Постанова

від 27.01.2025 по справі 460/4483/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/4483/24 пров. № А/857/19016/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів:Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області»,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року (суддя Дуляницька С.М., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 28 червня 2024),

в адміністративній справі №460/4483/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області»,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначити грошове забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, які виплачуються на день видачі довідки, але не менше розміру тих, які враховувались при призначенні пенсії, для перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2023; 2) зобов`язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначити грошове забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, які виплачуються на день видачі довідки, але не менше розміру тих, які враховувались при призначенні пенсії, для перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2023.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх безпідставністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. Зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначити грошове забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, які виплачуються на день видачі довідки, але не менше розміру тих, які враховувались при призначенні пенсії, для перерахунку пенсії з 01.02.2023.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає оскаржене рішення суду незаконним і необґрунтованим, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи, що є підставою для його скасування, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а такого підвищення складових грошового забезпечення фактично, не відбулося тому підстави для видачі Сектором нової довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом на 01.01.2023 відсутні. Додатково заявника поінформовано, що з 19.04.2024 функції щодо обслуговування пенсіонерів органів внутрішніх справ передані до сектору з пенсійних питань з обслуговування Рівненської області (м. Рівне) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС), що знаходиться за адресою: вул. Вербова, 39, м. Рівне. Покликається, що відповідно до наказу МВС України від 22.04.2024 № 259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького склад) органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 та листопад 2019 для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС). Тобто, цим наказом визначено два уповноважених структурних підрозділи в системі МВС України, які наділені владними управлінським функціями готувати та подавати до органів Пенсійного фонду довідки, які є предметом спору в цій адміністративній справі. Натомість, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» з моменту набрання чинності цим наказом втратила такі владні управлінські функції.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 28.06.2024 і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся з заявою до Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» про видачу йому нових довідок про розмір грошового забезпечення станом: на 01.01.2023 з урахуванням змін (зростання) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а.с. 10).

Листом від 18.04.2024 Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» надала відповідь, відповідно до якої позивачу відмовлено у наданні таких довідок (а.с. 13).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону № 2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до частини 4 цієї статті, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною другою цієї статті якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Відповідно до статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 704, в первинній редакцій від 30.08.2017, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018), пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п.6 Постанови №103.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018.

Законом України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі - Закон №2017-III) визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріпленихКонституцією Українита законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями ст.1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Згідност.6 Закону№2017-III, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із ч.2ст.92 Конституції України, виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (п.1) та порядок встановлення державних стандартів (п.3).

Колегія суддів, виходячи з наведених вище положень ст.ст. 43,51,63 Закону №2262-ХІІ, враховує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормамиЗакону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 зазначив, що законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі №380/7813/22, спірні відносини у якій є тотожними цьому спору, дійшов висновку про те, що зазначення у п.4 Постанови №704 в формулі обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно ізЗаконом №2262-ХІІ. Разом з тим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018.

У свою чергу,Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018, на 2023 рік, відповідно, не містять.

Тобто положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 до 01.01.2020 набрання чинностіЗаконом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Частина 3ст.1-1 Закону №2262-XIIмістить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗаконутаЗакону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.

Відносно позовної вимоги про зобов`язання Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» підготувати та надати до ГУ ПФУ в Рівненській області оновлену довідку, то колегія суддів не погоджується з висновком суду про її задоволення та зазначає наступне.

Згідно з пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129 в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту.

Пунктом 2 наказу МВС України від 25.02.2019 за № 129 було передбачено внесення відповідних змін до положень про територіальні медичні об`єднання МВС України по областях, місту Києву.

Згідно з пункту 1 наказу МВС України від 25.02.2019 за № 129, у редакції наказу МВС України від 16.04.2021 за № 291, уповноваженим підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій було визначено одночасно: 1) Департамент персоналу в особі управління координації пенсійних питань та соціальної роботи Департаменту персоналу МВС України; 2) Територіальні медичні об`єднання МВС України по областях, місту Києву.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з пункту 4 наказу МВС України від 22.04.2024 за № 259 визнано таким, що втратив чинність наказ МВС України від 25.02.2019 за № 129.

Водночас, згідно з пункту 1 наказу МВС України від 22.04.2024 за № 259, Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України визначений уповноваженим підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Згідно з пунктом 2 наказу МВС України від 22.04.2024 за № 259 уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу довідок звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 та листопад 2019 для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) з 01 травня 2024.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що органом, уповноваженим на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зокрема і позивачу, відповідно до наказу ГСЦ МВС від 29 квітня 2024 № 77 є відповідний Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС.

Натомість, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» з моменту набрання чинності цим наказом втратила такі владні управлінські функції, які їй було надано скасованим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 №129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (із змінами).

Суд першої інстанції помилково не взяв зазначений вище наказ до уваги.

Отже, колегія суддів зазначає, що на момент звернення позивача із заявою від 11.04.2024 про видачу оновленої довідки, уповноваженим органом на видачу була Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», яка відмовила позивачу у видачі оновленої довідки. Тому, позовні вимоги про визнання протиправними дій цього відповідача, підлягають до задоволення.

Водночас, на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції і на момент винесення рішення суду від 28.06.2024 органом, уповноваженим на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зокрема і позивачу, був відповідний Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС. Тому, позовні вимоги про зобов`язання Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» вчинити певні дії, не підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає слушними покликання апелянта на те, що Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» не є належним відповідачем у цій справі в частині вимог про зобов`язання видати оновлену довідку.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 в справі №803/1252/17.

З наведених вище норм КАС України слідує, що заміна неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача у справі, або ж скасовувати рішення суду першої інстанції та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції.

Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено лише до одного відповідача та з врахуванням відсутності у суду апеляційної інстанції можливості залучити іншого співвідповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» (як неналежного відповідача) підготувати та подати до ГУ ПФУ в Рівненській області оновлену довідку.

За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Тому, оскаржене рішення суду в частині вимог про зобов`язання вчинити певні дії слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні відповідної позовної вимоги.

У решта частині рішення суду слід залишити без змін як законне і обгрунтоване.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» - задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в адміністративній справі №460/4483/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначити грошове забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, які виплачуються на день видачі довідки, але не менше розміру тих, які враховувались при призначенні пенсії, для перерахунку пенсії з 01.02.2023, і в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні таких позовних вимог.

У решта частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в адміністративній справі №460/4483/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль