Постанова

від 27.01.2025 по справі 460/576/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/576/24 пров. № А/857/21305/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, ухвалене суддею Дорошенко Н.О у м. Рівне у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 460/576/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.05.2023 №103650010169 про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня первісного звернення до пенсійних органів, а саме: з 19.05.2023.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.05.2023 №103650010169 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 19.05.2023, зарахувавши до спеціального страхового стажу роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 01.06.1988 по 03.01.1993.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до помилковості висновків суду першої інстанції про те, що дані записи трудової книжки позивача є достатніми для підтвердження роботи позивача за Списком №2 у період з 01.06.1998 по 03.01.1993. Поза увагою суду залишились обставини, що трудова книжка не містить відомостей про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається спірний період роботи, атестацію робочого місця.

Згідно доводів скаржника, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Судом оцінено критично доводи пенсійного органу про неможливість зарахування спірного періоду до надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Інші учасники справи правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що в силу вимог ч. 4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.05.2023 звернулася до органу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та 26.05.2023 прийнято рішення №103650010169 про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №2 з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Зазначено, що пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 документами не підтверджено. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи; - пільговий стаж роботи за Списком №2 не зараховано, оскільки документи направлені на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пільговий стаж роботи можливо зарахувати після надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Вік заявниці 55 років 11 місяців 6 днів. Страховий стаж особи становить 37 років 6 місяців 5 днів.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач оскаржила його 04.12.2023 в адміністративному порядку до Пенсійного фонду України.

За результатами розгляду скарги ГУ ПФУ у Київській області листом від 22.12.2023 №399037 повідомило ОСОБА_1 , що необхідний пільговий стаж згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 10 років. Страховий стаж позивача складає 37 років 06 місяців 05 днів. Пільговий стаж не зараховано. Враховуючи, що "Комунальний Броварський завод алюмінієвих будівельних конструкцій", на якому позивач набула пільговий стаж (з 01.06.1988 по 30.07.1999), перебуває в стані ліквідації, для отримання довідки встановленого зразка про пільговий характер роботи, а також довідки, що ліквідатор має право одноосібного підпису, рекомендовано звернутися до ліквідатора чи уповноважених осіб. Згідно з даними ЄДРПОУ ТОВ "ЕФКОН-ПРОФІЛЬ" та комунальне підприємство "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій" наразі ліквідовані. У разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 вищевказаного Закону, створеними при управліннях Пенсійного фонду України (Постанова правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1). Цим ж листом позивачу рекомендовано звернутись до органу пенсійного фонду з відповідною заявою та документами для підтвердження спірного періоду Комісіями з питань підтвердження стажу роботи до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону №1058-IV, створеними при головних управліннях Пенсійного фонду України.

Позивач, вважаючи рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії на заявлених умовах протиправною, звернулась до суду з метою захисту свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вимогами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 28.12.2007 року (далі - Закон № 1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року.

Враховуючи викладене, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач набуває в 52 роки 6 місяців заумови наявності страхового стажу (на момент досягнення такого віку) не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах за Списком №2.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії (19.05.2023) досягнула віку 55 років 11 місяців 6 днів та набула страховий стаж понад 37 років.

Разом з тим, пенсійним органом не зараховано до спеціального страхового стажу за Списком №2 позивача період її роботи з 01.06.1988 по 30.07.1999 в Комунальному Броварському заводі алюмінієвих будівельних конструкцій.

Щодо протиправності незарахування пенсійним органом спірних періодів роботи позивача, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Апеляційний суд звертає увагу, що застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах регулюється Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Так, відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» установлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку (п.п. 8, 9).

Апеляційний суд зауважує, що аналіз норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Така правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №521/10502/14-а.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні даного спору, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, які полягають у тому, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

В розумінні ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує, що спір у цій справі між сторонами виник у зв`язку з відмовою позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.06.1988 по 30.07.1999 на посадах контролера з металопокриття, оскільки не підтверджено набуття пільгового стажу.

За приписами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктами 1 - 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості, зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.

Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках, а саме за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , дата заповнення 05.12.1985, суд встановив, що:

- 11.03.1988 позивач прийнята учнем контролера з металопокриття в ОТК для роботи в цеху гальвано-захисних продуктів Броварського заводу алюмінієвих будівельних конструкцій. Підстава: наказ №145к від 09.03.1988 (запис №3);

- 01.06.1988 переведена контролером з металопокриття 3 розряду в ОТК для роботи в цеху гальвано-захисних продуктів. Підстава: наказ №309 від 01.06.1988 (запис №4);

- 04.01.1993 переведена контролером з металопокриття 4 розряду в ОТК. Підстава: наказ №36 від 04.01.1993 (запис №5);

- 04.01.1993 ця робота дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2. Підстава: наказ №220а від 22.08.1992 (запис №6);

- 30.07.1999 звільнена за п. 5 ст. 36 КЗпП України по переводу на Київський завод АБК. Підстава: наказ №199а від 04.08.1999 (запис №7).

При цьому, будь-яких виправлень чи неточностей такі записи не містять.

Таким чином, вказані записи трудової книжки в повній мірі підтверджують зайнятість позивача у періоди з 01.06.1988 по 03.01.1993 на посаді «контролера з металопокриття 3 розряду», а з 04.01.1993 по 30.07.1999 «контролером з металопокриття 4 розряду».

Виходячи з наведених вище норм Порядку №637 та Порядку №383, лише у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

У свою чергу ненадання підприємством або допущення підприємством помилок при оформленні уточнюючої довідки не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У розділі ХV «Металлообработка» підрозділу 5 «Производство покрытия металлов гальваническим способом» підрозділ «а» Рабочие Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 №1173 (який діяв до 26.01.1991), визначено, що право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах мають усі робітники « () ».

Пільгова посада «Контролер робіт з металопокриття, зайняті на післяопераційному контролі безпосередньо біля гальванічних ванн» передбачена: Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Розділ XIV «МЕТАЛООБРОБКА», підрозділ 5 «Покриття металів гальванічним способом», пункт (а) робітники, позиція 2150500а-13045, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Розділ XIV «МЕТАЛООБРОБКА», підрозділ 5 «Покриття металів гальванічним способом», пункт (а) робітники, позиція 2150500а-13045, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (який діяв до 16.01.2003).

Наведене свідчить на користь висновку, що посада, на якій позивач працювала продовж періоду з 01.06.1988 по 03.01.1993, міститься в Списку №2 та відноситься до робіт з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, зайнятість позивача на роботах із шкідливими умовами праці за Списком №2 розділ XIV підрозділу 5 пункту «а» позиції 2150500а-13045 у період з 01.06.1988 по 03.01.1993 (11 років 1 місяць 29 днів) підтверджується довідкою від 22.02.2023 №5, виданою Комунальним Броварським заводом алюмінієвих будівельних конструкцій. Підстава для видачі довідки: особова картка Т-2, особові рахунки за 1988-1999 роки накази з особового складу та наказу «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам 1, 2» від 22.08.1994р. №220а.

Вказана довідка була долучена позивачем до заяви про призначення пенсії від 19.05.2023.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області період роботи позивача з 01.06.1988 по 03.01.1993 на посаді «контролера з металопокриття» не зараховано до пільгового стажу роботи.

Щодо покликань скаржника на те, що така довідка підлягає розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, судом апеляційної інстанції наголошується, що цим обставинам судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Так, в листі ГУ ПФУ у Київській області в листі від 22.12.2023 №399037 зазначено, що у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 вищевказаного Закону, створеними при управліннях Пенсійного фонду України (Постанова правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1). Для підтвердження пільгового стажу рекомендовано звернутись до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою та необхідними документами.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

За змістом інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальний Броварський завод алюмінієвих будівельних конструкцій (код ЄДРПОУ 05503378) станом на час перегляду рішення суду першої інстанції продовжує перебувати в стані припинення, а тому покликання скаржника на його ліквідацію цього заводу безпідставним.

Судом першої інстанції слушно вказано на те, що відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як наслідок покликання скаржника на неврахування судом першої інстанції доводів пенсійного органу про необхідність підтвердження такого стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах є необґрунтованими.

Ба більше запис №6 трудової книжки позивача серії позивача дата заповнення 05.12.1985, містить відомості про те, що «ця робота дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2», який зроблений відповідно до наказу №220а від 22.08.1992, як це передбачено Порядком № 442.

Такий наказ №220а від 22.08.1992 слугував підставою також для видачі довідки від 22.02.2023 №5 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Доказів визнання недостовірними записів №4 - №7 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 та відомостей, вказаних у довідці від 22.02.2023 №5, щодо її зайнятості у період з 01.06.1988 по 03.01.1993 на роботах із шкідливими та важкими умовами праці відповідачами суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2023.

Таким чином, пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у зарахуванні періодів її роботи з 01.06.1988 по 03.01.1993 до пільгового стажу по Списку № 2, попри те, що вказаний стаж підтверджено записами трудової книжки позивача, довідкою роботодавця про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Матеріалами справи підтверджено, що стаж роботи ОСОБА_1 на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 у період з 01.06.1988 по 03.01.1993, становить 11 років 1 місяць 29 днів та є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості рішення відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, та щодо наявності правових підстав для його скасування.

Щодо визначення органу, який слід зобов`язати вчинити дії щодо призначення пенсії позивачу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи.

З матеріалів справи видно, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Отже, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав відповідні документи для призначення пенсії.

Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із постановою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23 в частині розглядуваного питання.

Суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення є визначення пенсійному органу зобов`язання вчинити кореспондуючі цьому праву дії, а саме визначення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській зобов`язання зарахувати до спеціального страхового стажу роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 01.06.1988 по 03.01.1993 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19.05.2023,

Обраний судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права позивача не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до роз`яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р «Про судове рішення в адміністративній справі», якщо у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні позову сторонами не оскаржене, тому апеляційному перегляду у цій частині не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 460/576/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний