Рішення
від 10.07.2024 по справі 160/31649/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року Справа № 160/31649/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Васильченка Є.А.,

представника позивача: Гелетія М.Т.,

представника відповідача: Андрух К.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (далі ТОВ ВКП «ЛІДЕР», позивач) до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2023/000260/1 від 27.10.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110050/2023/000428 від 27.10.2023 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ ВКП «ЛІДЕР» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Також наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. У відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися та відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» була залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 16220,01грн.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 11.12.2023 року позивачем 12.12.2023 року усунуті означені недоліки позовної заяви та подано оригінал документа про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31649/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 18.01.2024 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії такої ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

08.01.2024 року до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ ВКП «ЛІДЕР», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, в ході митного контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні розбіжності: 1) відповідно до п.1.1 Контракту Продавець продає, Покупець купує труби безшовні сталеві холоднодеформовані, а згідно графи 31 ЕМД задекларовано товар «Труби сталеві безшовні гарячедеформовані», що може свідчити про наявність ознак підробки у наданих до митного контролю документах, бо товар «Труби холоднодеформовані» та «Труби гарячедеформовані» не є ідентичним (тотожним); 2) надані платіжні інструкції від 04.09.2023 №12 та від 26.07.2023 №3 містять посилання лише та Контракт, що унеможливлює ідентифікувати зазначені платіжні інструкції з партією оцінюваного товару згідно інвойсу від 29.07.2023 №SZS-3005/23-3, в той час як п.5 ч.2 ст.53 МК України передбачено, що до митного оформлення надаються платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) відповідно до наданого страхового полісу від 11.09.2023 №AJIN04F24223EG114746 у графі «Insured» зазначено «TO THE ORDER OF LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE». Відповідно до пункту 11 Контракту англомовна назва Покупця зазначена як «LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE «LIDER», відповідно до відомостей наданого страхового полісу встановлено, що товар застраховано Покупцем, що не відповідає задекларованим умовам поставки CIF Gdansk. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу; 4) відповідно до пункту 4.1 Контракту визначено перелік документів, який слідує з товаром, в тому числі експортна декларація, яка до митного контролю не надана, хоча відомості щодо митної декларації країни відправлення від 31.07.2023 №021720230000193460 наведені у графі 44 ЕМД; 5) відповідно до пункту 10.2 Контракту існуючий договір укладається в 2-х примірниках російською і англійською мовою, однак контракт укладено англійською та українською мовами, що може свідчити про наявність ознак підробки; 6) відповідно до наданого рахунку на оплату транспортних послуг від 12.10.2023 №994 зазначено послугу з транспортно-експедиторського обслуговування за межами України: компенсація міжнародного перевезення залізничним транспортом за маршрутом ст. Гданськ-Медика (Польща) ст. Мостиська, вартість 95078,36 грн. Відповідно до графи 22 наданих залізничних накладних від 12.10.2023 №31501619, №31501623 зазначено маршрут переміщення товару Гливице порт Медика Мостиська Новомосковськ. Транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів за маршрутом Гданськ - Гливице порт до митного контролю не надано. Крім того, відповідно до рахунку на оплату транспортних послуг від 12.10.2023 №994 зазначено вартість транспортно-експедиторського обслуговування. Однак, зазначені документи не містять відомостей щодо винагороди експедитора за межами митної території України; 7) відповідно до пункту 1.3 Договору транспортного експедирування від 27.07.2023 №2023-034 (далі Договір ТЕО) особливі умови надання послуг за цим Договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу регулюються заявкою (далі - Заявка), що погоджується Сторонами, у якій, зокрема, зазначаються габарити та кількість місць вантажу, найменування та вид вантажу, перелік конкретних транспортно-експедиторських послуг, розмір плати Експедитора, пункт відправлення та призначення вантажу, маршрут переміщення вантажу, термін перевезення та інші погоджені Сторонами умови. Заявка є невід`ємною частиною цього Договору. Заявка до митного контролю не надана; 8) відповідно до пункту 4.3 Договору ТЕО якщо інше не погоджено у заявці, Клієнт зобов`язується сплатити рахунок Експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його виставлення, однак не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин перед початком виконання робіт і надання послуг. Платіжні документи на підтвердження сплати послуг з ТЕО до митного контролю не надано. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були. Також посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст.59-61 МК України та здійснено відповідний розрахунок. Таким чином, на думку представника відповідача, спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/31649/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.03.2024 року о 15:30 год.

Крім того вказаною ухвалою суду витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» графу 33 до оскаржуваного рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2023/000260/1 від 27.10.2023 року.

06.03.2024р. до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Також 06.03.2024р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2024р. надано витребувану копію графи 33 до оскаржуваного рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2023/000260/1 від 27.10.2023 року.

06.03.2024р. розгляд справи відкладено до 17.04.2024р. на 13:00год.

У підготовчому судовому засіданні 17.04.2024 року усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у представника позивача витребувано додаткові письмові пояснення щодо всіх розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення, викладених митницею в оскаржуваному рішенні Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2023/000260/1 від 27.10.2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/31649/23 до 14.05.2024 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 14.05.2024 року о 15:30год.

10.05.2024 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2024 року надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких, зокрема, зазначалося наступне. Щодо розбіжностей у найменуванні труби (способу її виготовлення), то коли вантаж (труба) прибув до України, у позивача виник сумнів стосовно типу цієї труби, а саме: чи є дана труба холоднодеформованою або гарячедеформованою, саме тому позивачем було викликано експерта, який акредитований на Дніпровській митниці, та оплачено його послуги по визначенню типу труби. Оглянувши трубу, експертом було визначено, що труби виготовлені способом гарячого деформування. На запит позивача до Продавця з приводу того, чому відправлено не той тип труби, була отримана відповідь - офіційний лист, про те, що Продавець вибачається про допущену помилку. Також позивач зазначав, що холоднокатана труба (як було зазначено Продавцем у документах) коштує дорожче, ніж гарячекатана, й можливо Продавцем було свідомо зазначено такий тип труби, задля аргументування дорожчої вартості. Так як це перший досвід купівлі труби у даного Продавця, то у ТОВ ВКП «Лідер» фактично був відсутній досвід щодо її вірної ідентифікації. Проте, оскільки експертом було зроблено огляд труби та складено відповідний висновок, то ТОВ ВКП «Лідер» задекларувало та розмитнило товар саме так, як того вимагає чинне законодавство, а саме: як «гарячекатана», тому твердження митниці щодо наявності ознак підробки у наданих до митного контролю документах є необґрунтованим. Щодо тверджень митниці про неможливість ідентифікувати надані платіжні інструкції з партією оцінюваного товару, то позивач вважає такі доводи безпідставними, оскільки банк має власний порядок та вимоги для заповнення платіжних інструкцій і наявність реквізитів специфікації в платіжній інструкції не є обов`язковою для відображення. Втім, прорахувавши відсоткове співвідношення ціни та авансових платежів є очевидним, що розбіжності відсутні, й це підтверджує факт оплати відповідно до саме цієї специфікації (Специфікація №3 від 25.07.2023р. на суму 44 700, 00 USD). Також в призначенні платежу вказувалося найменування труби. Наявність цього доводить, що платіж було зроблено згідно з наданою специфікацією. Також позивачем зазначено, що до Контракту №SZS-3005/23 від 30.05.2023p. було укладено додаткову угоду №1, згідно з якою змінено пункт 10.2 й викладено в наступній редакції: «Існуючий договір укладається в 2-х примірниках українською і англійською, обидві копії мають рівну силу.» - цю додаткову угоду також було надано митному органу під час оформлення товару. Щодо транспортної складової митної вартості, то декларантом була долучена довідка від експедитора, яка була долучена при митному оформленні, згідно до якої ТОВ «Альфакоста Юкрейн» повідомляє, що контейнери TGHU9596536, MSKU9271122 за коносаментом 229671481 прибули в порт Гданськ та були відправлені до ст Глівіце згідно накладних T1 MRN 23PL322080NU66Z0E5, MRN 23PL322080NU66Z0F3. Залізничні накладні на вказаний маршрут не оформлювались у зв`язку із відсутністю таких вимог для переміщення по території Польщі. З декларацій митної вартості, поданих декларантом митному органу, також убачається, що витрати на фрахт до пункту призначення, навантаження і страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості. Наведені обставини спростовують висновки відповідача з приводу того, що позивач поніс додаткові витрати, пов`язані з оплатою вартості перевезення та страхування товару, проте не включив їх до складових митної вартості імпортованого товару, адже у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару. Передбачена пунктом 1.3 Договору транспортноrо експедирування від 27.07.2023 №2023-034 (далі Договір ТЕО) Заявка була надана під час митного оформлення експедитором, тому зауваження відповідача про її ненадання не відповідає дійсності. Щодо не подання до митного оформлення платіжних документів на підтвердження сплати послуг з ТЕО, то за погодженням сторін між Продавцем та Покупцем, партнером надано позивачу відстрочку платежу. Таким чином, на думку позивача, надані до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. Відповідачем не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору. Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів, яке оскаржується, відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань. Як слідує з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне їх дослідження з доданими до неї документами. Доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішення № UA110050/2023/000260/1 від 27.10.2023 року не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначено лише дата та номери раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер та ціна товару, за якими здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено повний опис товару, обсяги ввезення, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, не наведені характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару неможлива.

14.05.2024 року до суду від представника Дніпровської митниці надійшли додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, зазначалося, що в матеріалах справи відсутній будь-який висновок експерту щодо найменування товару, також до митного оформлення не надавався жодний висновок експерта. При цьому Дніпровська митниця не здійснює акредитацію жодного експерту, тому зауваження позивача щодо експерта, акредитованого на Дніпровській митниці, не відповідає дійсності. Також помилковим є твердження представника позивача про те, що це перший досвід купівлі труби у даного продавця, оскільки за фактичними обставинами справи поставка товару позивачу від продавця SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD. (Китай) здійснюється не вперше, ця поставка є вже третьою (на дату заявлення товару до митного оформлення 25.10.2023) за контрактом від 30.05.2023 № SZS-3005/23. Загалом за 2023 та 2024 роки позивач від продавця SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD. (Китай) отримав 5 поставок ідентичного товару. При здійсненні митного контролю 5 поставок товару митним органом у всіх випадках встановлено невідповідність найменування товару, зазначеному у всіх документах, наданих декларантом до митного оформлення, фактичному найменуванню товару. На підставі зазначеного, твердження позивача про допущену продавцем помилку у всіх документах не може вважатися випадковістю, оскільки така помилка носить системний характер. До того ж, помилки в контракті, специфікації, інвойсі, транспортних документах, сертифікаті походження тощо не можуть бути виправлені виключно листом. Натомість жодного документу з вірним найменуванням товару продавцем позивачу не надано. Також відповідачем зауважено, що належним доказом, достатнім для доведення заявленої декларантом митної вартості товарів, є платіжне доручення з посиланням, окрім контракту, на рахунок, на підставі якого здійснена така оплата, проте, всупереч зазначеному, платіжні документі у гр. 70 містять посилання лише на контракт та не містять посилання інвойс, згідно якого відповідно до положень договору має бути здійснено платіж. Крім того, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Відповідно до відомостей наданого страхового полісу встановлено, що товар застраховано Покупцем, що не відповідає задекларованим умовам поставки CIF Gdansk. Оскільки є підстави вважати, що покупець поніс додаткові витрати, у вигляді страхування, відповідно до вимог МК України такі витрати повинні включатися до митної вартості товарів, проте зазначене позивачем зроблено не було. Разом з цим, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. За фактичними обставинами цієї справи мали місце невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, про що зазначено у ході проведення консультацій шляхом направлення електронних повідомлень митниці. Саме вищезазначені підстави стали причиною здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості, а не інформація Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, як вважає позивач. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості ідентичного товару, враховуючи країну виробництва, країну відправлення, торгівельну марку, опису товару, вагових обсягів, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 28.09.2023 №23UA110050004266U7 (UA110050/2023/004266), від 28.09.2023 №23UA110050004264U9 (UA110050/2023/004264) на рівні 1,6 дол. США/кг з урахуванням всіх складових, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом. Факт самостійного заявлення декларантом митної вартості за резервним методом за митною декларацією від 28.09.2023 №23UA110050004266U7 (UA110050/2023/004266), від 28.09.2023 №23UA110050004264U9 (UA110050/2023/004264) підтверджується відомостями граф 43 та 44 зазначеної митної декларації, а саме: в графі 43 зазначено код « 6», що відповідає резервному методу визначення митної вартості товарів 2 ґ); в графі 44 відсутній документ за кодом « 1501». Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» під кодом « 1501» в графі 44 ЕМД зазначається рішення про коригування митної вартості товару. Як вбачається з графи 44 наданої митної декларації співставлення, то такий код документу відсутній, що доводить про те, що митна вартість товару за резервним методом заявлена декларантом самостійно та коригування митної вартості митним органом не здійснювалось.

Також 14.05.2024 року до суду від представника позивача та представника відповідача надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження у справі і призначення її до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року клопотання представника позивача та представника відповідача про закриття підготовчого провадження у справі і призначення її до судового розгляду по суті у справі №160/31649/23 задоволено, закрито підготовче провадження та призначено справу №160/31649/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 04.06.2024 року о 15:30год.

У судовому засіданні 04.06.2024р. у представників сторін витребувано додаткові письмові пояснення щодо експертного висновку стосовно найменування товару (труб) та оголошено перерву до 25.06.2024р. на 15:00год.

24.06.2024 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача, в яких, зокрема, зазначалося, що за попередньою поставкою товару відповідно до специфікації №1 до Контракту від 30.05.2023 №SZS-3005/23 декларантом було заявлено до митного оформлення попередню декларацію від 01.09.2023 №23UA110050003805U0, відповідно до якої заявлено товар «труби холоднодеформовані». У подальшому, декларантом подано тимчасову декларацію від 21.09.2023 №23UA110050004186U9, відповідно до якої заявлено товар «труби гарячедеформовані». У зв`язку із заявленням різних даних щодо основних характеристик одного і того ж товару, митницею до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» (далі ДП «НДТІ») направлено лист від 25.09.2023 № 7.5-1/7.5-28-078/14/5685 щодо визначення способу виробництва сталевих труб. Згідно листа ДП «НДТІ» від 27.09.2023 № Д/360, заявлені до митного оформлення труби за способом виробництва є гарячедеформовані. При цьому на товар «труби гарячодеформовані» сплачується антидемпінгове мито у розмірі 51,52%. У подальшому, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 28.09.2023 №23UA110050004327U5, відповідно до якої заявлено товар «труби гарячодеформовані» (країна походження Китай) відповідно до специфікації від 30.05.2023 №1 та зовнішньоекономічного контракту від 30.05.2023 №SZS-3005/23. При цьому слід звернути увагу на те, що висновок ДП «НДТІ» не містить інформації щодо вартості труб, а стосується способу виробництва труб позивача та відповідності інформації, зазначеній в супроводжувальній документації. За результатами проведеної експертизи ДП «НДТІ» вставлено, що товаросупровідні документи не мають відношення до труб, пред`явлених до огляду, через те, що зазначені документи поширюються на холоднодеформовані, а на огляд представлені гарячедеформовані. Щодо поставки товару у даній справі необхідно зазначити, що всі подані до митного оформлення документи стосуються труб холоднодеформованих (контракт п. 1.1; специфікація; інвойс тощо). Таким чином, жодного документа для підтвердження заявленої митної вартості, передбаченого ст.53 МК України, на заявлений до митного оформлення товар «труби гарячедеформовані» декларантом до митного контролю не надано. Лист продавця про помилку від 29.07.2023 не є документом, який вносить зміни до контракту. Продавцю 29.07.2023 вже відомо про те, що фактично відправлено інші труби (замість холоднодеформованих відправлено гарячедеформовані), проте, при оформленні продавцем рахунку-фактури №SZS-3005/23-3 від 29.07.2023, коносаменту № 229671481 від 03.08.2023, сертифікату про походження товару №23С482000086/00150 від 24.08.2023, страхового полісу № AJIN04F24223EG114746 від 11.09.2023, експортної митної декларації № 021720230000193460 від 31.07.2023 вказано товар «труби безшовні сталеві холоднодеформовані».

25.06.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.06.2024 року розгляд справи відкладено до 10.07.2024р. на 15:30год.

10.07.2024 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача, в яких, зокрема, зазначалося, що коли перша поставка за Контрактом №828-3005/23 від 30.05.2023р. (відповідно до Специфікації №1 від 30.05.2023 року) вантаж (труба) прибув до України, у декларанта виникли обґрунтовані сумніви стосовно типу виготовлення даної труби, а саме: чи виготовлена дана труба холоднодеформованим способом або труба є гарячедеформованою. При цьому, укладаючи контракт та плануючи поставки товару, Покупець (позивач) мав намір та був упевнений в тому, що товар буде вироблятися саме тим способом, який заявлений у контракті та супровідних документах, однак в той же час, позивач не є експертом у питаннях способу виробництва труб, й не міг очікувати, що можуть бути доставлені аналогічні труби, однак вироблені іншим способом. Саме тому, в результаті відкритого повідомлення декларантом уповноважених осіб митниці про такі обставини, Дніпровською митницею на адресу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» було складено лист №7.5-1/7.5-28-07/14/5685 від 25.09.2023р. щодо проведення експертизи товарів (труб сталевих безшовних) виробництва Shandong Zida Steel Group Co., Ltd (КНР), імпортер TOB ВКП «Лідер». У відповідь на лист Митниці, ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» було складено та направлено Начальнику Дніпровської митниці Висновок технічної експертизи, якою встановлено, що «Труба 426x10 мм - гарячедеформована. На наш запит Продавцю щодо того, чому позивачу відправили труби, які виготовлені в саме такий спосіб, отримана відповідь - офіційний лист, про те, що Продавець вибачається про допущену помилку й в подальшому просить вважати труби гарячедеформованими. Водночас, слід зазначити, що холоднокатана труба (як було зазначено Продавцем у документах) коштує дорожче, ніж гарячекатана, й можливо Продавцем було свідомо зазначено такий тип труби, задля аргументування дорожчої вартості. Так як це перший досвід купівлі труби у даного Продавця, то у ТОВ ВКП «Лідер» фактично був відсутній й досвід щодо її вірної ідентифікації. Проте, оскільки експертом було зроблено огляд труби та складено відповідний висновок, то ТОВ ВКП «Лідер» задекларувало та розмитнило товар саме так як того вимагає чинне законодавство, а саме як «гарячекатана», тому твердження митниці щодо наявності ознак підробки у наданих до митного контролю документах є необґрунтованим. При цьому, з урахуванням наявності листа від Продавця, в якому він визнає наявність помилки у формулюванні способу виготовлення товару, а також попереднього експертного висновку, позивач як декларант добросовісно вказав у поданій митній декларації саме ту назву труби, яка відповідала дійсності. Більш того, сплативши при цьому мито у більшому розмірі, антидемпінгове мито. Також особливу увагу слід звернути на те, що відмінність у способі виробництва труби не впливає на її кінцеві характеристики, що підтверджується тим, що код УКТ ЗЕД не змінювався, оскільки за своїми показниками така труба відповідає коду 7304: Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва). При цьому, враховуючи, що ТОВ ВКП «ЛІДЕР», декларуючи такий самий товар у вересні 2023 року, отримував та долучав до пакету документів Висновок Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» від 27.09.2023 №Д/361, то твердження представника відповідача про неможливість встановлення цих обставин уповноваженими інспекторами митного органу під час митного оформлення аналогічного товару, який завезений тим самим покупцем в той же період, є необґрунтованими. Єдина автоматизована інформаційна система Державної митної служби України дає змогу перевіряючим органам об`єднувати інформацію, забезпечуючи повний доступ до наявної в системі інформації, тому інформація про проведене експертне дослідження могла та мала бути взята відповідачем до уваги під час прийняття рішень.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 32887574) зареєстроване як юридична особа з 17.03.2004 року, за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Хмельницького Богдана, будинок 151ш.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (Покупець) та SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №SZS-3005/23 від 30.05.2023р. року (далі Контракт) відповідно до пункту 1.1 якого Продавець продає, Покупець купує труби безшовні сталеві холоднодеформовані, далі іменовані - Товар.

