Вирок

від 27.01.2025 по справі 641/7649/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районнийсуд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/371/2025 Справа № 641/7649/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001362 від 02.10.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комінтерн Нововодолазького р-ну Харківської обл., громадянина України, має повну середню освіту, який працює в КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» на посаді молодшого медичного брата, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 06.05.2004 Нововодолазьким районним судом Харківської обл. за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 14.08.2007 Нововодолазьким районним судом Харківської обл. за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 12.01.2010 Нововодолазьким районним судом Харківської обл. за ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі; 12.08.2013 звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 2 місяців 12 днів;

- 20.08.2014Червонозаводським районнимсудом м.Харкова зач.3ст.185,ч.2ст.186КК Українидо 5років позбавленняволі;05.11.2018звільнений змісць позбавленняволі завідбуттям строкупокарання.

- у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , 18.09.2024, приблизно о 01 годині 20 хвилин, , перебуваючи біля 5 під`їзду будинку 6/6 по провулку Зерновому у м. Харкові, в ході конфлікту з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин під час словесного конфлікту з раніше малознайомим йому ОСОБА_5 , діючи необережно у формі кримінально протиправної недбалості, з метою спричинення ОСОБА_5 фізичного болю та не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, штовхнув обома руками ОСОБА_5 , який направлявся до вищевказаного під`їзду, у спину в область лопаток. Від поштовху ОСОБА_5 впав з прискоренням та ударом об асфальтне покриття, вдарившись головою об бордюр, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіла лівої ключиці зі зміщенням, які, згідно висновку експерта, не є небезпечними в момент заподіяння, а спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, та синця в лівій тім`яній ділянці, який, згідно висновку експерта, викликав незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Тобто, ОСОБА_6 , не маючи умислу на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, не передбачаючи можливості падіння на асфальтовану поверхню ОСОБА_5 від спричиненого удару та отримання останнім тілесних ушкоджень, хоча повинен був та міг передбачити настання зазначених наслідків, спричинив ОСОБА_5 необережне середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, визнав повністю, розкаявся та пояснив, що він 18.09.2024 року перебував біля під?їзду 5 будинку 6/6 по пров. Зерновому у м. Харкові, під час конфлікту з раніше малознайомим йому ОСОБА_5 штовхнув останнього у спину. Від цього ОСОБА_5 впав та вдарився об бордюр. Спричинення наслідків для здоров?я потерпілого у виді тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не бажав і не передбачав. Просив суворо не карати, наполягав на визнанні своєї вини, розкаянні у скоєному.

Потерпілий у судовому засіданні наголосив на відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого. Просив ОСОБА_6 суворо не карати з огляду на досягнення примирення між ними та наявність у обвинуваченого малолітньої дитини.

Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті. Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину ніким не оспорюється.

Показання обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Згідно із ч. 3ст.349КПК України судом визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні інші докази щодо тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також щодо речових доказів та процесуальних витрат.При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За такихобставин,суд вважає,що вина ОСОБА_6 у вчиненнівищезазначеного кримінального правопорушення - злочину в судовому засіданні доведена повністю.

Суд вважає, що своїми умисними діями, а саме спричиненням необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ст. 128 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно дост. 12 КК Україниє нетяжким злочином, відомості про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин,щообтяжуютьпокарання обвинуваченого,згіднозі ст.67ККУкраїни,судом невстановлено.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» не перебуває; впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» не звертався; за місцем проживання характеризується задовільно; працює в КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» на посаді молодшого медичного брата; має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; має повню середню освіту.

Відповідно до досудової доповіді Слобідського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 21.01.2025 ризики вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим та його небезпеки для суспільства оцінені як високі; водночас виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства є можливим.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із з ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочину, соціальну характеристику особи: його вік, стан здоров`я, соціальне становище, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та зваживши на всі зазначені обставини в їх сукупності і взаємозв`язку, приходить до висновку про призначення покарання у межах санкції інкримінованої статті у виді обмеження волі.

З огляду на те, що ОСОБА_6 є раніше судимим, менш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас суд вважає, що обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов`язків, та ухвалює рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно дост. 75 КК України.

Об`єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому покарання у виді позбавленняволі із звільненням від його відбування з випробовуванням - відсутні.

Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та, на думку суду, не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

У той же час, з метою контролю за поведінкою ОСОБА_6 суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3ст.76 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосувалися.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368,370,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строкомна 2(два)роки.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно доп.п.1,2ч.1та п.2ч.3ст.76КК України,покласти назасудженого ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положеньчастини третьої статті 349КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1