Рішення

від 27.01.2025 по справі 635/7408/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.01.25

Справа № 635/7408/21

Провадження № 2/635/1493/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря судових засідань Літінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство«Теплові мережіРоганської селищноїради» звернулосядо судуз позовомдо ОСОБА_1 ,в якомупросить стягнутиз останньоїзаборгованість заспожиті комунальніпослуги зцентралізованого опаленняза періодз 01лютого 2018року по01вересня 2021року врозмірі 37773гривень 77копійок,а такожпонесені судовівитрати урозмірі 2270гривень.Також представникпозивача проситьпоновити пропущенийстрок позовноїдавності постягненню з ОСОБА_1 щодозаборгованості заспожиті послугиз теплопостачання(централізованогоопалення)за періодз 01.02.2018по 17.09.2018,посилаючись нате,що узв`язку ізвеликою кількістюспоживачів підприємствоне маєможливості відразупред`являти позовидо всіхборжників. Специфікароботи тепло-водопостачальнихорганізацій така,що послугинадаються безперервноі складаєтьсяситуація,коли щене стягнутіборги пораніше винесенихрішеннях суду,а вжеутворилися новіпоточні боргив тихсамих споживачів.Крім того,посилається те,що ЗакономУкраїни «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни,спрямованих назабезпечення додатковихсоціальних таекономічних гарантійу зв`язкуз поширеннямкоронавірусної хвороби(СОVID-19)»№540-ІХвід 30.03.2020«Прикінцеві таперехідні положення»Цивільного кодексуУкраїни доповненіп.12-Під часдії карантину,встановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюкоронавірусної хвороби(СОVID-19),строки,визначені статтями257(Загальнапозовна давність), 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, які надає позивач, згідно Постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». В порушення п. п. 18, 37 Правил та ст.ст.67,68 ЖК України УРСР відповідач не проводив оплату за надані йому комунальні послуги в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення за період 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року в розмірі 37773 гривень 77 копійок, а також понесені судові витрати у розмірі 2270 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області та визначено територіальну підсудність справ цього суду Полтавському районному суду Полтавської області.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2023 року справу передано до Харківського районного суду Харківської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2024 року справу прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

02 квітня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить застосувати позовну давність в три роки до позовної вимоги про стягнення заборгованості за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року; відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості на користь КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року у розмірі 37773 грн. 77 коп., а також суми сплаченого судового збору у розмірі 2270 грн. У відзиві зазначає, що починаючи з 1996 року та до теперішнього у квартирі, в якій вона проживає, протягом опалювальних сезонів температура повітря складає +13-16 градусів С, про що добре відоме позивачу. Протягом опалювального сезону періодично температура у квартирі тримається на рівні +8-11 градусів. Тому позивач не може стверджувати, що надає їй якісні послуги з централізованого опалення, у тому числі за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року та немає підстав вимагати сплатити заборгованість за начебто спожиті послуги. Зазначає, що неодноразово зверталася до позивача з приводу неякісної комунальної послуги, яку він постачає, однак бажаних результатів це не дало. Крім того вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення з неї заборгованості за комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року виходять за межі позовної давності, тому позовні вимоги КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» про стягнення з неї заборгованості за період з 01 лютого 2018 до 01 вересня 2021 року, розмір яких відповідно до наданих позивачем розрахунків складає 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 10 коп., задоволенню не підлягають, оскільки вони заявлені поза межами строку позовної давності.

04 квітня 2024 року до суду надійшла відповідь представника позивача Гладкової В.П. на відзив, відповідно до якої просить позовні вимоги КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» по даній цивільній справі № 635/7408/21 задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що доводи, що викладені відповідачем у відзиві є надуманими, нічим не обґрунтованими, а тому не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки по-перше: відповідач повідомляє суд про те, що позивачем надавались нібито неякісні послуги з централізованого теплопостачання. Також відповідач повідомляє що неодноразово зверталась до позивача з заявами про це і нібито получала повідомлення про те, що їй необхідно утеплити помешкання, змінити батареї та вікна. Однак, відповідачка не надає жодного доказу на підтвердження своїх доводів саме тому що таких звернень, претензій до КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» від неї не поступало. Більш того, внутришньобудинкова система знаходиться на балансі ЖЕКів, відповідно і технічне обслуговування внутришньобудинкової системи відноситься до компетенції ЖЕКа, а не підприємства КП «Теплові мережі Роганської селищної ради». Крім того, послуги з централізованого опалення надаються Позивачем відповідно Постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Постанови КМУ від 21.08.2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Розрахунок суми нарахувань за виконувані послуги з централізованого теплопостачання здійснюється за тарифами, що затверджені органом місцевого самоврядування у встановленому законом України порядку. Відповідач зобов`язаний щомісяця оплачувати житлово-комунальні послуги, тобто у строки, встановлені відповідно до закону та Типового індивідуального договору, затвердженого Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». По-друге, що стосується строку позовної давності зазначає, що відповідно до відомості нарахувань та оплати за послуги централізованого опалення, долученої до позовної заяви, заборгованість у сумі 37773,77 грн. стягується за період з 01.02.2018 по 01.09.2021. Трирічний відлік позовної давності від дати звернення до суду закінчився б 01.09.2018. Однак за цей час відповідачка зробила одну оплату 16.10.2018року в розмірі 987,10грн. Саме з цієї дати, з 16.10.2018 в розумінні ст.264 ЦК України і починається відлік 3-х річної позовної давності, яка закінчується 30.11.2021, в той час коли з позовом до суду позивач звернувся 17.09.2021, тобто в межах позовної давності. Отже, позивач дотримався строку позовної давності в межах трирічного терміну, передбаченого ст. 257 ЦПК України. Також зазначає, що відповідачка регулярно споживаючи послугу, у період останніх майже шести років жодного разу не проводила оплату КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» за спожиті послуги з теплопостачання. На цей час заборгованість відповідачки складає 81519,08 грн., оскільки відповідачка мешкає разом з родиною з 4-х осіб в 4-х кімнатній квартирі, опалювальна площа якої складає 80кв.м. Враховуючи систематичні неплатежі відповідачем за отримані та спожиті послуги з теплопостачання, КП «ТМРСР» знаходиться в тяжкому матеріальному положенні та не має можливості своєчасно розраховуватися з НАК «Нафтогаз України» за отриманий газ.

Представник позивача Гладкова В.П., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що відповідач є користувачем послуг з централізованого опалення, які надаються КП ««Теплові мережі Роганської селищної ради»», за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки, виданої начальником відділу збуту Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» Антонюк В.І. №176 від 07 вересня 2021 року, ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає за вказаною адресою, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я останньої, за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання у розмірі 37773 гривень 77 копійок, що також підтверджується відомістю про нарахування та оплату за послуги централізованого опалення.

Рішенням Роганської селищної ради Харківського району Харківської області від 07 вересня 2017 року, з 01 серпня 2017 року затверджені тимчасові тарифи до затвердження нових у встановленому законом порядку (до початку опалювального сезону) для Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» у розмірі: на послуги з централізованого опалення, що надається населенню: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 1595,03 грн./Гкал (з ПДВ), для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 45,91 грн. на 1 кв.м. опалюваної площі (з ПДВ) протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ).

Рішенням Роганської селищної ради Харківського району Харківської області від 28 листопада 2018 року, з 01 грудня 2018 року затверджені тарифи для Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» у розмірі: на послуги з централізованого опалення, що надається населенню: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 1653,00 грн./Гкал (з ПДВ), для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 53,00 грн. на 1 кв.м. опалюваної площі (з ПДВ) протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ).

Згідно із вказаними тарифами представником позивача нараховано відповідачу заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року, що складає 37773 гривень 77 копійок.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з пп.1, 5 ч. 2 ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 12Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.

З наданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд, заборгованість відповідача за користування житлово-комунальними послугами за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року складає 37773 гривень 77 копійок.

Відповідно до ст. ст. 525, 526ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 12 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ№ 630від 21липня 2005 року, регламентовано порядок здійснення нарахувань за теплову енергію, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії. У зв`язку з встановленням у будинку, в якому мешкає відповідач, засобів обліку та відсутності утеплення місць загального користування, плата за послуги з теплопостачання нараховується на підставі будинкового засобу обліку теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст.73Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з ч. 10 ст.59Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення щодо встановлення тарифів на теплопостачання, з якими не погоджується відповідач, не оскаржувалось останнім, та є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини першої статті 526Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Щодо заяви відповідача про застосування судом до вимог КП «Харківські теплові мережі» строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність за заявою відповідача.

Зважаючи на те, що відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне на підставі ч.3 ст. 267 ЦК України застосувати трирічний строк позовної давності.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено (у тому числі, й станом на час звернення КП «Харківські теплові мережі» з позовом до суду).

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, надані з 01 лютого 2018 року, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (17 вересня 2021 року) не спливла та продовжується на строк дії карантину.

Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Що стосується посилання відповідача на те, що позивачем надавались неякісні послуги з централізованого теплопостачання, з приводу чого вона неодноразово зверталась до позивача з заявами про це та отримувала повідомлення про те що їй необхідно утеплити помешкання, змінити батареї та вікна, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.82 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.78ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п. 27постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Однак відповідач не надала суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх доводів, тому суд критично відноситься до такого твердження відповідача.

На підставі викладеного, суд встановив, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення, які надає до квартири відповідача, остання від централізованого опалення у встановленому законом порядку не відключилася, є споживачем та отримує вказані послуги, однак не виконує зобов`язання щодо їх сплати, у зв`язку з чим має заборгованість за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року складає 37773 гривень 77 копійок, плата за послуги з централізованого опалення нарахована відповідачу правомірно, належних та допустимих доказів щодо оскарження за спірний період встановлених тарифів за надання вказаних послуг або скарг щодо їх якості відповідачем не надано, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення.

Згідно платіжного доручення № 744 від 08 вересня 2021 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 гривень 00 копійок.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01 лютого 2018 року по 01 вересня 2021 року в сумі 37773 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят три) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач - Комунальне підприємство «Теплові мережі Роганської селищної ради» код ЄДРПОУ 41405835, р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 351533, місцезнаходження: 62481, Харківська область, Харківський район, смт Рогань, вул. Першого Травня, 1.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя О.В.Назаренко