Відповідно до пункту 1.2 Контракту асортимент, ціна за одиницю і кількість поставлених Товарів за Контрактом вказані в Специфікаціях на поставку, які є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 2.2 Контракту передбачено, що загальна вартість Контракту складається з вартості Товару, фактично відвантаженого по Специфікаціях до даного Контракту, і становить не більше 1 000 000 доларів США.

Пунктом 3.1. Контракту визначено, що поставка Товарів буде проводитися морським шляхом. Умови поставки вказуються в Специфікаціях до даного Контракту. Відвантаження товару частинами дозволено.

Відповідно до пункту 5.1 Контракту умови оплати за цим Договором вказуються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Специфікацією №3 від 25.07.2023р. до договору №SZS-3005/23 від 30.05.2023 погоджено поставку товару: труби сталеві безшовні холоднодеформовані, виробник Китай, ДСТУ 8939-2019, код УКТ ЗЕД 7304, Діаметр 426*09, кількість - 55 тон, ціна 814 дол.США/тн. Всього 44770 дол. США. Ціна товару визначена на умовах поставки СIF Gdansk, Poland. Умови оплати: 30% передплата, залишок проти копії ВL.

29.07.2023 року продавцем виставлено комерційний інвойс №SZS-3005/23-3 відповідно до контракту та специфікації №3 від 25.07.2023 на суму 44877,45 дол. США за товар - труби сталеві безшовні холоднодеформовані, виробництва Китай, ДСТУ 8939:2019 у кількості 55,132 тон за умовами поставки СIF Gdansk, Poland.

Відповідно до банківських платіжних інструкцій від 26.07.2023 №3 на суму 13400,00 дол. США та від 04.09.2023 №12 на суму 31477,45 дол. США декларант здійснив оплату за поставлений товар у повному обсязі (13400,00 дол. США + 31477,45 дол. США = 44877,45 дол. США).

Відповідно до коносаменту №229671481 від 03.08.2023р. місцем навантаження товару визначено порт навантаження (Port of Loading): Tianjin, China; місце розвантаження товару пункт призначення (Port of Discharge) визначено: Гданськ Польща.

На підставі контракту №SZS-3005/23 від 30.05.2023р., специфікації №3 від 25.07.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» було ввезено на митну територію України придбаний товар на загальну суму 44 877,45 доларів США.

25.10.2023 року позивачем (в особі декларанта ТОВ «Експерт-Днепр») до Дніпровської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №23UA110050004735U0 на придбаний товар, в якій митна вартість визначена декларантом за ціною договору (контракту), яка була вказана у інвойсі №SZS-3005/23-3 від 29.07.2023 року, в розмірі 44 877,45доларів США (графа 22).

Відповідно до гр.32 МД товар: Вироби з чорних металів, безшовні, круглого поперечного перерізу, з нелегованої сталі, гарячедеформовані: Труби сталеві безшовні гарячедеформовані, прямі, марка сталі: 20 (C 0,20%, Si 0,24%, Mn 0,55%, P 0,021%, S 0,02, Cu 0,16%, Ni 0,18%, Cr 0,14%, Mo 0,007%, V 0,009%): 426х9х10000-12000 мм., 52 шт., 52 пакета - 55,132 тн.", для конструкторського призначення, без приєднаних фітингів, без лакофарбового покриття, без теплоізоляції, не є прецизійним, без різьби. Торгівельна марка: SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD. Виробник: SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD. Країна виробництва: CN», країна походження Китай.

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 27.07.2023р., комерційний інвойс №SZS-3005/23-3 від 29.07.2023р., коносамент №229671481 від 03.08.2023р., залізничні накладні №31501619 від 12.10.2023р. та №31501623 від 12.10.2023р., супровідні документи №23PL322080NU66ZOE5 від 04.10.2023р. та №23PL322080NU66ZOF3 від 04.10.2023р., сертифікат про походження товару №23С482000086/00150 від 24.08.2023р., банківські платіжні інструкції від 26.07.2023 №3 та від 04.09.2023 №12, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №994 від 12.10.2023р., комерційну пропозицію SZS/15-23 від 15.05.2023, страховий поліс №АJIN04F24223ЕG114746 від 11.09.2023, Специфікацію №3 від 25.07.2023р., Контракт SZS-3005/23 від 30.05.2023, додаткову угоду №1 від 25.10.2023р. до Контракту SZS-3005/23 від 30.05.2023, договір про надання послуг митного брокера №576; договір (контракт) про перевезення №2023-034 від 27.07.2023; заявку на надання транспортно-експедиційних послуг LІD23003 від 14.08.2023р., лист б/н SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD від 29.07.2023р., лист ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН» №261023/01 від 26.10.2023р., листи від 25.10.2023р. №2510/1 та від 26.10.2023р. №2610/1, №2610/2, копію декларації країни відправлення №021720230000193460 від 31.07.2023.

Як слідує з цієї митної декларації позивачем за товар «труби гарячодеформовані» сплачено антидемпінгове мито у розмірі 51,52%.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) відповідно до п. 1.1 Контракту Продавець продає, Покупець купує труби безшовні сталеві холоднодеформовані, а згідно графи 31 ЕМД задекларовано товар «Труби сталеві безшовні гарячедеформовані», що може свідчити про наявність ознак підробки у наданих до митного контролю документах. «Труби холоднодеформовані» та «Труби гарячедеформовані» не є ідентичними (тотожними);

2) надані платіжні інструкції від 04.09.2023 №12 та від 26.07.2023 №3 містять посилання лише та Контракт, що унеможливлює ідентифікувати зазначені платіжні інструкції з партією оцінюваного товару згідно інвойсу від 29.07.2023 №SZS-3005/23-3. Відповідно до п.5 ч.2 ст.53 МК України до митного оформлення надаються платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) відповідно до наданого страхового полісу від 11.09.2023 №AJIN04F24223EG114746 у графі «Insured» зазначено «TO THE ORDER OF LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE». Відповідно до пункту 11 Контракту англомовна назва Покупця зазначена як «LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE «LIDER», відповідно до відомостей наданого страхового полісу встановлено, що товар застраховано Покупцем, що не відповідає задекларованим умовам поставки CIF Gdansk. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу;

4) відповідно до пункту 4.1 Контракту визначено перелік документів, який слідує з товаром, в тому числі експортна декларація, яка до митного контролю не надана. Хоча відомості щодо митної декларації країни відправлення від 31.07.2023 №021720230000193460 наведені у графі 44 ЕМД;

5) відповідно до пункту 10.2 Контракту існуючий договір укладається в 2-х примірниках російською і англійською мовою, однак контракт укладено англійською та українською мовами, що може свідчити про наявність ознак підробки;

6) відповідно до наданого рахунку на оплату транспортних послуг від 12.10.2023 №994 зазначено послугу з транспортно-експедиторського обслуговування за межами України: компенсація міжнародного перевезення залізничним транспортом за маршрутом ст. Гданськ-Медика (Польща) ст. Мостиська, вартість 95078,36 грн. Відповідно до графи 22 наданих залізничних накладних від 12.10.2023 №31501619, №31501623 зазначено маршрут переміщення товару Гливице порт Медика Мостиська Новомосковськ. Транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів за маршрутом Гданськ - Гливице порт до митного контролю не надано. Крім того, відповідно до рахунку на оплату транспортних послуг від 12.10.2023 №994 зазначено вартість транспортно-експедиторського обслуговування. Однак зазначені документи не містять відомостей щодо винагороди експедитора за межами митної території України;

7) відповідно до пункту 1.3 Договору транспортного експедирування від 27.07.2023 №2023-034 (далі Договір ТЕО) Особливі умови надання послуг за цим Договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу регулюються заявкою (далі - Заявка), що погоджується Сторонами, у якій, зокрема, зазначаються габарити та кількість місць вантажу, найменування та вид вантажу, перелік конкретних транспортно-експедиторських послуг, розмір плати Експедитора, пункт відправлення та призначення вантажу, маршрут переміщення вантажу, термін перевезення та інші погоджені Сторонами умови. Заявка є невід`ємною частиною цього Договору. Заявка до митного контролю не надана;

8) відповідно до пункту 4.3 Договору ТЕО якщо інше не погоджено у заявці, Клієнт зобов`язується сплатити рахунок Експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його виставлення, однак не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин перед початком виконання робіт і надання послуг. Платіжні документи на підтвердження сплати послуг з ТЕО до митного контролю не надано.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

27.10.2023 року декларантом додатково надано до митного оформлення копії наступних документів: свіфта від 05.09.2023 б/н, на суму 31 447,45 дол.США; свіфта від 27.07.2023 б/н на суму 13 400,00 дол.США; митної декларації країни експорту від 31.07.202 № 021720230000193460; листа від 26.10.2023 № 261023/01 від експедитора ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН»; листа-роз`яснення декларанта від 26.10.2023 №2610/1; листа декларанта від 26.10.2023 №2610/3 про неможливість на даний час та у десятиденний термін надання інших додаткових документів; додаткової угоди від 25.10.2023 №1.

За результатом розгляду додаткових документів на підтвердження митної вартості з урахуванням наданих до митного контролю за ЕМД від 25.10.2023 №23UA110050004735U0 (UA110050/2023/004735) відповідач дійшов наступних висновків: 1) додатково надані платіжні документи свіфт від 27.07.2023 б/н на суму 13 400,00, як і надані до ЕМД платіжні інструкції від 04.09.2023 №12 та від 26.07.2023 №3, містять посилання лише та Контракт, що унеможливлює ідентифікувати зазначені платіжні інструкції з партією оцінюваного товару згідно інвойсу від 29.07.2023 № SZS-3005/23-3. Таким чином, розбіжності, наведені пунктом 2 повідомлення митниці №1 декларантом не усунуто; 2) відповідно до листа-роз`яснення від 26.10.2023 №2610/1 декларантом зазначається, що відповідно до наданого страхового полісу від 11.09.2023 №AJIN04F24223EG114746 у графі «lnsuгed» зазначено «ТО ТНЕ ORDER OF LIMITED LІАВ І LІТУ PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE» (пepeклaд, НАЗАМОВЛЕННЯ/ЗА ДОРУЧЕННЯМ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-ПРОЕКТНОГО ПІДПРИЄМСТВА), на замовлення та за дорученням ТОВ ВКП «ЛІДЕР» (м. Дніnро, Україна) компанія «SНANDONG ZIDA STEEL GROUP СО.LIMITED» (Китай) уклала страховий договір та видала страховий поліс за умовами терміну СІF на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, декларантом підтверджено, що страховий поліс від 11.09.2023 №AJIN04F24223EG114746 видано на замовлення Покупця, що не відповідає офіційним правилам тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010), на умовах поставки за терміном CIF. Відповідно до правил Інкотермс за умовами терміну CIF обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення покладається на продавця. Відповідно до підпункту b) Пункту А3 терміну CIF правил Інкотермс продавець за власний рахунок зобов`язаний здійснити страхування вантажу, що відповідає, хоча б мінімальному покриттю, як це передбачене пунктом «С» Інститутських умов страхування вантажів. Таким чином, страхування вантажу здійснено на замовлення Покупця, а не за власний рахунок Продавця, що викликає обґрунтований сумнів в задекларованих умовах поставки. Розбіжність, наведену у пункті 3 повідомлення митниці №1 не спростовано; 3) за результатом наданої до митного контролю декларації країни відправлення від 31.07.202 № 021720230000193460 встановлено наступне. Згідно частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно Закону КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008р., графа 24 (вартість фрахту) та графа 25 (вартість страхування) не заповнюються, якщо вартість експортного товару не включає витрати на транспортування та страхування. В наданій копії митної декларації країни відправлення від 31.07.202 №021720230000193460, відповідно до якої в графі 24 (фрахт) відсутні відомості щодо вартості транспортування,а в графі 25 (страхування) відсутні відомості щодо вартості страхування. Враховуючи вищезазначене, заповнення копії митної декларації країни відправлення не відповідає вимогам Закону КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості у відповідності до частини 4 статті 54 МК України. Таким чином, встановлено, що до митної вартості оцінюваного товару не включено вартість транспортної складової (вартість доставки) за маршрутом Китай Гданськ (Польща) та страхування відповідно до заявлених умов поставки CIF Gdansk (Польща), а транспортні (перевізні) документи надані до митного оформлення підтверджують вартість транспортної складової лише за маршрутом Гданськ кордон України. Отже, надані до митного контролю документи з урахуванням додатково наданих у своїй сукупності не спростовують наведені у повідомленні митниці №1 розбіжності.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, враховуючи наявну у митного органу інформацію щодо митного оформлення товарів, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2023/000260/1 від 27.10.2023 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України та ґрунтується на митних вартостях за ЕМД від 28.09.2023 №23UA110050004266U7 (UA110050/2023/004266), від 28.09.2023 №23UA110050004264U9 (UA110050/2023/004264), на рівні 1,6 дол.США/кг, з урахуванням всіх складових.

Також відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2023/000428 від 27.10.2023 року.

Як слідує з матеріалів справи, в подальшому товар було випущено у вільний обіг за ЕМД від 01.11.2023 №23UA110050004858U4 зі сплатою митних платежів згідно із заявленою декларантом митною вартістю товарів та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МКУ на строк 90 днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Водночас, не погодившись з вищевказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо розбіжностей у найменуванні труби (способу її виготовлення).

Як слідує з зовнішньоекономічного контракту від 30.05.2023 №SZS-3005/23, Специфікації №3 від 25.07.2023р. та комерційного інвойсу від 29.07.2023р. №SZS-3005/23-3 предметом поставки є товар «труба безшовна сталева холоднодеформована».

Разом з тим, в графі 31 МД №23UA110050004735U0 декларантом задекларовано товар «Труби сталеві безшовні гарячедеформовані».

З наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень та доказів встановлено, що під час отримання першої поставки товару за контрактом від 30.05.2023 №SZS-3005/23 відповідно до Специфікації №1 від 30.05.2023 року декларантом спочатку було подано попередню декларацію від 01.09.2023 №23UA110050003805U0, відповідно до якої заявлено товар «труби холоднодеформовані», проте, у подальшому у декларанта виникли сумніви щодо типу виготовлення труби (чи виготовлена ця труба холоднодеформованим способом або труба є гарячедеформованою), у зв`язку із чим декларант повідомив про це митницю шляхом подання тимчасової декларації від 21.09.2023 №23UA110050004186U9, відповідно до якої заявлено товар «труби гарячедеформовані», а митницею, в свою чергу, направлено до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» (далі ДП «НДТІ») лист від 25.09.2023 № 7.5-1/7.5-28-078/14/5685 щодо проведення експертизи труб сталевих безшовних виробництва Shandong Zida Steel Group Co., Ltd (КНР), імпортер TOB ВКП «Лідер». У відповідь на лист митниці ДП «НДТІ» листом від 27.09.2023р. №Д/360 повідомило, що ДП «НДТІ» проведено технічну експертизу (висновок від 27.09.2023р. №Д/361) та встановлено, що заявлені до митного оформлення труби за способом виробництва є гарячедеформовані.

Крім цього, позивачем було направлено відповідний запит Продавцю Shandong Zida Steel Group Co., Ltd (КНР) щодо типу виготовлення труби, на який останнім надано офіційний лист від 29.07.2023р., в якому зазначено, що труби сталеві безшовні за Специфікацією №3 від 25.07.2023р. до контракту від 30.05.2023 №SZS-3005/23 виготовляються методом гарячої прокатки, без лакофарбового покриття, без теплоізоляції, не прецизійні, не призначені для широкого використання, при цьому через недбалість продавця були позначені відповідні документи як COLD FORMED, проте цим документом, тобто листом від 29.07.2023, продавець виправляє це на ГАРЯЧО-КАТАНІ.

Таким чином, позивачем було з`ясовано, що за контрактом від 30.05.2023 №SZS-3005/23 поставляються саме труби безшовні сталеві гарячедеформовані, у зв`язку із чим і вказано саме таку назву товару у графі 31 МД №23UA110050004735U0, а також долучено до цієї митної декларації вищевказаний лист Продавця Shandong Zida Steel Group Co., Ltd (КНР) від 29.07.2023р.

При цьому, з огляду на те, що вказаним листом виробник та продавець товару виправив помилку у найменуванні товару, що постачався позивачу згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 30.05.2023 №SZS-3005/23 та Специфікацією №3 від 25.07.2023р., в частині правильного зазначення способу виготовлення такого товару, а позивач прийняв поставку цього товару, тобто надав свою згоду на отримання саме такого товару, то можна вважати, що сторони контракту взаємно погодили відповідні зміни до нього, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доводів митниці стосовно того, що вищевказаний лист Продавця Shandong Zida Steel Group Co., Ltd (КНР) від 29.07.2023р. не може бути розцінений як доказ зміни умов контракту, тим більше, що митницею не доведено наявність законодавчої заборони на внесення змін до контракту в такий спосіб.

Крім цього, суд зазначає, що відповідач фактично погоджується з тим, що позивачем було правильно вказано найменування товару як труби безшовні сталеві гарячедеформовані і сумніві у правильності визначення найменування товару митниця не висловлювала. Водночас, відмінність у способі виробництва труби не вплинула на правильність визначення коду УКТ ЗЕД товару (він не змінювався, оскільки за своїми показниками така труба відповідає коду 7304: Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (крім чавунного литва).

Щодо доводів митниці про те, що за ввезення товару «труби безшовні сталеві гаряче деформовані» має бути сплачене антидемпінгове мито, судом встановлено, що позивачем було сплачено таке антидемпінгове мито у розмірі 51,52%, про що безпосередньо вказано в поданій позивачем МД №23UA110050004735U0.

З огляду на наведене, доводи митниці відносно того, що надані до митного оформлення товаросупровідні документи є такими, що не стосуються оформлюваної партії товару, є безпідставними, тим паче, що декларантом самостійно повідомлено митному органу про наявність помилки в супровідних документах, допущеної з вини продавця, та надано відповідні докази виправлення такої помилки продавцем, що, в свою чергу, виключає можливі сумніви митного органу в частині підробки в наданих до митного оформлення документах.

Щодо доводів митниці відносно того, що надані платіжні інструкції від 04.09.2023 №12 та від 26.07.2023 №3 містять посилання лише та Контракт, що унеможливлює ідентифікацію зазначених платіжних інструкцій з партією оцінюваного товару згідно з інвойсом від 29.07.2023 №SZS-3005/23-3, суд зазначає таке.

Дійсно, платіжна інструкція від 26.07.2023 №3 містить посилання виключно на контракт від 30.05.2023 №SZS-3005/23, проте платіжна інструкція від 04.09.2023 №12 містить посилання як на контракт від 30.05.2023 №SZS-3005/23, так і на Специфікацію №3 від 25.07.2023р., що безпосередньо надає можливість ідентифікувати її з партією оцінюваного товару.

Також слід зазначити, що в графі «Призначенні платежу» вищевказаних платіжних інструкцій вказувалося найменування товару (труби 426*09).

Крім того, як встановлено судом, Специфікацією №3 від 25.07.2023р. до договору №SZS-3005/23 від 30.05.2023 погоджено поставку товару: труби сталеві безшовні холоднодеформовані, виробник Китай, ДСТУ 8939-2019, код УКТ ЗЕД 7304, Діаметр 426*09, кількість - 55 тон, ціна 814 дол.США/тн. Всього 44770 дол. США. Ціна товару визначена на умовах поставки СIF Gdansk, Poland. Умови оплати: 30% передплата, залишок проти копії ВL.

29.07.2023 року продавцем виставлено комерційний інвойс №SZS-3005/23-3 відповідно до контракту та специфікації №3 від 25.07.2023 на суму 44877,45 дол. США за товар - труби сталеві безшовні холоднодеформовані, виробництва Китай, ДСТУ 8939:2019 у кількості 55,132 тон за умовами поставки СIF Gdansk, Poland.

Відповідно до банківських платіжних інструкцій від 26.07.2023 №3 на суму 13400,00 дол. США та від 04.09.2023 №12 на суму 31477,45 дол. США декларант здійснив оплату за поставлений товар у повному обсязі (13400,00 дол. США + 31477,45 дол. США = 44877,45 дол. США).

Тобто здійснена платіжними інструкціями від 04.09.2023 №12 та від 26.07.2023 №3 оплата за поставлений товар повністю співпадає з ціною товару за Специфікацією №3 від 25.07.2023р. та комерційним інвойсом №SZS-3005/23-3 від 29.07.2023р.

Крім цього, слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на інвойс чи проформу-інвойс.

Сама по собі відсутність у платіжних документах посилання на інвойс чи проформу-інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічний правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 11 квітня 2022 року у справі №1.380.2019.006980.

Щодо зауважень митниці відносно ненадання до митного контролю експортної декларації (митної декларації країни відправлення від 31.07.2023 №021720230000193460, наведеної у графі 44 ЕМД), суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Посилання митниці на нормативно-правовий акт КНР як міжнародно-правовий акт, є необґрунтованим і безпідставним, оскільки Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженим маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року, передбачено виключно порядок заповнення митної декларації суб`єктами господарської діяльності КНР і жодним чином не передбачено зобов`язання для підприємства КНР надання копії такої декларації підприємству України та не встановлено зобов`язання надання копії декларації КНР підприємством України митному органу України.

Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.

Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.

Разом з тим, як встановлено судом, декларантом на вимогу митниці було надано митну декларацію країни відправлення від 31.07.2023 №021720230000193460, що відповідачем не заперечується.

Щодо посилання митниці на те, що відповідно до пункту 10.2 Контракту №SZS-3005/23 від 30.05.2023 існуючий договір укладається в 2-х примірниках російською і англійською мовою, однак контракт укладено англійською та українською мовами, що може свідчити про наявність ознак підробки, судом встановлено, що додатковою угодою № 1 до Контракту №SZS-3005/23 від 30.05.2023p. було змінено пункт 10.2 цього Контракту та викладено його в наступній редакції: «Існуючий договір укладається в 2-х примірниках українською і англійською, обидві копії мають рівну силу.», при цьому означену додаткову угоду було надано митному органу під час митного оформлення товару, про що зазначено в графі 44 ЕМД, відтак, посилання митниці на наявність розбіжностей та ознак підробки з цього приводу є безпідставними.

Щодо зауважень митниці відносно того, що відповідно до наданого страхового полісу від 11.09.2023 №AJIN04F24223EG114746 у графі «Insured» зазначено «TO THE ORDER OF LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE», при цьому згідно з пунктом 11 Контракту англомовна назва Покупця зазначена як «LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE «LIDER», отже, відповідно до відомостей наданого страхового полісу встановлено, що товар застраховано Покупцем, що не відповідає задекларованим умовам поставки CIF Gdansk, суд зазначає таке.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) поставка за терміном CIF («cost, insurance and freight (... named port of destination)» або «вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки СIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Відповідно до п. 7 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2. ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У даному випадку до митного оформлення страхові документи надано не було.

З декларації митної вартості, поданої декларантом митному органу, також слідує, що витрати на фрахт до пункту призначення, навантаження і страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.

