Рішення

від 27.01.2025 по справі 717/104/25

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 717/104/25

Номер провадження2-а/717/5/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого суддіТелешмана О.В.,

з участю секретаря Глібіщук М.Л.

позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився,

представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача Третьякова Я.В. подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву, у якій просить: скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №1132 від 26 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Кельменці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області заяву, у якій позов підтримала повністю та просить розглядати справу в її відсутності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився .

Судом такожвстановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №№1132 від 26 листопада 2024 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

В оскаржувані постанові зазначено, що 26листопада 2024року вприміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 ,будучи військовозобов`язаним,під часдії воєнногостану немав присобі військово-обліковогодокументу тане пред`явивйого завимогою уповноваженогопрацівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ,тобто порушивправила військовогообліку вособливий період.Своїми протиправнимивинними діями(бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимогич.6ст.22Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п.п10-1 п.1 Додатку 2 «Правил військового облікупризовників,військовозобов`язаних тарезервістів,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від30.12.2022року №1487«Про затвердженняПорядку організаціїта веденнявійськового облікупризовників,військовозобов`язаних тарезервістів»,яким встановлено,що призовники,військовозобов`язані тарезервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст. 210-1 КУпАП.

Суд вважає, що дії відповідача та дана постанова є протиправними, виходячи з наступного.

Статтею 8 Конституції Українизадекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що, підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови стала відсутність у ОСОБА_1 20 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-облікового документу та не пред`явлення його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто порушив правила військового обліку в особливий період.

Згідно абз. 3 п.п10-1 п.1 Додатку 2 «Правил військового облікупризовників,військовозобов`язаних тарезервістів,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від30.12.2022року №1487«Про затвердженняПорядку організаціїта веденнявійськового облікупризовників,військовозобов`язаних тарезервістів» встановлено,що призовники,військовозобов`язані тарезервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Частиною 6статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно достатті 210-1 КУпАПвстановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на зазначене вище, при винесені оскаржуваної постанови не з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідач та його представник, не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.

Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.279 КУпАП розгляд справирозпочинається зоголошення складуколегіального органуабо представленняпосадової особи,яка розглядаєдану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідач та його представник в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надали суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що позивач має тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 26.10.1998 року і дане посвідчення є дійсним, оскільки відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559 військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України суду не надані докази, які підтверджують, що відповідно до ч.6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів у позивача уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснював фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, тобто суду не надані належні докази, які б підтверджували факт відсутності в позивача військово облікового документу на момент перевірки та докази, що позивач не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, з письмових пояснень позивача, які надані представником відповідача разом з відзивом на позов, вбачається, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача він повідомив, що військово-обліковий документ є в автомобілі, тобто він мав можливість пред`явити його працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , але при розгляді справи дана обставина не була з`ясована та не врахована при винесенні оскаржуваної постанови.

Отже, враховуючи досліджені судом докази, суд вважає, що відповідач не надав суду належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю і слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1132 від 26 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного вище та на підставі ст. 8, 19 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», керуючись ст.9 -11, ч.2 ст.210 -1,268,278-280 КУпАП, ст. ст. 77, 241- 246, 255, 268-272, 286 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1132 від 26 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повний текст рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя Телешман О.В.