Ухвала

від 27.01.2025 по справі 522/13798/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13798/24

Провадження №2а/522/92/25

УХВАЛА

27 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1471 від 17.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1471 від 17.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2024 року позивачем було надано суду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1471 від 17.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1471 від 17.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 23 грудня 2024 року було зазначено про те, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з даним позовом та було роз`яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом:

- надання фіскального чеку або іншого розрахункового документу, що підтверджує оплату кур`єрської доставки;

- звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з вказівкою поважних причин його пропуску.

На виконанняухвали судувід 23грудня 2024року,на адресусуду 31.12.2024надійшло сформованев системі«Електронний суд»клопотання представникапозивача ОСОБА_1 -адвоката ПейчевоїС.Д.про долученнядоказів доматеріалів справи,до якогонадано квитанціюдо прибутковогокасового ордеру№ 218від 26.07.2024.У клопотанніпредставником позивачатакож булозазначено щопозовну заяву(вперше)було відправленодо суду26.07.2024, що підтверджується накладною «Кур`єрська служба доставки» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Двадцять п`ять годин» ЄДРПОУ 37585398) та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 218 від 26.07.2024. Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 була відправлена 26.07.2024, а отже, строк на подання позовної заяви (десять днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови)), передбачений ч. 2 ст. 286 КАС України, позивачем не порушено.

Розглянувши надане представником позивача клопотання та додану до нього квитанцію до прибуткового касового ордеру, суд дійшов наступного висновку.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихКодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Відповідно до положень частини третьої статті123та частини шостої статті161 КАС Україниу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.1ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2статті 286 КАС Українипередбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивач оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №1471 від 17.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що даний позов надійшов до суду 19.08.2024, а датою відправлення на накладній "Кур`єрська служба доставки" (Товариство з обмеженою відповідальністю «Двадцять п`ять годин» ЄДРПОУ 37585398) зазначено "26.07.2024 року, 11.58 год.".

Правила надання послуг поштового зв`язку регулюютьсяПостановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"(далі - Правила).

Відповідно до п.2 Правил, відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ.

Приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання.

Пунктом 2 Правил також визначено, що просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється / вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно доЗакону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг "форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу II Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Згідно з п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, в день приймання поштового відправлення працівник поштового зв`язку зобов`язаний проставити відбиток календарного штемпеля.

При цьому, на зазначеній накладній відсутній відбиток календарного штампеля, що підтверджує дату відправлення кореспонденції, а фіскальний чек чи інший розрахунковий документ на оплату кур`єрської доставки позивач суду не надав.

Крім того, згідно Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затвердженихНаказом Міністерства Інфраструктури України №958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

Де «Д» - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, а « 1, 2, 3» - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Отже, надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позову у день, зазначений на відповідній накладній.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 року по справі №910/6447/18.

На усунення недоліків позовної заяви представником позивача було надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 218 від 26.07.2024, яка виготовлена друкарським способом та відомості внесені до неї, заповнені у ручному режимі. Згідно з цією квитанцією ТОВ «Двадцять п`ять годин» прийняло від адвоката Пейчевої С.Д. на підставі кур`єрської накладної №6016 від 26.07.2024 суму 150,00 грн. Квитанція містить підпис касира та відбиток печатки ТОВ «Двадцять п`ять годин».

У свою чергу, квитанція, надана представником позивача, не відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону УкраїниПро бухгалтерський облік та фінансову звітність, оскільки у ній не вказане прізвище особи, відповідальної за здійснення зазначеної операції і правильність її оформлення, відсутні підпис, прізвище та ініціали головного бухгалтера, що спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі справа № 1527/20068/12.

Також з накладної №6016 не вбачається, у якій саме спосіб було здійснено оплату послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про не дотримання позивачем строку звернення до суду, а надані докази та пояснення їх не спростовують, оскільки не є поважними.

Відповідно до ч.15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст.171,241, 248, 288, 294 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1471 від 17.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя Юлія КОВТУН