Ухвала

від 23.01.2025 по справі 200/5372/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №200/5372/24

адміністративне провадження №К/990/398/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державне підприємство «Інфоресурс», у якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з ЄДЕБО, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти «Ні, порушує»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з ЄДЕБО ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024, в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї статті передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.

Разом з тим, приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої та підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Однак, в касаційній скарзі скаржник не вказав: які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування висновку; за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права.

Верховний Суд звертає увагу, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктом «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не містять достатніх обґрунтувань, заявник не зазначає, в чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, значний суспільний інтерес даної справи та її виняткове значення для нього.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, у частині зазначення підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог щодо права на касаційне оскарження відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 1937,92 грн (3028,00 *0,4*200%*0,8).

Скаржником не надано доказу сплати судового збору, у зв`язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом уточнення підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України; документа про сплату судового збору.

Керуючись статтями 121, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення заяви про перегляд за виключними обставинами без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець