Ухвала

від 27.01.2025 по справі 560/5513/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 560/5513/24

27 січня 2025 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Відповідно до ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, справляється судовий збір.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 визначений у розмірі 3028 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує рішення прийняте щодо вимоги майнового характеру на суму 563842 грн 84 коп, тому розмір судового збору становить 8457 грн 64 коп.

Зазначені недоліки можуть бути усунуті апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному ст.4 Закону України "Про судовий збір" з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з неналежним майновим станом представника, наявністю другої групи інвалідності в представника та з підстав звернення до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Досліджуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Як передбачено пп."б", "в" п.2 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що позивачами є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаний цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі №295/14365/19, від 27.06.2023 у справі №120/3505/22, від 02.11.2023 у справі №120/6039/22, від 18.01.2024 у справі №520/495/23.

Також, Верховний Суд у вказаних позиціях зазначив, що відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються:

- дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та/або перерахованого податку; сума нарахованого та/або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;

- відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.

Жодних доказів з вказаних вище суду надано не було, а тому підстав для зменшення розміру судового збору або звільнення апелянта від сплати судового збору немає.

Щодо доводів в частині наявності у представника ІІ групи інвалідності, суд зазначає, що представник лише представляє інтереси позивача (в межах даної справи), а тому наявність в нього групи інвалідності чи інших підстав для звільнення від сплати судового збору, не звільняє саме позивача ( ОСОБА_1 ) від сплати судового збору.

Щодо доводів в частині звернення із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, суд зазначає, що згідно з п.7 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Нормами ст.53 КАС України, встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.1,2 ст.56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, позивачем є саме ОСОБА_1 , отже в розумінні КАС України на нього не розповсюджується підстава звільнення передбачена п.7 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення суми судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати судового збору або зменшення суми судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року залишити без руху.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Драчук Т. О.