Рішення

від 24.01.2025 по справі 705/6797/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/6797/23

2/705/385/25 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Єщенко О.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК «Дніпрофінансгруп» 3% річних в розмірі 94069,18 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 479608,81 грн, а всього 573677,99 грн та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк Експобанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту і забезпечення № 335/АК-2008. Згідно договору про відступлення прав вимоги від 06.03.2018 право вимоги за договором кредиту від 12.02.2008, первісний кредитор відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Внаслідок відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є єдиним власником всіх прав вимоги за договором кредиту від 12.02.2008 з 06.03.2018. Згідно з зазначеним договором ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», як новий кредитор набув право вимоги до ОСОБА_1 щодо отримання загальної суми заборгованості, яка включає суму основного боргу, проценти нараховані на суму боргу, усі та будь-які штрафні санкції на дату набрання чинності рішенням, а також право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за договором кредиту та договором поруки з дати набрання чинності. У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, первісний кредитор звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.08.2014 по справі № 705/4195/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість у сумі 1044332,30 грн. Виходячи з цього, позивач розраховує відсоток річних та інфляційні нарахування в межах періоду загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України з 04.12.2020 по 04.12.2023. Розмір грошового зобов`язання відповідача за час прострочення виконання рішення суду складає: 94069,18 грн 3% річних та 479608,81 грн інфляційних нарахувань, а всього 573677,99 грн.

Ухвалою судді від 15 січня 2024 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи від сторін судом у встановлений строк не отримано.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення йому 02.02.2024 ухвали про відкриття та позову з додатками.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд встановив таке та дійшов такого висновку.

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 серпня 2014 року задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Експобанк» заборгованість за кредитним договором № 335/АК-2008 від 12.02.2008 у розмірі 1044332,30 грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.03.2019 у виконавчому провадженні замінено стягувача ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі заміни сторони зобов`язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

З викладеного слідує, що Позивач, який стверджує, що він як новий кредитор набув право вимоги у грошовому зобов`язанні, яке виникло на підставі договору кредиту від 12.02.2008, має підтвердити цілком конкретними доказами своє право вимагати від Відповідача сплати заборгованості за цим договором.

Позивач, як на підставу свого права вимоги у даній справі, посилається на такі докази:

1) договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 06.03.2018;

2) заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 серпня 2014 року;

3) ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.03.2019 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 серпня 2014 року у справі № 705/4195/14-ц судом було встановлено, що ОСОБА_1 уклав договір кредиту і забезпечення№ 335/АК-2008 від 12 лютого 2008 рокуз ВАТ КБ «Експобанк», за яким отримав кредит у розмірі 25 500 доларів США 00 центів зі сплатою 12,00 % на рік з процентною ставкою за користування кредитом. На виконання вимог п.1.1 Договору кредиту позивачем було видано відповідачу грошові кошти в розмірі 25 500 доларів США на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення і платності. Відповідно до п.1.5 договору кредиту кредит надавався на купівлю автомобіля. Позивач умови договору кредиту виконав, кредитні кошти надав. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця сплачувати позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 12 % річних, сплачувати щомісяця комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 % від залишку заборгованості за кредитом, а також повертати позивачу кредит на умовах, що передбачені Договором кредиту. Пунктом 1.3 договору кредиту та додатком № 1 до цього договору сторонами узгоджено та встановлено графік повернення кредиту. Кінцевий термін повернення кредиту 11 лютого 2015 року. Згідно п. 2.2 договору кредиту забезпеченням зобов`язання за цим договором є застава автомобіля «Chevrolet Aveo TC 58 U», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598, 2008 року випуску, який був придбаний на кредитні кошти. Станом на 04.06.2014 року позичальник ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 1 044 333, 30 грн. Судом було стягнуто вказану суму 1 044 333, 30 грн та судові витрати в розмірі 3654,00 грн.

Що стосується ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.03.2019, то зазначена ухвала не є достатнім доказом набуття позивачем права вимоги до відповідача у цій справі.

Так,означеною ухвалоювизначено таке:«Відповідно дозаочного рішенняУманського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від20.08.2014у цивільнійсправі №705/4195/14-ц,2/705/1301/14за позовомПАТ КБ«Експобанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором,заявлені вимогизадоволені тастягнуто з ОСОБА_1 накористь ПАТКБ «Експобанк»заборгованість закредитним договором№ 335/АК-2008від 12.02.2008р.у розмірі1044332,30грн тасудовий збірв сумі3645,00грн. 06 березня 2018 року між ПАТ КБ «Експобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», відповідно до чинного законодавства України, був укладений договір із відступленням прав вимоги за кредитними договорами. Відповідно до даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 335/АК-2008 від 12.02.2008. Згідно договору факторингу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 ». На підставі викладеного суд виніс ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, а саме ПАТ «КБ «Експобанк» замінив на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», тобто позивача. Але зазначеною ухвалою не було встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав і інше не встановлено договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

Враховуючи, що Договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 06.03.2018 позивачем не надано суду, слід дійти висновку, що позивач не довів та не підтвердив належними доказами свого права вимоги до відповідача у цій справі трьох процентів річних від простроченої суми, а також сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі викладеного, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на відмову у задоволенні позову, суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат між сторонами у порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозовувідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; вул. Автотранспортна, 2, офіс 205, м. Дніпро, 49089, ЄДРПОУ 40696815.

Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.І.Єщенко