Рішення

від 27.01.2025 по справі 640/15113/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року №640/15113/20

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщену суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бівіай Груп» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 201/203, офіс 65, код ЄДРПОУ 38834122)доГоловного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діївстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бівіай Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі також - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі також - відповідач-2), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 15.04.2020 року №58959 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати комісію Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, виключити позивача, з переліку ризикових суб`єктів господарювання (далі - оскаржуване рішення);

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні позивача від 29.11.2019 року №24 датою її фактичного подання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протиправне та необґрунтоване внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що податкові накладні, які товариство направляє для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди у здійсненні господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що з 01 лютого 2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165, якою змінено порядок фіксації контролюючим органом відповідності підприємств критеріям ризиковості. Також, відповідач звертав увагу, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси позивача, а відтак вимога про його скасування є безпідставною, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону №2825-IX супровідним листом від 05.01.2023 №03-19/1336/23 матеріали справи №640/15113/20 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/15113/20 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №640/15113/20 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 05 березня 2020 року прийнято рішення №54233 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено відповідність платника податків критеріям ризикованості платника податку.

Вказане рішення вмотивовано тим, що згідно з аналізом «... Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "БІВІАЙ ГРУП" (38834122), встановлено, що платником здійснюється придбання послуг (демонтажні роботи, будівельні роботи по реконструкції та оздобленню) у суб?єкта господарювання, яке здійснює операції з ознаками ризику, а саме: ТОВ "КАРМА БУД" (33059009), ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "РЕГІОНБУД"».

Позивачем подано пояснення до повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо спростування відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вказані пояснення, як вказує позивач, не були взяті до уваги Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість 15 квітня 2020 року прийнято оскаржуване рішення №58959, яким було встановлено відповідність платника податків критеріям ризикованості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до пункту 8 «Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість у контролюючих органах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо включення його до переліку ризикових платників податків, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на наступне.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У цьому випадку, на підставі оскаржуваних рішень позивача вносять до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим усі податкові накладні, що направляються позивачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично блокуються, а їх реєстрація зупиняється, що безпосередньо впливає на права та інтереси позивача як суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо можливості оскарження рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, які були прийняті на підставі Порядку №1165, викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац восьмий пункту 40 Порядку № 1165)

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника Товариство з обмеженою відповідальністю «БіВіАй Груп» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання та характер спірних правовідносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваних рішень, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 15 квітня 2020 року №58959 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

На обґрунтування рішення про віднесення платника податку до ризикових відповідачем, в рядку «Податкова інформація» зазначено, що у контролюючого органу в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "БІВІАЙ ГРУП" (38834122), встановлено, що платником здійснюється придбання послуг (демонтажні роботи, будівельні роботи по реконструкції та оздобленню) у суб?єкта господарювання, яке здійснює операції з ознаками ризику, а саме: ТОВ "КАРМА БУД" (33059009), ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "РЕГІОНБУД"».

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази на її підтвердження.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень, повинен довести правомірність свого рішення, тобто повинен надати відповідні докази на підтвердження понесених витрат у виконавчому провадженні.

Впродовж розгляду справи відповідач не надав доказів, які би досліджувався в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, рішення комісії не містять обґрунтованих належним чином мотивів та підстав віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма спірного рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу, як суб`єкта владних повноважень, необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наявність запису в базах даних ДПС України як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, позаяк підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, що була направлена позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку, є відповідність платника податків Критеріям ризиковості платника податків, що зазначено в квитанціях що фактично позбавляє можливості Товариство з обмеженою відповідальністю «Бівіай Груп» належним чином проводити свою господарську діяльність.

В той же час, щодо позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні позивача від 29.11.2019 №24 датою її фактичного подання, суд зазначає, що визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не викликає обов`язку відповідача-2 зареєструвати податку накладну від 29.11.2019 №24, оскільки відмову у реєстрації вказаної податкової накладної передувало прийняття комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке не було предметом розгляду у даній справі, у зв`язку з тим, що позивачем не заявлялось такої вимоги, тому суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні позивача від 29.11.2019 №24 датою її фактичного подання.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бівіай Груп» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 201/203, офіс 65, код ЄДРПОУ 38834122) до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.04.2020 №58959.

Зобов`язати Головне управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бівіай Груп» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 201/203, офіс 65, код ЄДРПОУ 38834122) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бівіай Груп» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 201/203, офіс 65, код ЄДРПОУ 38834122) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.