Рішення

від 22.01.2025 по справі 500/6747/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6747/24

22 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення позивачу. Вказане зумовило звернення до суду за захистом своїх прав. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 07.07.2023 у справі №500/1908/23 визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

10.08.2024 представником позивача подано адвокатський запит, у якому просив надати інформацію та копії документів відносно ОСОБА_1 , а саме:

1. Інформацію щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/22.

2. Інформацію про те, чи складався ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/Ч НОМЕР_1 ) розрахунок виплат на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/23.

3. У разі складання ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) розрахунку вказаного у пункті 2 даного адвокатського запиту надати його копію.

У відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 10.09.2024 №09/6941-24-Вих. надав інформацію та документи, із яких слідує, що відповідачем на виконання Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/23 виплачено 27.12.2023 грошове забезпечення (індексацію грошового забезпечення) на загальну суму 50 733,77 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та платіжною інструкцією від 26.12.2023 № 6625.

Вказані розрахунки та відповідь на адвокатський запит представник позивача отримав 28.09.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією конверта зі штриховим кодом ідентифікатора та трекінгом відстежень Укрпошти (номер відправлення 0212114899973).

Між тим, як видно з довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року та витягу з розрахунково-платіжної відомості № 1498-23 за грудень 2023 року, під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 по день її фактичної виплати 27.12.2023.

Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 27.12.2023, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем 04.12.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів, а також не надано відмови відповідача у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів за наслідком розгляду такої заяви, виключно яку позивач може оскаржити у судовому порядку, а тому вважає, що позовні вимоги є передчасними та наявні підстави для повернення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 13 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання до суду докази звернення до відповідача з питань виплати компенсації втрати частини доходів та відмови останнього у такій виплаті; заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

17.01.2025 представником позивача надіслано через електронний суд заяву про усунення недоліків, де представник позивача зазначив, що, як вбачається із довідки, відповідачем не здійснено нарахування та виплату позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації за весь час затримки такої виплати відповідно до Закону № 2050 та Порядку № 159. У відповідності до вимог пункту 5 частина 5 статті 160 КАС України позивачкою до позовної заяви також долучено Довідку як доказ, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Очевидно, що лише після отримання вказаних розрахунків позивачка дізналася, що відповідачем, з вини якого виплачено позивачці несвоєчасно дохід, не здійснено нарахування та виплату позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації за весь час затримки такої виплати відповідно до Закону № 2050 та Порядку № 159. Отримавши 28.09.2024 Довідку та відповідно дізнавшись про те, що відповідачем самостійно не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації за весь час затримки такої виплати відповідно до Закону № 2050 та Порядку № 159, позивачка 11.11.2024 звернулася до суду із даним позовом в межах тримісячного строку визначеного статті 233 КЗпП України, тому відсутні підстави для висновку про пропуск позивачкою строку звернення до суду.

При вирішенні заяви суд керується таким.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Статтею 234 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді справи. Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.

Отже, суд погоджується із покликаннями представника позивача, що до спірних правовідносин можливо застосовувати тримісячний строк, передбачений статтею 233 КЗпП України.

З наведених підстав суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з наказу голови Державної прикордонної служби України від 21.02.2023 № 232-ОС «Про особовий склад» припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону у запас.

Відповідно до Витягу з наказу голови Державної прикордонної служби України від 02.03.2023 № 284-ОС «Про особовий склад» виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення Головного центру медіакомунікацій Державної прикордонної служби України підполковника ОСОБА_1 (П-006351), заступника начальника Головного центру-начальника відділу цифрових медіапроектів, звільнену з військової служби у запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 21.02.2023 № 232-ос за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причин ( якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Під час проходження військової служби та звільнення у запас ОСОБА_1 перебувала на усіх видах забезпечення у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проходження військової служби відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення позивачу. Вказане зумовило звернення до суду за захистом своїх прав.

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 07.07.2023 у справі № № 500/1908/23 визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та з урахуванням нарахованої та виплаченої суми грошової індексації.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.11.2023 у справі 500/1908/23 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишив без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 500/1908/23 - без змін.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/23 розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112062890.

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного від 22.112023 у справі № 500/1908/23 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115113188.

10.08.2024 представником позивача подано адвокатський запит, у якому просив надати інформацію та копії документів відносно ОСОБА_1 , а саме:

1. Інформацію щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/22.

2. Інформацію про те, чи складався ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/Ч НОМЕР_1 ) розрахунок виплат на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/23.

3. У разі складання ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) розрахунку вказаного у пункті 2 даного адвокатського запиту надати його копію.

У відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 10.09.2024 №09/6941-24-Вих. надав інформацію та документи, із яких слідує, що відповідачем на виконання Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/23 виплачено 27.12.2023 грошове забезпечення (індексацію грошового забезпечення) на загальну суму 50 733,77 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та платіжною інструкцією від 26.12.2023 № 6625.

Вказані розрахунки та відповідь на адвокатський запит представник позивача отримав 28.09.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується підтверджується копією конверта зі штриховим кодом ідентифікатора та трекінгом відстежень Укрпошти (номер відправлення 0212114899973).

Між тим, як видно з довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року та витягу з розрахунково-платіжної відомості № 1498-23 за грудень 2023 року, під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 по день її фактичної виплати 27.12.2023.

Не погодившись із протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно з статей 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема сума місячного грошового забезпечення.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050- III).

Аналогічного змісту норми містяться у Порядку № 159, які також конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Згідно з статті 1 та частини першої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (зі змінами) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавства.

З наведеного випливає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, є складовими заробітної плати.

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

У пункті 2.2 Рішення від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Абзацом 7 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078) визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

З наведених норм права слідує, що при несвоєчасній виплаті позивачу індексації грошового забезпечення відповідач зобов`язаний самостійно нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації за весь час затримки такої виплати.

Відповідно до статті 7 Закону № 2050-ІІІ та пункту 8 Порядку № 159, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Отже, вказані норми не містять обов`язку щодо звернення особи до уповноваженого органу з вимогою нарахувати та виплати компенсацію втрати частини доходів.

Водночас, у Законі № 2050-ІІІ, у Порядку № 159 та у Порядку № 1078 чітко встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Виходячи із системного аналізу норм права вбачається, що уповноважений орган, з вини якого виплачено несвоєчасно дохід, зобов`язаний виплатити громадянину суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Верховний Суд у складі Судової палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20, відповідно) та дійшов висновку, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 зазначив, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

З огляду на викладене, Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Відповідачем на виконання Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 500/1908/23 виплачено 27.12.2023 грошове забезпечення (індексацію грошового забезпечення) на загальну суму 50 733,77 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та платіжною інструкцією від 26.12.2023 № 6625.

З аналізу вище наведених норм та із врахуванням правових висновків Верховного Суду, оскільки відповідачем несвоєчасно виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення, яка є його доходом, відповідач зобов`язаний у місяці, в якому проведено виплату заборгованості самостійно нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації за період з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 27.12.2023 відповідно до Закону № 2050 та Порядку № 159.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 27.12.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 27.12.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).

Головуючий суддяПодлісна І.М.