Рішення

від 23.01.2025 по справі 160/30276/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа №160/30276/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним рішення Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.06.2024 року про визнання батьківства щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження № 291 від 16.08.2010 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у графі «Відомості про батька» змінити прізвище, ім`я, по батькові батька з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », змінити по батькові дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » та видати нове свідоцтво про народження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 16.08.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції в Дніпропетровській області складено актовий запис № 291, та видано Свідоцтво про народження. Відповідно до зазначеного свідоцтва про народження, батьком дитини записаний ОСОБА_3 . Разом з тим, згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, відомості про батька до даного актового запису внесені за вказівкою матері (тобто у порядку ч. 1 ст. 135 СК України). Однак справжнім біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно Заяви від 20 червня 2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрованою в реєстрі за № 1655, позивачка засвідчує, що біологічним батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає також, що з моменту, як ОСОБА_4 дізнався, що є батьком дитини, він займається її вихованням, фізичним, духовним, культурним та соціальним розвитком, піклується про її навчання, про підготовку до самостійного життя, а також матеріально забезпечує. Згідно Заяви ОСОБА_4 від 20 червня 2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрованою в реєстрі за № 1654, він визнає себе батьком ОСОБА_2 . Також зазначає, що відколи дізнався про наявність дитини - займається її всебічним розвитком та фінансово утримує.Також ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали Договір від 20 червня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1656, відповідно до якого сторони домовились щодо розміру та порядку сплати аліментів, зобов`язань щодо утримання спільної малолітньої дитини - ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_4 зобов`язався сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання дитини у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) кожного місяця. Крім того, сторони домовились про внесення змін до актового запису про народження дитини, а саме зміну запису про батьківство та про зміну по-батькові дитини на « ОСОБА_2 ». 11.06.2024 року позивачка разом з ОСОБА_4 подала до Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) спільну заяву батьків про визнання батьківства щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява була зареєстрована в журналі реєстрації заяв про визнання батьківства, невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини за номером 31. В подальшому зазначену заяву передано до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оскільки свідоцтво про народження дитини видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, а відповідач є його правонаступником. Згідно відповіді Томаківського відділу ДРАЦСу № 790/31.18-30 від 16.08.2024 року, матеріали справи розглянуто та складено висновок про відмову, який разом з матеріалами справи 05.07.2024 року надіслано до Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшої пересилки. Згідно отриманої 14.08.2024 року на електронну адресу відповіді Голосіївського відділу ДРАЦСу № 1825/31.1-80 від 07.08.2024 року встановлено, що 31.07.2024 року на його адресу повернулась від Відповідача без виконання справа щодо визнання батьківства щодо ОСОБА_2 . До вказаної відповіді також долучено лист відповідача № 103/31.18-80 від 04.07.2024 року щодо повернення матеріалів справи. Відповідач за результатами розгляду заяви про визнання батьківства надав не обґрунтований висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, натомість видав звичайний вмотивований лист. В цьому листі також не зазначено про можливість оскарження такої відмови органу ДРАЦСу. Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви позивача про визнання батьківства, тому з метою захисту порушеного права позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 11.12.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

При цьому, відповідач станом на 23.01.2025 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.08.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції в Дніпропетровській області складено актовий запис № 291, та видано Свідоцтво про народження, в якому батьком дитини записаний ОСОБА_3 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто відомості про батька до даного актового запису внесені за вказівкою матері.

Згідно заяви від 20 червня 2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрованою в реєстрі за № 1655, позивач засвідчує, що біологічним батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначено, що з моменту, як ОСОБА_4 дізнався, що є батьком дитини, він займається її вихованням, фізичним, духовним, культурним та соціальним розвитком, піклується про її навчання, про підготовку до самостійного життя, а також матеріально забезпечує.

Згідно Заяви ОСОБА_4 від 20 червня 2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрованою в реєстрі за № 1654, він визнає себе батьком ОСОБА_2 . Також зазначає, що відколи дізнався про наявність дитини - займається її всебічним розвитком та фінансово утримує.

Також, 20.06.2024, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1656, відповідно до якого сторони домовились щодо розміру та порядку сплати аліментів, зобов`язань щодо утримання спільної малолітньої дитини - ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_4 зобов`язався сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання дитини у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) кожного місяця. Крім того, сторони домовились про внесення змін до актового запису про народження дитини, а саме зміну запису про батьківство та про зміну по-батькові дитини на « ОСОБА_2 ».

11.06.2024 року позивачка разом з ОСОБА_4 подала до Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) спільну заяву батьків про визнання батьківства щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з листа Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.06.2024 №1623/33.1-80, заяву від 11.06.2024 передано до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно листа Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 790/31.18-30 від 16.08.2024 року, матеріали справи розглянуто та складено висновок про відмову, який разом з матеріалами справи 05.07.2024 року надіслано до Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшої пересилки.

У листі Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 1825/31.1-80 від 07.08.2024 року зазначено, що 31.07.2024 року на його адресу повернулась від відповідача без виконання справа щодо визнання батьківства щодо ОСОБА_2 . До вказаної відповіді також долучено лист відповідача № 103/31.18-80 від 04.07.2024 року щодо повернення матеріалів справи.

У листі Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 790/31.18-80 від 04.07.2024 року зазначено, що відомості про батька до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №291 від 16.08.2010 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області внесені за заявою матері відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, батьком дитини зазначений - ОСОБА_8 . Як вбачається з відомостей Держанного реестру актів цивільного стану громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (мати дитини) у шлюбі не перебувають, не проживають за однією адресою та не ведуть спільний побут. Громадянин ОСОБА_4 , перебуває в зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_9 . Шлюб зареєстрований 07.07.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області. В шлюбі мають двох дітей. Також зазначено, що відповідно до частини 2 статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері, за рішенням суду. Аналогічне викладено в пункті 2.13 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Міністерством юстиції України від 14.01.2011 №55/18793, зі змінами.

Позивач вважає протиправним рішення про відмову у задоволенні її заяви про визнання батьківства, а тому змушена звернутися з цим позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року №2398-VI (далі - Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно положень ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1 ст. 9 вказаного Закону).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (ч.2 ст. 9 вказаного Закону).

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану (ч.3 ст. 9 вказаного Закону).

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт або паспортний документ заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації (ч.4 ст. 9 вказаного Закону).

Стаття 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон №2398-VI) встановлює наступне.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

У разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Відповідно до частини 2 статті 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5 (далі - Правила).

Так, відповідно п. 1.1 Правил, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку. у судовому порядку.

Відповідно до п. 2.6, 2.7 Правил, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, в яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Відповідно до підпункту 2.13.1 пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачу у внесенні змін до актового запису про народження слугувала відсутність рішення суду щодо встановлення батьківства або усиновлення відносно ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що подання нотаріально посвідченної заяви про визнання батьківства не передбачено Сімейним кодексом України та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та не є підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини стосовно відомостей про батька.

Таким чином, суд вважає, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відмовляючи позивачу у внесенні змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька, відповідач діяв відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (53500, Дніпропетровська область, смт. Томаківка, вул. Лесі Українки, 17, код ЄДРПОУ 42960477) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець