Ухвала

від 22.01.2025 по справі 991/13819/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/13819/24

Провадження №11-сс/991/46/25

У Х В А Л А

22 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, ч.2 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування можливої причетності до кримінальних правопорушень голови Господарського суду Львівської області ОСОБА_9 , який спільно з суддею Господарського суду Львівської області у відставці ОСОБА_10 , суддею Західного апеляційного господарського суду у відставці ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, керуючись єдиним умислом, діючи за попередньо змовою групою осіб, вимагали у ОСОБА_11 неправомірну вигоду в загальній сумі 1 030 000 (один мільйон тридцять тисяч) доларів США за вплив на прийняття рішень суддями Західного апеляційного господарського суду в інтересах ОСОБА_11 , та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. Також вони висловили обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди. У подальшому, 06.11.2024 ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та інші невстановлені особи одержали першу частину неправомірної вигоди в розмірі 75 000 (сімдесяти п`яти тисяч) доларів США.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2024 проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 та інших володіннях, що належать ОСОБА_8 .

За результатами обшуку детективами Національного антикорупційного бюро України вилучено мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro MAX, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , у зв`язку з наявністю у ньому відомостей щодо вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_11 , зокрема, листування у месенджері WhatsApp із ОСОБА_12 , у месенджері Telegram із ОСОБА_9 , месенджері WhatsApp з ОСОБА_13 .

Постановою детектива від 06.12.2024 мобільний телефон визнано речовим доказом.

Під час огляду мобільного телефону за участю спеціаліста з нього скопійовано доступну частину інформацію (створено часткову копію, до якої не увійшли дані додатків Telegram, Signal).

19.12.2024 детектив призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій мобільного телефону.

З метою збереження як речового доказу прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт мобільного телефону.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вилучений під час обшуку мобільний телефон, із забороною відчуження, розпорядження та користування ними.

За висновком слідчого судді вилучений у ОСОБА_8 мобільний телефон ймовірно вміщує відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв`язку із неможливістю подолання системи захисту частини інформації, яка міститься у вилученому мобільному телефоні у кримінальному провадженні призначено експертизу та надано цей мобільний телефон експерту для дослідження.

Не погодившись з ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати як незаконну та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт.

Вважає, що вилучений мобільний телефон не містить ознак речового доказу. Зазначає, що детектив передчасно призначив проведення експертизи, оскільки спочатку мало бути вирішено питання про арешт мобільного телефону, як тимчасово вилученого майна.

Учасники кримінального провадження підтримали в судовому засіданні свої вимоги та заперечення, навели доводи в їх обґрунтування.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 168 КПК України встановлено заборону тимчасового вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Накладаючи арешт на мобільний телефон ОСОБА_8 слідчий суддя виходив з того, що він вилучений за результатами обшуку, проведеного детективами з дозволу суду та у відповідності до викладених в судовому рішенні вимог. Вилучення мобільного телефону пов`язане із подоланням системи логічного захисту частини інформації шляхом проведення експертного дослідження.

Колегія суддів з таким висновком погоджується.

Згідно протоколу обшуку частина інформації, що містилася на віднайденому телефоні була захищена системою логічного захисту. ЇЇ копіювання з урахуванням технічних характеристик телефону без проведення експертного дослідження неможливе.

За таких обставин необхідність проведення експертного дослідження стороною обвинувачення належно підтверджена.

Твердження про те, що вилучене майно не містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, колегія суддів відхиляє.

Арешту підлягає майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Обґрунтована ймовірність доказового значення у кримінальному провадженні того чи іншого предмету, речі дає суду достатні підстави арештувати їх з метою збереження як речового доказу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали, необхідність залишення її в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 98, 170-173, 418, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3