Ухвала

від 27.01.2025 по справі 500/7140/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа №500/7140/23

27 січня 2025 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, в якій просить:

визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.04.2022 по 19.12.2022, одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 календарних місяців служби за призовом під час мобілізації з 05.04.2022 по 19.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, протиправною;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.04.2022 по 19.12.2022, одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 календарних місяців служби за призовом під час мобілізації з 05.04.2022 по 19.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених раніше виплат;

визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких вона втратила право у зв`язку з усуненням її від виконання службових обов`язків заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_1 в період з 11.11.2022 по 19.12.2022 з урахуванням змін у розмірах грошового забезпечення, протиправною;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких вона втратила право у зв`язку з усуненням її від виконання службових обов`язків заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_1 в період з 11.11.2022 по 19.12.2022 з урахуванням змін у розмірах грошового забезпечення;

визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як особі з інвалідністю внаслідок війни за 2022 рік, протиправною;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як особі з інвалідністю внаслідок війни за 2022 рік;

визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 11.11.2022 по 19.12.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, протиправною;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 11.11.2022 по 19.12.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно службової характеристики, складеної командиром військової частини НОМЕР_1 ; 14.11.2022 позивач призвана на військову службу за мобілізацією 05.04.2022 до військової частини НОМЕР_2 ; позивач зарахована до складу військової частини НОМЕР_1 наказом від 11.06.2022 №18; позивач у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, що створило загрозу настанню тяжких наслідків, від 11.11.2022 усунена від виконання службових обов`язків заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_1 , тарифний розряд 24, шпк "майор"; наказом №262-ср від 14.11.2023 призначене службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов`язків позивачем.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2022 №235 позивач (що усунута від виконання службових обов`язків наказом (по адміністративно-господарській діяльності) №49 від 11.11.2022, звільнена з військової служби в запас, вважається такою, що справи та посаду здала 19.12.2022, з 19.12.2022 виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, отримала виплату, зокрема: одноразової грошової допомоги при звільненні за період військової служби за призовом під час мобілізації з 05.04.2022 по 19.12.2022.

З метою отримання інформації та копій документів та у зв`язку з ненаданням відповідей на адвокатські запити військовою частиною НОМЕР_1 та військовою частиною НОМЕР_3 (якій підпорядковується військова частина НОМЕР_1 ) для надання позивачу правничої допомоги було направлено адвокатський запит вих. №5/1/23 від 07.05.2023 підписаний КЕП (копія у форматі PDF додається) на офіційну електронну адресу Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується електронним листом від 07.05.2023 (копія у форматі PDF додається), на який також не було надано відповіді.

Позивач станом на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 знаходилась на фінансовому забезпеченні у відповідача, що підтверджується довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 29.03.2023 №KT9SM8D2TN984HN7. Позивачем, з метою отримання інформації у формі таблиці (довідки або повідомлення) щодо розмірів всіх нарахованих та здійснених їй виплат за період з 05.04.2022 по 19.12.2022 (або по день фактичного розрахунку) помісячно та інших документів на підставі яких здійснювались виплати, на електронну адресу відповідача було направлено електронний запит на інформацію від 22.06.2023 у відповідь на який, листом від 27.06.2023 №2/3/2/601 відповідач рекомендував позивачу для вирішення цього питання звернутися до командування військової частини НОМЕР_1 , чим неправомірно відмовив у наданні інформації, яка стосується особисто позивача.

Позивача станом на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (19.12.2022) не було ознайомлено з будь-якими документами чи матеріалами щодо результатів проведення щодо неї службових чи інших розслідувань, притягнення її до відповідальності, що могло б вплинути на розмір виплат чи грошового забезпечення позивача для проведення відповідачем усіх необхідних з нею розрахунків у зв`язку зі звільненням з військової служби.

Відповідачем станом на день виключення зі списків особового складу позивача та день звернення до суду:

не проведено перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 05.04.2022 по 19.12.2022, одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 календарних місяців служби за призовом під час мобілізації з 05.04.2022 по 19.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахування змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704);

не виплачено позивачу щомісячні додаткові види грошового забезпечення на отримання яких позивач втратила право у зв`язку з усуненням її від виконання службових обов`язків в період з 11.11.2022 по 19.12.2022 з урахуванням змін у розмірах грошового забезпечення;

не виплачено позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як особі з інвалідністю внаслідок війни за 2022 рік;

не виплачено позивачу додаткової винагороди за період з 11.11.2022 по 19.12.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

На думку позивача, вказана бездіяльність відповідача порушує право позивача на соціальний захист та заробітну плату (грошове забезпечення), не нижчу від визначеної законом.

Ухвалою суду від 07.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом: подання позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 3, 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, і обґрунтуванням порушення ним (ними) прав, свобод, інтересів позивача;

подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.

Ухвалою суду від 24.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Позивач оскаржила ухвалу суду від 24.11.2023 про повернення позовної заяви.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 про повернення позовної заяви у справі №500/7140/23 скасовано та прийнято постанову, якою справу №500/7140/23 направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 20.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду поступив відзив на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зі змінами) "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" пункту 4. Установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Виходячи з вищесказаного нарахування грошового забезпечення та виплата здійснювалась позивачу за період з 05.04.2022 по 19.12.2022 згідно діючих норм чинного законодавства України і використовувати прожитковий мінімум на 1 січня 2022 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 немає законних підстав.

Крім того, зазначає, що позивач військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 не проходив та в списках особового складу не значиться. Як зазначається в позовній заяві вона проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зі змінами) "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

ІНФОРМАЦІЯ_5 в межах своїх повноважень здійснював нарахування грошового забезпечення та виплату позивачу відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 23.04.2024 залучено до участі у справі №500/7140/23 в якості другого відповідача військову частину НОМЕР_1 та надіслано їй копію позовної заяви з додатками, встановивши строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Витребувано у військової частини НОМЕР_1 докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення від 19.12.2022 №235, який виданий командиром військової частини НОМЕР_1 .

Продовжено процесуальний строк розгляду справи №500/7140/23 поза межами процесуального строку розгляду справи.

22.05.2024 від відповідача військової частини НОМЕР_1 поступив до суду відзив на позов, в якому, зокрема, зазначено, що наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №1154 від 16.12.2022 та відповідно до підпунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а також відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2023 №235 лейтенанта ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (заступника командира військової частини НОМЕР_1 , звільнено 19 грудня 2022 року з військової служби у запас за підпунктом "г" (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років) відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Також, військовослужбовцю при звільненні було видано припис №49/847/п від 19.12.2022, службову характеристику, грошовий атестат №34 від 19.12.2022 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2023 №235.

Грошовим атестатом №34 від 19.12.2022, який видавався ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) засвідчено, що заступнику командира військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_1 виплачено такі види грошового забезпечення: оклад за військовим званням в сумі 1130,00 грн; посадовий оклад в сумі 5070,42 грн; надбавка за вислугу років в розмірі 25% до 19.12.2022 в сумі 905,00 грн, а також виплачувалися щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років до 19.12.2022 в сумі 387,50 грн; премія за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 140% до 19.12.2022 в сумі 4350,39 грн.

Також що при звільненні з військової служби лейтенанту ОСОБА_1 було виплачено одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме:

- грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік згідно наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2022 №30 в сумі 19885,50 грн,

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2022 №68 в сумі 19885,50 грн,

- одноразову грошову допомогу в разі звільнення з військової служби в сумі 5567,94 грн.

- індексацію грошового забезпечення до 19.12.2022 включно в сумі 901,48 грн,

- додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцями, особами рядового і навчальницького складу, поліцейськими та їх сім`ями під час дії воєнного стану" в сумі 18387,10 грн по 19.12.2022.