Наведені обставини спростовують висновки відповідача з приводу того, що позивач поніс додаткові витрати, пов`язані з оплатою вартості перевезення та страхування товару, проте не включив їх до складових митної вартості імпортованого товару, адже у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.08.2023р. у справі № 810/693/17 (адміністративне провадження № К/9901/38419/18).

Щодо транспортної складової митної вартості суд зазначає таке.

Так, зауваження митниці щодо ненадання до митного контролю передбаченої пунктом 1.3 Договору транспортного експедирування від 27.07.2023 №2023-034 заявки на надання транспортно-експедиторських послуг є безпідставними, оскільки така заявка фактично була надана (заявка №LID23003 від 14.08.2023р.), про що безпосередньо вказано у графі 44 ЕМД, водночас, суд наголошує, що вказаний документ не є обов`язковим до надання під час митного оформлення в силу вищенаведених приписів ч.2 ст.53 МК України.

Щодо зауважень митниці відносно того, що відповідно до наданого рахунку на оплату транспортних послуг від 12.10.2023 №994 зазначено послугу з транспортно-експедиторського обслуговування за межами України: компенсація міжнародного перевезення залізничним транспортом за маршрутом ст. Гданськ-Медика (Польща) ст. Мостиська, вартість 95078,36 грн., при цьому відповідно до графи 22 наданих залізничних накладних від 12.10.2023 №31501619, №31501623 зазначено маршрут переміщення товару Гливице порт Медика Мостиська Новомосковськ, водночас, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів за маршрутом Гданськ - Гливице порт до митного контролю не надано; крім того, відповідно до рахунку на оплату транспортних послуг від 12.10.2023 №994 зазначено вартість транспортно-експедиторського обслуговування, однак, зазначені документи не містять відомостей щодо винагороди експедитора за межами митної території України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості.

Водночас, згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012р., до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Отже, положеннями п.6 ч. 2 ст.53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно-експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Так, відповідно до зовнішньоекономічного контракту Специфікації №3 від 25.07.2023р. поставку товару погоджено на умовах CIF Гданськ, Польща.

Згідно з заявкою №LID23003 від 14.08.2023 на надання транспортно-експедиторських послуг (додаток до договору транспортного експедирування №2023-034 від 27.07.2023) порт розвантаження та умови поставки CIF Гданськ Польща, пункт розвантаження м. Дніпро, Україна. При цьому в цій заявці обумовлена вартість експедиторських послуг в сумі 3 150,00 дол.США за кожний контейнер, всього 2 контейнери, що полягає в організації перевезення вантажу за маршрутом GDANSK, POLAND, і включає: сплату лінійних витрат (Навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Гданськ); організацію внутрішньо-портового експедирування, портові збори, оформлення Т1; організацію перевезення залізничним / автомобільним транспортом GDANSK, POLAND м. Новомосковськ, Україна м. Дніпро, Україна; повернення контейнерів під контроль лінії.

При цьому, дійсно, відповідно до графи 22 залізничних накладних від 12.10.2023 №31501619, №31501623 зазначено маршрут переміщення товару Гливице порт Медика Мостиська Новомосковськ.

Разом з тим, підчас митного оформлення декларантом була надана довідка експедитора ТОВ «Альфакоста Юкрейн» від 26.10.2023р. №261023/01, згідно з якою експедитор повідомляє, що контейнери TGHU9596536, MSKU9271122 за коносаментом 229671481 прибули в порт Гданськ та були відправлені до ст Глівіце згідно накладних T1 MRN 23PL322080NU66Z0E5, MRN 23PL322080NU66Z0F3. Залізничні накладні на вказаний маршрут не оформлювались у зв`язку із відсутністю таких вимог для переміщення по території Польщі.

Відповідно до рахунку на оплату №994 від 12.10.2023, який надавався митному органу разом з митною декларацією, за договором №2023-034 від 27.07.2023 надано такі послуги за межами України: транспортно-експедиторське обслуговування за межами України (вкл. навантажувально-розвантажувальні роботи, термінальні) порт Гданськ (Польща) 21941,16грн, без ПДВ, за 1 послугу, надано 2 послуги загальною вартістю 43882,32 грн без ПДВ; транспортно-експедиторське обслуговування за межами України: компенсація міжнародного перевезення залізничним транспортом за маршрутом: ст. Гданськ ст. Медика (Польща) до митного кордону ст. Мостиська 47539,18грн., без ПДВ, за 1 послугу, надано 2 послуги загальною вартістю 95078,36грн без ПДВ; Загальна вартість витратза межами території України 138960,68грн.

Таким чином, надані позивачем транспортні та комерційні документи підтверджують загальну вартість транспортно-експедиторських послуг, у тому числі числові значення частини транспортних витрат за межами України за маршрутом ст. Гданськ-Медика (Польща) ст. Мостиська, Україна, як складову частину митної вартості товару. Вказані документи не мають розбіжностей та протиріч щодо числових значень витрат, що відповідачем не спростовано.

Щодо ненадання декларантом до митного контролю платіжних документів на підтвердження сплати послуг з ТЕО, в той час, як відповідно до пункту 4.3 Договору ТЕО якщо інше не погоджено у заявці, Клієнт зобов`язується сплатити рахунок Експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його виставлення, однак не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин перед початком виконання робіт і надання послуг, судом встановлено наступне.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, за погодженням сторін договору ТЕО Експедитором було надано позивачу відстрочку платежу, відтак, на момент митного оформлення оплата за послуги ТЕО здійснена не була, тому й можливість надати платіжні документи митниці була відсутня, при цьому за приписами п.п.4-6 ч.2 ст.53 МК України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення подаються, зокрема, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У розглядуваному випадку подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, в тому числі й транспортні витрати, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару, а також видана на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 16220,01грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 32887574, місцезнаходження: пр. Б. Хмельницького, 151-Ш, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 року №UA110050/2023/000260/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці від 27.10.2023 року №UA110050/2023/000428.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 32887574, місцезнаходження: пр. Б. Хмельницького, 151-Ш, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 16220,01грн. (шістнадцять тисяч двісті двадцять гривень 01 копійка).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.07.2024
Оприлюднено29.01.2025
Номер документу124697861
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/31649/23

Рішення від 10.07.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Рішення від 10.07.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 14.05.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 17.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 17.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 19.02.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 18.12.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 11.12.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні