Рішення
від 27.01.2025 по справі 560/17347/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/17347/24

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000069/1 від 28.10.2024 та №UА400040/2024/000071/2 від 11.11.2024.

Позов мотивований тим, що відповідач протиправно прийняв оскаржувані рішення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.

Хмельницька митниця заявила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає та враховує наступне.

Частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності та характер спірних правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, у задоволенні клопотання слід відмовити.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що надані позивачем під час митного оформлення товару документи повністю спростовують будь-який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Також, представником відповідача подано заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи, подані декларантом разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

01.04.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та компанією "TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI" укладено зовнішньоекономічний контракт №UA01042023, відповідно до якого продавець доставляє, а покупець приймає та оплачує встановлений набір меблів, в асортименті та кількості відповідно до відповідних додатків, підписаних сторонами, які є невід`ємними частинами цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту UA01042023 від 01.04.2023, згідно рахунків-фактури (інвойсів) №TAS2024000000174 від 23.10.2024 та №TAS2024000000175 від 05.11.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 21500,00 та 17300,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 28.10.2023 та 11.11.2024 подав до Хмельницької митниці електронні митні декларації №24UA40004027191U6 та №24UA400040028230U0, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (меблі для столових і житлових кімнат у наборах).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA40004027191U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA01042023 від 01.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №11 від 27.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №12 від 23.10.2024; пакувальний лист б/н від 23.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №TAS2024000000174 від 23.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR129 від 03.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR130 від 24.10.2024; автотранспортна накладна б/н від 24.10.2024; лист б/н від 10.02.2022; лист від виробника б/н 23.03.2023; лист б/н від 23.10.2024.

Також декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA400040028230U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA01042023 від 01.04.2023; додаток до зовнішньоекономічного договору №13 від 30.10.2024; пакувальний лист б/н від 05.11.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №TAS2024000000175 від 05.11.2024; автотранспортна накладна б/н від 05.11.2024; лист б/н від 10.02.2022; лист від виробника б/н від 23.03.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів відповідач надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: документи, подані згідно ч.2 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: проформа-інвойс №19 від 27.09.2024; проформа-інвойс №20 від 23.10.2024; видаткова накладна №РН-0000003 від 08.02.2022; видаткова накладна №РН-0000006 від 26.11.2021; видаткова накладна №РН-0000008 від 30.11.2021 та проформа-інвойс №21 від 30.10.2024.

Однак, 28.10.2024 та 11.11.2024 митний орган прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000069/1 та №UА400040/2024/000071/2.

На виконання вимог рішень про коригування митної вартості декларантом було подано нові митні декларації, якій присвоєно номер №24UA400040027226U7 та №24UA400040028348U5, які 28.10.2024 та 11.11.2024 були оформлені відповідачем.

За даними митними деклараціями позивачем сплачено податків у сумі 405384,59 грн та 533011,09 грн.

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, становить 227736,54 грн та 390119, 32 грн відповідно.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

З наведених норм слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка неодноразово викладалась Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідач зазначив наступне: документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митного оформлення рівень митної вартості.

Також зазначено, що:

1. Заявлений рівень митної вартості товару 1,94 та 1,18 дол. США/кг не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням заявленої до митного оформлення торгової марки товару (4,42 дол. США/кг) та рівню за яким здійснювалось митне оформлення інших виробників раніше на інших митницях Держмитслужби (5,72 дол. США/кг).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Позивач здійснював імпорт впродовж квітня 2023 року ідентичних товарів (меблі для столових і житлових кімнат у наборах, код УКТЗЕД - 9403890000, країна походження - TR), на які Хмельницькою митницею виносились рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA20900/2023/000071/2 від 21.04.2023 року митницею визначено митну вартість товарів - 4,42 дол. США/кг.

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості, товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №23UA400040014010U9 від 21.04.2023.

Не погоджуючись із таким рішенням митного органу, позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/11242/23 від 16.08.2023, яке набрало законної сили, позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено повністю, рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2023/000071/2 від 21.04.2023 - скасовано.

У зв`язку із скасуванням рішення було зроблено аркуш коригування до МД №23UA400040014010U9 від 21.04.2023, де вказана вартість товару (меблі для столових і житлових кімнат у наборах (код УКТЗЕД - 9403890000, країна походження - TR) визначена за ціною контракту, а саме - 1, 54 США/кг.

Однак, митний орган при здійсненні коригування митної вартості товарів, які імпортувались ФОП ОСОБА_1 , не врахував наявну інформацію у базі митниці про ціну таких ідентичних товарів та здійснював коригування вибірково.

2. При порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність більше ніж у 3 рази.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. У даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була наявна у відповідача.

Так, позивач впродовж лютого-березня 2023 року неодноразово ввозив подібний товар (меблі для столових і житлових кімнат) за ціною нижчою, що була визначена митницею (4,42 дол. США за кг).

3. Умови поставки, зазначені в контракті не відповідають умовам поставки в додатку та заявлених до митного оформлення, також в контракті наявна інформація про включення до ціни товару лише вартості пакування та маркування, що суперечить задекларованим умовам поставки, що свідчить про не включення усіх складових митної вартості товару.

З огляду на обрані позивачем умови поставки (CPT), продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

Усі витрати на товар, які поніс позивач за контрактом №UA01042023 від 01.04.2023 включені у заявлену митну вартість. Тобто сторонами зовнішньоекономічної операції були погоджені інші умови поставки для конкретної партії товарів відмінні від тих, що були узгоджені при підписанні первинного контракту.

А тому посилання митниці на те, що умови первинного контракту не відповідають задекларованим умовам поставки є необґрунтованими, оскільки підписуючи додатки №11 та №12 та №13 продавець та покупець погодили інші умови, що в повній мірі відповідає принципу свободи договірних відносин.

4. В банківських платіжних документах зазначено номер інвойсу, який не відповідає номерам інвойсу та проформи, які подані до митного оформлення.

В графах 70 поданих до митного оформлення банківських платіжних документів №(MUR)129 від 03.10.2024 та №(MUR)130 від 24.10.2024 не зазначено ні номера інвойсу, ні номера проформи.

Так, в гр. 70 банківського платіжного документа №(MUR)129 від 03.10.2024 вказане призначення платежу: "PRPMNT FOR FURNITURE (Table 80x130 and 6 chairs) CNTR N UA01042023 DD 01.04.2023, POL: TR, POD:UA". Сплачена сума за цим платіжним документом 6050 доларів США. Дана сума оплачена згідно додатку №11 від 27.09.2024 до Контракту №UA01042023 від 01.04.2023, а саме пункту 3, де вказано: "Валюта платежу - Долар. Умови оплати: 6050.00 ДОЛАРІВ (шість тисяч п`ятдесят доларів 00 центів) попередня оплата по отриманню рахунку від ПРОДАВЦЯ; 14 450.00 ДОЛАРІВ (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят доларів 00 центів) після розмитнення продукції на протязі 5-ти діб буде сплачена загальна сума".

У гр. 70 банківського платіжного документа №(MUR)130 від 24.10.2024 вказане призначення платежу: "PRPMNT FOR FURNITURE CNTR N UA01042023 DD 01.04.2023, POL: TR, POD:UA". Сплачена сума за цим платіжним документом 300 доларів США. Дана сума оплачена згідно Додатку №12 від 23.10.2024 до Контракту №UA01042023 від 01.04.2023, а саме пункту 3, де вказано: "Валюта платежу Долар. Умови оплати: 300.00 ДОЛАРІВ (шість тисяч п`ятдесят доларів 00 центів) попередня оплата по отриманню рахунку від ПРОДАВЦЯ; 700.00 ДОЛАРІВ (сімсот доларів 00 центів) після розмитнення продукції на протязі 5-ти діб буде сплачена загальна сума".

Отже, жодних невідповідностей в частині оплати за товар немає.

Окрім цього, в матеріалах справи є платіжна інструкція №(MUR)133 від 29.10.2024 на суму 14 450 доларів США, якою після розмитнення товару було повністю оплачено суму, що передбачена Додатком №11 від 27.09.2024 до Контракту №UA01042023 від 01.04.2023; платіжну інструкцію №(MUR)131 від 29.10.2024 на суму 700 доларів США, якою після розмитнення товару було повністю оплачено суму, що передбачена Додатком №12 від 23.10.2024 до Контракту №UA01042023 від 01.04.2023.

Також пунктом 3 Додатку №13 від 30.10.2024 до Контракту №UA01042023 від 01.04.2023 передбачено: "Валюта платежу - Долар. Умови оплати: 100% оплата після розмитнення продукції на протязі 5-ти діб буде сплачена загальна сума". Отже, на час митного оформлення оплата не була проведена.

5. Пунктом 2.2.1 контракту визначено, що оплата товару здійснюється відповідно до договору та Конвенції, остання з яких до митного оформлення не надано;

Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів - багатостороння міжнародна угода, що має на меті уніфікацію правил міжнародної торгівлі. Таким чином, якщо виникають колізії у застосуванні законів різних держав, сторони керуються вказаною Конвенцією.

6. Додаток №8 не скріплено печаткою , як зазначено про це у пункті 8 та пунктом 11.9 зовнішньоекономічного контракту.

Вказане зауваження митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів, оскільки незрозумілим є яким чином, на думку митниці, відсутність печатки у Додатках до зовнішньоекономічного договору може вплинути на узгоджену вартість.

7. До митного оформлення не надано визначені пунктом 5.5 контракту додатки до нього.

Декларантом до митного оформлення були надані Додаток №11 від 27.09.2024 до зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023, Додаток №12 від 23.10.2024 до зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023 та Додаток №13 від 30.10.2024 до зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023.

Жодних інших додатків до зовнішньоекономічного договору, які б стосувались вказаної поставки товару, між сторонами не укладалось.

8. Надані до митного оформлення видаткові накладні видані 21-22 роками.

Видаткові накладні не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають видаткову накладну документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тому посилання митниці на недоліки у видаткових накладних як підставу для здійснення коригування митної вартості товару є безпідставним та необґрунтованим.

9. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

З огляду на обрані позивачем умови поставки (CPT), продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки). Покупець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для його перевезення, якщо сторони не домовляються про специфічні вимоги до пакування чи маркування.

Тобто передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару.

Таким чином, суд вважає, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Зважаючи на встановленні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.

Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятими суб`єктом владних повноважень рішень.

Враховуючи вищезазначене, рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000069/1 від 28.10.2024 та №UА400040/2024/000071/2 від 11.11.2024 необхідно визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000069/1 від 28.10.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000071/2 від 11.11.2024.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 942 (чотири тисячі дев`ятсот сорок дві) грн 84 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Я.В. Драновський

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.01.2025
Оприлюднено29.01.2025
Номер документу124701618
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —560/17347/24

Рішення від 27.01.2025

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

Ухвала від 28.11.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

Ухвала від 25.11.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні