Рішення

від 24.01.2025 по справі 160/19668/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 рокуСправа №160/19668/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0/315640407 від 27.05.2024р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 4037,44 грн., -

УСТАНОВИВ:

19.07.2024р. через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПКО» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та, з урахуванням уточненої заяви від 26.07.2024р., просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024р. №0/315640407 відповідача в частині штрафних санкцій на суму 4037,44 грн.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у квітні 2024р. відповідачем була проведена камеральна перевірки щодо дотримання порядку реєстрації ПН/РК у ЄРПН позивачем за результатами якої був складений акт перевірки від 26.04.2024р. за висновками якого було встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН, зокрема, за ПН/РК №152, №144, №150, №52, №28, №36, №34, №19, які були виписані у період з 16.12.2022р. по 31.12.2022р. з граничним терміном їх реєстрації 15.01.2023р., проте, зареєстрованих у ЄРПН 16.01.2023р., тобто, за даними ДПС термін порушення складає 1 день. Позивач вказав у позові, що згадані вище ПН/РК ним були направлені на реєстрацію 13.01.2023р., тобто, з дотриманням граничного строку їх реєстрації у ЄРПН , яким є 15.01.2023р. до 20:00 год., а відповідно, Товариством вжито всіх залежних від нього дій щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України, проте, квитанцій про прийняття або не прийняття накладних від відповідача протягом наступного операційного для не отримано, тому останні вважаються такими, що зареєстровані в ЄРПН; приписи підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з приводу прийняття контролюючим органом електронних документів від платників податків у робочі дні з 8 години до 18 години тимчасово на період дії воєнного стану в Україні не стосуються порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінюють граничних строків та порядку реєстрації ПН/РК в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей, тобто, скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку на подання ним ПН/РК на реєстрацію, у зв`язку із чим позивач вважає, що підстави для застосування до нього штрафних санкцій за згаданим вище податковим повідомленням-рішенням у оспорюваній частині в сумі 4037,44 грн. у відповідача були відсутні. Наведена правова позиція позивача обгрунтована також усталеною практикою Верховного Суду, викладеною у постановах, зокрема, від 22.11.2021р. у справі №160/10558/19, від 03.05.2023р. у справі №580/1728/20 та від 14.12.2023р. у справі №260/5659/22 (а.с.55-62).

Ухвалою суду від 04.09.2024р. було відкрито адміністративне провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотримання вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, які були подані позивачем на реєстрацію 13.01.2023р. (у п`ятницю), тобто, до 15.01.2023р. у строк, встановлений п.201.10 ст.201 ПК України, виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.75).

На виконання вищезазначених вимог ухвали суду, 18.09.2024р. відповідачем через систему «Електронний Суд» було подано відзив на позов, у якому відповідач просив у задоволенні даного адміністративного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України. Згідно до приписів ПК України та Порядку №1246 слідує, що прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається в автоматичному режимі з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня. Податковий орган після надходження електронного документа зобов`язаний протягом операційного для надіслати платнику податків одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. Дата та час надання на реєстрацію податкових накладних до ДПС України є дата та час, зафіксовані у відповідних квитанціях. Згідно даних ЄРПН, зокрема, квитанцій, дата надходження та, відповідно, реєстрації податкових накладних, складених позивачем у другій половині грудня 2022 року, є 16 січня 2023 року. Робота програмного забезпечення з використанням якого платники податків відправляють на реєстрацію податкові накладні (електронні документи), не супроводжується та не контролюється ДПС. Крім того, інформація щодо дати та часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та фіксується в Протоколі подій. Після отримання документа контролюючим органом формується повідомлення про доставку, в якому зазначається дата, ім`я файлу та час доставки електронного звіту на поштову скриньку ДПС України. Дана інформація зазначається у вкладці «Доставлено до ДПС» на панелі стану документа. Позивачем надано протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, проте, не надано квитанцій, що надаються платнику у відповідності до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку №557, які підтверджують своєчасність подання на реєстрацію податкових накладних. За викладеного, відповідач вважає, що висновки, викладені у акті перевірки, грунтуються на належних доказах та відповідають нормам чинного законодавства, тому штрафні санкції за оспорюваним податковим-повідомленням рішенням до позивача застосовано правомірно (а.с.81-90).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. у щорічній відпустці, що було об`єктивною перешкодою для розгляду справи по суті у вказаний строк, ухвалою суду від 24.01.2025р. розгляд даної справи було продовжено до 24.01.2025р. на підставі ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.104).

Враховуючи викладене, дана справа вирішується 24.01.2025р., тобто, у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Із наявних в матеріалах справи документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПКО» зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, вул. Ламана, буд. 19 кв. (офіс) 306-б, видами діяльності підприємства за КВЕД є організація будівництва будівель 41.10, перебуває на обліку як платник податків та обов`язкових платежів до бюджету у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Соборний відділ), що підтверджується копією Статуту позивача та відомостями, які містяться у акті перевірки від 26.04.2024р. та учасниками справи не оспорюються (а.с.7-13, 14-15).

26.04.2024р. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.76.2 ст.76 ПК України посадовою особою контролюючого органу була проведена камеральна перевірка щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість (далі ПН/РК) позивача за результатами якої був складений акт №30656/04-36-04-07/37118811 (а.с.14-15).

За висновками згаданого акту перевірку було встановлено порушення позивачем абз.1 п.120-1.1 ст.120-1, п.201.10 ст.201 ПК України, відповідальність за яке передбачена у розмірі 4037,44 грн., а саме: ПН/РК №152, №144, №150, №52, №28, №36, №34, №19, які були виписані позивачем у період з 16.12.2022р. по 31.12.2022р. з граничним терміном їх реєстрації 15.01.2023р., однак, датою їх фактичної реєстрації у ЄРПН є 16.01.2023р., тобто, за даними ДПС термін порушення складає 1 день про що свідчить зміст наведеного вище акту перевірки (а.с.14-15).

На підставі наведеного акту перевірки 27.05.2024р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0/315640407 Форми «Н» за змістом якого за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України до позивача застосовано штраф у загальній сумі 6268 грн. 78 коп., у тому числі і на спірну суму 4037,44 грн. за несвоєчасну реєстрацію у ЄРПН ПН/РК №152, №144, №150, №52, №28, №36, №34, №19 із граничним терміном їх реєстрації 15.01.2023р., проте фактично зареєстрованих у ЄРПН - 16.01.2023р., що підтверджується копією відповідного податкового повідомлення-рішення та розрахунком до нього (а.с.16-17).

У подальшому позивачем наведене вище податкове повідомлення-рішення у оспорюваній частині на суму 4037,44 грн. було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України за результатами розгляду якої відповідна скарга була повернута позивачеві без розгляду згідно рішення ДПС України від 09.07.2024р. №20868/99-00-06-01-02-06, копія якого наявна у справі (а.с.22-23).

Правомірність прийняття відповідачем вищенаведеного податкового повідомлення-рішення №0/315640407 від 27.05.2024р. в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 4037,44 грн. є предметом спору у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

За приписами підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Взаємодія реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

При цьому, згідно з пунктом 42-1.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України також передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, а саме:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246), який є та був чинним на час спірних правовідносин.

За пунктом 1 Порядку № 1246 передбачено, що операційним днем є частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Як установлено у пункті 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

У пункті 13 Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платник податків має обов`язок направити ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН у граничні строки їх реєстрації, встановлені п.201.10 ст.201 ПК України, водночас, контролюючий орган зобов`язаний в будь-якому випадку надіслати платнику квитанцію про прийняття або неприйняття ПН/РК (із зазначенням відповідних причин), а в разі, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою у ЄРПН.

При цьому, платник податку не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надсилання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Наведені правові висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.11.2021р. у справі №160/10558/19.

Так, як встановлено судом із наданих позивачем до матеріалів справи документів, зокрема, відомостей із програми m.e.doc, «Єдине вікно», позивачем ПК/РК №19, №28, №34, №36, №52, №144, №150, №152, виписані у період з 16.12.2022р. по 31.12.2022р., з граничним терміном їх реєстрації у ЄРПН 15.01.2023р., були направлені позивачем на реєстрацію 13.01.2023р. ( в п`ятницю) у проміжок часу, починаючи з 17:58 год. до 18:05 год. (а.с.24-47).

Поряд з цим, жодної квитанції про прийняття або неприйняття до реєстрації вказаних накладних ні 13.01.2023р. (у п`ятницю), ні 14.01.2023р. (у суботу), який вважається операційним днем, позивачем не було отримано, таких доказів відповідачем суду не надано.

А отже, із аналізу наведених обставин та вищенаведених приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказані ПН/РК у ЄРПН є зареєстрованими у ЄРПН днем їх подання на реєстрацію 13.01.2023р. (в п`ятницю) з урахуванням вимог п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку №1246, що свідчить про те, що контролюючим органом за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції у сумі 4037,44 грн. до позивача були застосовані безпідставно.

В той же час, судом встановлено, що контролюючим органом фактично наведені вище ПН/РК були зареєстровані у ЄРПН згідно квитанцій (реєстрація їх була зупинена) 16.01.2023р. у проміжок часу з 08:48 год. до 08:56 год. (а.с.64-71).

З приводу суті виявленого порушення, яке зводиться відповідачем до того, що датою та часом надання на реєстрацію податкових накладних до ДПС України, є дата та час зафіксовані у відповідних квитанціях, а згідно даних ЄРПН дата реєстрації згаданих ПН/РК, складених у другій половині грудня 2022р., є 16.01.2023р., суд зазначає про таке.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, зокрема, підпунктом 69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Разом із тим, проаналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи із співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, норм статті 201 ПК України та Порядку № 1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Аналогічні правові висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 14.12.2023р. у справі №260/5659/22, від 15.08.2024р. у справі №160/20076/23 та від 04.12.2024р. у справі №380/3017/23, які підлягають застосуванню судом у даних правовідносинах згідно до вимог ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із наведеного аналізу висновків Верховного Суду слідує, що правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України полягає лише в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні, проте, не забороняло та не позбавляло права платника податків вчиняти дії щодо реєстрації ПН/РК у межах робочого операційного дня з 8-00 до 20-00 години згідно до п.3 Порядку №1246.

Наведений підхід узгоджується з принципом «належного урядування», згідно з яким у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, параграф 120, ECHR 2000-I; «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, параграф 128, ECHR 2004-XII; «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, параграф 72; «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, параграф 51).

У рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не можуть мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, параграф 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), параграф 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. The Czech Republic), заява № 36548/97, параграф 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74).

Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74; «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, параграф 37) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), параграф 128; «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), параграф 119).

У подальшому законодавець усунув неоднозначність правового регулювання закріпивши у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Ці зміни внесені до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно із Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 8 лютого 2023 року.

Згідно з введеною нормою визначення операційного дня для цілей вчинення платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування не пов`язано з робочими днями, а також розширено часові межі для вчинення належних дій платником податку.

Отже, із вищенаведеного аналізу обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, слід дійти висновку, що станом на момент виникнення спірних правовідносин 13.01.2023р. -16.01.2023р. (дату реєстрації спірних ПН/РК у ЄРПН) у чинному законодавстві існувала неоднозначність правового регулювання у частині обмеження/визначення проміжку часу тривалості робочого операційного дня для реєстрації ПН/РК у ЄРПН, а, відповідно, така неоднозначність трактування прав та обов`язків платника податків мала б бути врахована суб`єктом владних повноважень при прийнятті оспорюваного рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій у суму 4037,44 грн. на користь платника податку згідно до вимог п.56.21 ст.56 ПК України.

Також слід зазначити, що у відповідності до вимог п.109.1 ст.109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

А відповідно, враховуючи те, що позивач подав на реєстрацію вищенаведені податкові накладні в ЄРПН 13.01.2023р. (у п`ятницю) у проміжок часу з 17:58 год. до 18:05 год., що підтверджено відомостями із програми m.e.doc, «Єдине вікно» (а.с.24-47) з урахуванням того, що граничний строк їх реєстрації спливав 15.01.2023р. (у неділю) до 20:00 год., проте, відповідач провів їх реєстрацію тільки у робочий день - 16.01.2023р., тобто, із наведеного слідує, що позивач вжив всіх залежних від нього заходів, направлених на дотримання граничних строків реєстрації спірних ПН/РК у ЄРПН, тому суд приходить до висновку, що наведене виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства щодо несвоєчасної реєстрації згаданих вище ПН/РК у ЄРПН, у зв`язку із чим у контролюючого органу були відсутні обгрунтовані правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у оспорюваному розмірі.

Таким чином, податкове повідомлення рішення від 27.05.2024р. у оспорюваній частині у сумі 4037,44 грн. підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у ході судового розгляду даної справи не доведено жодними належними, достатніми та допустимими доказами вчинення позивачем умисних дій, направлених на невиконання свого податкового обов`язку в частині дотримання граничних термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН, а відповідно, і правомірність прийняття оспорюваного рішення у частині застосування штрафних санкцій у сумі 4037,44 грн. з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та аналізу норм вищенаведеного законодавства, які не спростовані.

Судом критично надається оцінка та відхиляються аргументи відповідача з приводу того, що дата та час надання на реєстрацію ПН/РК до ЄРПН є дата та час, зафіксовані у відповідних квитанціях, оскільки, по-перше, відповідних квитанцій ні за 13.01.2023р., ні за 14.01.2023р. контролюючим органом платнику податків не надсилалось, суду також не надано; по-друге, у відповідних квитанціях дата відправлення ПН/РК на реєстрацію у ЄРПН не зазначається, про що свідчить досліджений судом їх зміст від 16.01.2023р. (а.с.64-71), а тому наведені аргументи відповідача є неспроможними.

Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і доводи відповідача з приводу не надання позивачем квитанцій, які підтверджують своєчасність подання на реєстрацію спірних накладних, оскільки такі доводи спростовуються змістом відомостей та квитанцій із програми m.e.doc, «Єдине вікно», у яких міститься інформація окремо по кожній спірній податковій накладній про подання/відправлення її на реєстрацію у ЄРПН 13.01.2023р. у проміжок часу з 17.58 год. до 18:05 год. та зазначено, що очікується доставка 13.01.2023р. (а.с.24-47).

Наведені докази відповідачем не спростовані жодними іншими документами, а відповідно, не визивають у суду сумнівів у їх достовірності та допустимості, тому є належними доказами у розумінні ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інші аргументи та доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, уважно вивчені судом, проте, не беруться до уваги, оскільки не спростовують наведених вище висновків суду та сталих правових висновків Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 4037,44 грн., суд приходить до висновку, що обставини, що слугували підставами для прийняття оспорюваного рішення є неправомірними та не обгрунтованими, спростовуються вище наведеними доказами, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024р. у оспорюваній частині, є таким, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обгрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

А отже, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій у сумі 4037,44 грн., були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення у оспорюваній частині.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №3053 від 18.07.2024р.(а.с.6).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11,12, 47, 72-77,78, 94,122,132,139,193,241-246,250,251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0/315640407 від 27.05.2024р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 4037,44 грн. задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0/315640407 від 27.05.2024р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 4037,44 грн.(чотири тисячі тридцять сім гривень 44 копійки).

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПКО» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ламана, будинок 19, офіс 306-Б, код ЄДРПОУ 37118811) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення ( у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва