Постанова
від 22.01.2025 по справі 160/5912/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5912/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Шикоряк В.М.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 , відповідача Мирилко О.В., Талалаєв О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 ( судд Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/5912/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головного Управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами визнати (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 153 о/с від 16.02.2024 року в частині переведення капітана поліції ОСОБА_2 до ГУ НП в Херсонській області, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Херсонській області № 52 о/с від 16.02.2024 року в частині призначення капітана поліції ОСОБА_2 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Скадовського районного відділу поліції з 19.02.2024 року в порядку переведення;

Просив поновити капітана поліції ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління ГУ НП в Дніпропетровській області;

- зобов`язати ГУ НП в Дніпропетровській області розглянути рапорт капітана поліції ОСОБА_2 від 29.01.2024 року та 09.02.2023 року про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення трьох років;

- стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління грошове забезпечення, яке є різницею за час виконання роботи дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Скадовського районного відділу поліції з 19 лютого 2024 року по день фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач до 16.02.2024 перебував на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. 16.02.2024 наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 153 о/с позивача переведено відповідно до ч. 1, 7, 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління.

Підставою переведення та винесення спірного наказу № 153 о/с від 16.02.2024 став лист ГУНП в Херсонській області від 22.01.2024 № 192/01/2-2024 та доповідна записка УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 01.02.2024. Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 52 о/с від 16.02.2024 позивача призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Скадовського районного відділу поліції з 19.02.2024.

Зазначає, що позивач не має дисциплінарних стягнень, які б мали наслідком його переміщення по службі. Вказує, що статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством.

Переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, в іншу місцевість можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення.

Позивач вважає недоведеним, що його переведення на нову посаду було зумовлено необхідністю відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Також позивач зазначає, що неодноразово, а саме 29.01.2024 року та 09.02.2024 року звертався до ГУНП в Дніпропетровській області з рапортом про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, оскільки з 09.02.2024 року його цивільна дружина мала приступити до виконання своїх службових обов`язків.

Зокрема, 10.02.2024 року такий рапорт було направлено поштою до ГУНП в Дніпропетровській області з долученням медичних документів про те, що матір та вітчим позивача потребують стороннього догляду на постійній основі, а також довідку №45/7Д-132 від 09.02.2024 року про початок виконання цивільною дружиною позивача службових обов`язків. Такий рапорт було отримано відповідачем ГУНП в Дніпропетровській області 13.02.2024 року. Однак, 16.02.2024 року та 17.02.2024 року позивач на свій мобільний телефон в месенджері «WhatsApp» отримав повідомленням від посадових осіб відділу кадрового забезпечення копію наказу №153 о/с від 16.02.2024 року, яким позивача переведено наказом до ГУНП в Херсонській області.

Зазначає, що ГУНП в Дніпропетровській області маючи на розгляді зазначений рапорт позивача, в порушення ст. 18 ЗУ «Про відпустки», безпідставно виніс наказ №153 о/с від 16.02.2024 року, не розглянувши рапорт по суті.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року у задоволені позову відмовлено.

З апеляційною скаргою звернувся позивач з тих самих мотивів обґрунтування що і вимоги позову.

За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду та прийняти нове яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представники відповідача проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №733 о/с від 16.10.2023 року внесено зміни до наказу ГУНП від 09.06.2023 року №372 о/с про звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_2 (0046314) оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції, з 9 червня 2023 року - скасувати та вважати поновленим на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції, з 10 червня 2023 року. Підстава: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року по справі № 160/15289/23.

22.01.2024 року Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області на адресу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було направлено лист за №192/01/2-2024, в якому повідомлено, що у зв`язку з тимчасовою окупацією військами російської федерації Херсонської області та м. Херсона, а також проведенням ряду організаційно-штатних заходів, близько 460 кваліфікованих та досвідчених працівників своєї справи були змушені перевестися для подальшого Проходження служби до інших регіонів України, зокрема і до підпорядкованого територіального органу поліції. Крім цього, близько 570 поліцейських Головного управління Національної поліції в Херсонській області були звільнені зі служби в поліції за різних підстав. На теперішній час некомплект вакантних посад поліцейських Головного управління Національної поліції в Херсонській області складає 832 одиниці (36,1%), зокрема в наступних підрозділах: превентивної діяльності - 297 (42,1%), слідства - 65 (26%), дізнання - 89 (61,8%) та кримінальної поліції - 88 (22,1%), через що збільшується навантаження на поліцейських майже на третину, а подекуди майже вдвічі, що стає відчутним при забезпеченні виконання ними своїх службових обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, просить розглянути питання щодо переведення для подальшого проходження служби підпорядкованих поліцейських в розпорядження Головного управління Національної поліції в Херсонській області у кількості, що дозволить зменшити загальний некомплект органу поліції хоча б на 5%.

31.01.2024 року т.в.о. начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на виконання листа Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.01.2024 № 192/01/2-2024 щодо переведення поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області до ГУНП в Херсонській області з метою оптимізації некомплекту, який збільшився у зв`язку з тимчасовою окупацією військами російської федерації Херсонської області та м. Херсона, а також проведенням ряду організаційно-штатних заходів, на ім`я начальника ГУНП в Дніпропетровській області підготовлено доповідну записку (вх. №558 від 01.02.2024 року) щодо підібраних з метою переведення для подальшого проходження служби до ГУНП в Херсонській області 13 поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області, з них: Дніпровське районне управління поліції - 3; Кам`янське районне управління поліції - 2; Криворізьке районне управління поліції - 8. Зазначені поліцейські проходять службу в підрозділах кримінальної поліції - 12; підрозділах моніторингу - 1. Вважає за доцільне розглянути питання про переведення зазначених поліцейських (список додається) відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

Додатком до доповідної записки УКЗ ГУНП від 31.01.2024 року №558 є список поліцейських підрозділів ГУНП, яких пропонується перевести для подальшого проходження служби до ГУНП в Херсонській області, серед яких зазначено позивача.

29.01.2024 року позивач особисто звернувся з рапортом до відповідача про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 09.02.2024 року.

Листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.02.2024 року №134/С-577р/103/05-2024 позивачу повідомлено, що керівництвом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області рапорт позивача від 29.01.2024 щодо надання відпустки для догляду за дитиною, розглянуто. На підставі статті 18 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто зазначена відпустка може бути надана лише одному з батьків. Враховуючи зазначене, питання про надання відпустки для догляду за дитиною буде розглянуте після надання документів, які підтверджують, що дружина в такій відпустці не перебуває.

09.02.2024 року позивач поштою звернувся з рапортом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До рапорту позивачем було надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; довідку з місця роботи матері дитини.

Вказаний рапорт зареєстровано ВДЗ ГУНП в Дніпропетровській області 20.02.2024 року за №С-1060р.

На підставі витягу з наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 16.02.2024 року №153 о/с «По особовому складу» відповідно до частин першої, сьомої та восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі листа Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22 січня 2024 року № 192/01/2-2024 та доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 1 лютого 2024 року № 558 переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, з 19 лютого 2024 року капітана поліції ОСОБА_2 (0046314), звільнивши з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції, установивши йому премію за лютий 2024 року у розмірі 392,628 відсотків.

Вказаний наказ доведено до відома позивача 16.02.2024 року через месенджер "WhatsApp", що підтверджується актом від 16.02.2024 року.

Листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.02.2024 року №206/С-1060р/103/05-2024 повідомлено позивачу, що рапорт від 09.02.2024, який надійшов до ГУНП 20.02.2024 про надання відпустки для догляду за дитиною з 16.02.2024, розглянуто. Інформує, що наказом ГУНП від 16.02.2024 № 153 о/с позивача відповідно до частин першої, сьомої та восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» було переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, з 19 лютого 2024 року. Враховуючи вищевикладене питання, порушене у рапорті, керівництвом ГУНП не може бути розглянутим.

Відповідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 52 о/с від 16.02.2024 «По особовому складу» призначено капітана поліції ОСОБА_2 (0046314), який прибув з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Скадовського районного відділу поліції з 19 лютого 2024 року в порядку переведення, встановивши посадовий оклад 2400 гривень та щомісячну грошову надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 %. Стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугою років та визначення тривалості чергової відпустки станом на 19 лютого 2024 року складає 18 років 06 місяців 12 днів. Підстава: доповідна записка управління кадрового забезпечення ГУНИ від 1 лютого 2024 року № 318/2/01-2024, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16 лютого 2024 року № 153 о/с.

Не погоджуючись із переведенням для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Херсонській області та із звільнення з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції

Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позиції позивача.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Частина 1 статті 17 Закону № 580-VIII. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Пункти1-2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII. Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

Стаття 77 Закону № 580-VIII.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Щодо положень Кодексу законів про працю України, то відповідно до статті 3 КЗпП України. Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Стаття 5-1 КЗпП України. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України:

вільний вибір виду діяльності;

безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб;

надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів;

безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;

компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв`язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 179 КЗпП України, на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами.

За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім`ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу.

У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, в обов`язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відповідно до статті 181 КЗпП України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Обов`язкове працевлаштування в наведенеих випадках, здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, а саме, пункт 10 Положення №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до пункту 17 Положення № 114, вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Відповідно до підпункту «є» пункту 49 Положення № 114, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв`язку з навчанням. Пункт 61 Положення № 114, додаткові і соціальні відпустки особам рядового і начальницького складу надаються відповідно до законодавства.

Для вирішення спору та оцінки оскаржуваного рішення колегія суддів враховує вимоги Європейської соціальної хартії, обов`язок з дотримання якої Україна взяла на себе відповідно до Закону України від 14 вересня 2006 року № 137-V «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» та якої не дотримався відповідач.

Так, Україна взяла на себе зобов`язання вважати обов`язковими для України такі статті та пункти частини II Хартії: п.1 (визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості), п.2 (ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає), п.3 (створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування), п.4 (забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм) статті 1 Право на працю.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів звертає увагу, що за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

З цього приводу, питання звільнення працівників, які мають певні пільги, зокрема, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, спеціальним законом не врегульовано, тому згідно із частиною 7 статті 9 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017року) у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи викладене, застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення КЗпП України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 820/3205/16 (провадження № К/9901/34163/18).

Аналіз зазначеної вище частини 3 статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина 6 статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Поширення на позивача вказаних гарантій не суперечить вимогам Закону №580-VІІІ, оскільки пунктом 4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ закріплено можливість застосування актів законодавства, прийнятих до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №820/7152/16.

Водночас, суд звертає увагу на ту обставину, що на момент прийняття ГУ НП у Дніпропетровській області спірного наказу про звільнення, позивач не перебував у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Крім того, вбачаючи протиправність з боку відповідача ГУ НП у Дніпропетровській області під час вирішення питання викладеного у рапорті від 29.01.2024 року про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивач не звертався з вимогою про визнання таких дій або бездіяльності протиправними.

Отже, його звільнення не призвело до порушення його конституційного права на працю, передбаченого статтею 43 Конституції України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулось без порушенням законодавства і оспорюваний наказ ГУ НП у Дніпропетровській області №153 о/с від 16.02.2024 року не підлягє скасуванню.

Щодо доводів позивача про необхідність зобов`язання ГУ НП в Дніпропетровській області поновити його у складі Національної поліції у званні капітана поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління ГУ НП в Дніпропетровській області, слід зазначити таке.

Приписами пункту 24 Положення № 114 передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які були незаконно звільнені поновлюються на попередній посаді.

Вищезазначене також знаходить своє відображення у правовій позиції Верховного Суду України, зазначеній у постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14, згідно якої, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади - у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський - у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.

Згідно ч. 8, 9 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Статтею 32 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ) визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Закон України «Про національну поліцію» встановлює підстави переміщення, які зазначені у частині 1 статті 65 Закону № 580-VIII та порядок переміщення, який визначає за чиєю ініціативою таке переміщення відбувається. Таке переміщення може відбуватися - за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення (ч.8 ст.65 Закону № 580-VIII).

Проте, Закон 580- VIII не врегульовує випадки, коли переведення відбувається або в межах однієї місцевості або переведення до іншої місцевості, про що йдеться у статті 32 КЗоТ України.

З цього питання, Закон №580-УІІІ є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі мають пріоритет застосування норми спеціального законодавства.

Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до законів України Про Національну поліцію та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2123-ІХ.

Вказаним Законом частину 8 статті 65 Закону № 580-УІІІ доповнено абзацом 2 такого змісту: «Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади».

Тобто, з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі, під час дії воєнного стану, було встановлено для поліцейських обов`язок проходження служби там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника поліції.

Після 01 травня 2022 року законодавчо врегульовані спірні питання щодо переміщення поліцейських по службі, то відсутні обґрунтовані підстави щодо застосування при вирішенні даного спору правових норм КЗпП.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2023 у справі № 620/3363/19.

Таким чином, проаналізувавши апеляційну скаргу позивача, судова колегія зазначає, що вона не знайшла своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовує висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не підлягає задоволенню.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 в адміністративній справі №160/5912/24залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 22 січня 2025 року, та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 24 січня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.01.2025
Оприлюднено29.01.2025
Номер документу124703126
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —160/5912/24

Постанова від 22.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Постанова від 22.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 15.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 15.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 30.10.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Рішення від 30.09.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Рішення від 30.09.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 04.09.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 23.07.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні