Рішення

від 27.01.2025 по справі 420/36022/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36022/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 21.11.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Одеській області від 18 червня 2024 року № 0904645-2409-1509-UA51100090000094901, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 100144,90 грн.

Позовні вимоги позивач, обґрунтовує тим, що 13 серпня 2024 року отримано від Головного управління ДПС в Одеській області податкове повідомлення рішення від 18 червня 2024 року № 0904645 - 2409 1509-UA 51100090000094901 щодо визначення суми податкового зобов`язання, а саме - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік на загальну суму 100 144 грн 90 коп. Листом за № 27/01-24 від 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 було повідомлено ДПС за допомогою електронного кабінету платника податків, що будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу ДК 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об`єктами оподаткування згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Однак, у відповідь 01 жовтня 2024 року за № 37336/6/15-32-24-09-06 ДПС повідомила ОСОБА_1 , що вимоги необґрунтовані. Вважає вказане податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

26.11.2024 ухвалою судді позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду: належним чином оформлену позовну заяву відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням ціни позову; копії оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 18.06.2024 належної якості.

05.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків (вхід.№ЕС/71490/24), надано належним чином оформлену позовну заяву відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням ціни позову та копію оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 18.06.2024 належної якості.

06.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№ЕС/71624/24) про уточнення позовних вимог, а саме заявник просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Одеській області від 18 червня 2024 року № 0904645 - 2409 1509-UA 51100090000094901, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 100 144, 90 грн;

- стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень, 20 копійок.

10.12.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

25.12.2024 до суду надійшов відзив (вх.№ ЕС/ 77827/24) Головного управління ДПС в Одеській області на позовну заяву, в якому зазначено, що контролюючий орган не погоджується з доводами позивача.

У відзиві вказано, що згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС України за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахується об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 1494,7кв. м, набуття права власності з 14.11.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1693464551210. Відповідно до статей 102, 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, а саме ППР: № 0904645-2409-1509 UA51100090000094901 від 18.06.2024 на суму 100 144.90 грн за 2023 рік. ППР були направлені платнику, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому податкову адресу платника: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

ОСОБА_1 01.12.2023 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

У позивача - ОСОБА_1 перебуває у власності нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 1494,7кв. м, набуття права власності з 14.11.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1693464551210.

Головним управлінням ДПС в Одеській області 18 червня 2024 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0904645-2409-1509-UA51100090000094901, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання за 2023 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, щодо нежилого приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, Біляївський район, Кам`янська сільська рада, в розмірі 100144,90 грн.

Листом за № 27/01-24 від 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 було повідомлено ДПС за допомогою електронного кабінету платника податків, що будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу ДК 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об`єктами оподаткування згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

У відповідь 01 жовтня 2024 року за № 37336/6/15-32-24-09-06 ДПС повідомила ОСОБА_1 , що вимоги необґрунтовані.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0904645-2409-1509-UA51100090000094901 від 18 червня 2024 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Згідно ст.265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до пп. 266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України в редакції, Закону № 466-IX від 16.01.2020 року не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов: 1) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 2) об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Суд зауважує, що встановлена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Отже, з викладеного вище вбачається, що для застосування підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України необхідно з`ясувати, по-перше, що власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди), є сільськогосподарським товаровиробником, а по-друге, що об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 01.12.2023 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Відповідно до п.14.1.135 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

У позові вказано, що о ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, а саме вирощує сільськогосподарську продукцію на території колишньої Кам`янської і Кагарлицької сільських рад і має у власності земельні ділянки загальною площею 7, 6286 га та 11, 1834 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нехоме майно про реєстрацію права власності: земельна ділянка, кадастровий номер 5121083200:01:001:0112, загальною площею 7,6286 га, реєстраційний номер обєкта нерухоморго майна: 600493351210; земельна ділянка, кадастровий номер 51210833000:01:001:0140, загальною площею 11, 1834 га, реєстраційний номер обєкта нерухоморго майна: 601524951210.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Як вказано у позові об`єкт за адресою Одеська область, Біляївський район, Кам`янська сільська рада, Комплекс будівель і споруд №2 (два) використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та використовує її за належністю, а саме для зберігання сільськогосподарської продукції (зернових культур).

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, зокрема, будівлі для зберігання зерна

Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Разом із позовом позивачем надано до суду довідку від 09.09.2020 №329, яка видана Кам`янською сільською радою Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 в тому, що дійсно за ним числиться не житлова споруда під номером "12" (дванадцять) за адресою Комплекс будівель і споруд №2 (два) на території Кам`янської сільської ради Біляївського району Одеської області загальною площею 1494,70 кв.м.

Як зазначено у довідці, дана будівля використовується гр. ОСОБА_1 для власних потреб сільськогосподарського призначення сільськогосподарської продукції, зерна.

Таким чином, з наведеного вбачається, що нежитлові будівлі, які належить позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", та використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.

Верховним Судом у постанові від 09.05.2023 по справі №380/10802/22 зазначено, що норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві" експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.

Так, позивачем разом із позовом надано експертний висновок АС1 №2029401 відповідно до якого позивачем проведено правильну класифікацію наявного у його власності об`єкту нерухомості за адресою Комплекс будівель і споруд №2 (два) на території Кам`янської сільської ради Біляївського району Одеської області, а саме: 1271.3 Будівлі для зберігання зерна.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Відповідач у межах спірних правовідносин не довів, що спірна будівля, яка належать позивачу на праві власності, не є будівлею сільськогосподарського призначення. Окрім того, здійснюючи донарахування податку, контролюючий орган не пояснив, зокрема, чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов`язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що у свою чергу вказує на недотримання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ч. 2 ст. 2 КАС України при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом не доведено також, що позивач впродовж спірного періоду використовував належний йому на праві власності об`єкт нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності, спосіб.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що нежитлова будівля, яка належить позивачу на праві власності, не є об`єктом оподаткування відповідно до пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18 червня 2024 року № 0904645-2409-1509-UA51100090000094901 є протиправним, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 3638-9662-6147-6314 від 20.11.2024 (а.с.46).

При цьому сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання до суду даного позову складала 968,96 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18 червня 2024 року № 0904645-2409-1509-UA51100090000094901, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 100144,90 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА