Рішення

від 27.01.2025 по справі 580/11796/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року справа № 580/11796/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

27.11.2024 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Бродських Сім`ї, буд.19; код ЄДРПОУ 39369133) (далі позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» (18000, м.Черкаси вул.Громова, буд.142; код ЄДРПОУ 39672471) (далі відповідач) у дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції) 231812,00грн.

Додатково просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (далі Клопотання).

Обґрунтовуючи зазначив, що на відповідача накладено штраф у сумі 115906,00грн, який він вчасно не сплатив. Тому пеня складає 121701,00грн. Відповідач у добровільному порядку не сплачує вказану вище суму. Тому звернувся до суду.

Ухвалою від 28.11.2024 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, надав відповідачці строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів.

27.12.2024 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обгрунтовуючи зазначив, що позивач порушив адміністративну процедуру і пропустив строк накладення санкцій, оскільки відповідно до п.7.17 постанови НКРЕКП №882 письмове рішення про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та/або про накладення санкцій, крім анулювання ліцензії позивач мав прийняти протягом 5-ти робочих днів з дня завершення перевірки. Однак, позивач прийняв постанову №1403 про застосування санкцій до відповідача лише 31.07.2024, тобто майже через місяць з дня завершення перевірки і складення акту.

18.12.2024 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги повністю. Обгрунтовуючи зазначив, що вказану вище постанову прийняв у межах строків, встановлених ст.22 Закону України про НКРЕКП. Постанова, на яку посилався відповідач у відзиві, а саме постанова від 19.05.2011 №8820 втратила чинність 12.08.2018 на підставі постанови НКРЕКП від 14.06.2018 №428. Тому посилання відповідача не відповідає чинним нормам законодавства, що регулюють порядок застосування до ліцензіатів штрафних санкцій.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як юридична особа. Основний вид економічної діяльності - « 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи».

За порушення господарської діяльності з постачання природного газу позивач прийняв стосовно відповідача постанову від 31.07.2024 №1403 «Про застосування санкцій до ТОВ «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу», якою позивач постановив:

застерегти відповідача щодо недопущення надалі порушення підп.23 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

накласти штраф на відповідача у розмірі 115906,00грн за порушення п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: підп.13 у частині виконання умов (вимог) Правил постачання природного газу, що затверджуються НКРЕКП, а також договорів постачання природного газу, підп.25 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

У постанові вказав, що зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії постанови (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Вказану постанові відповідач отримав 19.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

Оскільки вказана сума коштів не сплачена, позивач звернувся в суд позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України від 22 вересня 2016 року №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі ЗУ №1540-VIII).

Статтею 1 ЗУ №1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Територіальні органи Регулятора утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за його рішенням як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи.

Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються Регулятором. Повноваження територіальних органів визначаються Регулятором відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики:

діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації;

діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності;

діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

2) у сфері комунальних послуг:

діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.2 ЗУ №1540-VIII державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергетичну ефективність", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Згідно з ч.2 ст.3 ЗУ №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 3 ст.3 ЗУ №1540-VIII встановлено основними завданнями Регулятора є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.19 ЗУ №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно з ч.4 ст.19 ЗУ №1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право:

1) вимагати від суб`єкта, щодо якого здійснюється перевірка, усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або ліцензійних умов;

2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;

3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта, щодо якого здійснюється перевірка, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;

5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, рішення про усунення виявлених порушень;

6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;

7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки (ч.5 ст.19 ЗУ №1540-VIII).

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженій ним особі.

У разі відмови суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб`єкт, щодо якого здійснювалася перевірка, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до ч.7 ст.19 ЗУ №1540-VIII підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.19 ЗУ №1540-VIII до проведення перевірок Регулятор має право залучати представників інших державних органів, органів місцевого самоврядування за згодою керівників цих органів.

Про виявлені під час проведення перевірок факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про наявність ознак кримінального правопорушення, Регулятор повідомляє Антимонопольний комітет України або правоохоронні органи відповідно до повноважень, встановлених законом.

Згідно з ч.11 ст.19 ЗУ №1540-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та/або законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

Суд урахував, що позивач дотримався вказаних вище вимог законодавства та провів позапланову виїзну перевірку відповідача, за результатом якої склав акт від 01.07.2024, а також у 30-денний строк з дня виявлення порушення прийняв вказану вище постанову про застосування санкцій до відповідача за порушення ліцензійних умов провадження діяльності з постачання природнього газу.

Частиною 2 ст.22 ЗУ №1540-VIII передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Відповідно до ч.5 ст.22 ЗУ №1540-VIII суб`єкти, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За заявою суб`єкта, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт, на якого рішенням Регулятора накладено штраф, зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Вказаною вище постановою № 1403 на відповідача за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу позивач наклав штраф у сумі 115906,00грн. Її відповідач отримав 19.08.2024. Отже, враховуючи вимоги ч.5 ст.22 ЗУ №1540-VIII, зобов`язаний сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, а саме до 18.09.2024 включно. Суд урахував відсутність доказів оскарження відповідачем вказаної вище постанови або її оплати. Факти її надсилання підтверджені повідомленням про вручення поштової кореспонденції від позивача.

Щодо розрахунку суми коштів, які підлягають стягненню з відповідача до Державного бюджету України, суд урахував.

Оскільки штраф відповідач у встановлений Законом строк не сплатив, пеня складає 121701,30 грн = 1,5 відсотка суми штрафу (1,5% * 115906,00 грн)/100% = 1738,59 грн. 70 днів прострочення сплати штрафу. Отже, станом на 27.11.2024 пеня = 1738,59 грн * 70 днів = 121701,30 грн. Однак, враховуючи абз.3 ч.5 ст.22 ЗУ №1540-VIII, згідно з яким розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора, який становить 115906,00грн, загальна сума, яка підлягає стягненню становить 115906грн (штраф) + 115906,00грн (пеня) = 231812,00грн.

Доводи відповідача про те, що позивач порушив адміністративну процедуру і пропустив строк накладення санкцій, оскільки відповідно до п.7.17 постанови НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ від 19.05.2011 №882 «Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов`язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії» (далі постанова №882) письмове рішення про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та/або про накладення санкцій, крім анулювання ліцензії позивач мав прийняти протягом 5-ти робочих днів з дня завершення перевірки, не обґрунтовані та не враховані судом, оскільки постанова №882 втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №428 від 14.06.2018. Водночас позивач прийняв вказану вище постанову у межах строків, встановлених ст.22 Закону України про НКРЕКП.

То ж позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних вище коштів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Бродських Сім`ї, буд.19; код ЄДРПОУ 39369133), задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» (18000, м.Черкаси вул.Громова, буд.142; код ЄДРПОУ 39672471) у дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції) 231812,00грн (двісті тридцять одну тисячу вісімсот дванадцять гривень нуль копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 27.01.2025.