Ухвала

від 20.01.2025 по справі 620/15290/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/15290/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Коропець І.І.,

представника позивача Кашуби М.О.

представника відповідача Роєнка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі №620/15290/24, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 620/15290/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головне управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просить:.

-скасувати наказ № 1529 від 06.09.2024 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора - чергового сектору моніторингу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області;

-скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 09.09.2024 №505 о/с «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини І статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";

-поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового сектору моніторингу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області;

-стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10.09.2024 до дня поновлення на посаді;

-постанову в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення позивача на посаді слідчого РУП ГУНП в Чернігівській області звернути до негайного виконання.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25 грудня 2024 року о 10:00 год.

25.12.2024 о 10:00 год. розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не відбувся. Розгляд справи перенесено на 08.01.2025 о 15:00 год.

Ухвалою суду від 08.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засідання до 20.01.2025 о 14:00; витребувано у позивачки докази щодо перебування останньої на лікарняному.

На виконання вимог ухвали суду позивачкою подано до суду копії доказів щодо перебування останньої на лікарняному.

Дослідивши надані документи, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, за частиною першою якої визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другоїстатті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затверджений Законом України

від 15 .03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).

Законом України від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.

При цьому Преамбулою Дисциплінарного статуту передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Так частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження у цій справі є накази відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та виконання дисциплінарного стягнення і звільнення зі служби в поліції позивача.

Так як вже було зазначено вище, Законом №2123-ІХ було доповнено Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування» в період дії воєнного стану».

Поряд з цим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

При цьому надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.

Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 31травня 2023року у справі №160/9356/22, від 31жовтня 2023року у справі №340/4394/22, від 30листопада 2023року у справі №500/1224/23, від 28березня 2024року у справі №420/22052/23 та від 30 вересня 2024 року у справі №520/5571/24, і суд не вбачає підстав для відступу від нього.

Таким чином законодавець чітко пов`язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що позивачка була ознайомлена із спірними наказами 23.09.2024, про що, в свою чергу, свідчить роздруківка відстеження поштового відправлення по трекінгу відправлення рекомендованого листа, а тому саме з цієї дати слід обчислювати 15-денний термін на їх оскарження в судовому порядку.

Водночас, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду першої інстанції лише 14.11.2024.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19.

При цьому суд зауважує, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з відповідним позовом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, посилається на: перебування у період з 16.09.2024 по 25.09.2024, з 25.09.2024 по 04.10.2024, з 04.10.2024 по 11.10.2024, з 28.10.2024 по 01.11.2024, з 01.11.2024 по 15.11.2024 на амбулаторному лікуванні.

Так суд уважає за доцільне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі №560/3070/19 зазначив, що амбулаторне лікування розуміє під собою лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома.

Хвороба, лікування в умовах денного стаціонару, перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.

Зазначений висновок, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.11.2019 у справі №120/4137/18-а, відповідно до якої перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому, так і через представника.

Суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості вчасно звернутися до суду з цим позовом як у період з 12.10.2024 по 27.10.2024 (коли не перебував на лікуванні), так і коли позивач проходив амбулаторне лікування. Більш того як убачається з матеріалів справи, позивачка лише 11.11.2024 уклала з адвокатом Кашубою Миколою Олексійовичем договір про надання правової допомоги, що свідчить про іі пасивну поведінку щодо дотримання строків оскарження спірних наказів.

Водночас суд зауважує, що звернення позивачки до адвоката за наданням правової допомоги не змінює моменту, з якого позивачка повинна була дізнатися чи дізналась про порушення своїх прав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а може свідчити про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку на звернення до суду.

Суд вважає, що наведені скаржником підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з вказаним позовом у встановлені строки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 420/13235/24.

Частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, в тому числі з підстав, визначених частинамитретьоютачетвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Враховуючи положення пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України позовну заяву, необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати не поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 для звернення до суду з позовною заявою.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду - відмовити.

Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 27 січня 2025 року.

Суддя В.В. Падій