Рішення

від 24.01.2025 по справі 260/3880/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/3880/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатська обласна рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатська обласна рада, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у невжитті заходів з виявлення, виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення будівель по вул. Набережна Незалежності, 8 у місті Ужгороді до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою їх державного обліку та набуття правового статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а саме: «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності, 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття» Набережна Незалежності, 7;

- зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини будівель по вул. Набережна Незалежності, 8 у місті Ужгороді з метою їх державного обліку та набуття правового статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а саме: «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності, 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття» Набережна Незалежності, 7.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - Виконавчий комітет), що полягає у не вжитті заходів з виявлення, обліку та поданні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою його державного обліку та набуття правового статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, який знаходяться у м. Ужгороді по вул. Набережна Незалежності, 8, а саме «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття» Набережна Незалежності 7.

За інформацією Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 10.05.2024 за № 01-12/630, що будівлі 7, 8 по Набережній Незалежності відповідно до науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання територій та зон охорони пам`яток національного і місцевого значення м. Ужгорода в складі ІАОП м. Ужгорода запропоновані до внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Також з інформації вбачається, що правовий статус пам`ятки у розумінні Закону №1805-ІІІ у даних будівель по Набережній Незалежності відсутній, до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини будівлі не занесені.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову та зокрема зазначає, що занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є комплексом заходів, що включає в себе, зокрема: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, розроблення облікової документації, експертизу останньої та ухвалення відповідного рішення, за кожен з яких відповідає певний спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.

Представник зазначає, що із системного аналізу Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" колегія суддів Верховного суду 29.01.2024 року по справі № 260/2285/21 дійшла висновку, що до повноважень виконавчого комітету Ужгородської міської ради віднесено саме подання пропозицій до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а не виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини.

Відповідач вважає безпідставними припущення позивача що лист пропозиція про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини 27.09.2022 № 3101/03-08 не відповідав вимогам розділів II, IV Порядку № 158 (у редакції від 20.08.2019), оскільки пунктом 6 Розділу II Порядку зазначено, що в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України №878 від 26.07.2001 року затверджено Список історичних населених місць України відповідно до якого включено, зокрема, місто Ужгород.

Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради забезпечено розробку науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Ужгород Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів»

Згідно із вищевказаною науково-проектною документацією, затвердженою органами охорони культурної спадщини, будівля Закарпатської обласної стоматологічної поліклініки по Набережній Незалежності, 8 в місті Ужгороді запропонована до внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як 2 окремі об`єкти містобудування та архітектури (позначена під №330, №331 як «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності 7).

За інформацією Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 10.05.2024 за № 01-12/630, що будівлі 7, 8 по Набережній Незалежності відповідно до науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання територій та зон охорони пам`яток національного і місцевого значення м. Ужгорода в складі ІАОП м. Ужгорода запропоновані до внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Також з інформації вбачається, що правовий статус пам`ятки у розумінні Закону №1805-ІІІ у даних будівель по Набережній Незалежності відсутній, до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини будівлі не занесені.

Будівля Закарпатської обласної стоматологічної поліклініки по Набережній Незалежності, 8 позначена на ІАОП м. Ужгорода як «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності, 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності, 7 не набули жодного правового статусу як об`єкт культурної спадщини у розумінні Закону №1805-ІІІ.

Також інформацією Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 10.05.2024 за № 01-12/630 підтверджено відсутність у вищезгаданої будівлі правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та відповідно і пам`ятки у розумінні Закону.

У зв`язку із відсутністю у вищезгаданої будівлі правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та відповідно і пам`ятки у розумінні Закону №1805-ІІІ позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 КАС України.

Частиною 2 ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За приписами статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

Об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

Пам`ятка культурної спадщини (далі пам`ятка) об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Частиною 2 статті 5 цього Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Статтею 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту б частини першої статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Підпунктом 10 пункту б частини першої статті 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Частиною першою статті 13 Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Відповідно до статті 14 Закону України Про охорону культурної спадщини занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, видає власнику пам`ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.

Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 (далі - Порядок №158), врегульовано систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 158 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим-п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:

- уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення;

- уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку №158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).

Пунктом 3 Розділу III Порядку 158 передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку визначення категорій пам`яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року №452 визначено, що попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Таким чином, занесенню об`єкта культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Ужгородської міської ради, до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини та подання пропозицій Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 260/437/21, від 25 січня 2023 року у справі № 260/2609/21 та від 21 серпня 2024 року №260/2286/21.

Однак, попри наведені правові норми у сфері охорони культурної спадщини, відповідачем облікова документація на об`єкти культурної спадщини не складалася та пропозиції до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації не подавалися, що є свідченням протиправної бездіяльності відповідача.

Твердження відповідача, щодо відсутності у виконавчого комітету Ужгородської міської ради обов`язку щодо виготовлення облікової документації та подання органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозицій про занесення об`єкта культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, суд відхиляє, оскільки Верховний Суд у Постанові від 21 серпня 2024 року №260/2286/21 сформулював позицію, щодо такого обов`язку саме у виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Також інформацією Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 10.05.2024 за № 01-12/630 підтверджено відсутність у вищезгаданої будівлі правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та відповідно і пам`ятки у розумінні Закону.

Суд зазначає, що об`єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та відповідної територіальної громади зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України №1805-III покладено обов`язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області виготовити облікову документацію та подати до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини будівель по вул. Набережна Незалежності, 8 у місті Ужгороді з метою їх державного обліку та набуття правового статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а саме: «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності, 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття» Набережна Незалежності, 7.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Позивачем доведено правомірність звернення до суду з позовом та наявність підстав для задоволення позовної заяви.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатська обласна рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області щодо невжитті заходів з виявлення, виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення будівель по вул. Набережна Незалежності у місті Ужгород до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою їх державного обліку та набуття правового статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а саме: «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності, 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття» Набережна Незалежності, 7.

Зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області виготовити облікову документацію та подати до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини будівель по вул. Набережна Незалежності, у місті Ужгород з метою їх державного обліку та набуття правового статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а саме: «Садибний житловий будинок початку XX століття», Набережна Незалежності, 8, «Садибний житловий будинок початку XX століття» Набережна Незалежності, 7.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк