Рішення

від 27.01.2025 по справі 120/3933/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 січня 2025 р. Справа № 120/3933/24

Вінницький окружний адміністративний суд у склад головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до:Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в адміністративній справі №120/14466/23 зобов`язано Якушинецьку сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для безоплатної передачі земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:04:002:0746 та прийняти рішення з зазначеного питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

На виконання зазначеного рішення, відповідач повторно розглянув заяву позивача, за результатом розгляду якої рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №1516 від 23.02.2024 року йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:002:0746 у зв`язку із законодавчою забороною, в період дії воєнного стану, безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивача звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав в його електронний кабінет, на підтвердження чого Вінницьким окружним адміністративним судом складено відповідну довідку. Однак правом на подання відзиві відповідно до статті 162 КАС України відповідач не скористався.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в адміністративній справі №120/14466/23 зобов`язано Якушинецьку сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для безоплатної передачі земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:04:002:0746 та прийняти рішення з зазначеного питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

На виконання вказаного рішення, відповідач повторно розглянув заяву позивача, за результатом розгляду якої рішенням Якушинецької сільської ради №1516 від 23.02.2024 року йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:002:0746 на підставі підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яким передбачено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 3 Земельного Кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 та 123 Земельного Кодексу України.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

Як встановлено із матеріалів справи, позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням відповідача, оскільки вважає, що застосована відповідачем підстава для відмови не передбачена частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України, якою закріплено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні громадянину відповідного дозволу.

Разом з тим, в межах даного спору суду необхідно з`ясувати, чи є застосовними до спірних правовідносин інші норми земельного законодавства, якими врегульовується питання надання/відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою за обставин воєнного стану в державі.

Суд враховує те, що у зв`язку з військовою агресією ворога проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та продовжує діяти по сьогоднішній день.

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 року і по даний час на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним Законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Разом з тим, суд враховує, що Законом України від 19.10.2022 року №2698-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель, внесено зміни до підпункту 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного Кодексу України який станом на теперішній час передбачає, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Відтак, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації окрім передбачених п.п. 5 п. 27 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України випадків.

Таким чином, з дня набрання чинності Законом України від 24.03.2022 року № 2145-XI, тобто з 07.04.2022 року, діє установлена законом заборона у тому числі на надання органами місцевого самоврядування дозволу на розроблення технічної документації з метою безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок, в тому числі у спосіб встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Суд вважає, що зазначена заборона є самостійною правовою підставою для прийняття суб`єктом, уповноваженим на розгляд відповідних клопотань, рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою в період дії воєнного стану, відповідно до підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України.

Разом з тим, якщо виходити з тієї позиції, що відмова може надаватися виключно з підстав, передбачених частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, то це буде прямо суперечити заборонним нормам того ж самого нормативно-правового акту, а саме підпункту 5 пункт 27 розділу X Земельного Кодексу України, які мають імперативний характер і містять юридичний обов`язок компетентних органів влади та їх посадових осіб утриматися від вчинення певних дій (прийняття рішень), тобто встановлюють пряму заборону на їх вчинення (прийняття) з відповідними юридичними наслідками за їх недотримання.

Беручи до уваги вищевказане, на думку суду, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з посиланням на вищевикладені заборонні норми є правомірною та відповідає чинному законодавству, що регулює земельні відносини під час дії воєнного стану.

Суд зазначає, що згідно положень частини першої статті 3 Земельного Кодексу України, передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Тобто, до спірної ситуації земельне законодавство підлягає комплексному застосуванню з урахуванням окремих спеціальних норм, що діють в особливий період воєнного стану.

Тому, підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою окрім положень частини 7 статті 118 можуть визначатися також іншими нормами Земельного Кодексу України, у даній адміністративній справі такими підставами, з урахуванням воєнного стану та встановленими у зв`язку з цим обмеженнями, є підпункт 5 пункт 27 розділу X Земельного Кодексу України.

Водночас суд звертає увагу, що такі обмеження є тимчасовими, тобто діють лише на період воєнного стану. Тому, позивач після закінчення воєнного стану в Україні не позбавлений можливості отримати у встановленому порядку відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Якушинецької сільської ради №1516 від 23.02.2024 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є правомірним та скасуванню не підлягає, а тому підстави для задоволення вказаних позовних вимог відсутні.

З огляду на вказане, відповідач, як орган місцевого самоврядування враховуючи положення частини другої статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позбавлений можливості приймати рішення на власний розсуд і має керуватись вимогами закону на момент саме прийняття того чи іншого рішення. Тобто, відповідач правомірно врахував вимоги передбачені підпунктом 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" Земельного Кодексу України.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши дії суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати згідно статтею 139 КАС України присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Якушинецька сільська рада (23222, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Якушинці, вул. Новоселів, буд. 1, код ЄДРПОУ 04330021)

СуддяКомар Павло Анатолійович