Ухвала

від 20.01.2025 по справі 461/3582/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3582/24

Провадження № 1-кп/461/181/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025 року. м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

при розгляді у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 461/3582/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2024 р. в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшло кримінальне провадження № 461/3582/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

20.01.2025 р. в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 . У клопотанні прокурор зазначив про наявність підстав для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України. Також зазначив, що існують обгрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України, та неможливість запобіганням їх шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Тому прокурор просить задовольнити клопотання.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора. Просили відмовити у задоволенні такого, так як ризики недоведені та необгрунтовані.

Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 перевірена під час досудового розслідування. У судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити ці докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.

Прокурором доведено, що обвинувачений може переховуватися від суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Яворівського районного суду Львівської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України від 09.02.2022 року до покарання у виді позбавлення волі. 11.12.2024 року закінчується строк відбування покарання обвинуваченого.

При цьому, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нового тяжкого злочину проти власності під час відбування покарання у виді позбавлення волі.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, тому усвідомлюючи факт вчинення вказаного кримінального правопорушення, відчуваючи страх та невідворотність у майбутньому покарання за вчинене ним діяння, останній може ухилятись від суду, може змінити місце свого проживання, а за місцем проведення судочинства відсутні настільки міцні соціальні зв`язки, через які він би залишився. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.

Ризик переховування обвинуваченого від суду не може бути усунутий у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

ОСОБА_7 також може впливати на свідків, потерпілих, інших обвинувачених у данному кримінальному провадженні, які судом ще не допитані, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку доведення його вини судом, шляхом переконання та залякування може схилити їх до зміни даних ними показань.

Сукупність вищеперелічених відомостей про обвинуваченого є вагомою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченого від суду, ризику незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших обвинувачених у данному кримінальному провадженні, та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

Вищевказані ризики є вагоми та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_7 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а саме переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших обвинувачених у данному кримінальному провадженн, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, суд враховує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Тому, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на обвинуваченого обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 242240 грн.

Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі в розмірі 242240 грн. здатна забезпечити ОСОБА_7 виконання покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від суду.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому обвинуваченому роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також обвинуваченому і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо обвинуваченого, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , строк тримання під вартою в державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» до 18.03.2025 року, з визначенням обвинуваченому ОСОБА_7 розміру застави в сумі242240 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 18.03.2025 року покласти на нього наступні обов`язки:

прибувати до суду за першим викликом;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1