Рішення

від 27.01.2025 по справі 600/1138/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/1138/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ Про доведення розрахунку вартості предметів речового мана для нарахування грошової компенсації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_2 , станом на момент подання позову не виплачено йому грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно. Разом з тим, із наданої відповідачем довідки про вартість речового майна, що належить до видачі вбачається, що відповідач не у повному обсязі нарахував компенсацію за неотримане речове майно, право на яке останній набув у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби. У довідці про вартість речового майна, що належить до видачі, суттєво занижена його вартість шляхом її нарахування пропорційно термінів носіння речового майна, а ціни на предмети обмундирування не відповідають цінам, що визначені у наказі Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації". Позивач вважає, що при нарахуванні грошової компенсації за неотримане речове майно застосуванню підлягає Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок №178, а не підзаконні акти, які звужують обсяг майнових прав військовослужбовця та суперечать вимогам зазначеного Закону.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що пунктом 10 розділу І Інструкції №1132 передбачено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Вказував, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно була виплачена позивачу в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Згідно витягу із наказу голови Державної приораної служби України від 20.12.2023 №1850-ОС (про особовий склад) полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п.п. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою (дружиною) (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я).

Згідно витягу з наказу ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 21.12.2023 №1360-ОС "Про особовий склад" полковника ОСОБА_1 з 29.12.2023 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

18.12.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату у зв`язку із звільненням з військової служби грошової компенсації за неотримане речове майно.

Згідно довідки про вартість речового майна №84 від 19.12.2023 позивачу нараховано грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в кількості 272 найменування на загальну суму 118400,48 грн.

27.12.2023 Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 116624,47 грн, про що свідчить копію розрахунку з "Приватбанку" та платіжна інструкція №10787 від 26.12.2023.

Не погоджуючись з розрахунком грошової компенсації за неотримане речове майно позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону №2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 ст. 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

Пунктами 2, 3 Порядку №178 встановлено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п.4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 7 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.

Таким чином, виплата грошової компенсації вартості неотриманого речового майна має на меті покрити фактичні (дійсні) витрати, які військовослужбовець поніс у зв`язку з придбанням предметів, речей для забезпечення потреб, пов`язаних з проходженням військової служби. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату (року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).

Аналогічний правовий висновок викладено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16, а також від 14 листопада 2018 року у справі №809/1488/16.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем у відзиві, нарахування позивачу компенсації за неотримане речове майно здійснене відповідно до цін на речове майно, які були встановлені в період набуття права на отримання відповідного майна, та із застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

При цьому, судом встановлено, що вартість одиниць речового майна не відповідає цінам, які визначені наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13 січня 2023 року №24-АГ "Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації" та розрахунку до нього станом на 1 січня поточного року (тобто, року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).

Суд зауважує, що положеннями Порядку №178 не передбачено те, що при розрахуванні суми грошової компенсації необхідно враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, термін експлуатації, ціну на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна, натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів (далі - військовослужбовці), ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період визначено Інструкцією про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2016 року за №1536/29666.

Пунктом 10 розділу І Інструкції №1132 встановлено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби

За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, при нарахуванні та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно слід керуватися актом вищої юридичної сили, тобто Порядком №178, тоді як норми Інструкції №1132 підлягають використанню лише в частинах, які не суперечать такому акту.

Як вказано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі №380/2458/20 положення пункту 10 розділу І Інструкції №1132 не суперечать Порядку №178. Вказаним пунктом Інструкції №1132 передбачено порядок визначення строку носіння відповідного речового майна, а не порядок нарахування розміру спірної компенсації.

При цьому, гарантоване статтею 9-1 Закону N2011-XII право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Окрім того, Конституційний Суд України у рішеннях від 6 липня 1999 року №8-рп/99 та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що нарахування та виплату позивачу при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби здійснено не за цінами встановленими наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 № 24-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".

Суд наголошує на тому, що оскільки саме Порядком №178, встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року, то дії відповідача щодо нарахування та виплати при звільненні позивачу компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби не за цінами встановленими наказом від 13.01.2023 №24- АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації" є протиправними.

Відтак, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2023 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 №24-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".

В той час, щодо вимоги позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового мана для нарахування грошової компенсації", суд зазначає, що така не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що наказом МВС від 31.10.2016 №1132 "Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період" затверджена "Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період" (Інструкція №1132).

Відповідно до пункту 10 цієї Інструкції речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ визначено вартість предметів речового майно для розрахунків грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна станом на 01.01.2024, про що наголошено у пункті 1 вказаного розпорядження: нарахування в період з 1 січня по 31 грудня 2024 року військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерському складу, який проходить військову службу за контрактом, грошової компенсації замість належних до видачі, але не отриманих упродовж проходження військової служби предметів речового майна особистого користування, здійснюється відповідно до його розрахунку вартості, що додається

У пункті 54 постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16, суд сформував правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зазначивши, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18 та в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 809/1488/16.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону з 29.12.2023.

В той час, як наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ визначає вартість предметів речового майно для розрахунків грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна станом на 01.01.2024.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що право на нарахування грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового мана для нарахування грошової компенсації", мають право військовослужбовці, які проходять військову службу в період з 1 січня по 31 грудня 2024 року.

Отже, позивач, будучи виключеним зі списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону з 29.12.2023, не набув права на нарахування грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового мана для нарахування грошової компенсації".

Тому, посилання представника позивача на наявне у позивача право щодо нарахування та виплати грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 №1130-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового мана для нарахування грошової компенсації" є помилковим.

Отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2023 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 №24-АГ "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя В.О. Григораш