Рішення

від 24.01.2025 по справі 240/11171/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/11171/24

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛСК-ОЙЛ" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0047310712 від 07.03.2024;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0136540712 від 28.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЛСК-ОЙЛ". За результатами зазначеної документальної перевірки ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" контролюючим органом складено акт №2655/06-30-07-12/43219076 від 19.02.2024 в якому зазначено про порушення: п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.5 та п.21 П(С)БО 15 "Дохід", п.6, п.7 П(С)БО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, ст.3, ст.4, ст.9 та ст.11 Закону №996-XIV, п. 1.2 Положення №88, абз. другого розд. І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 №893/4186, п.3 розд. ІІІ П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2023 за №336/22868, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 20 653 872,00 грн., в тому числі: за 2020 на 1 380 086,00 грн., за 2021 на 17 318 110,00 грн., за 2022 на 1 955 676,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "ЛСК ОЙЛ" занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 359 571,00 грн., в тому числі за травень 2022 року 129 794,00 грн. та за червень 2022 на суму 229 777,00 грн., у зв`язку з чим прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Не погоджуючись із прийняти податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16.07.2024 об 10 год. 30 хв.

02.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що встановлені перевіркою дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, тобто вдалого постачання нафтопродуктів заявленого в податкових накладних, свідчить про оформлення операцій, які не опосередковуються реальним виконанням, про відсутність в діяльності господарських операцій між ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" та ТОВ "АКОРД ТРЕЙД КОМПАНІС". Зауважує, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків. Таким чином, ГУ ДПС вважає, що податкові вимоги та позиція товариства є безпідставними, а висновки акту перевірки ТОВ «ЛСК ОЙЛ» від 19.02.2024 №2655/06-30-07-12/43219076 правомірними.

Судове засідання призначене на 16.07.2024 не проводилось у зв`язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне засідання призначено на 19.08.2024 об 10 год. 30 хв.

19.08.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву в судовому засіданні до 02.09.2024 об 10 год 30 хв., у зв`язку із недопуском у судове засідання представника позивача, який не мав документів, що підтверджують його повноваження..

Протокольною ухвалою від 02.09.2024 судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 24.09.2024 об 12 год. 00 хв.

Судове засідання призначене на 24.09.2024 не проводилось у зв`язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 23.10.2024 об 11 год. 00 хв.

23.10.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12.11.2024 об 11 год 00 хв. для надання часу представнику позивача у підготовці та наданні до суду додаткових документів по справі.

Протокольною ухвалою від 12.11.2024 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 19.11.2024 об 12 год 00 хв. для надання часу представнику позивача у підготовці та наданні до суду додаткових документів по справі.

14.11.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано додаткові пояснення.

Протокольною ухвалою від 19.11.2024 судом за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи до 03.12.2024 об 12 год 00 хв.

03.12.2024 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на додаткові пояснення.

03.12.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву в судовому засіданні до 09.12.2024 об 11 год 00 хв. для надання часу представнику позивача для отримання та ознайомлення із запереченнями на додаткові пояснення.

Протокольною ухвалою від 09.12.2024, суд, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" з питань, що є предметом заперечення від 24.01.2024 за №09/11-23 (вхідний ГУ ДПС №3310/6 від 25.01.2024) на акт документальної планової виїзної перевірки від 10.01.2024 за №423/06-30-07-12/43219076.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" посадовими особами відповідача складено акт №2655/06-30-07-12/43219076 від 19.02.2024.

Актом перевірки встановлені наступні порушення ТОВ "ЛСК-ОЙЛ", зокрема:

- п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.5 та п.21 П(С)БО 15 "Дохід", п.6, п.7 П(С)БО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, ст.3, ст.4, ст.9 та ст.11 Закону №996-XIV, п. 1.2 Положення №88, абз. другого розд. І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 №893/4186, п.3 розд. ІІІ П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2023 за №336/22868, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 20 653 872,00 грн., в тому числі: за 2020 на 1 380 086,00 грн., за 2021 на 17 318 110,00 грн., за 2022 на 1 955 676,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "ЛСК ОЙЛ" занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 359 571,00 грн., в тому числі за травень 2022 року 129 794,00 грн. та за червень 2022 на суму 229 777,00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення

- №0047300712 від 07.03.2024, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств на 21 142 791,00 грн., у тому числі 20 653 872,00 грн. - виявлене податковим органом заниження податкового зобов`язання та 488 919,00 грн. - сума штрафної (фінансової) санкції;

- №0047310712 від 07.03.2024, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по зобов`язання за платежем податку на додану вартість в розмірі 449 463,78 грн., у тому числі 359 571,02 грн. - за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 89 892,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи, що податковим органом під час проведення перевірки було не правильно застосовано норми господарського, цивільного та податкового законодавства, позивач подав скаргу до ДПС України з вимогою скасувати податкові повідомлення рішення №0047300712 та №0047310712 від 07.03.2024.

Рішенням ДПС України від 23.05.2024 за №15340/6/99-00-06-01-01-06 скаргу ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" задоволено частково, зокрема, скасовано ППР ГУ ДПС у Житомирській області від 07.03.2024 за №0047300712 в частині висновків перевірки щодо заниження доходів на суму коштів, отриманих ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" від контрагентів-покупців і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначене ППР та ППР ГУ ДПС у Житомирській області від 07.03.2024 за №0047310712 залишено без змін.

В свою чергу, як зазначено позивачем, відповідачем, враховуючи рішення ДПС України, було прийнято та направлено позивачу нове податкове повідомлення-рішення №0136540712 від 28.05.2024, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств на 1 155 763,75 грн., у тому числі 924 611,00 грн. - виявлене органом ДПС заниження податкового зобов`язання та 231 152,75 грн. - сума штрафної (фінансової) санкції.

Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом 1 п. 44.2 цієї статті визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку).

Абзацом 2 п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 вищевказаної статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (абз. 1 та 2 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п. 198.6. ст. 198 ПК України)

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), яким передбачено, зокрема:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. (ст. 1 Закон №996-XIV)

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. (ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV).

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування вищенаведених правових норм. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 вказала ряд важливих правових висновків, зокрема і про таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0136540712 від 28.05.2024, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛСК-ОЙЛ" (далі - ТОВ "ЛСК-ОЙЛ") (ЄДРПОУ 43219076) 09.09.2019 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником ПДВ.

Основним видом діяльності суб`єкта господарської діяльності є: КВЕД 46.71 "Оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним і подібними продуктами".

Право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі підтверджується наявною в матеріалах справи ліцензією дата реєстрації: 23.01.2023; термін дії з 18.12.2019 до 18.12.2024).

Матеріалами справи встановлено, що 23.05.2022 між ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" та ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" укладено договір поставки №Н-1-23/05/2022 про поставку нафтопродуктів, згідно з яким позивач придбав у ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" нафтопродукти на загальну суму 5 136 729,00 грн.

Передачу товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №АТК0000029 від 25.05.2022, №АТК0000032 від 07.06.2022, №АТК0000035 від 16.06.2022 та видаткових накладних №296 від 25.05.2022, №325 від 07.06.2022, №354 від 16.06.2022.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що на порушення п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.5 та п.21 П(С)БО 15 "Дохід", п.6, п.7 П(С)БО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, ст.3, ст.4, ст.9 та ст.11 Закону №996-XIV, п. 1.2 Положення №88, абз. другого розд. І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 №893/4186, п.3 розд. ІІІ П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2023 за №336/22868, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 20 653 872,00 грн., в тому числі: за 2020 на 1 380 086,00 грн., за 2021 на 17 318 110,00 грн., за 2022 на 1 955 676,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "ЛСК ОЙЛ" занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 359 571,00 грн., в тому числі за травень 2022 року 129 794,00 грн. та за червень 2022 на суму 229 777,00 грн.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (стаття 135 ПК України).

З аналізу наведених норм слідує, що визначення фінансового результату до оподаткування для цілей формування об`єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку, у якому відображені реальні господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

При оцінці реальності взаємовідносин ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" з контрагентом ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" в акті перевірки зазначається, що відповідно до даних відомостей за формою 20 ОПП, а також даних витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС", у даного товариства відсутні будь які об`єкти щодо зберігання нафтопродуктів за адресами зазначеними в товарно-транспортних накладних місцем навантаження продуктів, а саме: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Дунайська, 2; Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, провулок Аеропортівський 2, 6-б; Черкаська область, с. Черепківці, станція "Вадул-Сірет".

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою Одеська обл. Ізмаільський р-н м.Ізмаїл вул. Дунайська, 2 зареєстровано нежитлові будівлі (виробнично-перевантажувальні комплекси 2 та 3) загальною площею 28499,5 кв.м., які належать Міністерству Інфраструктури України (код згідно з ЄДРПОУ 37472062). Відповідно до даних ЄРПН ТОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС», у даного контрагента відсутні послуги оренди майна у МІНІСТЕРСТВА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ (код згідно з ЄДРПОУ 37472062).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою Одеська область м. Одеса Малиновський район пров. Аеропортівський 2, 6-б зареєстровано нежитлові будівлі та споруди загальною площею 464,3 кв.м., які належать ТОВ «ПЕТРОЛЬ ПЛЮС» (код згідно з ЄДРПОУ 43819794). Відповідно до даних ЄРПН ТОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС» у даного контрагента відсутні послуги оренди майна у ТОВ «ПЕТРОЛЬ ПЛЮС» (код згідно з ЕДРПОУ 43819794).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майно за адресою Рівненська обл. Рівненський р-н с.Городок вул. Барона Штенгеля, ЗА (місце розвантаження ПММ, зазначених в ТТН) належить ТОВ «ТЕПЛО-ІНВЕЧТ-РІВНЕ» (код згідно з ЄДРПОУ 36524706), ТОВ "УМБ -ЗДОЛБУНІВ", (код згідно з ЄДРПОУ 35377004), ТОВ "СЕРВІСНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "МБР Україна", (код згідно з ЄДРПОУ 32802946). Відповідно до даних ЄРПН, у ТОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС» відсутнє придбання послуг оренди майна у ТОВ «ТЕПЛО-ІНВЕЧТ-РІВНЕ» (код згідно з ЄДРПОУ 36524706), ТОВ "УМБ -ЗДОЛБУНІВ", (код згідно з ЄДРПОУ 35377004), ТОВ"СЕРВІСНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "МБР Україна", (код згідно з ЄДРПОУ 32802946).

Також, аналізом відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (за формою ІДФ/АДФ) у перевізника ФОП ОСОБА_1 (зазначений перевізником в товарно-транспортній накладній №АТК00000325 від 07.06.2022) відсутній в найманих працівниках ОСОБА_2 , зазначений як водій. Паспортів якості та/або сертифікатів походження придбаного дизпалива від ТОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІ», під час перевірки надано не було.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ «ЛСК ОЙЛ», підприємством було проведено дане придбання по Дт рахунку 28 «Товари» в кількості 92300 л, на суму 5 136 728,98 грн, з подальшим відображенням придбаних нафтопродуктів наступним бухгалтерським проведенням Дт 90 «Собівартість» Кт 28 «Товари» на суму 5 136 728,98 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що така інформація не ґрунтується на фактичних обставинах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містять припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів та ін., які економічно необхідні для виконання господарських операцій.

При цьому навіть відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, при цьому відсутність такої інформації у інформаційних базах контролюючого органу не свідчить про відсутність укладання таких договорів зазначені обставини мають бути встановлені за наслідком проведення відповідної документальної перевірки, проведеної в порядку, визначеному Податковим кодексом.

Суд звертає увагу, що акт перевірки не містить чіткого обґрунтування і доказів порушення законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС", не містить доказів відсутності взаємозв`язку між укладеними договорами поставки, а тому числі не використанням товарів в господарській діяльності позивача; здійснення операцій без ділової мети та обліку операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, з умислом завдати школу інтересам держави, фактичного нездійснення позивачем підприємницької діяльності саме в період придбання товарів у контрагента. Не надано доказів наявності зговору між посадовими особами позивача та ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" щодо вчинення дій з метою порушення вимог чинного законодавства України чи обізнаності позивача про протиправний характер діяльності його контрагента.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер, потребує ретельної перевірки чи отримання підтвердження з альтернативних джерел та не являється належним доказом.

Судом встановлено рух активів між позивачем і його контрагентом (як продавцями, так і покупцями) та зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу товарів контрагентам.

Вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/22154/15 та від 26.06.2018 у справі №826/13029/14.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

На момент здійснення спірних поставок ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Доказів того, що контролюючий орган провів зустрічну звірку з вказаним контрагентом не має, тому висновки перевіряючих осіб не підтверджуються у визначеному законом порядку.

Суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо посилання відповідача на відсутність паспортів якості тп/пбо сертифікатів походження придбаного дизпалива від ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІ", суд зазначає, що наявність чи відсутність документів, що посвідчують якість та походження товару жодним чином не впливає на відображення у бухгалтерському та податковому обліку таких господарських операцій.

Вказані документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, та не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію.

Тобто, відсутність чи не надання сертифікатів якості на товар не є доказом наявності складу податкового правопорушення, а перевірка дотримання вимог чинного законодавства з питань стандартизації, метрології та оцінки відповідності, взагалі не відноситься до сфери, компетенції та повноважень органів ДПС.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 25.08.2022 року у справі №400/3884/19.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0047310712 від 07.03.2024, то суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки контролюючим органом зазначено, що встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарських операцій, тобто вдаваного постачання нафтопродуктів заявленого в податкових накладних, свідчить про оформлення операцій, які не опосередковуються реальним виконанням, про відсутність в господарських операціях між ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" та ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС". В результаті проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" завищено податковий кредит з ПДВ за квітень 2022 року на загальну суму 359 571,02 грн.

Як вже було встановлено судом, 23.05.2022 між ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" та ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" укладено договір поставки №Н-1-23/05/2022 щодо поставки нафтопродуктів, згідно з яким позивач придбав у ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" нафтопродукти на загальну суму 5 136 729,00 грн., в тому числі ПДВ - 359 571,02 грн.

Передачу товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №АТК0000029 від 25.05.2022, №АТК0000032 від 07.06.2022, №АТК0000035 від 16.06.2022 та видатковими накладними №296 від 25.05.2022, №325 від 07.06.2022, №354 від 16.06.2022.

В свою чергу, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення від 24.03.2023 №6726 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак придбання товарів у ТОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС» позивач здійснювало у 2022 році згідно з договором поставки від 23.05.2022 №H-1-23/05/2022.

Таким чином на момент вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС», контрагент не мав статусу відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

При цьому, із матеріалів справи встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 по справі №400/5203/23, зокрема, зобов`язано виключити ТОВ "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, однак вказані обставини контролюючим органом не було взято до уваги.

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про належне документальне підтвердження господарських операцій, ділову мету здійснення таких господарських операцій, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п..198.6 ст.198 ПКУ, що полягає у віднесенні позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах із контрагентом стосовно якого встановлено відсутність фактичної можливості поставки ТМЦ, та як наслідок, завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2022 на суму 359 571,02 грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів суд прийшов до переконання, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.5 та п.21 П(С)БО 15 "Дохід", п.6, п.7 П(С)БО 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, ст.3, ст.4, ст.9 та ст.11 Закону №996-XIV, п. 1.2 Положення №88, абз. другого розд. І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 №893/4186, п.3 розд. ІІІ П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2023 за №336/22868, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 20 653 872,00 грн., в тому числі: за 2020 на 1 380 086,00 грн., за 2021 на 17 318 110,00 грн., за 2022 на 1 955 676,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "ЛСК ОЙЛ" занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 359 571,00 грн. є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області 0047310712 від 07.03.2024 та №0136540712 від 28.05.2024 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 177, 241-245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-ОЙЛ" (вул. Шепетівська, буд.29, м. Звягель, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11708. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43219076) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781),про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області 0047310712 від 07.03.2024 та №0136540712 від 28.05.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-ОЙЛ" судовий збір в сумі 24 078 (двадцять чотири тисячі сімдесят вісім) грн. 41 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

24 січня 2025 р.

24.01.25