Ухвала

від 17.01.2025 по справі 133/1417/24

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

17.01.25 справа№ 133/1417/24

провадження № 2/133/746/24

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря Штепи В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Ткаченко Т.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2024 позовну заяву прийнято до провадження та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи доходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби

З позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що останній звернувся до суду із позовною заявою до Козятинського відділудержавної виконавчоїслужби уХмільницькому районіВінницької областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ), про зняття арешту з коштів боржника (позивача) у розмірі 42000 грн., та зобов`язання вчинити дії, а саме визначити йому рахунок для здійснення видаткових операцій.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Отже у цій справі боржник, якому належать кошти на рахунку, який відкритий в установі банку, та на які постановою державного виконавця накладено арешт, самостійно звернувся з вимогою про зняття арешту з такого майна. При цьому, з матеріалів справи не вбачається існування спору щодо права власності на це майно у іншої особи, що б давало йому можливість звернутись саме з позовною заявою до суду.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, арешт майна, а також бездіяльність допущена під час виконання рішення суду, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Разом з тим суд виходить з того, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24.05.2021 (справа № 712/12136/18) дійшов висновку про те, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд робить висновок про те, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного суду від 02.10.2019 у справі № 904/51/19, у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.06.2021 у справі № 127/11276/20, від 08.09.2021 у справі №369/3757/20, від 01.12.2021 у справі № 201/6486/20, від 19.01.2022 у справі № 577/4541/20.

Таким чином, суд доходить висновку про неможливість розгляду заяви у порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадженняу цивільнійсправі запозовною заявою ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даних позовних вимог підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 17.01.25