Так при звільненні позивача з військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) видавався грошовий атестат №34 від 19.12.2022, у якому перелічено усі види грошового забезпечення по яких здійснювалися виплати та зазначено конкретні суми, які отримала при звільненні лейтенант ОСОБА_1 .

Також у наказі про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення від 19.12.2022 №235, який виданий командиром військової частини НОМЕР_1 , зазначено, які види грошового забезпечення та за який період необхідно виплатити ОСОБА_1 .

Отже, на думку відповідача Військової частини НОМЕР_1 такий наказ можна вважати письмовим повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, а підтвердженням того є грошовий атестат №34 від 19.12.2022, отриманий ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними залишено без руху.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

На виконання вимог вказаної ухвали, представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків, в якій заявник зазначає про те, що позивачем не було отримано жодного письмового повідомлення про виплачені суми при звільненні, натомість позивачем вживалися заходи щодо одержання вказаних документів, а також додано до позовної заяви відповідні докази таких звернень. Вказує, що грошовий атестат №34 від 19.12.2022, у якому перелічено усі види грошового забезпечення по яких здійснювалися виплати та зазначено конкретні суми, які отримала при звільненні лейтенант ОСОБА_1 та наказ про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення від 19.12.2022 №235, який виданий командиром військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено, які види грошового забезпечення та за який період необхідно виплатити ОСОБА_1 позивач вперше отримала 27.05.2024 разом із відзивом на позовну заяву, а відповідно вказана дата і моментом коли позивач дізналася про порушення її прав.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2024 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року скасовано, а справу №500/7140/23 направлено до Тернопільського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято до провадження адміністративну справу 500/7140/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано сторонам надати суду пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2024.

16.12.2024 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли до суду додаткові пояснення у справі.

24.12.2024 відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 подано клопотання про витребування доказів, а саме просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_6 докази отримання припису №49/847/п від 19.12.2022, службової характеристики, грошового атестату №34 від 19.12.2022 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2022 №235 військовозобов`язаної ОСОБА_1 .

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного від 02.01.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_6 докази отримання припису №49/847/п від 19.12.2022, службової характеристики, грошового атестату №34 від 19.12.2022 та витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2022 №235, виданих військовою частиною НОМЕР_1 військовозобов`язаною ОСОБА_1 .

07.01.2025 відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 до суду подано пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 31.10.2024, в яких просить позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

На виконання вимог ухвали суду від 02.01.2025 про витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_7 до суду подано заяву, в якій зазначено, що у ході проведеної перевірки встановлено, що лейтенант запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 з 23.12.2022. В особовій справі офіцера ОСОБА_1 є витяг з наказу командира в/частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2022 №235, а в томі 2-му справ щодо заяв на зняття та постановку на облік офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_10 за 2022 рік, підшиті заява ОСОБА_1 про взяття її на військовий облік від 23.12.2022 вх. №13227 та припис військової частини НОМЕР_1 №49/847/п від 19.12.2022. Інших запитуваних документів, а саме: службової характеристики на ОСОБА_1 та грошового атестата №34 в ІНФОРМАЦІЯ_11 немає. Інформації про те, яким чином вказані вище документи поступили до центру немає, скоріш за все вони власноручно були доставлені ОСОБА_1 при постановці її на військовий облік.

Суд враховуючи висновки Верховного Суду викладені у постанові від 31.10.2024, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вважає за необхідне зазначити таке.

Так, Верховний Суд в постанові від 31.10.2024 зазначає, що у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо питання про те, положення якої норми підлягають застосуванню у питанні визначення строку звернення до суду у справах, пов`язаних з порушенням закону про оплату праці у публічно-правових відносинах. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час недопуску до продовження виконання повноважень) у разі порушення законодавства про оплату праці. В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівника.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року №2352-IX, далі - Закон України від 01.07.2022 №2352-IX) "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Верховний Суд враховує, що 06.04.2023 Верховний Суд ухвалив рішення за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, предметом спору якої також є недотримання законодавства про оплату праці. У вказаному рішенні сформовано наступні висновки: "До 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності".

Отже, у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

У цій справі судами встановлено, що ОСОБА_1 02 листопада 2023 року звернулася до суду із позовом, в тому числі, про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 05 квітня 2022 року по 19 грудня 2022 року.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, суд дійшов висновку, що у цій справі до вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 05 квітня 2022 по 19 липня 2022 року застосуванню підлягає частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року - у редакції норми частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Верховним Судом у постанові 31.10.2024 вказано, про те, що "...У зв`язку із цим, судами не було досліджено питання коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 02 листопада 2023 року із позовними вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року...".

Згідно даної постанови Верховний Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 19.12.2022 було видано припис №49/847/п від 19.12.2022, службову характеристику, грошовий атестат №34 від 19.12.2022 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2022 №235.

Відповідно до наданої на виконання вимог ухвали суду від 02.01.2025 про витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_7 до суду копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2023 №235 лейтенанта ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (заступника командира військової частини НОМЕР_1 , звільнену з військової служби у запас за підпунктом "г" (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років) відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважати такою, що справи та посаду здала 19 грудня 2022 року.

З 19 грудня 2022 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення виключити з 20 грудня 2022 року і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Вислуга років станом на 19 грудня 2022 року складає: календарна: 02 роки 01 місяць 25 днів; пільгова: не обчислювалась у зв`язку з відсутністю нормативного документа.

Виплачено грошове забезпечення за період з 01 грудня 2022 року по 19 грудня 2022 року.

Виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний місяць, але не менше 25% місячного грошового забезпечення за період з 01 травня 2022 року по 30 листопада 2022 року.

Виплачено компенсацію за не використані 17,5 (сімнадцять з половиною) днів щорічної основної відпустки за період з 01 травня 2022 року по 30 листопада 2022 року.

Виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 31.01.2022 №30 за 2022 рік.

Грошову допомогу на оздоровлення, відповідно до Наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 за 2022 рік отримувала.

Службовим або постійним житлом від Міністерства оборони України не забезпечувалася.

Суд звертає увагу, що також ІНФОРМАЦІЯ_7 на виконання вимог ухвали суду від 02.01.2025 про витребування доказів надано копію припису №49/847/п від 19.12.2022 (оригінал якого знаходиться в особовій справі офіцера ОСОБА_1 ) та копію заяви ОСОБА_1 про взяття її на військовий облік від 23.12.2022 вх. №13227. ІНФОРМАЦІЯ_7 також зазначено, що інформації про те, яким чином вказані вище документи поступили до центру немає, скоріш за все вони власноручно були доставлені ОСОБА_1 при постановці її на військовий облік.

Таким чином, твердження представника позивача, що як при звільненні, так і в подальшому позивачу не надавалися жодні документи, на звернення про отримання будь-яких документів відповідачі не реагували. Вперше ці документи отримані позивачем 27.05.2024 разом із відзивом на позовну заяву, а відповідно і 27.05.2024, у разі, якщо наказ про виключення із списків особового складу вважати письмовим повідомленням про всі нараховані та виплачені суми при звільненні, є датою коли позивач дізналася про порушення її прав, судом оцінюються критично, оскільки заяву ОСОБА_1 про взяття на військовий облік від 23.12.2022 вх. №13227 подавала особисто.

Крім того, Верховний суд у постанові 31.10.2024 зазначено, що в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як особі з інвалідністю внаслідок війни за 2022 рік, Верховний Суд погоджується з висновками судів про застосування до цих вимог частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, відповідно до якої тримісячний строк звернення до суду починається з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки за приписами частини першої статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Таким чином тримісячний строк звернення до суду за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року (у редакції норми частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права) позивачем пропущено, оскільки з цим позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 02.11.2023.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року, у якій вказати інші підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку.

Згідно частин тринадцятої - п`ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46001 м. Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяМартиць О.І.