Ухвала

від 16.01.2025 по справі 757/61047/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61047/24-к

пр. 1-кс-51634/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Київської міської прокуратури, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Київської міської прокуратури, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 17.12.2024 вих. №1/1-П.

Особа, що подала скаргу в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду скарги заявник повідомлений належним чином, заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.

У судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані суду.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.

За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.12.224 зобов`язано уповноважених службових осіб Офісу генерального прокурора внести до ЄРДР відомості із заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 09.11.2024 вих. № 1/1-С про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування.

Листом від 13.11.2024 № 13-Р-24 за підписом прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_4 повідомлено про те, що її заяву від 09.11.2024 вих. № 1/1-С про кримінальне правопорушення направлено для організації розгляду до Київської міської прокуратури.

У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , 17.12.2024 направив на електронну пошту Київської міської прокуратури клопотання від 17.12.2024 вих. №1/1-П.

Станом на день розгляду скарги відповіді на вищевказане клопотання заявником отримано не було.

Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення заявленого заявником клопотання від 17.12.2024 вих. №1/1-П.

Сукупність вказаного свідчить про бездіяльність заявленого суб`єкта оскарження, що пов`язано з несвоєчасним розглядом поданого клопотання, у зв`язку з чим існують законні підстави зобов`язати уповноважену посадову особу Київської міської прокуратури, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 17.12.2024 вих. №1/1-П, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з тим, слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності службових осіб Київської міської прокуратури, яка полягає у нерозгляді клопотання, оскільки, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено визнання бездіяльності, оскільки, згідно з ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатом розгляду скарги може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити чи вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, а відтак у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Частиною 4 статті 535 КПК визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену посадову особу Київської міської прокуратури, розглянути відповідно до чинного законодавства клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 17.12.2024 вих. №1/1-П, яке направлено того ж дня на офіційну електронну пошту Київської міської прокуратури, про що повідомити заявника, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.

Зобов`язати уповноважену особу повідомити суд про виконання даної ухвали, шляхом направлення підтвердження через «Електронний кабінет», протягом трьох днів з моменту отримання ухвали слідчого судді.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1