Рішення

від 27.01.2025 по справі 160/32308/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 рокуСправа №160/32308/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/32308/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрально - Міського ВДВС у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса ) про скасування постанови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, надано уточнену позовну заяву.

Так в уточненій позовній заяві позивач просить визнати протиправною постанову про накладення штрафу від 05.11.2024 року за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 винесену державним виконавцем Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області ПМУ МЮ Кохан Дарією Андріївною в рамках виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року по справі № 160/371/24; скасувати постанову про накладення штрафу від 05.11.2024 року за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 винесену державним виконавцем Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області ПМУ МЮ Кохан Дарією Андріївною в рамках виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року по справі № 160/371/24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі №160/371/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Зазначає, що після надходження на адресу військової частини НОМЕР_1 вищезазначеного рішення суду, позивач скориставшись своїм законним правом на апеляційне оскарження, звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, однак ухвалою апеляційного суду від 24.09.2024 року апеляційну скаргу було повернуто. Стверджує, що після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги було вжито необхідні заходи щодо виконання вказаного рішення суду. Вказує, що відповідачем порушено вимоги пункту 1 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги від 21.08.2024 року рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, так як здійснювався розгляд апеляційної скарги. Також зазначає, що 25.09.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено заяву про зупинення виконавчих дій, проте відповідачем її було залишено без виконання та 04.11.2024 року державним виконавцем було винесено вимогу про зобов`язання виконання рішення суду. Однак відповідачем не було надано 10 діб для виконання вимог виконавчого документу та протиправно винесено постанову про накладення штрафу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/32308/24. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати разом з відзивом на позов належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано 16.12.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.

Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.

В судове засідання 27.01.2025 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про перенесення або відкладення розгляду справи не звертався.

В судове засідання 27.01.2025 року представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про перенесення або відкладення розгляду справи не звертався.

У відповідності до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін повідомлених належним чином в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі №160/371/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_1 №5719 від 08 липня 2023 року "Про результати проведення службового розслідування" в частині: притягнення капітана ОСОБА_1 , начальника медичного пункту 2 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, з позбавленням премії за червень 2023 року; притягнення капітана ОСОБА_1 начальника медичного пункту 2 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 до матеріальної відповідальності у розмірі 40553,12 гривень, що призвело до позбавлення частини грошового забезпечення, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити капітану ОСОБА_1 , начальнику медичного пункту 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 премію за червень 2023 року та грошові кошти у розмірі 40553 (сорок тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 12 (дванадцять) копійок, які були утримано з грошового забезпечення в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок винесення наказу №5719 від 08 липня 2023 року «Про результати проведення службового розслідування".

Рішення суду набрало законної сили 16.04.2024 року.

На виконання рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивачу у справі №160/371/24 видано виконавчий лист.

Виконавчий лист щодо зобов`язання вчинити певні дії було подано для примусового виконання до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Державним виконавцем за заявою стягувача 21.08.2024 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №160/371/24, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.03.2024 року, щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити капітану ОСОБА_1 , начальнику медичного пункту 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 премію за червень 2023 року та грошові кошти у розмірі 40553 (сорок тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 12 (дванадцять) копійок, які були утримано з грошового забезпечення в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок винесення наказу №5719 від 08 липня 2023 року «Про результати проведення службового розслідування", боржник: Військова частина НОМЕР_1 .

21.08.2024 року та 04.11.2024 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 відповідачем направлено вимоги виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/371/24, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.03.2024 року.

04.11.2024 року на адресу Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачем направлено лист вих. 7603, про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

Постановою від 05.11.2024 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання виконавчого листа.

Позивач вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.

Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання боржником рішення без поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2024 року постановою державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

21.08.2024 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 відповідачем направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/371/24, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

04.11.2024 року відповідачем на адресу Військової частини НОМЕР_1 повторно направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/371/24.

04.11.2024 року на адресу Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачем направлено лист вих. 7603, про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

У листі зазначалось, що на виконання вищезазначеного рішення військовою частиною НОМЕР_1 було вжито всіх передбачених законом заходів, а саме здійснено належний розрахунок суми, яку необхідно сплатити стягувачу на виконання рішення суду, а також підготовлено заявку на отримання коштів від 03.11.2024 року 5610.

Водночас як вбачається зі змісту позову, суть доводів позивача фактично зводиться до того, що виконавець не мав права здійснювати заходи примусового виконання рішення, які встановлені виконавчим документом, виданим Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/371/24, оскільки на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги від 21.08.2024 року рішення суду першої інстанції не набрало законної сили.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до виконавчого документа. Так, у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно вимог пункту 1 частини 4 статті 4 зазначеного Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, виконавчі листи видаються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача.

Згідно частин 1 та 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В даному випадку, ненадання позивачем апеляційної скарги на рішення суду від 15.03.2024 року у справі №160/371/24 протягом 30 днів з дня ухвалення рішення, зумовило набрання таким рішенням законної сили та видачею на його виконання виконавчого листа.

Проте як вбачається з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, 30.07.2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року в адміністративній справі №160/371/24, яку було подано заявником апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 297 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/371/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язано суд першої інстанції протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали даної адміністративної справи для вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 в адміністративній справі №160/371/24 залишено без руху.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 року повернуто скаржнику апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 в адміністративній справі № 160/371/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду від 15.03.2024 року набирало законної сили 24.09.2024 року.

При цьому позивач не звертався з заявою про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, у зв`язку поданням апеляційної скарги та набранням рішенням суду законної сили 24.09.2024 року.

В свою чергу, відповідач отримавши виконавчий лист, оформлений відповідно вимог чинного законодавства, відкривши виконавче провадження, не мав підстав для припинення здійснення виконавчих дій з виконання цього виконавчого листа.

З огляду на викладене, суд зазначає, що станом на станом на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги від 21.08.2024 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 року у справі №160/371/24 було таким, що набрало законної сили, а відтак у відповідача були законні підстави здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки позивачем не було виконано вимоги виконавчого листа, застосування штрафу оскаржуваною постановою є правомірним.

В даному випадку суд не вбачає підстав для врахування зазначених позивачем обставин поважності причин невиконання виконавчого документу, оскільки ним не надано належних доказів державному виконавцю, що рішення не виконано з поважних причин і позивачем вчиняються дієві заходи задля виконання судового рішення.

З приводу цього суд також звертає увагу, згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність протиправності в діях відповідача щодо винесення постанови про накладення на штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн., а отже відсутні підстави для її скасування.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська