Постанова
від 27.01.2025 по справі 520/15485/24
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

27 січня 2025 р. Справа № 520/15485/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Черкаської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНЮ СІМ» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2024 позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНЮ СІМ» (далі ТОВ «АВЕНЮ СІМ», підприємство) звернувся до суду з позовною заявою до Черкаської митниці (далі митний орган), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА902020/2024/100002/2 від 08.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА902020/2024/100001/2 від 08.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА902020/2024/100003/2 від 23.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що митний орган безпідставно поставив під сумнів весь поданий для митного оформлення пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення декларантом числового значення митної вартості імпортованого товару.

Посилається на те, що митний орган в рішенні про коригування митної вартості зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини не можливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Зазначає, що митний орган, приймаючи оспорювані рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Вказує, що відповідно до митного законодавства, спрацювання ризику АУСАР не є підставою для витребування митним органом додаткових документів та є рекомендаційним інструментом.

Зазначає, що посилання митного органу на те, що надані свіфт не завірені у встановленому порядку уповноваженим банком, є помилковими, оскільки якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет- банкінг», то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, є підтвердним документом, що посвідчує здійснену позивачем на рахунок продавця оплату за товар, що поставляється, і печаткою банку вона не завіряється.

Посилається на те, що у рішенні про коригування митної вартості, митниця не вказала, яким чином не поданий прайс-лист виробника не дає їй можливості спростувати сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості товару. Вказує, що прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Вказує, що неподання такого документа, як технічні специфікації заводу виробника саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Адже ч. 4 ст. 53 Митного Кодексу України (далі МК України) передбачає, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. А якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов`язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.

Зазначає, що поставка товару на умовах FOB зобов`язує нести витрати на навантаження та обробку товару. Відтак, додаткові витрати на навантаження та обробку товару ТОВ «АВЕНЮ СІМ» не понесло.

Також позивач звертає увагу, що витрати на маркування, експортну упаковку, вартість витрат та транспортування до пункту призначення включені в інвойсну вартість товарів. Позивач про це повідомив митний орган, проте останній не врахував цих пояснень.

Посилається на те, що страхування вантажу не здійснювалось, так як умови поставки FOB не покладають такого обов`язку на сторін договору. Таким чином, оскільки перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки, в даному випадку ані покупець, ані продавець товару не зобов`язані були страхувати товар. При цьому митним органом залишено поза увагою те, що умовами контрактів обов`язок щодо страхування вантажу у сторін угоди відсутній.

Позивач вважає, що зазначення в рішеннях про коригування митної вартості найменування виробника, країни виробництва, назви товару та ціни за одиницю товару з тих митних декларацій, які взяті за основу для коригування, не є поясненням й обґрунтуванням застосування резервного методу як другорядного.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що за результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено : відсутність в графі 21 ДМВ до митної декларації, а також в МД відомостей про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені; умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД та договору про міжнародне перевезення від 18.12.2023 № 18.12.2023/492 ОД-П передбачені заявки, які є невід`ємною частиною зазначених договорів та є основними документами, які відповідно до ч. 2 статті 53 МК України декларантом надає митниці на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. Зазначені заявки декларантом митниці не надано, тим самим заявлені митниці відомості про митну вартість декларантом у повному обсязі документально не підтверджено; наданий митниці рахунок від 21.11.2023 № TG211123005 виданий від імені ТОВ «Таніт Груп», посилається на коносамент № WWA23095216E та містить відомості про вартість витрат «морське перевезення вантажу за межами території України». В той же час зазначений рахунок не містить відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку», які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Митниці також не надано відповідні рахунки, які б містили відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку». З огляду на вищевикладене, декларантом не заявлено митниці про вартість витрат на навантаження/вивантаження, обробку в порту Гданськ (Польща), тим самим зазначені витрати не були додані декларантом до ціни товару, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені).

Посилається на те, що декларантом не надано митниці у повному обсязі документально підтверджені відомості про вартість транспортно-експедиційних послуг, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України, а документи є обов`язковими для надання митниці відповідно до статті 53 МК України.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 № UА902020/2024/100002/2, № UА902020/2024/100001/2, № UА902020/2024/100003/2 від 23.01.2024 прийняті відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для визнання їх протиправним та скасування відсутні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ТОВ «АВЕНЮ СІМ».

Судовим рішенням визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості від 08.01.2024 № UА902020/2024/100002/2, № UА902020/2024/100001/2, від 23.01.2024 № UА902020/2024/100003/2 від 23.01.2024.

За рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці на користь ТОВ «АВЕНЮ СІМ» стягнуто сплачену суму судового збору в розмірі 7 267.20 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що позивачем подано до митного органу під час митного оформлення товару пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 № UА902020/2024/100002/2, UА902020/2024/100001/2, від 23.01.2024 № UА902020/2024/100003/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Черкаська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АВЕНЮ СІМ», просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що між ТОВ «АВЕНЮ СІМ» (Покупець) та Ningbo Sunstar Shock Absorber Со, LTD (Продавець) укладено контракт № NST0519AV-UA від 07.05.2019 (т.1 а.с. 60-63).

Відповідно до п. 1.1 Контракту № NST0519AV-UA продавець продає, а покупець купує на умовах та термінах, викладених нижче, товари, зазначені у додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 2.1 Контракту № NST0519AV-UA ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 2.2 Контракту № NST0519AV-UA ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість тари та транспортування до пункту призначення.

Відповідно до п. 3.1 Контракту № NST0519AV-UA продавець поставляє товар на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 4.2 Контракту № NST0519AV-UA умови оплати вказуються у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 1.1 Додатку № 21 від 12.06.2023 до Контракту № NST0519AV-UA , зі змінами згідно Додаткової угоди № 1.21 від 27.09.2023 сторони узгодили номенклатуру товару, його кількість та ціни на умовах FOB Нінбо, Китай, Інкотермс 2010 (т. 1 а.с. 72-73).

При поданні ЕМД позивачем було надано наступні документи: (перелік наведений в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UА 902020/2024/000003) (т. 1 а.с. 98-100) :

- Пакувальний лист (Packing list) № NST02/2023UA-PL від 27.09.2023 (т. 1 а.с. 64) ;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NST02/2023UA-PL від 27.09.2023 (т. 1 а.с. 65);

- Коносамент (bill of lading) № WWA23095216A від 04.10.2023 (т. 1 а.с. 102);

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail) № 2151511725 від 07.12.2023 (т. 1 а.с. 201-202);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 12448/1 від 02.01.2024 (т. 1 а.с. 66);

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № NST02/2023UA-PІ від 27.09.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 13.06.2023 (т. 1 а.с. 67);

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № TG040124002 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 68);

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № TG211123001 від 21.11.2023 (т. 1 а.с. 69);

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 12448/1 від 04.01.2024 (т.1 а.с. 70);

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 12.06.2023 (т. 2 а.с. 19);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 1.21 від 27.09.2023 (т. 1 а.с. 74-76);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 10 від 01.03.2021 (т. 1 а.с. 77);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 9 від 18.12.2020 (т. 1 а.с. 78-79);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 21 від 12.06.2023 (т. 1 а.с. 72-73);

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NST0519AV-UA від 07.05.2019 (т. 1 а.с. 60-63);

- Договір про надання послуг митного брокера № 177 від 01.03.2023 (т. 1 а.с. 80-82);

- Договір (контракт) про перевезення № 03.07.2023/1176ОД від 03.07.2023 (т.1 а.с. 89-95);

- Договір (контракт) про перевезення № 18.12.2023/492ОД-П від 18.12.2023 (т.1 а.с. 83-87);

- Інші некваліфіковані документи Лист № 1 від 08.01.2024;

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 23/13-19 від 04.01.2024;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA902020200115U2 від 08.01.2024 (т. 1 а.с. 96-97).

08.01.2024 ТОВ «АВЕНЮ СІМ», було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу (т. 1 а.с. 50-55) в якому керуючись ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 5 статі 54 МК України митний орган витребував у декларанта додаткові документи.

08.01.2024 ТОВ «АВЕНЮ СІМ» було надано відповідь № 08/01-3 відповідно до якої у зв`язку з відсутністю у Декларанта наявної інформації про вартість ідентичних та/або подібних товарів, просили митницю прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого МК України. Повідомлено, що додаткові документи будуть надані у терміни та у відповідності до ст. 55 МК України (т. 2 а.с. 56).

08.01.2024 митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості № UA902020/2024/100002/2 (т. 1 а.с. 39-42).

У рішенні № UA902020/2024/100002/2 від 08.01.2024 (графа 33) митний орган зазначив наступну причину коригування: «В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до пункту 5 статті 54, пункту 1,4 статті 337, 320 МК України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості.

Відповідно умов контракту від 07.05.2019 № NST0519AV-UA ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість виграти та транспортування до пункту призначення. В той же час витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо на підставі відомостей рахунків вартості витрат на транспортування від 04.01.2024 № TG040124002 та від 21.11.2023 № TG211123001. В наданих митниці інвойсі від 27.09.2023 № NST02.2023UA-PI, додатку від 12.06.2023 № 21 та Дод. угода №1.21 від 27.09.2023 до контракту відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони враховані у вартості партії товару, зазначеній в інвойсі від 27.09.2023 № NST02.2023UA-PI, додатку від 12.06.2023 № 21, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди.

Зазначено, що відповідно п. 5 контракту від 12.05.2019 № NBK0519AV-UA якість товару повинна відповідати технічним специфікаціям заводу виробника. Декларантом не надано відповідні технічні специфікації заводу виробника щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару.

Відповідно умов контракту від 07.05.2019 № NST0519AV-UA, та додатку від 12.06.2023 № 21 та Дод. угода №1.21 від 27.09.2023 до контракту від 07.05.2019 № NST0519AV-UA, інвойсу від 27.09.2023 № NST02.2023UA-PI зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB NINGBO. Відповідно до Тлумачень Інкотермс FOB «Франко-борт» означає, що зобов`язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження (в даному випадку порт NINGBO). Це означає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту.

Наданий до митного оформлення банківський платіжний документ від 13.06.2023 swift б/н містять посилання лише на контракт та доповнення до контракту, що не дає змоги ідентифікувати платіжний документ з даною поставкою, а також містить посилання на доповнення до контракту яке не надано до митного оформлення, банківській платіжний документ від 13.06.2023 swift б/н не завірені належним чином уповноваженим банком. Таким чином надані митниці банківські платіжна документи не можливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару.

Наданий прайс-лист від 12.06.2023 не може бути прийнятим, тому що, суперечить умовам відкритого ринку, оскільки орієнтований безпосередньо ТОВ «АВЕНЮ СІМ».

Для підтвердження заявлених витрат на транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України декларантом надано: договір транспортного експедирування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД, договір на перевезення вантажу від 16.10.2023 № 16.10.2023/467 ОД-П, довідки про вартість перевезення від 04.01.2024 № 12448/1, рахунки вартості витрат на транспортування від 04.01.2024 № TG040124002 та від 21.11.2023 № TG211123001. 3а результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено: відсутність в графі 21 ДМВ до митної декларації, а також в МД відомостей про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені; умовами договору транспортного експедирування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД та договору на перевезення вантажу від 16.10.2023 № 16.10.2023/467 ОД-П передбачені заявки, які є невід`ємною частиною зазначених договорів та є основними документами, які відповідно до ч. 2 статті 53 МК України декларантом надає митниці на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. Зазначені заявки декларантом митниці не надано, тим самим заявлені митниці відомості про митну вартість декларантом у повному обсязі документально не підтверджено.

Відповідно умов договору транспортного експедирування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176 ОД, укладеного між ТОВ «АВЕНЮ СІМ» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-екседиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів у міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиційні послуги. ТОВ «АВЕНЮ СІМ» оплачує експедитору платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (завантаження, розвантаження, агентські, портові збори, інше) протягом 3 календарних днів з дати їх виставлення. Надані митниці рахунки вартості витрат на транспортування від 04.01.2024 № TG211123001 виданий від імені ТОВ «ТАНІТ ГРУП», посилається на коносамент № WWA23095216A від 04.10.2023 та містить відомості про вартість витрат «морське перевезення вантажу за межами території України». В той же час зазначений рахунок не містить відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку», які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Митниці також не надано відповідні рахунки, які б містили відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку». З огляду на викладене вище, декларантом не заявлено митниці про вартість витрат на навантаження/вивантаження, обробку в порту Гданськ (Польща), тим самим зазначені витрати не були додані декларантом до ціни товару, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч. 10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені).

Відповідно до умов п. 3.1 договору транспортного експедирування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176ОД ТОВ «АВЕНЮ СІМ» оплачує експедитору платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (завантаження, розвантаження, агентські, портові збори, інше) протягом 3 календарних днів з дати їх виставлення. Таким чином, станом на 26.10.2023 зазначені послуги повинні бути сплачені. Декларантом не було надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги).

На виконання вимог ч. 5, 6 ст. 55, ч. 3 ст. 57 МК України, в ході проведення консультації повідомлено, що у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних та подібних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 МК України. У митниці відсутня основа для проведення розрахунку, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 62 та 63 МК України. Водночас, у митниці наявна інформація про вартість подібних товарів щодо оцінюваного товару на рівні 6.70 дол. США/кг, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу до ввезення партії оцінюваних товарів, митну вартість яких було визначено митницею.

Джерело інформації : МД від 19.10.2023 № 23UA100390715686U8».

08.01.2024 митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2024/000003 (т. 1 а.с. 98-100).

Також, 13.06.2023 між ТОВ «АВЕНЮ СІМ» (Покупець) та Qinghe County Mingsheng Auto Parts Co.,LTD (Продавець) укладено контракт № MGS062023 (т. 1 а.с. 103-110).

Відповідно до п. 1.1 Контракту № MGS062023 постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує запасні частини автомобілів згідно додатків до цього контракту, що є невід`ємною частиною цього контракту, на умовах та в терміни, викладені в цьому Контракті.

Відповідно до п. 2.1-2.2 Контракту № MGS062023 ціни на товар приймаються на умовах , вказаних у відповідному додатку, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Ціни на товар узгоджуються у відповідному додатку, є фіксованими та не підлягають зміні.

Відповідно до п. 2.3 Контракту № MGS062023 ціни включають в себе вартість товару, маркування, експортного пакування тари, транспортування до пункту, визначеному відповідно умов постачання за Інкотермс, зазначених у відповідному додатку , експортних митних процедур.

Відповідно до п. 3.4 Контракту № MGS062023 постачальник поставляє товар на умовах, FOB м. Нінбо, Китай, згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у відповідному Додатку.

Відповідно до п. 4.2 Контракту № MGS062023 порядок оплати узгоджується у відповідному додатку.

Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 1.1 від 21.09.2023 до Контракту № MGS062023, сторони узгодили наступну номенклатуру товару, його кількість та ціни на умовах FOB Нінбо, Китай, Інкотермс 2010.

- Пакувальний лист (Packing list) № MUK230613-PL від 21.09.2023 (т. 1 а.с. 111) ;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № MUK230613-PІ від 21.09.2023 (т. 1 а.с. 112);

- Коносамент (bill of lading) № WWA23095216Е від 04.10.2023 (т. 1 а.с. 200);

- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail) № 2151511725 від 07.12.2023 (т. 1 а.с. 201-202);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 12448/5 від 02.01.2024 (т. 1 а.с. 113);

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № MUK230613-PІ від 21.09.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 21.07.2023 (т. 1 а.с. 207);

- Банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 28.09.2023 (т. 1 а.с. 114);

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № TG040124006 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 238);

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № TG211123005 від 21.11.2023 (т. 1 а.с. 239 );

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 12448/5 від 04.01.2024 (т.1 а.с. 237);

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 13.06.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 1 від 21.09.2023 (т. 1 а.с. 122-125);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 1 від 13.06.2023 (т. 1 а.с. 217-219);

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № MGS062023 від 13.06.2023 (т. 1 а.с. 103-110);

- Договір про надання послуг митного брокера № 177 від 01.03.2023 (т. 1 а.с. 80-82);

- Договір (контракт) про перевезення № 03.07.2023/1176ОД від 03.07.2023 (т.1 а.с. 89-95);

- Договір (контракт) про перевезення № 18.12.2023/492ОД-П від 18.12.2023 (т.1 а.с. 83-87);

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 23/13-19 від 04.01.2024;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA902020200114U2 від 08.01.2024 (т. 1 а.с. 116-118).

08.01.2024 ТОВ «АВЕНЮ СІМ», було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу (т. 1 а.с. 241) в якому керуючись ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 5 статі 54 МК України митний орган витребував у декларанта додаткові документи.

08.01.2024 ТОВ «АВЕНЮ СІМ» було надано відповіді № 08/01 та № 08/01-1 від 08.01.2024 відповідно до якої у зв`язку з відсутністю у Декларанта наявної інформації про вартість ідентичних та/або подібних товарів, просили митницю прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого МК України. Повідомлено, що додаткові документи будуть надані у терміни та у відповідності до ст. 55 МК України (т. 1 а.с. 246-247).

08.01.2024 митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості № UA902020/2024/100002/1 (т. 1 а.с. 43-46).

У рішенні № UA902020/2024/100001/2 від 08.01.2024 (графа 33) митний орган зазначив наступну причину коригування: «B порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до ч. 5 ст. 54, ч. 1,4 статті 337, 320 МК України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, а саме наданий прайс-лист від 13.06.2023№ б/н не може бути прийнятим, тому що, суперечить умовам відкритого ринку, оскільки орієнтований безпосередньо ТОВ «АВЕНЮ СІМ».

Відповідно п.п. 3.5.5. контракту від 13.06.2023 № MGS062023 передбачено надання покупцеві копію експортної митної декларації країни відправлення, однак зазначений документ до митного оформлення не надано. Таким чином, у митниці відсутні у повному обсязі документально підтверджені відомості про маршрут транспортування партії оцінюваного товару до ввезення на митну територію України;

Відповідно п. 5.1. контракту від 13.06.2023 № MGS062023 товар, що постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений відповідно до технічних вимог, узгоджених між постачальником та покупцем та викладених у додатках до цього контракту, однак декларантом не надано відповідні додатки, які передбачені п. 5.4. контракту від 13.06.2023 № MGS062023 щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару;

Відповідно до умов контракту від 13.06.2023 № MGS062023 (у редакції згідно додаткового узгодження від 21.09.2023 № 1) зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB Ningbo. Відповідно до Тлумачень Інкотермс FOB «Франко-борт» означає, що зобов`язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження (в даному випадку порт Ningbo). Це означає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту. На даний момент декларантом не надано інформацію щодо усіх складових митної вартості, а саме витрат на страхування, які відповідно до ч. 10 статті 58 МК України є обов`язковими складовими митної вартості та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Відповідно умов контракту від 13.06.2023 № MGS062023 ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, тару, вартість витрат та транспортування до пункту призначення, експортних митних процедур. В той же час витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо на підставі відомостей рахунків вартості витрат на транспортування від 04.01.2024 № TG040124006 та від 21.11.2023 № TG2П123005. В наданому митниці інвойсі від 21.09.2023 № МUК230613-РІ, додаткової угоди від 21.09.2023 № 1 до контракту відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони враховані у вартості партії оцінюваного товару, зазначеній в інвойсі від 21.09.2023 № МUК230613-РІ, додатковій угоді від 21.09.2023 № 1 до контракту, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди.

Для підтвердження заявлених витрат на транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України декларантом надано: договір транспортного експедирування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176ОД; договір про перевезення від 18.12.2023 № 18.12.2023/492ОД-П; довідки про витрати на транспортування від 04.01.2024 № 12448/5; рахунки вартості витрат на транспортування від 04.01.2024 № TG040124006 та від 21.11.2023 № TG211123005. За результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено відсутність в графі 21 ДМВ до митної декларації, а також в МД відомостей про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2023 № 03.07.2023/1176ОД та договору про міжнародне перевезення від 18.12.2023 № 18.12.2023/492 ОД-П передбачені заявки, які є невід`ємною частиною зазначених договорів та є основними документами, які відповідно до ч. 2 статті 53 МК України декларантом надає митниці на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. Зазначені заявки декларантом митниці не надано, тим самим заявлені митниці відомості про митну вартість декларантом у повному обсязі документально не підтверджено.

Наданий митниці рахунок від 21.11.2023 № TG2П123005 виданий від імені ТОВ «ТАНІТ ГРУП», посилається на коносамент № WWA23095216E та містить відомості про вартість витрат «морське перевезення вантажу за межами території України». В той же час зазначений рахунок не містить відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку». Митниці також не надано відповідні рахунки, які б містили відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку». З огляду на викладене вище, декларантом не заявлено митниці про вартість витрат на навантаження/вивантаження, обробку в порту Гданськ (Польща).

На виконання вимог ч. 5, 6 ст. 55, ч. 3 ст. 57 МК України, в ході проведення консультації повідомлено, що у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних та подібних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 МК України. У митниці відсутня основа для проведення розрахунку, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 62 та 63 МК України. Водночас, у митниці наявна цінова інформація щодо митної вартості схожих за характеристиками товарів. Отже, з урахуванням наявної цінової інформації декларанту запропоновано здійснити митне оформлення: товару № 1 за митною вартістю 8.02 дол. США/кг, визначеною за резервним методом визначення митної вартості відповідно до положень ст. 64 МК України, джерело інформації : МД № 23UA100060418021U2 від 02.08.2028; товару № 2 за митною вартістю 8.01 дол. США/кг, визначеною за резервним методом визначення митної вартості відповідно до положень ст. 64 МК України, джерело інформації : МД № 23UA100440495546U7 від 16.08.2023».

Також, 02.07.2019 між ТОВ «АВЕНЮ СІМ» (Покупець) та Wenzhou Juquan Auto Parts. Co., LTD (Продавець1) укладено контракт № UVC0719AV-UA (т. 1 а.с. 126-129).

Відповідно до п.1.1 Контракту № UVC0719AV-UA продавець продає, а покупець купує на умовах та термінах, викладених нижче, товари зазначені у додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 2.1 Контракту № UVC0719AV-UA ціни на товар встановлюються на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п. 2.2 Контракту № UVC0719AV-UA ціни включають в себе маркування, експортну упаковку, вартість тари та транспортування до пункту призначення.

Відповідно до п. 3.1 Контракту № UVC0719AV-UA продавець поставляє товар на умовах FOB м. Нінбо, Китай згідно «Інкотермс 2010», якщо інше не обумовлено у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 4.2 Контракту № UVC0719AV-UA умови оплати вказуються у додатках на поставку конкретної партії товару, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.1.1 Додатку №14 від 27.06.2023, зі змінами згідно Додаткових угод № 1.14 від 30.10.2023 та № 2.14 від 03.11.2023 до Контракту № UVC0719AV-UA сторони узгодили номенклатуру товару, його кількість, ціни та умови поставки FOB Нінбо, Китай, Інкотермс 2010 (т.1 а.с. 154-159).

- Пакувальний лист (Packing list) № JQ20230627-PL від 31.10.2023 (т. 1 а.с. 134);

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № JQ20230627 від 31.09.2023 (т. 1 а.с. 133);

- Коносамент (bill of lading) № HYSF2023110396A від 21.11.2023 (т. 1 а.с. 135);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 11.01.2024 (т. 1 а.с. 132);

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № JQ20230627 від 31.10.2023;

- Книжка МДП (TIR carnet) № XK.85519305 від 15.01.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 18.07.2023 (т.1 а.с. 136);

- Банківський платіжний документ, що стосується товару swift від 06.11.2023 (т. 1 а.с. 137);

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № LS- 4532000 від 03.01.2024 (т. 2 а.с. 109);

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № LS- 4533907 від 10.01.2024 (т. 2 а.с. 110);

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 418761 від 10.01.2024 (т.1 а.с. 153);

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 27.06.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 1.14 від 30.10.2023 (т. 1 а.с. 156-157);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 2.14 від 03.11.2023 (т. 1 а.с. 158-159);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 5 від 07.12.2020 (т. 1 а.с. 85);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода № 7 від 29.12.2023 (т. 1 а.с. 86);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 14 від 27.06.2023 (т. 1 а.с. 154-155);

- Договір про надання послуг митного брокера № 177 від 01.03.2023 (т. 1 а.с. 80-82);

- Договір (контракт) про перевезення № 01/07 від 01.07.2021 (т.1 а.с. 146-152);

- Договір (контракт) про перевезення № ФР/126/К від 26.08.2022 (т.1 а.с. 138-142);

- Договір (контракт) про перевезення № ФР/16/П від 08.01.2024 (т.1 а.с. 143-145 );

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 163/13-19 від 22.01.2024;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA902020200565U4 від 23.01.2024 (т. 1 а.с. 160-162).

23.01.2024 ТОВ «АВЕНЮ СІМ», було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу (т. 2 а.с. 142) в якому керуючись ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 5 статі 54 МК України митний орган витребував у декларанта додаткові документи.

23.01.2024 ТОВ «АВЕНЮ СІМ» було надано відповіді № 23/01 та № 23/01-1 відповідно до якої у зв`язку з відсутністю у Декларанта наявної інформації про вартість ідентичних та/або подібних товарів, просили митницю прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого МК України. Повідомлено, що додаткові документи будуть надані у терміни та у відповідності до ст. 55 МК України (т. 2 а.с. 146-147).

23.01.2024 митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості № UA902020/2024/100003/1 (т. 1 а.с. 47-50).

У рішенні № UA902020/2024/100003/2 від 23.01.2024 (графа 33) митний орган зазначив наступну причину коригування: «B порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до ч. 5 ст. 54, ч. 1,4 статті 337, 320 МК України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, а саме подані до митного оформлення банківські платіжні документи містять посилання лише на контракт та доповнення до контракту, що не дає змоги ідентифікувати платіжні документи з даною поставкою, банківські платіжні документи від 06.11.2023 № swift б/н та від 18.07.2023 № swift б/н не завірені належним чином уповноваженим банком. Таким чином надані митниці банківські платіжна документи не можливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару.

Відповідно п. 5 контракту від 02.07.2019 № UVC0719AV-UA якість товару повинна відповідати технічним специфікаціям заводу виробника. Декларантом не надано відповідні технічні специфікації заводу виробника щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару;

Відповідно до умов контракту від 02.07.2019 № UVC0719AV-UA, а саме додаткової угоди від 03.11.2023 № 2.14, інвойсу від 31.10.2023 № JQ20230627 зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB NINGBO. Згідно п. 3 статті 53 МК України серед обов`язкових документів які декларант зобов`язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів є страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування (якщо таке здійснювалось), однак до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації імпортера щодо відсутності такого.

Митниці не надано договір на транспортно експедиційне обслуговування між фірмою, яка безпосередньо здійснювала морське перевезення фірма Shenzhen Worldcargo Logistics Limited (згідно коносаменту від 21.11.2023 № HYSF2023110396A) та експедитором ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», у зв`язку з чим декларантом не надано митниці у повному обсязі документально підтверджені відомості про вартість транспортно-експедиційних послуг, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України, а документи є обов`язковими для надання митниці відповідно до статті 53 МК України. Відповідно умов розділу 1 договору транспортного експедиційного обслуговування від 01.07.2021 № 01/07, передбачено, що умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються в заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідні заявки, які стосуються партії оцінюваних товарів та передбачені умовами договору від 01.07.2021 № 01/07, декларантом митниці не надавались. Відповідно умов розділу 4 договору транспортного експедиційного обслуговування від 01.07.2021 № 01/07 рахунки експедитора оплачуються протягом трьох днів з дати їх виставлення, однак відсутні документи, що підтверджують оплату транспортних послуг за рахунками від 03.01.2024 № LS-4532000 та від 10.01.2024 № LS-4533907. У зв`язку з вище викладеним декларантом не надано митниці у повному обсязі документально підтверджені відомості про вартість транспортно-експедиційних послуг, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 МК України, а документи є обов`язковими для надання митниці відповідно до статті 53 МК України.

На виконання вимог ч. 5, 6 ст. 55, ч. 3 ст. 57 МК України, в ході проведення консультації повідомлено, що у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59 МК України. Водночас, у митниці наявна цінова інформація щодо митної вартості подібних товарів. Отже, з урахуванням наявної цінової інформації пропонуємо здійснити митне оформлення: товару № 1 за митною вартістю 5.69 дол.США/кг, визначеною за третім методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до положень ст. 60 МК України. Товару № 2 за митною вартістю 16.19 дол.США/кг, визначеною за третім методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до положень ст. 60 МК України. Джерело інформації: товар № 1 МД від 06.10.2022 № 22UA403020020953U4. Товар № 2 митна декларація від 02.12.2022 № 22UA205050077810U1».

23.01.2024 митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2024/000004 (т. 1 а.с. 163-165).

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.

На виконання ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень ч. 3 ст. 58 МК України.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Положеннями ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту ст. 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема,:

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як передбачено ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст. 53 цього Кодексу. Або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23, від 05.12.2024 у справі № 380/19286/23.

Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15 та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17, від 24.10.2024 у справі № 804/1779/16.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо посилань митного органу на те, що надані банківські платіжні документи swift не завірені у встановленому порядку уповноваженим банком, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, що затверджено постановою Правління НБУ № 216 від 28.07.2008 (далі Постанова № 216) встановлено загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденту.

Відповідно до пункту 1.3 Постанови № 216 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) її вимоги не поширюються на: операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків; операції з використанням електронних платіжних засобів (п.1.3). На виконання пункту 3.10 Постанови № 216, Банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо. На такому повідомленні проставлення штампів або підписів не передбачено.

Колегія суддів зазначає, що вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 № 258. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені поля, а також обов`язково має бути зазначений код відправлення.

Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються відповідно до глави 10 Інструкції № 22.Згідно з п. 10.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

Пунктом 10.5 Інструкції № 22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що платіжні документи : SWIFT від 13.06.2023 swift № б/н містить посилання відповідно на контракт № NST0519AV-UA від 07.15.2019, додаток № 21 від 12.06.2023; від 21.07.2023 swift № б/н, від 28.08.2023 swift № б/н містять посилання відповідно на контракт № MGS062023 від 16.06.2023, додаткову угоду № 1 від 13.06.2023; від 18.07.2023 swift № б/н, від 06.11.2023 swift № б/н містять посилання відповідно на контракт № UVC0719AV-UA від 02.07.2019, додаток № 14 від 27.06.2023.

Дані платіжні документи містять : дату операції, суму операції в доларах США 9 250.00, 5 305.00, 1 207.00, 2 605.00, 6 058.00 найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з умовами вказаних контрактів та іншими документами, поданими під час митного оформлення.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на Swift повідомленні.

Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти зазначив Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі № 826/9719/16, від 10.11.2020 у справі № 280/1853/19.

Враховуючи викладене, оскільки сплату позивачем здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то роздрукована та надана до митного органу електронна квитанція, яка містить обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, є підтвердним документом, що посвідчує здійснену позивачем на рахунок продавця оплату за товар, що поставляється, і печаткою банку така не завіряється.

Колегією суддів взято до уваги, що за змістом пункту 2.2 Порядку № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 та від 25.05.2021 у справі № 520/10386/21.

Щодо посилань митного органу, на те що реквізити покупця, зазначені в swift, що надані митному органу, не відповідають реквізитам покупця, зазначеним в зовнішньоекономічному договорі з урахуванням додаткових угод», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розділу «юридичні адреси та банківські реквізити сторін» Контракту № NST0519AV-UA від 07.05.2019, укладеного між позивачем та продавцем (Ningbo Sunstar Shock Absorber Со, LTD) який було надано митному органу, реквізити покупця: ТОВ «АВЕНЮ СІМ», юридична адреса: Офіс 8-9, вул. Клочківська 111-А, м. Харків, Харківська обл., Україна, 61145, Код ЄДРПОУ 42500431, p/p № НОМЕР_1 , Банк: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вул. Грушевського, 1д, Київ, 01001, Україна, SWIFT: PBANUA2X.

Окрім того, поставка декларованого товару відбувалася в рамках додатку № 21 до контракту, зі змінами відповідно до додаткової угоди № 3.1, посилання на які присутні у платіжних дорученнях, що також дає змогу ідентифікувати поставку.

Зокрема, відповідно до платіжного доручення від 30.06.2023, в пункті 50F зазначено: « Клієнт, що робить замовлення /UA713515330000026009052126918/AVENUE SEVEN LLC/KLOCHKIVSKA, 111A, 8-9/UA/KHARKIV, 64703/UA/42500431».

Відповідно до розділу «юридичні адреси та банківські реквізити сторін» Контракту № UVC0719AV-UA від 02.07.2019, укладеного між позивачем та продавцем (Wenzhou Juquan Auto Parts. Co., LTD) № 3, який було надано митному органу, реквізити покупця: ТОВ «АВЕНЮ СІМ», юридична адреса: Офіс 8-9, вул. Клочківська 111-А, м. Харків, Харківська обл., Україна, 61145, код ЄДРПОУ 42500431, p/p № НОМЕР_1 , банк: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вул. Грушевського, 1д, Київ, 01001, Україна, SWIFT: PBANUA2X.

Окрім того, поставка декларованого товару відбувалася в рамках додатку № 14 до контракту посилання на які присутні у платіжних дорученнях, що також дає змогу ідентифікувати поставку.

Зокрема, відповідно до платіжного доручення від 18.07.2023, в пункті 50F зазначено: «Клієнт, що робить замовлення/UA713515330000026009052126918/AVENUESEVEN LLC/KLOCHKIVSKA, 111A, 8-9/UA/KHARKIV, 64703/UA/42500431».

Відповідно до платіжного доручення від 06.11.2023, в пункті 50F зазначено: «Клієнт, що робить замовлення/UA713515330000026009052126918/AVENUE SEVEN LLC/KLOCHKIVSKA, 111A, 8-9/UA/KHARKIV, 64703/UA/42500431».

Отже, вищезазначене твердження митного органу не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на те, що надані прайс-листи від 12.06.2023 та 13.06.2023 № б/н не може бути прийнятим, тому що, суперечить умовам відкритого ринку, оскільки орієнтований безпосередньо ТОВ «АВЕНЮ СІМ», колегія суддів зазначає наступне.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника (продавця) товару вказаного документу чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Отже, відомості, наведені у прайс-листі, не мають імперативного характеру і у разі його наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 825/15796/16 та від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.

В постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постановах від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.

У рішеннях про коригування митної вартості, митниця не вказала, яким чином не поданий прайс-лист виробника не дає їй можливості спростувати сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості товару.

Адресний характер та суб`єктивна спрямованість прайс-листа не може впливати на митну вартість товару, оскільки такий документ не є обов`язковим для підтвердження митної вартості у розумінні ст. 53 МК України, поданий декларантом додатково, та митним органом не наведено, яку інформацію стосовно складових митної вартості підтверджує цей документ, та чому неможливо її встановити з основних документів.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, повністю збігається із задекларованою позивачем ціною товарів, а отже митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17.

Отже, вказані митницею обставини не можуть бути підставою для коригування митної вартості придбаного позивачем товару.

Щодо посилання митниці на те, що відповідно до умов контрактів ціна на товар включає в себе маркування, експортну упаковку, вартість витрат та транспортування до пункту призначення, в той же час витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо; в наданих митниці інвойсах, додатку до контрактів відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом - за ціною угоди, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296, у гр. 20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а гр. 22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо всі ці витрати (і транспортування, і страхування) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Згідно з даними гр.20 кожної з поданих декларацій митної вартості до МД «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№», як і дані гр.22 «витрати на страхування №№», дорівнюють 0.00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, умовами контрактів, за яким на адресу позивача надходили оцінювані товари, визначено, що вони надходять на умовах FOB, NINGBO (Китай), відповідно до умов «Інкотермс 2010».

Умови постачання FOB, згідно з «Інкотермс 2010», передбачають, зокрема, що покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження та сплатити всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження.

Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження відповідно до правил «Інкотермс 2010», що підтверджується коносаментами.

Отже, витрати на транспортування товарів, які поставляються на умовах FOB, до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включені у ціну товару, оскільки ці витрати покладаються на покупця.

Враховуючи умови поставки FОВ, відповідно до положень ч. 10 ст. 58 МК України, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (п.5 ч.10 ст.58 МК України).

Колегія суддів звертає увагу, що умовами контрактів, за якими на адресу позивача надходили оцінювані товари, визначено, що витрати на маркування, експортну упаковку та транспорті витрати до пункту призначення вже включені продавцями у вартість товару, та містять всі витрати на виготовлення товару, які були зроблені виробником, тобто додатково до ціни товару ці витрати не додавались, що обумовлює відсутність додаткових рахунків та квитанцій про їх оплату (позивач додатково зазначено відповідні умови у п. 2.2 та п. 2.3 контрактів як такі, що були погоджені ним з продавцями при укладенні контрактів).

Наведене свідчить про те, що погоджуючи умови поставки FOB, сторони контрактів виходили з того, що ціна товару включає в себе витрати на маркування, експортну упаковку, вартість витрат та транспортування до пункту призначення.

Отже, додаткові витрати на маркування, експортну упаковку, вартість витрат та транспортування до пункту призначення ТОВ «АВЕНЮ СІМ» не понесло і, відповідно, висновок митного органу про те, що до ціни товару такі додавались до неї окремо є помилковим.

З огляду на зазначене вказані митницею обставини не можуть бути підставою для коригування митної вартості придбаного позивачем товару.

Щодо посилання митниці в оскаржуваних рішеннях на те, що відповідно до контрактів якість товару повинна відповідати технічним специфікаціям заводу виробника; декларантом не надано відповідні технічні специфікації заводу виробника щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару якісних характеристик товару, що значною мірою впливає на вартість товару, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України за наявності підстав митний орган може вимагати подання, зокрема, специфікації виробника товару.

Проте неподання такого документа саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки за ч. 4 ст. 53 МК України додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності у декларанта. Митний орган зобов`язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваних рішеннях митним органом не зазначено, як технічна специфікації заводу виробника щодо партії оцінюваного товару впливає на визначення складових вартості придбаного позивачем товару.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15, установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів звертає увагу, що при поданні митних декларацій позивачем достатньою мірою ідентифіковано придбаний товар, зокрема, у митній декларації 24UA902020200115U2 позивачем було зазначено опис товарів: запасні частини до легкових автомобілів, системи підвіски (включаючи амортизатори) для легкових автомобілів, виробник: Ningbo Sunstar Shock Absorber Со, LTD, країна виробництва: CN.

У митній декларації № 24UA902020200114U3 позивачем було зазначено опис товарів: фільтр очищення повітря салону легкового автомобіля; фільтри повітря для двигунів внутрішнього згорання автомобілів, торгівельна марка: KONNER, Виробник: Qinghe County Mingsheng Auto Parts Co.,LTD, країна виробництва: CN.

У митній декларації № 24UA902020200565U4 позивачем було зазначено опис товарів: частини привідних мостів з чорного металу для легкових автомобілів; вироби з вулканізованої, крім твердої, непористої гуми до легкових автомобілів, комплект пильовика шарніру рівних кутових швидкостей, торгівельна марка: KONNER, Виробник: Wenzhou Juquan Automobile Parts. Co., LTD, країна виробництва: CN.

Щодо посилання митниці на те, що встановлено відсутність в графі 21 ДМВ до митної декларації, а також в МД відомостей про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені; наданий митниці рахунок оформлений від імені ТОВ «Таніт Груп» містить посилання на коносамент та містить відомості про вартість витрат «морське перевезення вантажу за межами території України», в той же час зазначений рахунок не містить відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку», які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені; митниці також не надано відповідні рахунки, які б містили відомості про вартість витрат «навантаження, вивантаження, обробку», з огляду на що декларантом не заявлено митниці відомості про вартість витрат на витрат на навантаження/вивантаження, обробку в порту Гданськ (Польща), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до контрактів поставка товару здійснювалась на умовах FOB Нінбо, Китай, «Інкотермс 2010».

Відповідно до Інкотермс (редакція 2010), за умовами постачання FOB: товар, за рахунок продавця, що пройшов експортне митне оформлення, перевозиться в порт відвантаження та завантажується на борт судна зафрахтованого покупцем. Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення та розмістити товар у порту відвантаження та завантажити на борт судна зазначеного покупцем. Покупець зобов`язаний: доставити товар порт розвантаження, і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять у порту з моменту повного навантаження на борт судна.

Тобто поставка товару на умовах FOB зобов`язує продавця нести витрати на навантаження та обробку Товару.

Отже, додаткові витрати на навантаження та обробку Товару ТОВ «АВЕНЮ СІМ» не понесло.

Окрім того, відповідно до наданих Довідок про транспортні витрати № 12448/1 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 70), № 12448/5 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 237), № 418761 від 10.01.2024 (т. 1 а.с. 153) навантажувально-розвантажувальні роботи включені в ціну вартості перевезення.

З огляду на зазначене, відповідно до умов поставки за контрактами та наявними у товаросупровідними документами, всі витрати вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі навантаження, вивантаження обробку, митним законодавством не передбачено.

Відповідно, вказані митницею обставини не можуть бути підставою для коригування митної вартості придбаного позивачем товару.

Щодо того, що митниці не надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування між компанією, яка безпосередньо здійснювала морське перевезення та експедитором, також не надано договір на перевезення між експедитором та перевізником, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 № 1955-IV (далі Закон України № 1955-IV) визначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до частин 8, 9, 10 статті 9 Закону України № 1955-IV платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Наведені положення ст. 9 Закону України № 1955-IV дотримано в договорі транспортно-експедиторського обслуговування, укладеного позивачем.

Так, для транспортування товару, поставленого за контрактами на умовах постави FOB «Інкотермс-2010» (франко-борт) Нінгбо, позивачем використано послуги експедитора ТОВ «ТАНІТ-ГРУП» згідно з укладеним договором транспортно-експедиторського обслуговування № 03.07.2023/1176ОД від 03.07.2023 (т. 1 а.с. 89-95).

Також для транспортування товару, поставленого за контрактом на умовах постави FOB Інкотермс (франко-борт) Нінгбо, позивачем було використано послуги експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» згідно укладеного генерального договору транспортно-експедиторського обслуговування № 01/07 від 01.07.2021 (т. 1 а.с. 146-151).

Відповідно до умов договорів транспортно-експедиторського обслуговування, експедитор має право укладати договори, угоди та представляти інтереси позивача під час роботи з перевізниками, портами, складами, судноплавними (авіа) з/д компаніями/їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за Договором та додатками до нього; залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.

Згідно з умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування, за організацію ТЕО, згідно з цими договорами, клієнт оплачує такі платежі: вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демедж/детеншн відповідно з рахунками портів, морських перевізників, їхніх агентів. У разі огляду вантажу в контейнері і/або транспортному засобі або затримки вантажу в контейнері і/або транспортному засобів портах відвантаження, перевалки, прибуття, на прикордонних переходах на вимогу митних, інших офіційних, контролюючих, наглядових та правоохоронних органів, Клієнт відшкодовує експедитору витрати, пов`язані з таким оглядом/затримкою, як то оплата вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, тощо, а також демедж/детеншн судоплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання згідно з рахунками організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій; платежі, які належать як плата експедитору.

За матеріалами справи вартість морського фрахту (доставки поза митною територією України) імпортованого товару підтверджується такими документами: договором транспортно-експедиторського обслуговування, довідкою про транспортні, рахунком-фактурою.

Зазначені документи були надані позивачем до митного органу, щодо їх достовірності у відповідача сумнівів не виникло.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що чинним законодавством не передбачено обов`язку експедитора зазначати у договорі транспортного експедирування вартість фрахту, останній має право вчиняти усі необхідні дії щодо забезпечення перевезення товару з пункту відправки до пункту призначення від імені клієнта, укладає з перевізниками відповідні договори, після складання яких має встановлену ціну щодо наданих послуг з перевезення, яка обговорюється та узгоджується з клієнтом, що відповідно виключає на момент укладання договору експедирування зазначення в ньому ціни фрахту.

Зважаючи на викладене висновки митного органу, наведені в оскаржуваним рішеннях в цій частині, є необґрунтованими та не беруться колегією суддів до уваги.

Щодо доводів митного органу про те, що відповідно до договору транспортного експедирування передбачено заявку на транспортне експедирування, яка є невід`ємною частиною договору, однак зазначена заявка до митного оформлення не надана, суд вказує на те, що згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до п. 5 ч. 19 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд зазначає, що ТОВ «АВЕНЮ СІМ» в процесі митного оформлення надав копію договорів транспортного експедирування, як доказ юридичного зв`язку між експедитором та виконавцем. Також, в позивачем до митного оформлення надано довідки про транспортні витрати, де вказано номер транспортного засобу, який здійснює перевезення та суму транспортних витрат до митного кордону України.

Дані документи були надані позивачем до митного органу, щодо їх достовірності у відповідача сумнівів не виникло.

Отже, вартість витрат на доставку імпортованого товару поза митною територією України (фрахту) підтверджується належними доказами, які були надані до митного органу позивачем під час здійснення процедури митного оформлення придбаного товару. Чинним законодавством не передбачено обов`язку експедитора зазначати у договорі транспортного експедирування вартість фрахту, останній має право вчиняти усі необхідні дії щодо забезпечення перевезення товару з пункту відправки до пункту призначення від імені клієнта, укладає з перевізниками відповідні договори, після складання яких має встановлену ціну щодо наданих послуг з перевезення, яка обговорюється та узгоджується з клієнтом, що відповідно виключає на момент укладання договору експедирування зазначення в ньому ціни фрахту.

Отже, документи на підтвердження вартості транспортування задекларованих товарів ТОВ «АВЕНЮ СІМ» були надані в достатньому обсязі.

Щодо посилань митного органу, що договором транспортного експедиційного обслуговування передбачено здійснення платежу за надані послуги протягом 30 банківських днів з моменту видання експедитором рахунку, таким чином рахунки за транспортного експедиційного обслуговування повинні бути вже сплачені, однак декларантом не надано митниці банківські платіжні документи, які підтверджували б оплату за надані послуги щодо партії оцінюваного товару (послуг), суд зазначає наступне.

ТОВ «АВЕНЮ СІМ» у позовній заяві зазначає, що не мало змоги надати до митного оформлення докази оплати за перевезення через відсутність таких на час митного оформлення, що не суперечило вимогам п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України, згідно якої такі документи подаються за наявності.

Колегія суддів ураховує, що за висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, зазначена митницею підстава не може бути обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Оскільки на підставі документів, поданих позивачем з митною декларацією, відповідач мав змогу визначити вартість транспортної складової та ідентифікувати її як таку, що відноситься до конкретної поставки, колегія суддів уважає необґрунтованим посилання відповідача в якості підстави для коригування митної вартості придбаних позивачем товарів на ненадання позивачем до митного оформлення заявок до договору на транспортно-експедиційне обслуговування.

З огляду на зазначене твердження митного органу стосовно того, що надані позивачем (декларантом) разом з ЕМД документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є спростованими та не знайшли свого підтвердження.

У спірних рішеннях митним органом не зазначено жодних обґрунтованих розбіжностей у документах, що стосуються числового значення заявленої митної вартості, також не наведено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12.04.2023 у справі № 826/7411/15 однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

В свою чергу, відповідач не довів, що подані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД № 23UA100160238420U0 від 30.10.2023, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Колегія суддів зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов та апеляційної скарги не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами по МД 23UA100390715686U8 від 19.10.2023, МД 23UA100060418021U2 від 02.08.2023, МД 23UA100440495546U7 від 16.08.2023, МД 22UA403020020953U4 від 06.10.2022, МД 22UA205050077810U1.

В оскаржуваних рішеннях Черкаська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.

Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17, від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ЕМД 24UA902020200115U2, ЕМД 24UA902020200114U3 від 08.01.2024, ЕМД 24UA902020200565U4 від 23.01.2024 документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів № UА902020/2024/100002/2, № UА902020/2024/100001/2 від 08.01.2024, № UА902020/2024/100003/2 від 23.01.2024.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Черкаської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.01.2025
Оприлюднено	29.01.2025
Номер документу	124702920
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —520/15485/24

Постанова від 27.01.2025

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 20.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

Рішення від 14.10.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панов М.М.

Ухвала від 06.06.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панов М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 27.01.2025 по справі 520/15485/24ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/15485/24

Постанова від 27.01.2025

Ухвала від 04.12.2024

Ухвала від 20.11.2024

Ухвала від 07.11.2024

Рішення від 14.10.2024

Ухвала від 06.06.2024

Постанова
від 27.01.2025 по справі 520/15485/24
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД