасники судового провадження, то було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин.

При цьому, судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі вищенаведеного суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав факт вчинення ним злочину, а саме привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, в особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, тобто скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті. Показав, що, перебуваючи на посаді касира відділення «Центр грошового обігу Київської області» АТ «Райффайзен Банк», будучи матеріально відповідальною особою, протиправно заволодів за обставин, викладених в обвинувальному акті, належними даному Банку 400 000 доларів США, які в подальшому поміняв на криптовалюту в пункті обміну валют, зазначив, що щиро розкаявся у вчиненому, цивільний позов визнає повністю, має намір відшкодувати спричинений ним збиток.

Разом з тим, суд критично оцінює та відхиляє твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про його щире каяття та намір відшкодувати спричинену ним матеріальну шкоду, оскільки обвинувачений хоча формально й висловив осуд свого діяння, але вказав про те, що жалкує, що ретельніше не підготувався до вчинення злочину, спричинена ним шкода Банку не тільки не була відшкодована, але й обвинуваченим не було взагалі запропоновано будь-яких реальних способів такого відшкодування; легковажна поведінка обвинуваченого, його соматичні та психологічні реакції під час судового розгляду не свідчили, що він фактично усвідомив протиправність скоєного, негативно його оцінює та має намір дійсно, а не лише на словах, відшкодувати спричинену своїм злочином майнову шкоду Банку.

При цьому, суд ураховує послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19, провадження № 51-3198км21).

Щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 , то суд виходить з ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як передбачено ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).

Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Виходячи з вищенаведеного суд на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом доходить висновку про визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у привласненні чужого майна, яке було йому ввірене, в особливо великих розмірах, вчиненому в умовах воєнного стану.

Відповідно до чч.1-3 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (особливо тяжкий злочин), особу винного, який раніше не судимий, неодружений, утриманці відсутні, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, молодий вік обвинуваченого.

Обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Як передбачено ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

На підставі вищенаведеного суд доходить висновку, що за відсутності обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який свою винуватість визнав лише формально, щиро не покаявся у скоєному, виправлення засудженого без відбування покарання є неможливим, отже, підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України немає.

На переконання суду, лише фактичне відбування ОСОБА_5 покарання в умовах ізоляції здатне досягти мети покарання як кари, виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із матеріальною відповідальністю, з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави в межах санкції, встановленої ч.5 ст.191 КК України, визначені вироком види та міри покарання є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд також доходить висновку про наявність підстав залишити в силі обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк покарання один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання, тобто з 11.06.2024 року.

Щодо цивільного позову потерпілого АТ «Райффайзен Банк» (далі - позивач) до обвинуваченого ОСОБА_5 (далі - відповідач), поданого представником АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_7 , згідно з яким позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача суму матеріального збитку, яка складає 16 169 840 (шістнадцять мільйонів сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, то суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як передбачено ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі вищенаведеного суд доходить висновку про обґрунтованість цивільного позову, його задоволення та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого АТ «Райффайзен Банк» матеріальної шкоди у розмірі 16 169 840 (шістнадцять мільйонів сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищенаведеного та керуючись стст.2, 50, 63, 65-67, 191 КК України, стст.2, 4, 5, 100, 349, 368 - 370, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у привласненні чужого майна, яке було йому ввірене, в особливо великих розмірах, вчиненому в умовах воєнного стану, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із матеріальною відповідальністю, на строк 2 (два) роки та з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання, тобто з 11.06.2024 року.

Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 11.06.2024 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов АТ «Райффайзен Банк», поданий представником АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_7 , до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь АТ «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909, м. Київ, вул.Генерала Алмазова, 4 А), матеріальну шкоду в сумі 16 169 840 (шістнадцять мільйонів сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Речові докази:

- DVD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- карту Киянина, яку поміщено до спецпакету WAR 1149721, рюкзак чорного кольору з особистими речами, які поміщено до спецпакету WAR 1869591, паспорт громадянина України № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картку платника податків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія № НОМЕР_3 , тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_5 , які поміщено до спецпакету WAR 1149722, - залишити у розпорядженні обвинуваченого ОСОБА_5 ;

- грошові кошти у сумі 50 грн., які поміщено до спецпакету WAR 1149721, мобільний телефон, який поміщено до спецпакету WAR 1149758, ноутбук білого кольору Macbook з зарядним пристроєм, який поміщено до спецпакету WAR 1869475, - конфіскувати у дохід держави.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1