Рішення

від 17.01.2025 по справі 480/10441/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року Справа № 480/10441/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10441/24 за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ненарахування та невиплати позивачу у при звільненні зі служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки та 2021-2022 роки в загальній кількості 84 дні;

- зобов`язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки та 2021-2022 роки в загальній кількості 84 дні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в період з 31 травня 2005 року по 08 серпня 2024 року проходив службу в Міжрегіональному центрі швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

25 червня 2015 року позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .

Зазначає, що позивачу при звільненні у серпні 2024 року протиправно не було нараховано та сплачено компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової як учаснику бойових дій за 2015-2018 та 2021-2022 роки в кількості 84 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки має право на грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учасник бойових дій.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав письмовий відзив. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що відповідно до ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Частиною 25 статті 129 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за не використані дні щорічних відпусток у минулі роки.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій, що визначена ст. 16-2 Закону України "Про відпустки", не належить до щорічних відпусток, а є пільгою, гарантованою державою (п.12. ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Оскільки додаткова відпустка учасникам бойових дій не належить до щорічних відпусток, то на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток, у тому числі щодо поділу на частини, перенесення на інший період та виплати грошової компенсації під час звільнення.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач в період з 31 травня 2005 року по 08 серпня 2024 року проходив службу в Міжрегіональному центрі швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

25 червня 2015 року позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 і тому вважає, що йому при звільненні у серпні 2024 року відповідачем протиправно не було нараховано та сплачено компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової як учаснику бойових дій за 2015-2018 та 2021-2022 роки в кількості 84 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Відповідно до наказу відповідача № 413 о/с від 08.08.2024 начальника служби безпеки дорожнього руху, майора служби цивільного захисту, звільненого зі служби цивільного захисту (у зв`язку із скороченням штату) , відповідно до наказу ДСНС України від 01.08.2024 № 550 "Про звільнення ОСОБА_1 " знято з усіх видів забезпечення, виключено зі списків особового складу центру кадрів ДСНС України.

За 2015-2018 роки, а також за 2021-2022 роки позивачу не надавалася додаткова відпустка, як учаснику бойових дій та не виплачувалася компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.

Таким чином, на день звільнення позивача зі служби він мав невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2018 роки, а також за 2021-2022 роки, які не були йому нараховані та сплачені в день звільнення зі служби.

Спірним у цій справі є право позивача на отримання грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2018 роки, а також за 2021-2022 роки.

Суд зазначає, що невиплата відповідачем грошової компенсації за невикористані позивачем календарні дні додаткової відпустки є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

У даному випадку спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у зв`язку зі звільненням позивача, який є учасником бойових дій, виникли в особливий період.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", припиняється.

Відповідно до ч. 8 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Так, відповідно до частини 14 статті 10-1 цього Закону у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Отже, норми статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за період 2015-2018 роки, а також за 2021-2022 роки.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке може бути реалізоване в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Таким чином, позивач має право на виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасник бойових дій, оскільки за період 2015-2018 роки, а також за 2021-2022 роки така відпустка йому не надавалась та при звільненні компенсація не виплачувалася.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, не виплативши позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2018 роки, а також за 2021-2022 роки, не дотримався вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий ним не сплачувався. Відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки та 2021-2022 роки в загальній кількості 84 дні.

Зобов`язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки та 2021-2022 роки в загальній кількості 84 дні.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал