Рішення

від 27.01.2025 по справі 200/8045/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року Справа№200/8045/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним дії щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999, з 01.02.2004 по 30.06.2004, з 11.07.2004 по 02.08.2007; - зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999, з 01.02.2004 по 30.06.2004, з 11.07.2004 по 02.08.2007 в повному обсязі і здійснити перерахунок пенсії з 30.05.2024.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач безпідставно не взяв до уваги усі надані ним документи, у тому числі трудову книжку, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії і та такою, що порушує його право на соціальний захист.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 з письмовою заявою про проведення перерахунку не звертався. З 09.05.2017 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Курахове) як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Посилається на те, що згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями страховий стаж позивача складає 37 років 01 місяць 13 днів. Позивач зазначає, що до його страхового стажу не зараховано періоди роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999, з 01.02.2004 по 30.06.2004, з 17.07.2004 по 02.08.2007. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.12.2006 ОСОБА_1 працював з 12.05.1993 по 31.12.2000 в АТП п/о Донецкуголь (мовою оригіналу). Зазначений стаж не зараховано у зв`язку з тим, що трудова книжка видана пізніше ніж розпочато трудову діяльність, що порушує вимоги пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110. Вважає, що період роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999 підлягає підтвердженню додатковими документами. Також відповідач зазначає, що період роботи з 01.02.2004 по 30.06.2004 не зараховано до страхового стажу, оскільки підприємством за цей час не сплачено внески. Період роботи з 17.07.2007 по 02.08.2007 зараховано до страхового стажу відповідно до сплати страхових внесків, згідно даних, зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу, тобто: - неповні місяці (дні) липень, вересень, листопад 2004 (17 днів), грудень 2004 (08 днів); січень (16 днів), лютий (25 днів), березень (26 днів), червень (20 днів), липень (27 днів), серпень (15 днів), вересень (23 дні), листопад-грудень (15 днів) 2005 рік; січень (15 днів) лютий (9 днів), квітень (23 дні), червень (27 днів), липень (30 днів), серпень (19 днів), листопад (25 днів) 2006 року; травень (28 днів), серпень (1 день) 2007 року; - повні місяці - серпень, жовтень 2004 року; квітень-травень, жовтень 2005 року; березень, травень, вересень-жовтень, грудень 2006 року; січень-квітень, червень, липень 2007 року. Вважає, що оскільки підприємством «Автотранспортник» за період з 2004 року по 2007 частково сплачено внески за повні місяці, тому страховий стаж враховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Також вважає, що право на зарахування цих періодів в повному обсязі відсутнє. Також посилається на те, що Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданого 18.02.1998.

Позивачем до суду надана копія його трудової книжки НОМЕР_1 , в якій наявні записи: №№ 1-4 щодо роботи позивача у період з 12.05.1993 по 31.12.2000 на посаді водія в АТП «Донецьквугілля» (у наступному «Транспортник»), дата звільнення позивача скріплена відбитком печатки підприємства, але відбиток печатки нечіткий; № 7-8 щодо роботи позивача у період з 01.10.2003 по 10.07.2004 на посаді водія в ТОВ «Автотранспортник № 2»; №№ 9-10 щодо роботи позивача у період з 11.07.2004 по 02.08.2007 на посаді водія в ЗАТ «Автотранспортник».

Позивач надав до суду розрахунок стажу форма РС-право станом на травень 2024 року відповідно до якого періоди роботи позивача з 12.05.1993 по 31.12.1999, з 01.02.2004 по 30.06.2004 не зараховано до страхового стажу. Період роботи позивача з 11.07.2004 по 02.08.2007 частково зарахований до страхового стажу позивача, а саме з 01.07.2004 по 17.07.2004, з 01.08.2004 по 17.09.2004, з 01.10.2004 по 17.11.2004, з 01.12.2004 по 08.12.2004, з 01.01.2005 по 16.01.2005, з 01.02.2005 по 25.02.2005, з 01.03.2005 по 26.03.2005, з 01.04.2005 по 20.06.2005, з 01.07.2005 по 27.07.2005, з 01.08.2005 по 15.08.2005, з 01.09.2005 по 23.09.2005, з 01.10.2005 по 15.11.2005, з 01.12.2005 по 15.12.2005, з 01.01.2006 по 15.01.2006, з 01.02.2006 по 09.02.2006, з 01.03.2006 по 23.04.2006, з 01.05.2006 по 27.06.2006, з 01.07.2006 по 30.07.2006, з 01.08.2006 по 19.08.2006, з 01.09.2006 по 25.11.2006, з 01.12.2006 по 28.05.2007, з 01.06.2007 по 01.08.2007. Зазначено, що всього страховий стаж з урахування перетину періодів складає 37 років 1 місяць 13 днів.

ОСОБА_1 звернувся до ПФУ з заявою від 30.05.2024 в якій просив: - надати інформацію щодо підстав не зарахування періодів роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999 і з 01.02.2004 по 30.06.2004 до страхового стажу роботи та не зарахування періоду роботи з 11.07.2004 по 02.08.2007 у повному обсязі; - зарахувати періоди роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999 і з 01.02.2004 по 30.06.2004 до страхового стажу роботи; - зарахувати до страхового стажу період роботи з 11.07.2004 по 02.08.2007 у повному обсязі.

ГУ ПФУ листом від 08.07.2024 повідомило позивача про те, що з 09.05.2017 він отримуєте пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу не зараховано період роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_1 після запису № 4 про звільнення нечитабельна печатка. Період роботи з 01.01.2000 по 31.12.2000 зараховано за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Роз`яснено, що для зарахування періоду роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999 і з 11.07.2004 по 02.08.2007 в повному обсязі відсутні підстави. Також повідомлено про те, що для зарахування періоду роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999 рекомендовано надати довідку, що підтверджує цей період роботи.

Відповідач надав до суду Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-5 щодо позивача, з яких випливає «Автотранспортник № 2» (код: 332609932) позивачу у період з лютого 2004 по червень 2004 року було нараховано заробітну плату. Відомості щодо сплати страхових внесків за цей період відсутні.

Крім того, з відповідно до вказаних відомостей підприємством «Автотранспортник» (код: 30792800) у період з липня 2004 року по грудень 2004 позивачу було нараховано заробітну плату і сплачено страхові внески відповідно до яких зараховано страховий стаж, а саме: - липень 2004 року - 17 днів, - серпень 2004 року 31 день, - вересень 2004 року 17 днів, - жовтень 2004 року 31 день, - листопад 2004 року 17 днів, - грудень 2004 року 8 днів. У 2005 року позивачу було нараховано заробітну плату і сплачено страхові внески відповідно до кількості трудових днів, а саме: - січень 2005 16 днів, - лютий 2005 року 25 днів, - березень 2005 року 26 днів, - квітень 2005 року 30 днів, - травень 2005 року 31 день, - червень 2005 року 20 днів, - липень 2005 року - 27 днів, - серпень 2005 року 15 день, - вересень 2005 року 23 дні, - жовтень 2005 року 31 день, - листопад 2005 року 15 днів, - грудень 2005 року 15 днів. В 2006 році позивачу було нараховано заробітну плату і сплачено страхові внески відповідно до кількості трудових днів, а саме: - січень 2006 15 днів, - лютий 2006 року 9 днів, - березень 2006 року 31 день, - квітень 2006 року 23 дні, - травень 2006 року 31 день, - червень 2006 року 27 днів, - липень 2006 року - 30 днів, - серпень 2006 року 19 днів, - вересень 2006 року 30 днів, - жовтень 2006 року 31 день, - листопад 2006 року 25 днів, - грудень 2006 року 31 день. У період з січня 2007 року по серпень 2007 року позичу було нараховано заробітну плату і сплачено страхові внески відповідно до кількості трудових днів, а саме: - січень 2007 31 день, - лютий 2007 року 28 днів, - березень 2007 року 31 день, - квітень 2007 року 30 днів, - травень 2007 року 28 днів, - червень 2007 року 30 днів, - липень 2007 року 31 день, - серпень 2007 року 1 день.

Спірні правовідносини у зв`язку із не зарахуванням спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Частиною 1 ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Приписами ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній в період перебування позивача в трудових відносинах із ЗАТ «Автотранспортник» (з 11.07.2004 по 02.08.2007), установлено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній на момент звернення позивача до ПФУ, установлено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Отже, період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. В іншому випадку застосовується наведена формула.

Статтею 1 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній в період перебування позивача в трудових відносинах із ЗАТ «Автотранспортник» (з 11.07.2004 по 02.08.2007), визначено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 Про трудові книжки працівників, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Між тим, у відзиві ГУ ПФУ не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів трудової книжки №№ 1-4, отже період роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999 підлягає зарахуванню позивачу до його страхового стажу.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній в період перебування позивача в трудових відносинах із ЗАТ «Автотранспортник» (з 11.07.2004 по 02.08.2007), установлено, що страхувальник зобов`язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній в період перебування позивача в трудових відносинах із ЗАТ «Автотранспортник» (з 11.07.2004 по 02.08.2007), передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Позивач у періоди з 01.02.2004 по 30.06.2004 працював в ТОВ «Автотранспортник № 2» та йому нараховувалася заробітна плата, але роботодавцем не сплачувалися страхові внески.

Внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за окремі періоди роботи на вказаному підприємстві.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення вказаних періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відмова в перерахунку пенсії за період 01.02.2004 по 30.06.2004 у зв`язку з несплатою страхувальником страхових внесків є непропорційним втручанням держави в права позивача та порушує його право на отримання пенсії в належному розмірі.

Водночас щодо періоду з 11.07.2004 по 02.08.2007 суд зазначає наступне.

За вказаний період роботодавець сплачував страхові внески.

З наведених сторонами доводів і наданих до суду доказів суд установив, що протягом 11.07.2004 - 02.08.2007 окремі періоди не були зараховані (зараховані частково) не у зв`язку із не сплатою страхових внесків, а у зв`язку із тим, що сума сплачених за відповідні місяці страхових внесків була меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Позивачем не наведено жодних доводів, які б вказували не те, орган Пенсійного фонду України неправильно розрахував страховий стаж за місяці, в яких сума сплачених за відповідні місяці страхових внесків була меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Тому позовні вимоги в частині періоду з 11.07.2004 по 02.08.2007 не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 8450-9278-9677-5519 від 09.12.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 1211,20 грн.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 605,60 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999 і з 01.02.2004 по 30.06.2004.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 12.05.1993 по 31.12.1999, з 01.02.2004 по 30.06.2004 і здійснити перерахунок пенсії з 30.05.2024.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Повне рішення суду складено 27 січня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков