Рішення

від 27.01.2025 по справі 160/30384/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 рокуСправа №160/30384/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро заяву представника ОСОБА_1 Шилова Владислава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №160/30384/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №160/30384/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), які полягають у визначенні розміру грошового забезпечення (в тому числі надбавки за вислугу років, надбавки, доплати, підвищення, премії) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14, за період з 29.04.2022 року по 19.05.2023 рік.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) перерахувати за період з 29.04.2022 року по 19.05.2023 рік грошове забезпечення (в тому числі надбавки за вислугу років, надбавки, доплати, підвищення, премії) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 та виплатити йому різницю між отриманим грошовим забезпечення (в тому числі надбавки за вислугу років, набавки, доплати, підвищення, премії) та перерахованим.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) перерахувати за період з 29.04.2022 року по 19.05.2023 рік грошове забезпечення (в тому числі надбавки за вислугу років, надбавки, доплати, підвищення, премії) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 та виплатити йому різницю між отриманим грошовим забезпечення (в тому числі надбавки за вислугу років, надбавки, доплати, підвищення, премії) та перерахованим.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо непідготовки і ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (в тому числі оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням (в тому числі надбавки за вислугу років, надбавки, доплати, підвищення, премії) визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. та з 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р., відповідно, для здійснення обчислення та перерахунку з 09.02.2024 р. основного розміру його пенсії.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (в тому числі оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням (в тому числі надбавки за вислугу років, надбавки, доплати, підвищення, премії) визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. та з 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р., відповідно, для здійснення обчислення та перерахунку з 09.02.2024 р. основного розміру його пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

21.01.2025 від представника ОСОБА_1 Шилова Владислава Юрійовича через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №160/30384/24. В якій зазначає, що за результатами розгляду позову позивачем було понесено додаткові судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень, що є гонораром. Витрати підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 53 від 11.09.2024, актом про надані послуги від 20.01.2025 р., платіжною інструкцією № 8367-3282-3029-9552 від 21.01.2025 у зв`язку з чим просить суд стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено частиною 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Так, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №160/30384/24 було встановлено, що: «…Так, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копію Договору №53 про надання правової допомоги від 11.09.2024 укладеним між адвокатом Шиловим Владиславом Юрійовичем та ОСОБА_1 за яким адвокат зобов`язується надати послуги клієнту щодо захисту прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 3.1 Договору № 53 визначено, що за умовами цього договору адвокат зобов`язаний:

1) надавати послуги своєчасно та в обсязі необхідному для забезпечення захисту та представництва клієнта;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) вживати заходи щодо захисту клієнта від вчинення ним власних дій та прийняття рішень, які можуть спричинити самообмову та негативно вплинути на клієнта.

Згідно п. 3.2. Договору № 53, за умовами цього договору клієнт зобов`язаний:

1) своєчасно інформувати адвоката про обставини та події за яких клієнт потребує захисту або представництва;

2) своєчасно та в повному обсязі сплачувати винагороду адвокату за надані послуги на умовах викладених у цьому договорі;

3) підписати акт наданих послуг та повернути його адвокату впродовж 1 дня з дня отримання.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 53 - ціна, вартість та умови надання послуг визначаються у додатковій угоді до договору.

Додатковою угодою №1 до Договору №53 визначено, що Клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов`язок підготувати та супроводжувати позовну заяву до військової частини НОМЕР_1 з підстав неправильного нарахування грошового забезпечення за період з 29.01.2021 р. по 19.05.2023 р., а також щодо направлення оновленої довідки про грошове забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві.

Витрати на правову допомогу підтверджуються також актом про надані послуги від 07.10.2024 р., платіжною інструкцією № 9356-4662-8834-6040 від 04.10.2024 р. на суму 4000 грн.

Отже, витрати на виконання договору про надання професійної правничої Договору №53 від 11.09.2024, сплата яких підтверджуються платіжною інструкцією № 9356-4662-8834-6040 від 04.10.2024 р. на суму 4000 грн., відносяться до витрат на професійну правничу допомогу та в розумінні приписів статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України є судовими витратами позивача.»

Таким чином, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №160/30384/24 стягнуто на користь ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Щодо наданих представником позивача документів, а саме акту від 21.01.2025 про надання послуг до Договору про надання правничої допомоги №53 від 11.09.2024 в якому зазначено, що у відповідності до умов договору адвокат надав, а клієнт прийняв послуги пов`язані із підготовкою позову проти військової частини НОМЕР_1 та супроводження судової справи № 160/30384/24. Кількість та об`єм наданих послуги описано в акті про надані послуги від 13.11.2024 та платіжної інструкції №2.85663605.1 від 21.01.2025 на суду 8000,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, Додатковою угодою №1 до Договору №53 визначено, що клієнт сплачує адвокату безповоротний аванс у розмірі 4000 гривень. У випадку задоволення/часткового задоволення позовних вимог в суді або самостійного виправлення військовою частиною НОМЕР_1 допущеного порушення, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 8000 гривень.

Однак з цього приводу суд зазначає, що зазначена адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником позивача, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд також зазначає, щовитрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду усправах №923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18.

Надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України суд доходить висновку, що погоджені сторонами витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. підтверджені поданими суду документами, проте суд вважає, що зазначена представником позивача вартість послуг в вказаному розмірі є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).

Враховуючи незначну складність справи, наявність чисельної судової практики, суд вважає, що в даному випадку витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. є значно завищеними, а тому загальна сума належних до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу становить 2 000,00 грн. яка підлягає стягненню з відповідача про що і було зазначено в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №160/30384/24.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 Шилова Владислава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №160/30384/24 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 Шилова Владислава Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №160/30384/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков