Рішення

від 23.01.2025 по справі 761/21778/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21778/24

Провадження № 2/761/2295/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.

представника відповідача Савчука О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), АТ «Мегабанк», ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», про визнання права власності, скасування розшуку, арешту,-

в с т а н о в и в:

В червні 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (з урахування позовної заяви новій редакції) до Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), АТ «Мегабанк», ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», про визнання права власності, скасування розшуку, арешту, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Toyota Camry, НОМЕР_1 , 2008 року випуску, скасувати розшук накладений постановою від 23.12.2020 в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_11 з виконання виконавчого листа №2/1412/2387/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 19.02.2013, - на транспортний

засіб марки TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN6Т1ВЕ42К08Х460780, 2008 року випуску, скасувати арешт накладений постановою від 14.07.2020 в межах виконавчого провадження НОМЕР_11 з виконання виконавчого листа №2/1412/2387/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 19.02.2013, - на транспортний засіб марки TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN6Т1ВЕ42К08Х460780, 2008 року випуску.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконанні у Баштанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_10, боржником по даному ВП є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а стягувачем - АТ «Мегабанк». ВП було відкрито 14.07.2020 на підставі виконавчого документу № 2/1412/2387/12 від 19.02.2013, а в подальшому завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку). Тобто, дане ВП завершено, але постанова державним виконавцем Чайка A.C. про закінчення ВП не приймалась. В межах ВП державним виконавцем Баштанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) Чайка A.C. було накладено арешт на транспортний засіб Toyota Camry, НОМЕР_3, 2008 року випуску та відповідно до постанови від 23.12.2020 державного виконавця даний транспортний засіб було оголошено в розшук.

Позивач зазначає, що зазначений транспортний засіб до 30.07.2012 перебував у власності ОСОБА_2 , яка є боржником у ВП від 14.07.2022, а з 31.07.2012 є власністю позивача ОСОБА_1 . Транспортний засіб Toyota Camry, НОМЕР_3 було куплено на аукціоні товарній біржі, в той же день 31.07.2012 вищевказаний ТЗ був знятий з реєстраційного обліку за попереднім власником та зареєстрований за позивачем, за реєстраційним номером НОМЕР_8 від 31.07.2012. При знятті з реєстрації та перереєстрації 31.07.2012 транспортного засобу Toyota Camry, НОМЕР_3 , на нового власника позивача ОСОБА_1 , даному транспортному засобу був присвоєний новий д.н.з., а саме: НОМЕР_4 (був НОМЕР_2 ). Тому він вважає, що державний виконавець помилково прийняла рішення про арешт та розшук зазначеного транспортного засобу, що на день (14.07.2020) відкриття виконавчого провадження не був власністю боржника - ОСОБА_2 .

В порядку досудового врегулювання спору Баштанський РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) відмовився знімати спірний арешт та розшук, рекомендували звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на транспортний засіб, зняття з нього арешту та розшуку.

03.09.2022 позивач не зміг розпорядитись власністю (вищезазначеним транспортним засобом), оскільки 23.12.2020 державним виконавцем в межах виконавчого провадження, було винесено постанову про розшук майна боржника та наведено арешт на автомобіль, що підтверджено витягом з системи «Горпун-розшук ТЗ та НЗ». Наявність розшуку автомобіля порушує права позивача, як власника цього майна, а тому розшук відносно зазначеного транспортного засобу підлягає припиненню та звільненню з-під арешту.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідача 2 заперечує щодо його задоволення, вважає себе неналежним відповідачем у справі, прохальна частина позову не містить вимоги до АТ «МЕГАБАНК» і з тексту позовної заяви не вбачається як саме АТ «МЕГАБАНК» не визнає чи оспорює суб`єктивні права, свободи чи інтереси Позивача. Також вважає, що вчинений позивачем правочин щодо перереєстрації автомобіля - є фраудаторним правочином. Позов в частині вимог - зняття розшуку з транспортного засобу марки TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , підлягають розгляду в порядку частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою судді від 14.06.2024 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 14.08.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача 2 від 20.06.2024 року про закриття провадження у цивільній справі №761/21778/24.

Протокольною ухвалою суду від 14.08.2024 р. залучено ОСОБА_2 в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 06.11.2024 р. залучено ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (місто Київ, вулиця Князів Острозьких, будинок 32/2) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, до участі в справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення позову, зазначив, що право вимоги щодо боржника ОСОБА_3 , якому було надано кредит на придбання автомобіля, на який накладено спірний арешт та оголошено в розшук в інтересах АТ «Мегабанк», було відступлено на користь ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».

Відповідачі 1, 3 та третя особа в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, хоча про дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином про причини неявки суду не повідомили.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. (ч.1 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача 2, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

22.08.2007 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 233-14ПВ/2007, згідно з умовами якого АТ «Мегабанк» надав ОСОБА_3 кредит (грошові кошти) у розмірі 43 281,00 дол. США на строк з 22.08.2007 до 21.08.2012 зі сплатою відсотків за користування у розмірі 13,5 % річних. Кредитні кошти надавалися для купівлі автомобілю «Тоуоta Саmry 2.4», яким відповідно до п. 2.1. кредитного договору та п. 1.1. договору застави від 22.08.2007 забезпечувалось виконання зобов`язань за кредитним договором.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 22.08.2007 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 233-14ПВ/2007-п, відповідно до умов пункту 1.1. якого поручитель ОСОБА_2 відповідає перед АТ «Мегабанк» за порушення зобов`язання ОСОБА_3 як солідарні боржники.

У зв`язку з неналежним виконанням умов вищевказаного кредитного договору АТ «Мегабанк» звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва за захистом своїх порушених прав.

25.10.2012 Заводський районний суд м. Миколаєва прийняв рішення по справі № 2-658/11 (№ 2/1412/2387/12), яким позов АТ «Мегабанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 488 631,07 грн., а також судові витрати у розмірі 1 321, 93 грн. з кожного. На підставі даного рішення АТ «Мегабанк» були отримані виконавчі листи та подані на примусове виконання до органів ДВС (виконавче провадження АСВП № НОМЕР_10).

На виконанні у Баштанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_10. Боржником по даному виконавчому провадженні було зазначено ОСОБА_2 , а стягувачем - АТ «Мегабанк». Виконавче провадження було відкрито 14.07.2020 на підставі виконавчого документу № 2/1412/2387/12 від 19.02.2013.

14.07.2020 заступником начальника Баштанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) було винесено постанову у межах виконавчого провадження № НОМЕР_10 про арешт майна боржника, в якій вказано накласти арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_2 : все майно

23.12.2020 заступником начальника Баштанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) було винесено постанову у межах виконавчого провадження № НОМЕР_10 про розшук майна боржника, а саме транспортний засіб Тоуоta Саmry 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік виробництва Т3: 2008 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 /, належне ОСОБА_2 .

Відповідно до відповіді на запити державного виконавця до Міністерства внутрішніх справ України за № 83217101 від 14.07.2020 та за № 109193281 від 26.07.2021, щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, якими встановлено, що ОСОБА_2 належить автомобіль: марка Тоуоta Саmry 2.4, категорія ТЗ: легковий, рік виробництва ТЗ: 2008, VIN: НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_5 , номерний знак: НОМЕР_2 колір ТЗ: чорний РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_6 назва боржника: ОСОБА_2 серія/номер паспорта: НОМЕР_7 .

25.12.2021 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист було повернуто стягувачу з підстав не виявлення транспортного засобу боржника протягом року з дня оголошення розшуку, однак, накладений арешт від 23.12.2020 у виконавчому провадженні скасовано не було.

На момент повернення виконавчого листа стягувачу, у Баштанському РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) була відсутня інформація щодо фактичного виконання судового рішення, сплати боргу, виконавчого збору та виконавчих витрат, тому у органу державної виконавчої служби були відсутні підстави для винесення постанови про припинення розшуку майна боржника та зняття арешту з майна ОСОБА_2 .

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки «Тоуоta Саmry», 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_5 , колір: чорний з 31.07.2012, реєстраційний номер НОМЕР_4 , перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 31.07.2012, довідкою Територіального сервісного центру МВС № 8041 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві № 31/226 від 17.09.2022, листом Головного сервісного центру МВС від № 31/972АЗ-8213-2022 від 04.10.2022, а також відповіддю Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (Філії ГСЦ МВС) № 31/55А3-14-2022 від 13.10.2022.

Тобто, позивач ОСОБА_1 є власником спірного автомобіля з 31.07.2012, хоча в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_10 вказаний автомобіль оголошено в розшук за постановою від 23.12.2020 р., як власність боржника ОСОБА_2 .

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль варто зазначити наступне.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В постанові Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 908/236/18 зазначено, що позов про визнання права власності у порядку статті 392 ЦК України пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду. Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес. Оскільки набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, у вирішенні спорів про право власності установленню підлягає з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

За змістом статті 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. При цьому у спорах про визнання права власності позивач повинен довести такі факти: наявність спірного майна, тобто його фактичне існування; обставини, що свідчать про набуття позивачем права власності на спірне майно, тобто створення майна позивачем або набуття ним майна на підставі договору тощо; володіння позивача спірним майном.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, зазначеною нормою закріплено презумпцію правомірності набуття права власності на майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

При цьому, як зазначено у пункті 37 Постанови Пленуму ВСУ України № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»,, з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17) вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач є власником автомобіля «Тоуоta Саmry», 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_5 , колір: чорний з 31.07.2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , а надані позивачем докази на теперішній час не підтверджують факту порушення, не визнання або оспорювання права власності позивача на автомобіль, тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання за позивачем права власності на вказаний транспортний засіб

Щодо скасування розшуку автомобіля варто зазначити наступне.

Згідно положень ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

23.12.2020 заступником начальника Баштанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) було винесено постанову у межах виконавчого провадження № НОМЕР_10 про розшук майна боржника, а саме транспортний засіб Тоуоta Саmry 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік виробництва Т3: 2008 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , належне ОСОБА_2 .

Наявність вказаного розшуку підтверджується листом Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП від 21.11.2022 №122609/41/11/7/02-2022, за яким згідно даних підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» транспортний засіб Toyota Camry номерний знак НОМЕР_2 знаходиться у розшуку за Баштанським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.12.2022 ВП НОМЕР_12 від 14.07.2022

Оскільки вказаний автомобіль перебуває у власності ОСОБА_1 , необхідність у його розшуку відпала.

Щодо скасування арешту, варто зазначити наступне.

14.07.2020 заступником начальника Баштанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м. Одеса) було винесено постанову у межах виконавчого провадження № НОМЕР_10 про арешт майна боржника, в якій вказано накласти арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_2 : все майно.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Жодних доказів перебування саме спірного автомобіля «Тоуоta Саmry», 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_5 , під арештом, наявності будь-яких обтяжень на ньому у відповідних реєстрах, матеріали справи не містять, що свідчить про відсутність порушення прав позивача в цій частині.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом скасування розшуку, накладеного постановою від 23.12.2020 в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_11 з виконання виконавчого листа №2/1412/2387/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 19.02.2013, - на транспортний засіб марки TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_9 .

Враховуючи те, що вказана позовна вимога, яка задоволена, стосується саме Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ОСОБА_2 , суд вважає можливим стягнути з вказаних відповідачів по 605,60 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 316, 328, 392, ЦК України, ст.ст. ст.ст. 2-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 211, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355, ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), АТ «Мегабанк», ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», про визнання права власності, скасування розшуку, арешту,- задовольнити частково.

Скасувати розшук, накладений постановою від 23.12.2020 в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_11 з виконання виконавчого листа №2/1412/2387/12, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 19.02.2013, - на транспортний засіб марки TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_9 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання права власності, скасування арешту, - відмовити.

Стягнути з Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 605,60 грн судового збору з кожного.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання права власності, скасування арешту, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Осаулов А.А