Рішення

від 16.01.2025 по справі 761/19439/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19439/23

Провадження № 2-др/761/44/25

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Притули Н.Г.,

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

представника позивача: Гонтарь О.М.,

представника ТОВ «Спорт Юей»: Збризької В.Ю.,

розглянувши заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гонтарь Олега Миколайовича та заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотвельд» - адвоката Симоненко Дмитра Євгеновича про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Юей», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотвельд», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трибуна Діджитал» про захист, честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Юей», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотвельд», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трибуна Діджитал» про захист, честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації позов задоволено частково.

17.12.2024 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору у розмірі 16 104,00 грн, витрат за підготовку експертного висновку 22 942,10 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн.

Крім того, 17.12.2024 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Тотвельд» про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 58 500,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану заяву та просив відмовити у задоволенні заяви представника ТОВ «Тотвельд».

Представник ТОВ «Спорт Юей» просила відмовити у задоволенні заяви представника позивача щодо стягнення з ТОВ «Спорт Юей» судових витрат, щодо заяви представника ТОВ «Тотвельд» поклалась на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд продовжив слухання заяви у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Дослідивши матеріали вищезазначеної справи, вислухавши прежставників сторін, суддя вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Юей», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотвельд», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трибуна Діджитал» про захист, честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації позов задоволено частково та визнано недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації інформацію, поширену ОСОБА_2 під час пресконференції за назвою «Пресконференція ОСОБА_7 на посаді президента ФБУ», яка проводилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і транслювалась у прямому ефірі на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній мережі Facebook, відеозапис якої був розміщений на веб-сторінці за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: "…він зрадник та колаборант…".

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію Договору про надання правничої допомоги від 14.12.2022 року; копію Додаткової угоди №2 від 12.12.2024 року до Договору від 14.12.2022 року, якою встановлено гонорар у розмірі 200 000,00 грн; копію акту приймання наданих послуг від 16.12.2024 року за договором від 14.12.2022 року; копію рахунку від 16.12.2024 року на суму 200 000,00 грн.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 року, справа № 922/1964/21.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Представник ТОВ «Тотвельд» у своїй заяві просив врахувати процесуальну поведінку сторони позивача а саме те, що представник позивача постійно вживав заходів для затягування розгляду справи з метою збільшення розміру судових витрат, зокрема, заперечував проти розгляду справи за відсутності осіб, що були належним чином повідомлені про судове засідання, подавав клопотання про зміну розміру позовних вимог після спливу встановленого судом строку, подавав клопотання про залучення співвідповідачів на 12-му підготовчому судовому засіданні, тощо.

Отже, враховуючи викладене, а також процесуальну поведінку сторони позивача, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів, є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в сумі 6 000,00 грн.

Щодо вимог позивача про відшкодування судових витрат на проведення експертизи та судового збору необхідно вказати наступне.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 2, 4 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Так, висновок експерта №19883/36 від 22.01.2024 року був виготовлений за заявою представника ОСОБА_1 у рамках розгляду цивільної справи №761/19439/23, проте, в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2024 року, справа №761/19439/23, зазначено, що суд не може прийняти його як належний доказ на підтвердження заявлених вимог.

Також з рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2024 року вбачається, що питання щодо розподілу судового збору вирішено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг за проведену експертизу та судового збору, оскільки висновок експерта №19883/36 від 22.01.2024 року не прийнятий судом як належний доказ, а питання щодо стягнення судового збору вже було вирішено судом.

Щодо заяви представника ТОВ «Тотвельд» необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 18.12.2019 року, справа №522/17845/15-ц зазначає, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в останній відсутній договір про надання правничої допомоги укладений ТОВ «Тотвельд» та адвокатом Симоненком Д.Є., що позбавляє суд можливості встановити, у відповідності до вимог чинного ЦПК України, що між ними такий був укладений та, саме на підставі останнього стороною було здійснено зазначені нею витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню після вирішення справи по суті, тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ТОВ «Тотвельд» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - адвоката Гонтарь Олега Миколайовича про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Юей», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотвельд», Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трибуна Діджитал» про захист, честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимоги заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гонтарь Олега Миколайовича - задоволенню не підлягають.

В задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотвельд» - адвоката Симоненко Дмитра Євгеновича про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 січня 2025 року.

Суддя: Н.Г. Притула