Рішення

від 27.01.2025 по справі 520/25315/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 січня 2025 р. справа № 520/25315/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, буд. 28,м. Київ,01103, код ЄДРПОУ40381452) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить суд:

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних (запису, інформації) про вчинення ОСОБА_1 , громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 12.11.2008, код НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив позивач зазначає, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 08.08.2019 по справі №759/13932/19 позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вказує, що ним було самостійно сплачено суму штрафу. Оскільки ним протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинено нового адміністративного правопорушення, то на підставі ст. 39 КУпАП вважається, що він не був підданий адміністративному стягненню. З урахуванням наведеного, вважає протиправною та безпідставною відмову відповідача щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1, ст. 172-6 КУпАП.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

У відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, відповідач вказав, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 08.08.2019 по справі №759/13932/19, яка в подальшому була підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей, не скасована в судовому порядку. Вказує, що пунктом 8 розділу ІІ Положення про Реєстр визначено перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, який є вичерпним. Тому, відповідач вважає, що відсутні підстави для вилучення з такого реєстру даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що передбачено ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 23.12.2024 по 05.01.2025 та з 16.01.2025 по 26.01.2025.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 08.08.2019 по справі №759/13932/19, яка набрала законної сили, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Згідно з вищезазначеної постанови Святошинського районного суду міста Києва від 08.08.2019 по справі №759/13932/19 позивача внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

30 липня 2024 позивач звернувся до НАЗК із заявою про вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення на підставі ст. 39 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 вважається таким, що не піддавався адміністративному стягненню.

Листом від 04.09.2024 №49-09/64480-24 НАЗК відмовило позивачу у вилученні із Реєстру даних про притягнення до відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного із корупцією. Вказало, що підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, визначені у п. 8 розділу II Положення та є вичерпними. Станом на 04.09.2024 до Національного агентства не надходила ухвала суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, у справі №759/13932/19 стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим підстави для вилучення відомостей з Реєстру наразі відсутні.

Відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, місяться дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Порушення вимог фінансового контролю внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Склад корупційного правопорушення: Несвоєчасне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (після звільнення).

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр).

Частиною першою статті 59 Закону встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі Положення)

Згідно з п. 2 Положення зазначено, що реєстр електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Підпунктом 1 п.3 Положення передбачено, що метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, зокрема, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Отже, інформацію про осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення/яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення вносяться до Реєстру.

Судом встановлено, що відомості про ОСОБА_1 внесено до Реєстру у зв`язку з прийняттям постанови Святошинського районного суду міста Києва від 08.08.2019 по справі №759/13932/19.

Факт внесення Національним агентством відомостей до Реєстру щодо ОСОБА_1 позивачем не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним.

Пунктом 8 розділу II Положення про Реєстр встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Отже, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.

Таким чином відмова відповідача на звернення позивача ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною.

При цьому суд зазначає, що ст. 39 КУпАП регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення.

Водночас, нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру.

Формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюватися Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність Національного агентства, щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них.

Внесення до Реєстру відомостей не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів.

Згідно з частини першої ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Судом не встановлено факту порушення діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, буд. 28,м. Київ,01103, код ЄДРПОУ40381452) про зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 27 січня 2024 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