Рішення

від 15.01.2025 по справі 620/7133/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/7133/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Косенко В.С.,

представника позивача Ткаченка Д.А.,

представника відповідача Лисиці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Магнат» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Магнат" (далі також ТОВ АПК «Магнат») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.04.2024 №6092/Ж10/25-01-07-00 (формою «В1»).

Обґрунтовуючи вимоги, представник позивача зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. По-перше, ТОВ АПК "Магнат" в додаток 1 декларації з ПДВ за травень 2022 року включено суми ПДВ з придбання у ТОВ «Шипленд» дизельного пального у кількості 96 390 л на загальну суму 6 072 724,23 грн., в т.ч. ПДВ 397 281,03 грн. У подальшому в додаток 1 декларації з ПДВ за червень 2022 року включено суми ПДВ з придбання у ТОВ «Шипленд» (код ЄДРПОУ 43979337) дизельного пального у кількості 32 130 л на загальну суму 2 024 241,41 грн., в т.ч. ПДВ 132 427,01 грн. В ході проведення перевірки контролюючий орган встановив, що номенклатура первинного документу не відповідає номенклатурі податкової накладної на загальну суму 5 807 158 грн, в т.ч. ПДВ 406 501 грн. Позивач не погоджується з таким висновком, оскільки неповнота в описі товару в податкових накладних, на яку посилається контролюючий орган, не може бути підставою для позбавлення Товариства права на податковий кредит. По-друге, з акта перевірки №3490/Ж5/25-01-07-03-01 від 19.03.2024 не вбачається встановлення завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на суму 38 445 331 грн, а лише передчасне заявлення цієї суми у декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року. Дана помилка у подальшому була виправлена платником податку у порядку та спосіб, передбачений Податковим кодексом України. З огляду на некоректність періодів виникнення, контролюючий орган повинен був прийняти податкове повідомлення- рішення форми «В3».

Ухвалою суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.06.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №620/7133/24 на тридцять днів.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що за результатами проведення документальної виїзної перевірки складено акт перевірки №3490/Ж5/25-01-07-03-01 від 19.03.2024, на підставі висновків акта винесено податкове повідомлення рішення від 18.04.2024 №6092/Ж10/25-01-07-00. По-перше, перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення показників, відображених в рядку 10.2 Декларації за травень червень 2022 року «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України зі ставкою 7 %», на підставі первинних документів (договори, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН тощо), оборотно-сальдових відомостей по рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» встановлено їх завищення на суму ПДВ 406501 грн, в т.ч. за травень 2022 року на суму 397 281 грн., червень 2022 року на суму 9 220 грн. Так, номенклатура первинного документу не відповідає номенклатурі податкової накладної на загальну суму 5 807 158 грн, в т.ч. ПДВ 406501 грн, що суперечить вимогам Податкового кодексу України, платником не здійснювалося коригування податкових накладних з зазначенням номенклатури первинного документу станом на 19.03.2024. По-друге, встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року в додатку №1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його керування» включено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "ТАГО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39977229) на суму ПДВ 810508,61 грн. При цьому ТОВ "ТАГО ТРЕЙД" виписано та зареєстровано розрахунок коригування на зменшення зобов`язань по контрагенту ТОВ АПК "Магнат" від 01.06.2022 року №17 на суму ПДВ «- 85 726,87» грн у зв`язку зі зміною кількості товару, проте ТОВ АПК «Магнат» за період червень 2022 року грудень 2023 в додатку №1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його керування» зазначений розрахунок коригування на зменшення податкового кредиту по контрагенту ТОВ "ТАГО ТРЕЙД" самостійно не відображено. По-третє, платником збільшено від`ємне значення в рядку 16.3 декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року в сумі 38 445 331 грн, а саме залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу. При цьому, дата узгодження податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 17.07.2023 реєстраційний №00070100404 датується 18.08.2023. Таким чином, в декларацію за липень 2023 року ТОВ АПК «Магнат» було безпідставно включено податкове повідомлення - рішення форми «В3» від 17.07.2023 №00070100404 на суму ПДВ 38 445 331 грн.

Представник позивача подав додаткові пояснення, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнається позивачем в частині суми визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 85 726,87 грн (в розрізі контрагента ТОВ «ТАГО ТРЕЙД (39977229), яка була заявлена до відшкодування помилково (без урахування коригувань податкового кредиту), але підприємство не повинно зменшувати загальну суму від`ємного значення, на суму 85 726,87 грн, оскільки зменшення податкового кредиту на вказану суму було відображено у декларації з ПДВ за червень 2022 року. Водночас щодо частини позову, якою позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до нього штрафної (фінансової) санкції, як в розрізі контрагента ТОВ «ТАГО ТРЕЙД» (21 431,7 грн), так і по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню в цілому (9 734 389,7 грн) зазначає, що відповідачем в акті перевірки не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне завищення суми бюджетного відшкодування підприємством, а також суду доказів про умисне завищення суми бюджетного відшкодування підприємством не надано, тому відсутні підстави застосувати штраф.

Також представник позивача надав додаткові пояснення щодо необґрунтованості висновків про завищення суму бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за грудень 2023 суми ПДВ в розмірі 38 445 331,00 грн. Зауважив, що відповідач не заперечує, що позивач має право на податковий кредит на суму 38 380 573 грн, та жодним чином не спростовує реальність угод на зазначену суму ПДВ, перевіркою встановлено лише неправильне відображення значення у рядку 16.3. Декларації з ПДВ за липень 2023 суми ПДВ 38 445 331 грн. Відповідач в акті перевірки та оскаржуваному ППР не зазначив, за якими саме операціями, зазначеними в Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2023 року, не підлягає до відшкодування ПДВ на суму 38 445 331 грн. ППР від 17.07.2023 №00070100404 не є підставою для бюджетного відшкодування, та не зазначається окремою сумою в Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ, а тільки було підставою для повернення податкового кредиту в декларацію, за реальними угодами. Позивач мав право не подавати уточнюючий розрахунок декларації з ПДВ за липень 2023 та серпень 2023 року, так як відповідні уточнені показники були зазначені ним у складі податкових декларації за наступні податкові періоди, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Враховуючи відсутність факту завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та факту зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість та встановлення за результатами податкової перевірки лише передчасності заявлення таких сум до відшкодування, контролюючий орган не мав повноважень для прийняття податкового повідомлення-рішення за формою "В1".

Представник Головного управління ДПС у Чернігівській області надав додаткові пояснення щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 №00070100404 на суму 38 445 331,00 грн. В ході проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування ТОВ АПК Магнат суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року встановлено, що станом на 22.05.2023 (термін подання декларації з ПДВ за квітень 2023 року) ТОВ АПК Магнат мало заборгованість зі сплати податку на додану вартість за кодом бюджетної класифікації 14010100 в розмірі 50 138,93 грн. Враховуючи, що на дату подання ТОВ АПК Магнат декларації з ПДВ у підприємства рахувався податковий борг з податку на додану вартість у сумі 50 138,93 грн, ТОВ АПК Магнат відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, по декларації за квітень 2023 року (від 22.05.2023 року №9118614918) на 38 445 331,0 грн.

Також представник Головного управління ДПС у Чернігівській області надав додаткові пояснення щодо правомірності застосування штрафної санкції, вказав що станом на липень 2023 року у ТОВ АПК «Магнат» відсутнє право на суму від`ємного значення в розмірі 38 445 331 грн, оскільки процедура адміністративного оскарження згідно з п.п.56.17.1 п. 56.17 ст. 56 Податкового Кодексу України не була закінчена. В порушення норм порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 ТОВ АПК «Магнат» завищено суму бюджетного відшкодування на суму ПДВ 38 445 331 грн за грудень 2023 року. Вказані дії є умисними, оскільки саме цією особою були створені умови для отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ. Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України в разі встановлення завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ податковим органом виноситься податкове повідомлення рішення за формою «В-1» із застосуванням штрафних санкції згідно з п.123.1, п.123.2, п.123.3 ст. 123 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнення щодо визнання частини позовних вимог та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з урахуванням додаткових пояснень.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі направлень від 20.02.2024 №213/ж3/25-01-07-03-01, №212/ж3/25-01-07-03-01, №211/ж3/25-01-07-03-01 та наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.02.2024 №121-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОС Агропромислова компанія «Магнат» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 22.01.2024 реєстраційний №9377136474 (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08.02.2024 реєстраційний №9020669566) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 19.03.2024 №3490/Ж5/25-01-0703-01 (далі також Акт) (а.с. 926).

Відповідно до висновку акта перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків:

1) порушення вимог п.44.1 ст.44, п.56.3 ст.56, п.п 56.17.1, п.56.17, ст. 56, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9 статті 200 Кодексу, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), зі змінами та доповненнями, платником завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2023 року в сумі ПДВ 38 937 559 грн;

2) порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ Агропромислова компанія "Магнат" завищено показники, відображені у рядку 21 Декларації за грудень 2023 року «Від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму ПДВ 524 442 грн, у т. ч на суму ПДВ 524 224 грн за грудень 2023 року;

3) порушення вимог п.200.1, абзацу «б» пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, п.200.9, п.200.14, ст.200 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, п.12 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 за №137/28267, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на загальну суму 18 650 596 грн у тому числі за грудень 2023 року на суму 18 650 596 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.04.2024 №6092/Ж10/25-01-07-00 (форма «В1»), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в розмірі 38 937 559 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 9734389,75 грн (а.с. 7).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п.75.1 ст.75 ПК України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені ст.78 ПК України, дотримано. Строки проведення виїзної перевірки не порушено.

При цьому, дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов`язання, судом враховано, що згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов`язання", вказаного в пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України. При цьому, оскільки в силу пп.9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПК України), саме пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку).

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено розділом V ПК України.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регулюється статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10. ст.201 ПК України)

Сукупний аналіз зазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Суд зазначає, що позбавлення платника податків права на податковий кредит за умови наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином зареєстрованих податкових накладних залежить від умов, на підставі яких такі податкові накладні не можуть бути використані для формування податкового кредиту.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

У статті 1 Закону №996-XIV надано визначення термінів, зокрема господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування вищенаведених правових норм. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 вказала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Шипленд» суд зазначає наступне.

20.05.2022 між ТОВ «Шипленд» (постачальник) та ТОВ АПК «Магнат» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №20/05/22, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору (а.с.4043).

Згідно з Додатком №1 до договору поставки від 20.02.2022 постачальник зобов`язується поставити партію товару, а саме: дизельне пальне у кількості 128 520 літрів, ціна з ПДВ за 1 літр 63,00 грн, сума з ПДВ 8096965,64 грн.

За результатом вказаної господарської операції зареєстровані податкові накладні на попередню оплату «Паливо дизельне стандарту Еuro5» (товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300) від 24.05.2022 №9 (32130 л); від 24.05.2022 №10 (32130 л); від 24.05.2022 № 11 (32130 л); від 24.05.2022 №13 (32130 л). Всього 128 520 літрів на суму 8096 965,64 грн (з ПДВ) (а.с. 4447).

ТОВ АПК "Магнат" в додаток 1 декларації з ПДВ за травень 2022 року включено суми ПДВ з придбання у ТОВ «Шипленд» (код ЄДРПОУ 43979337) дизельного пального у кількості 96 390 л на загальну суму 6 072 724,23 грн., в т.ч. ПДВ 397 281,03 грн.

У подальшому в додаток 1 декларації з ПДВ за червень 2022 року включено суми ПДВ з придбання у ТОВ «Шипленд» (код ЄДРПОУ 43979337) дизельного пального у кількості 32 130 л на загальну суму 2 024 241,41 грн., в т.ч. ПДВ 132 427,01 грн.

На перевірку платником податку надано наступні видаткові накладні:

-від 15.06.2022 №94 на 26940 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300»;

-від 02.06.2022 №83 на 29893 л «Паливо дизельне стандарту Еиго5»;

-від 27.06.2022 №123 на 30795 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300»;

-від 27.06.2022 №124 на 31063 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300»;

-від 04.07.2022 № 149 на 9829 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300».

Водночас контролюючий орган встановив, що номенклатура первинного документу не відповідає номенклатурі податкової накладної на загальну суму 5 807 158 грн, в т.ч. ПДВ 406 501 грн, що суперечить вимогам Податкового кодексу України, по наступним видатковим накладним:

-від 15.06.2022 №94 на 26940 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300»;

-від 27.06.2022 №123 на 30795 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300»;

-від 27.06.2022 №124 на 31063 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300»;

-від 04.07.2022 №149 на 9829 л «Паливо дизельне стандарту Euro5 (UN 1202 клас 3) код УКТЗЕД 2710194300».

Суд наголошує, що надані позивачем видаткові накладні, товарно-транспорті накладні на відпуск нафтопродуктів, акти прийому передачі продукції до видаткових накладних, акцизні накладні є первинними документами, які містять всі відомості про господарську операцію між підприємствами, назву замовника (відправника), зокрема печатку та підпис уповноваженої особи, яка відправила товар, назву вантажоодержувача, його печатку, підпис уповноваженої особи, яка прийняла товар, назву та обсяги товару (а.с. 2739).

Судом встановлено, що податкові накладні, яких стосується спір, зареєстровані в ЄРПН, а зазначена в них номенклатура товару дозволяє ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, учасників, податковий звітний період, встановити суму податкових зобов`язань. Зазначений у податкових накладних код УКТ ЗЕД відповідає коду в актах приймання-передачі, так само, як кількість і ціна одиниці постачання товару, а тому об`єкт і база оподаткування, суми податкових зобов`язань при складанні податкових накладних не змінилися.

У постанові від 24.05.2019 у справі №826/7423/16 та у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок, що неповнота в описі товару в податкових накладних, на яку посилається контролюючий орган, не може бути підставою для позбавлення Товариства права на податковий кредит.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.05.2021 у справі №520/118/19.

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду первинні документи, підтверджують реальність господарських операцій між зазначеними контрагентами щодо придбання товарів/послуг. Крім того, відповідач визнає факт господарських операцій та правомірність реєстрації продавцями податкових накладних (оскільки такі не зупинені, а також включені продавцями до складу податкових зобов`язань).

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента. Будь-яких доказів, що позивач при здійсненні господарської діяльності із вищезгаданим контрагентом діяв недобросовісно, контролюючий орган суду не надав.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що позивачем не завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Шипленд», що в свою чергу не призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 406501,04 грн за грудень 2023 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.04.2024 №6092/Ж10/25-01-07-00 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 406 501,04 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 101 625,3 грн є протиправним та його належить скасувати.

Щодо збільшення від`ємного значення в рядку 16.3 декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року в сумі 38 445 331 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року ТОВ АПК «Магнат» у рядку 16.3 декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року вказано збільшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу у сумі 38380573 грн (а.с. 50-51).

Зазначена сума була наслідком винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 17.07.2023 №00070100404 в сумі 38 445 331 грн (а.с. 114-115) та від 17.07.2023 №00070110404 в сумі 64 758 грн.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V ПК України в порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу II ПК України з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2023 №64/2023 Про введення воєнного стану в Україні проведено камеральну перевірку ТОВ АПК Магнат з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року (податкова декларація від 22.05.2023 року № 9118614918).

Камеральною перевіркою сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року ТОВ АПК Магнат встановлено, зокрема порушення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пунктів 200.4, 200.12, 200.14 статті 200 Кодексу, підпункту 5 пункту 4 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємству відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2023 року в сумі 38445331,0 грн (а.с. 185189).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.201.14 ст.201 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акта про результати камеральної перевірки ТОВ АПК «Магнат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 від 19.09.2023 №5960/Ж5/25-01-04-04-02/34490542 в ході перевірки встановлено, що станом на 22.05.2023 (термін подання декларації з ПДВ за квітень 2023 року) ТОВ АПК «Магнат» мало заборгованість зі сплати податку на додану вартість за кодом бюджетної класифікації 14010100 в розмірі 50 138,93 грн.

В ході здійснення камеральної перевірки з`ясовано, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області була проведена камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ ТОВ АПК «Магнат», за результатами якої складено акт від 27.03.2023 №3042/ж5/25-01-04-06-02 та винесено ППР від 25.04.2023 №4443/Ж10/25-01-04-06-02 (форма «Н»), яким застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 58 377,85 грн. А також проведена камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт від 27.03.2023 №3036/ж5/25-01-04-06-02 та винесено ППР від 25.04.2023 №4457/Ж10/25-01-04-06-02 (форма «ПС»), яким застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1020,0 грн.

Станом на 11.05.2023 відповідно даних інтегрованої картки платника ІТС Податковий блок з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у підприємства обліковувалась переплата в розмірі 9258,92 грн, 12.05.2023 узгодились суми згідно ППР від 25.04.2023 року №4443/Ж10/25-01-04-06-02 у розмірі 58377,85 грн, та згідно з ППР від 25.04.2023 №4457/Ж10/25-01-04-06-02 у розмірі 1020,0 грн. Тобто, станом на 12.05.2023 у ТОВ АПК «Магнат» виник податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 50 138,93 грн. На дату подання податкової декларації від 22.05.2023 №9118614918 по строку 22.05.2023 податковий борг з ПДВ у розмірі 501 38,93 грн рахувався в ІКП.

Таким чином, керуючись нормами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пунктів 200.4, 200.12, 200.14 статті 200 Кодексу, та враховуючи, що на дату подання ТОВ АПК «Магнат» декларації з ПДВ у підприємства рахувався податковий борг з податку на додану вартість у сумі 50138,93 грн, ТОВ АПК «Магнат» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, по декларації за квітень 2023 року (від 22.05.2023 №9118614918) на 38445 331,0 грн.

Відповідно до п.п.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (у редакції, чинній на час подання декларації за червень 2023 року) у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

Згідно з п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується відповідно до пп.56.17.1. п.56.17 ст.56 ПК України днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.

Отже, датою узгодження податкового повідомлення рішення, якщо не розпочато процедуру оскарження, вважається одинадцятий робочий день після його отримання платником податку.

Податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 №00070100404 отримано ТОВ АПК «Магнат» 20.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 115). Згідно ІКС Податковий блок дата узгодження вказаного ППР - 18.08.2023 (а.с. 116).

Тобто, станом на липень 2023 року у ТОВ АПК «Магнат» відсутнє право на суму від`ємного значення в розмірі 38 445 331 грн, оскільки процедура адміністративного оскарження згідно п.п 56.17.1, п. 56.17, ст. 56 Податкового Кодексу України не була закінчена. Узгодження податкового повідомлення рішення та право на відновлення суми податкового кредиту у ТОВ Агропромислова компанія «Магнат» виникло в серпні 2023 року, у зв`язку з чим неможливо підтвердити значення рядка 16.3 за період липень 2023 року. При цьому дану суму податкового кредиту платником заявлено до бюджетного відшкодування.

Суд не приймає посилання представника позивача на те, що вказана помилка була виправлена платником податку у порядку та спосіб, передбачений ПК України, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, оскільки самостійне виправлення помилки відбулось тільки 23.04.2024 шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок і після моменту прийняття Головним управлінням ДПС у Чернігівській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.04.2024 №6092/Ж10/25-01-07-00 (а.с. 58-59, 60).

За таких обставин суд доходить висновку, що ТОВ АПК «Магнат» протиправно збільшено від`ємне значення у рядку 16.3 з податку на додану вартість за липень 2023 року в сумі 38444331,00 грн, а саме залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, а відтак податкове повідомлення-рішення від 18.04.2024 №6092/Ж10/25-01-07-00 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 38445331,00 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 9611332,8 грн є обґрунтованим.

Щодо завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 85 726,87 грн (в розрізі контрагента ТОВ «ТАГО ТРЕЙД), представник позивача визнав податкове повідомлення-рішення в цій частині, не погодившись лише із нарахованою сумою штрафу на суму 21431,7 грн, суд зазначає таке.

В податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року в додатку №1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його керування» включено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "ТАГО ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 39977229) на суму ПДВ 810508,61 грн (а.с. 151153).

При цьому ТОВ "ТАГО ТРЕЙД" було виписано та зареєстровано розрахунок коригування на зменшення зобов`язань по контрагенту ТОВ Агропромилова компанія "Магнат" від 01.06.2022 року №17 на суму ПДВ «- 85 726,87» грн у зв`язку зі зміною кількості товару ( ознака 102).

У той же час, згідно з уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ Агропромислова компанія «Магнат» за період червень 2022 року грудень 2023 в додатку №1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його керування» зазначений розрахунок коригування на зменшення податкового кредиту по контрагенту ТОВ "ТАГО ТРЕЙД" самостійно не було відображено, що свідчить про невиконання податкового обв`язку позивачем (податкова декларація з ПДВ за червень 2022 року а.с. 123126, 148-150)

За приписами п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій (п.58.1, п. 58.2 ст.58 ПК України).

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України)

Згідно з п.123.1 ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначенихпідпунктами 54.3.1,54.3.2(крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку),54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 109.3 статті 109 ПК України визначено, що у випадках, визначених пунктами 123.2123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

З огляду на розрахунок сум по зменшенню бюджетного відшкодування та сум штрафних санкцій відповідач застосував штраф відповідно до п.123.2 ст.123 ПКУ в розмірі 25% (а.с. 106).

Як встановлено судом підставою для притягнення позивача до фінансової відповідальності є недотримання ним вимог Податкового кодексу України, за які така відповідальність встановлена. Невиконання податкового обов`язку у відповідності до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу є податковим правопорушенням, за яке передбачена фінансова відповідальність, у тому числі невірне відображення значень у податковій звітності відповідальною особою платника податків.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст.16, 36 Кодексу. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Недотримання цих правил та норм є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Статтею 36 ПУ України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Таким чином, дії позивача щодо завищення на суму ПДВ 85 726,87 грн та збільшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на суму 38445331 грн є умисними, оскільки саме позивачем були створені умови для отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ. Відповідно штрафні санкції у розмірі 21431,7 грн та 9611332,8 грн нараховані відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з огляду на межі заявлених позовних вимог, системний аналіз положень чинного законодавства України, оцінку поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір за подання позову у розмірі 30280,00 грн (а.с. 5).

Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі у розмірі 20 187 (двадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн 00 коп. відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись статтями 139, 227, 241 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Магнат" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.04.2024 №6092/Ж10/25-01-07-00 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 406 501,04 грн та нарахування штрафних санкцій на суму 101 625,3 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Магнат" судовий збір у розмірі 20 187 (двадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Магнат" (вул.Прилуцька, 125, с.Талалаївка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.,16651, код ЄДРПОУ 34490542).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повний текст рішення суду складено 27 січня 2025 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО