Ухвала

від 27.01.2025 по справі 120/817/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2025 р. Справа № 120/817/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65009), до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2025 поштою до суду надійшла позовна заява представника ОСОБА_2 , подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 09.11.2020 та з 25.02.2022 по 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2020, на 01.01.2022 та на 01.01.2023.

Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що таку заяву належить залишити без руху.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Представником позивача заявлено клопотання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовується тим, що процесуальний строк звернення до суду в частині виплати грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 18.07.2022 дотриманий, оскільки стаття 233 КЗпП України у редакції закону до набрання чинності 19.07.2022 Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 визначала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.

Також представник позивача зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 дійшов висновку, що дія частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією норми законної сили.

Вирішуючи вищевказане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Відтак суд погоджується з доводами представника позивача про те, що в період з 29.01.2020 по 18.07.2022 строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.

Щодо періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023, то суд враховує, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.

Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).

Відтак починаючи з 19 липня 2022 року у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Як видно з матеріалів позовної заяви, наказом командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 03.11.2020 № 256 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Разом із тим, інших наказів про зарахування або виключення позивача зі складу військової частини у матеріалах позовної заяви не міститься.

Відсутність зазначених наказів, які б могли підтвердити або спростувати періоди перебування позивача на службі або виключення його зі списків особового складу, створює правову невизначеність щодо тривалості та періодів правовідносин між позивачем та військовою частиною. Це, у свою чергу, унеможливлює об`єктивну оцінку обставин справи, зокрема щодо визначення моменту, з якого починається відлік строку звернення до суду з позовом.

Правова позиція Верховного Суду у постанові від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, на яку посилається представник позивача, підтверджує, що дія частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України № 2352-IX від 01.07.2022 поширюється на правовідносини, які виникли після 19.07.2022. Це означає, що до цієї дати застосовуються положення попередньої редакції закону, яка не обмежувала строків для звернення до суду. Однак твердження представника про те, що спірні правовідносини охоплюють період із 29.01.2020 по 20.05.2023 і підпадають виключно під попередню редакцію суд вважає помилковим.

Спірні правовідносини стосуються виплат грошового забезпечення військовослужбовцю, які включають період після набрання чинності новою редакцією статті 233 КЗпП України. З 19.07.2022 діє тримісячний строк звернення до суду, який поширюється на всі правовідносини, які виникли після цієї дати або продовжувалися після набрання законом чинності. Нові положення закону зобов`язують осіб, які вважають свої права порушеними, звертатися до суду не пізніше ніж через три місяці з моменту набрання чинності законом або з дня, коли стало відомо про порушення права.

Аргументи представника позивача про те, що стаття 233 КЗпП у попередній редакції дозволяла звертатися до суду без обмеження строку, не враховують, що ця норма втратила чинність 19.07.2022. Відповідно, після цієї дати необмежений строк звернення втратив правову силу і посилання на нього є необґрунтованим. Навіть якщо спірні правовідносини частково охоплюють період до 19.07.2022, позивач повинен був подати позов у межах тримісячного строку, передбаченого новою редакцією закону, з моменту набрання ним чинності.

Суд зазначає, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18 та інших.

В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу часу для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Крім того, позивачу слід надати витяги з відповідних наказів про зарахування та виключення зі складу військової частини або інші офіційні документи, які підтверджують обставини його перебування на службі та виключення зі списків особового складу. Ці документи є необхідними для об`єктивного встановлення періодів, які мають значення для вирішення питання про дотримання строків звернення до суду та визначення моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 77, 160, 161, 169, 171, 245, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Встановити позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) представнику позивачки, а саме ОСОБА_2 , для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович