Ухвала

від 27.01.2025 по справі 520/1811/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2025 р. справа № 520/1811/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" (вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8-9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 42500431) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича, буд. 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000005/2 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000006/2 від 10.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2024/000007/2 від 10.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/00004/2 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000015/2 від 13.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000016/2 від 13.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000017/2 від 14.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000018/2 від 26.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/000003/2 від 20.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100004/2 від 25.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100009/2 від 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100005/2 від 25.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100006/2 від 31.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100007/2 від 31.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/100008/2 від 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/100020/2 від 25.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000035/2 від 14.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2022/000010/2 від 14.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування №UA902020/2023/000038/2 від 01.11.2022.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що ціною позову в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в постанові від 07.07.2023 у справі №380/7438/22 та в ухвалах від 25.09.2023 у справі №380/10501/22, від 19.02.2024 у справі №380/15439/23.

Згідно матеріалів позову, позивачем подано адміністративний позов в електронній формі через систему "Електронний суд", зазначено ціну позову у розмірі 782 283,46 грн.

Частина 3 ст. 4 Закону "Про судовий збір" передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, сума судового збору за звернення до суду зданим адміністративним позовом, враховуючи ч. 3 ст. 4 Закону "Про судовий збір", становить 9 387,40 грн.

Проте, при перевірці матеріалів справи судом встановлено, що позивач не надав докази сплати судового збору, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2022, від 10.08.2022, від 10.08.2022, від 09.08.2022, від 14.10.2022, від 14.10.2022, від 01.11.2022, від 13.12.2022, від 13.12.2022, від 14.12.2022, від 26.12.2022, від 20.01.2023, від 25.01.2023, від 02.03.2023, від 25.01.2023, від 31.01.2023, від 31.01.2023, від 02.03.2023, від 25.07.2023, а до суду з даним позовом звернувся 24.01.2025, тобто із істотним пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, що не заперечується позивачем.

Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У поданій позовній заяві позивач просить суд поновити строк для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування спірних рішень про коригування митної вартості. Клопотання обґрунтоване тим, що причиною несвоєчасного звернення є повномасштабне вторгнення росії. Позивач зазначає, що підприємство своєчасно не звернулося до суду для оскарження рішень про коригування митної вартості за даний період через звільнення працівників, які підтримували вказані процеси. З початку повномасштабного вторгнення підприємством з 21.02.2022 по 10.08.2022 було повністю зупинена діяльність з поставки та розмитнення товарів. В період оформлення рішень про коригування митної вартості з підприємства масово звільнялися працівники, які займалися збором документів для оскарження та знали всі деталі митного оформлення. Тому після поновлення діяльності в серпні 2022 року та протягом найближчих років підприємство було зосереджене на розмитнені та реалізації вже поставленого товару, релокації підприємства та складу до міста Черкаси, підборі нового персоналу. Після прийому нових співробітників та систематизації документів підприємством в місті Черкаси спочатку було подано на оскарження рішення, строк оскарження за якими ще не сплив, а зараз після відновлення всіх документів виникла можливість поновлення роботи по судовому оскарженню втраченого періоду.

Розглядаючи заявлене клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини".

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З адміністративного позову вбачається, що ТОВ "АВЕНЮ СІМ" релоковано з м. Харків до м. Черкаси, яке ніколи не відносилось до території активних/можливих бойових дій. Свою діяльність, як зазначає представник позивача, підприємство призупиняло у період з 21.02.2022 по 10.08.2022 (доказів вказаної обставини суду не надано). Після 10.08.2022, як зазначено у позові, ТОВ "АВЕНЮ СІМ" відновило свою діяльність з поставки та розмитнення товарів, а також здійснювало оскарження рішень митного органу щодо коригування митної вартості товару у судовому порядку.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи поб`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Однак, позивачем не доведено наявності об`єктивно непереборних обставин, що зумовили пропуск звернення до суду з даним позовом, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, що безпосередньо свідчили б про неможливість реалізувати позивачем його права на звернення до суду з даним позовом у межах визначеного процесуального строку, а також вжиття заходів для того, щоб реалізувати своє право на судовий захист якнайшвидше після закінчення строку звернення до суду.

Звільнення працівників з підприємства у зв`язку з військовими діями, а також самостійне волевиявлення керівництва підприємства щодо порядку оскарження рішень митного органу, не може свідчити про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з даним адміністративним позовом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи безперебійне функціонування Харківського окружного адміністративного суду, місцезнаходження заявника (м. Черкаси), відсутність ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, тривалість процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку, відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право у межах визначеного процесуального строку та те, що позивач не вживав розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право у межах процесуального строку якнайшвидше після його закінчення, суд приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

- оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9387,40 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва платника), Харківський окружний адміністративний суд;

- заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій вказати інші (поважні) підстави для поновлення строку та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеню сім" (вул. Клочківська, буд. 111-А, офіс 8-9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 42500431) до Черкаської митниці (вул. Остафія Дашковича, буд. 76, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.