Рішення

від 27.01.2025 по справі 520/25698/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року Справа № 520/25698/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0288460414 від 23.05.2024 та податкове повідомлення-рішення № 0288610414 від 23.05.2024.

В обґрунтування позову покликається на те, що ТОВ "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" отримало акт камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності та сплати податку на прибуток за 2021-2023 роки. 14.05.2024 компанія подала заперечення на акт перевірки. 27.05.2024 отримано податкове повідомлення-рішення №0288460414 та №0288610414 без врахування заперечень. ТОВ "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" оскаржило ці рішення до ДПС, але скаргу відхилено. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними через порушення строків проведення перевірки та відсутність обґрунтування. Зазначені форс-мажорні обставини (війна) також не були враховані. Через введення воєнного стану з 24.02.2022 року на підприємстві залишився лише один бухгалтер. Харків знаходився в зоні бойових дій з 24.02.2022 по 15.09.2022 і продовжував піддаватись атакам у 2023 році. У зв`язку з цими обставинами підприємство не змогло своєчасно подати податкові декларації. Вказані обставини є форс-мажорними, що звільняє платника від відповідальності. Крім того, контролюючий орган порушив права платника, не забезпечивши розгляд поданих заперечень. Податкові повідомлення-рішення є протиправними, а відтак просить таке скасувати.

Відповідач подав до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України. Податкова декларація подається за встановлений звітний період у строки, визначені ПК України. Камеральна перевірка проводиться на підставі даних податкових декларацій і триває 30 днів. Якщо декларація не подана вчасно, накладається штраф. Пунктом 52.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються з 1 березня 2020 року до кінця дії карантину, крім деяких виключень. Тимчасово, на період воєнного стану, з 27.05.2022 діють правила звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків. Закон № 2836-ІХ вніс зміни до цих правил з 03.01.2023. У разі неможливості своєчасного виконання податкових обов`язків, платники податків звільняються від відповідальності за умови виконання обов`язків протягом шести місяців після скасування воєнного стану. Вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій не застосовуються під час воєнного стану. Податковий орган має право застосовувати санкції за порушення законодавства. Закони України, прийняті у 2022 році, не звільняють платників податків від обов`язків під час воєнного стану, окрім тих, хто не має фактичної можливості їх виконувати. Верховний Суд визначив, що форс-мажорні обставини не мають автоматичного характеру і потребують доведення у конкретному випадку. Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини для кожного окремого договору. Воєнний стан не означає автоматичне звільнення від виконання зобов`язань. Податковий орган діяв правомірно, і підстав для задоволення позову немає. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 18.09.2024 адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвалою суду від 30.09.2024 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, ГУ ДПС у Харківській області проведена камеральна перевірка щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток та порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки від 23.04.2024 №18783/20-40-04-14-03/36456783.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" несвоєчасно подано податкові декларації з податку на прибуток за 2021 рік, 2022 рік, та неподання податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2022 року. І півріччя 2022 року та ІІІ квартали 2022 року, чим порушено вимоги п. 137.4 та п. 137.5 ст. 137, пп. 49.18.2, пп. 49.18.6 п. 48.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ТОВ "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток за І квартал 2023 року, граничний строк сплати 22.05.2023, фактично сплачено 31.07.2023, чим порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, ГУ ДПС у Харківській області винесено ППР від 23.05.2024 №0288460414 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 10%, у сумі 5652,00 грн. та РРС 23.05.2024 №0288610414 про застосування штрафу за неподання та несвоєчасне подання декларації у сумі 5100,00 грн.

Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного оправа.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (підпункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно із п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої "звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 340 гривен.

Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Пункти 1 та 2 розділу 1 Порядку №225 визначають, що цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Безпосередньо порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків та спосіб інформування контролюючих органів визначено розділом ІІ Порядку № 225.

Так, підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідальність, яка передбачена Податковим кодексом України за невиконання / несвоєчасне виконання платником податків податкового обов`язку, не застосовується до такого платника податків, стосовно якого контролюючим органом прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку. При цьому таке рішення приймається контролюючим органом за результатами розгляду поданої платником заяви про відсутність можливості виконати податковий обов`язок разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені затвердженим наказом Міністерства фінансів України Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, а також разом з іншими (у разі потреби) додатковими документами обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платником податків податкового обов`язку. Приймаючи рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за заявою платника податків та наданими ним копіями документів, контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Ті ж платники податків, які із заявою про відсутність можливості виконати податковий обов`язок до контролюючого органу не зверталися та стосовно яких рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку контролюючим органом не приймалося, або які зверталися до контролюючого органу із заявою про відсутність можливості виконати податковий обов`язок та стосовно яких контролюючим органом було прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку лише за умов складання податкової звітності у період з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом №2260-ІХ) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

З матеріалів справи суд установив, що позивач із заявою про відсутність можливості виконання податкових обов`язків до головного управління ДПС у Харківській області не зверталася, податковим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку не приймалося.

Отже, посилання позивача на звільнення його від відповідальності за вчинення податкових правопорушень з огляду на запровадження на території України карантину та воєнного стану є безпідставними.

Водночас, суд вважає, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, однак, у даній ситуації цього зроблено не було.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 року зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час подання на реєстрацію спірної податкової декларації законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.

Відповідно п.109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану позивачем було виконано податковий обов`язок щодо реєстрації спірної податкової декларації.

Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкової декларації позивачем відбулася не з вини останнього, ним вживались відповідні заходи щодо вчасної її реєстрації, що виключає протиправність діянь платника податку та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним ППР.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, суд дійшов висновку про те, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність реєстрації податкової декларації в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.

Будь-яких інших фактичних даних, які б мали значення для вирішення справи суд не встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене вище суд прийшов висновку про задоволення позову, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0288460414 від 23.05.2024 та податкове повідомлення-рішення № 0288610414 від 23.05.2024 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати головного управління ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення № 0288460414 від 23.05.2024 та № 0288610414 від 23.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної податкової служби в Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА", місцезнаходження - місто Харків, вул. Слов`янська, будинок № 8, код ЄДРПОУ 36456783;

відповідач Головне управління Державної податкової служби у Харківській області місцезнаходження місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.01.2025.

Суддя М. І. Садова