Рішення

від 24.01.2025 по справі 260/7935/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/7935/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 20 Регіональна військово-лікарська комісія про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 20 Регіональна військово-лікарська комісія (далі - третя особа), в якій просить:

1.Визнати дії Центральної військово-лікарської комісії (Код ЄДРПОУ: 08356179) щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_1 ) у перегляді свідоцтва про хворобу від жовтня 2023 року № 3003 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини протиправними.

2. Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію (Код ЄДРПОУ: 08356179) розглянути скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 19.09.2024 року № 5/19-09/24 з дотриманням приписів п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням правової оцінки, наданої Судом у мотивувальній частині рішення.

3. Стягнути з Центральної військово-лікарської комісії (Код ЄДРПОУ: 08356179) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. (двадцять чотири тисячі гривень нуль копійок).

В обґрунтування позову зазначено, що при огляді ВЛК, лікарями проігноровано показання ОСОБА_1 , що хвороби у нього загострилася саме під час захисту Батьківщини. Також, саме ці хвороби призвели до його непридатності до військової служби.

27.08.2024 року позивачем направлено на адресу 20-ї Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на визначення причинного зв`язку захворювання № 1/27-08/24.

У скарзі позивач просив: «З урахуванням всіх наявних документів пов`язати захворювання ОСОБА_1 (Гіпертонічна хвороба третьої стадії. Гіпертрофія лівого шлуночка Ішемічна хвороба серця; великовогнищевий післяінфарктний (Q-інфаркт міокарду 21.09.2008), повторний інфаркт міокарду 21.04.2023) та стенозуючий (коронароангіографія 04.05.2023 - багатосудинне ураження коронарних артерій, стан після стентування передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії та правої коронарної артерії) коронарокардіосклероз. СН ІІ А стадії) із захистом Батьківщини.»

09.09.2024 року 20-ю Регіональною військово-лікарською комісією прийнято скаргу ОСОБА_1 щодо визначення причинного зв`язку його захворювання. Уже 10.09.2024 року 20-ю Регіональною військово-лікарською комісією відмовлено у зміні причинного зв`язку його захворювання (копія відповіді та додатків до неї додаються). В обґрунтування такого 20-ю Регіональною ВЛК зазначено, що «згідно наданих виписних епікризів, та етіопатогенезу розвиту [...] причинний зв`язок захворювання у свідоцтві про хворобу №3003 ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 18.09.2023 прийнята обґрунтовано.»

Таким чином вважає, що 20-та Регіональна ВЛК формально підійшла до вирішення питання, розглянула скаргу за 1 день без належного аналізу документів та не врахувала такий документ як первинна медична картка (форма 100) від 05.01.2023 року.

19.09.2024 року, не погоджуючись із вищевказаним, позивачем направлено на адресу Центральної військово-лікарської комісії скаргу на визначення причинного зв`язку захворювання № 5/19-09/24.

24.10.2024 року, супровідним листом № 598/6/23784 на адресу представника позивача надіслано три примірники витягу з протоколу засідання військово - лікарської комісії Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України від 17 жовтня 2024 року № 7466, згідно з яких позивачу відмовлено у задоволенні його скарги.

Оскільки позивач вважає протиправною відмову відповідача у задоволенні скарги, він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено строк учасникам справи для подання заяв по суті позову.

Вказана ухвала була надіслана учасникам справи до їх електронного кабінету у системі «Електронний суд» та отримана 03.12.2024, що підтверджується довідками наявними у матеріалах справи.

Відповідачем до суду не подано відзиву чи будь-яких інших клопотань.

Третя особа правом надання пояснень на позов не скористалась.

Відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.262 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

За результатами проведеного у вересні 2023 року медичного огляду госпітальна військово-лікарська комісія в/чА4615 винесла постанову, оформлену свідоцтвом про хворобу № 3003 від 18.09.2023 року, згідно п. 12 якого встановлено: Діагноз та Постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Гіпертонічна хвороба третьої стадії. Гіпертрофія лівого шлуночка Ішемічна хвороба серця; Великовогнищевий післяінфарктний (Q-інфаркт міокарду 21.09.2008), повторний інфаркт міокарду 21.04.2023) та стенозуючий (коронароангіографія 04.05.2023 - багатосудинне ураження коронарних артерій, стан після стентування передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії та правої коронарної артерії) коронарокардіосклероз. СН ІІ А стадії) із захистом Батьківщини. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби".

Постанова госпітальної військово-лікарської комісії в/чА4615 була затверджена постановою 20 регіональної військово-лікарської комісії 07.10.2023 року.

Позивач не погодившись з висновком госпітальної військово-лікарської комісії в/ НОМЕР_3 подав скаргу до 20 Регіональної військово-лікарської комісії щодо визначення причинного зв`язку захворювання позивача.

Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3386 від 10.09.2024 року 20-ю Регіональною військово-лікарською комісією відмовлено у зміні причинного зв`язку захворювання. Зокрема, зазначено, що постанова про причинний зв`язок захворювання у свідоцтві про хворобу №3003 ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 18.09.2023 прийнята обґрунтовано. Підстав для її відміни, скасування або прийняття іншої постанови немає».

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою у зміні причинного зв`язку захворювання, позивачем направлено на адресу Центральної військово-лікарської комісії скаргу на визначення причинного зв`язку захворювання за вих.№ 5/19-09/24 від 19.09.2024 року.

24.10.2024 року, супровідним листом № 598/6/23784 на адресу представника позивача надіслано три примірники витягу з протоколу засідання військово - лікарської комісії Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України від 17 жовтня 2024 року № 7466, згідно з яких позивачу відмовлено у задоволенні його скарги.

Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17 жовтня 2024 року №7466 зазначено, що підстав для задоволення вимог адвоката згідно скарги від 19.09.2024 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностованих у майора ОСОБА_1 , 1968 року народження, гіпертонічної хвороби та інших хвороб серцево-судинної системи за свідоцтвом про хворобу №3003 від 18.09.2023 госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 та прийняття нової постанови про причинний зв`язок цих захворювань у формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», на підставі наданих документів, не встановлено.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 70 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я - військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до пункту 2.5 розділу І Положення №402 позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Під час дії особливого періоду, за потреби створення додаткових позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), зазначений перелік разом зі списком голів та заступників голів ВЛК (ЛЛК) невідкладно подається на затвердження голові ЦВЛК начальниками штатних ВЛК регіонів.

На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров`я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

Для огляду кандидатів, відібраних для оволодіння водолазними спеціальностями, і курсантів навчального центру (військової частини) створюється позаштатна постійно діюча ВЛК у складі: голови - лікаря-фізіолога, заступника голови - водолазного спеціаліста, членів - лікарів-спеціалістів, вказаних у підпункті 2.6.2 пункту 2.6 розділу I Положення, і секретаря.

Позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких ці комісії утворені.

Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на заклади охорони здоров`я (установи), військові частини, в яких ці комісії утворені.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Згідно з пунктами 3.1-3.4 Розділу I Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.

Відповідно до пунктів 2.3.5 та 2.4.10 Розділу I Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Отже, чинним законодавством встановлений порядок вирішення спірних питань при проходженні медичного огляду та оформленні його результатів, зокрема шляхом оскарження постанов ВЛК до ВЛК вищого рівня або в судовому порядку.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон), під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить суд визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії щодо відмови ОСОБА_1 у перегляді свідоцтва про хворобу від жовтня 2023 року № 3003 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини та зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 19.09.2024 року № 5/19-09/24 з дотриманням приписів п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням правової оцінки, наданої Судом у мотивувальній частині рішення.

Як слідує з позовної заяви, позивач не погоджується з висновком ЦВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, тому оскаржує відмову відповідача у перегляді свідоцтва про хворобу.

Згідно доказів наявних у матеріалах справи, скаргу позивача від 19.09.2024 було розглянуто 17.10.2024 року, що підтверджується витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17 жовтня 2024 року №7466, копія якого наявна у матеріалах справи.

Згідно супровідного листа від 24.10.2024 року №598/6/23784 примірники вказаного витягу з протоколу були надіслані поштовим зв`язком на адресу представника позивача, про що у матеріалах справи містяться докази (а.с.29 на звороті та а.с.30).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що скаргу ОСОБА_1 від 19.09.2024 року № 5/19-09/24 було розглянуто у порядку та в строки визначені Законом України «Про звернення громадян» та з урахуванням Положення №402.

Водночас, суд зауважує, що згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови (свідоцтва), оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

В той же час, у позовній заяві позивач не наведено, а судом у ході розгляду справи не встановлено порушення відповідачем саме процедури прийняття Постанови ЦВЛК №7466 від 17.10.2024 в частині причинного зв`язку захворювання.

Отже, розглядаючи спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд має право перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури його прийняття. Однак він не може надавати власну оцінку підставності ухвалення певного висновку ВЛК оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, тож оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби та причинного зв`язку захворювання за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК і суд не має права делегувати їх собі.

Тобто у суді оскаржують тільки порушення порядку проведення ВЛК медогляду, а встановлений діагноз у ВЛК вищого рівня (регіональної або Центральної).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 13.06.2018 р. у справі № 806/526/16 та від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18, в яких суд зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не має права надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи встановлені обставини спірних правовідносин у розрізі нормативно-правових актів, якими їх врегульовано, висновки Верховного Суду щодо порядку їх застосування, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а також ураховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 20 Регіональна військово-лікарська комісія про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору