Постанова

від 20.01.2025 по справі 520/2283/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р.Справа № 520/2283/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 28.11.24 по справі № 520/2283/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить: визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для аналогічної посади поліцейського з аналогічним трудовим стажем та аналогічним спеціальним званням, згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/31185 (вихідний №33/41-1060 від 17.06.2021) та з урахуванням раніше виплачених сум, здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії з нарахуванням і виплатою індексації пенсії й компенсації втрати частини доходу однією сумою.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/31185 (вихідний №33/41-1060 від 17.06.2021). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 згідно оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/31185 (вихідний №33/41-1060 від 17.06.2021), з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15.11.2024 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулось до суду із заявою, в якій просить: вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №520/2283/22 від 10.11.2022, виданого Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Україна на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 у розмірі 175 744,06 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі залишено без руху. Надано заявнику термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн.

Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 отримана заявником 21.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі повернуто заявнику.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.11.2024 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, поданої в порядку ст.378 КАС України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 14.11.2024 набрав чинності Закон України від 31.10.2024 №4056-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року №6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов`язковості судового рішення». Вказує, що Законом №4056-ІХ внесено зміни до ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Вважає, що суд першої інстанції, зобов`язуючи Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції сплатити судовий збір, який за подання заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення не справляється, порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 28.11.2024, у строк достатній для усунення недоліків, з урахуванням вимог ухвали від 20.11.2024, заявник їх не усунув, а саме не надав до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 726,72 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з наступних підстав.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.11.2024 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд: вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №520/2283/22 від 10.11.2022, виданого Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Україна на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 у розмірі 175 744,06 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі залишено без руху.

Залишаючи без руху заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлена ставка судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи норми п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а також ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, суд першої інстанції дійшов висновку, що за подання заяви про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення особою, що звернулась до суду із такою заявою, має бути сплачено 726,72 грн.

Заявнику надано термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що 14.11.2024 набрав чинності Закон України від 31.10.2024 №4056-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов`язковості судового рішення» (далі по тексу - Закон №4056-ІХ).

Законом №4056-ІХ внесено зміни до ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення (п.2).

Отже, з 14.11.2024, дати набрання чинності Законом №4056-ІХ, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір не справляється.

Колегія суддів враховує, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного з адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №520/2283/22 подана Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції 15.11.2024, тобто після набрання чинності Законом №4056-ІХ, в силу чого станом на дату її подання судовий збір сплаті не підлягав.

Таким чином, суд першої інстанції, залишаючи заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного з адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №520/2283/22 без руху і в подальшому повертаючи заяву, дійшов помилкового висновку щодо необхідності сплати заявником судового збору в розмірі 726,72 грн.

За цим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, приймаються колегією суддів в якості належних.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" ( 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" ( 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 520/2283/22 скасувати.

Справу № 520/2283/22 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 27.01.2025 року