Ухвала

від 27.01.2025 по справі 580/593/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 січня 2025 року справа № 580/593/25 м. Черкаси Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову Громадської організації «Майбутнє Місту» до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

20.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Громадської організації «Майбутнє Місту» (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н., м.Корсунь-Шевченківський, вул.Я.Мудруго, буд.18, кв.20; код ЄДРПОУ 43590002) (далі позивач) до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н, м.Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, будинок 42; код ЄДРПОУ 33917227) (далі відповідачі) про:

скасування рішення від 23.07.2024 №78-7/VIII «Про обрання голови постійної комісії міської ради головою постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури», як незаконного;

стягнення з виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н, м.Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, будинок 42; код ЄДРПОУ 04061599) на його користь судового збору в сумі 3028,00грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач прийняв оскаржуване рішення з порушенням регламенту міської ради та вимог Закону України «Про запобігання корупції». Стверджує, що оскаржуване рішення прийняте в умовах конфлікту інтересів, який виник у депутата ОСОБА_1 , обраного головою постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури.

Ознайомившись із матеріалами спору суд дійшов висновку, що спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду з огляду на таке.

Згідно з п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частина 1 ст.2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Термін "суб`єкт владних повноважень" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку треба розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до ч.3 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Позивач, звертаючись до суду щодо оскарження вказаного вище рішення, яким депутата ОСОБА_1 обрано головою постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури, не врахував, що воно не стосується безпосередньо прав та інтересів саме учасників таких правовідносин - вкзааної фізичної особи з відповідачем. Спірне рішення регулює правовідносини, в яких позивач не бере безпосередньої участі. Воно відповідає ознакам індивідуального акту, що обґрунтовується таким.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, оскільки: видане посадовою особою органу місцевого самоврядування; не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо покладення обов`язків голови постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури; не розрахований на багаторазове застосування й вичерпує дію після його реалізації.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Суд також врахував висновок Верховного суду (далі ВС), викладений в ухвалі від 02.07.2018 у справі №9901/657/18, відповідно до якого процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень. Відсутність у будь-кого, зокрема й у позивачів, прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскарженого рішення не породжує у таких осіб і права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом.

Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладену у постанові від 18.12.2018 у справі №9901/657/18, відповідно до якої право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Оскільки позивач у зв`язку з обранням депутата Гриба С.П. головою постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури не є учасником (суб`єктом) правовідносин, передбачених у відповідному рішенні, як акті індивідуальної дії, таке рішення не породжує безпосередньо для позивача жодних прав та обов`язків. Тому і не надає права на захист, тобто права на звернення до суду із цією Заявою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Сплата судового збору позивачем підтверджується наявною у матеріалах адміністративної справи квитанцією від 17.01.2025 на загальну суму 3028,00грн. Тому наявні підстави повернути сплачений судовий збір у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 2-20, 122-123, 160-161, 168-171, 243, 248, 259-263 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Громадської організації «Майбутнє Місту» (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н., м.Корсунь-Шевченківський, вул.Я.Мудруго, буд.18, кв.20; код ЄДРПОУ 43590002) до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н, м.Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, будинок 42; код ЄДРПОУ 33917227) про:

скасування рішення від 23.07.2024 №78-7/VIII «Про обрання голови постійної комісії міської ради головою постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури», як незаконного;

стягнення з виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н, м.Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, будинок 42; код ЄДРПОУ 04061599) на його користь судового збору в сумі 3028,00грн.

Роз`яснити, що спір підвідомчий суду загальної юрисдикції.

2. Повернути Громадській організації «Майбутнє Місту» (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н., м.Корсунь-Шевченківський, вул.Я.Мудруго, буд.18, кв.20; код ЄДРПОУ 43590002) з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією від 17.01.2025 судовий збір за звернення до адміністративного суду з позовною заявою на загальну суму 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

3. Копію ухвали направити Громадській організації «Майбутнє Місту».

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

СуддяАнжеліка БАБИЧ Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 27.01.2025.