Постанова

від 14.01.2025 по справі 638/2607/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Харків

справа № 638/2607/22

провадження № 22-ц/818/306/25

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участюсекретаря судовогозасідання Волобуєва О.О.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 ; приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірина Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович

треті особи- Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТІК ФІНАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей ТІ Фінанс»,приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 червня 2024 року ухвалене у складі судді Цвірюка Д.В

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив визнати недійсним результати електронних торгів від 11 лютого 2022 року (лот №501048) з реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом №568528 проведення електронного аукціону (торгів) від 11 лютого 2022 року, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є спадкоємцем за законом боржника ОСОБА_4 , до спадкового майна входить квартира АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним 28.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №11183917000 від 16.07.2007.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича у зведеному виконавчому провадженні №62539065 знаходяться виконавчі листи №638/7159/15-ц, видані 17.03.2016 Дзержинським районним судом м.Харкова на підставі рішення від 27.08.2015 про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №11183917000 від 16.07.2007 по кредиту та процентам у розмірі 11 303,54 дол США та по пені у розмірі 3 103,16 грн, з яких 10 665,81 дол США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1666,43 дол США за строк з 16.12.2014 року по 23.04.2015, 637,73 дол США заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 500,23 дол США за строк з 01.11.2014 по 31.03.2015, 2253,31 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 17.01.2015 по 23.04.2015, 849,85 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 17.01.2015 по 23.04.2015; та виконавчі листи №2-1342/11, видані 27.03.2014 Дзержинським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 10.10.2013 про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_4 заборгованості за Договором EIVXP1148468 карткового рахунку фізичної особи від 02.03.2007 в сумі 195 577,16 євро 16 євроцентів, що по курсу НБУ станом на 06.03.2013 складає 2 037 537,72 грн, стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судового збору в сумі 3 441,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн, стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за Договором EIVXP1102422 карткового рахунку фізичної особи від02.03.2007 в сумі 37 245,48 євро 48 євроцентів, що по курсу НБУ станом на 06.03.2013 складає 388 026,24 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.07.2020 по справі №2-1342/11 замінено стягувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Ей Ті Фінанс».

Постановою приватного виконавця Бабенка Д.А. від 26.11.2020 у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.11.2020 в справі №638/7159/15-ц померлого боржника ОСОБА_4 замінено на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 09.11.2021 у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 3-х кімнатну квартиру загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715241463101. Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 вищевказана квартира. Постановою приватного виконавця від 29.12.2021 для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц від 17.03.2016 призначено суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 . Цією ж постановою доручено надати письмових звіт про початкову ціну продажу описаного та арештованого майна для проведення електронних торгів. За результатом проведеної оцінки суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 складено звіт, згідно змісту якого ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , станом на 05.01.2021 складає 1 747 000,00 гривень (без ПДВ).

11.02.2022 через СЕТАМ було проведено електронні торги, внаслідок яких належна позивачу квартира була реалізована. Згідно протоколу №568528 проведення електронного аукціону (торгів) від 11.02.2022 (лот 507048) переможцем торгів стала ОСОБА_2 , яка запропонувала ціну 1 764 470,00 гривень.

На підставі акту приватного виконавця про проведені електронні торги від 17.02.2022 року ОСОБА_2 отримала у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю. свідоцтво №360 про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) , зареєструвавши на його підставі право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Про наявність документів про результати торгів (аукціону) і контактних даних переможця позивачу стало відомо 21.02.2022 року після ознайомлення представника з матеріалами виконавчого провадження в офісі приватного виконавця Бабенка Д.А.

Позивач зазначає, що електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства, оскільки кредитори покійного боржника мали звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на квартиру, що була предметом договору іпотеки, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту.

Проте, приватний виконавець Бабенко Д.А. в порядку звернення стягнення на майно спадкоємця боржника, наклав арешт, провів опис та передав для реалізації з електронних торгів належне позивачу на праві власності нерухоме майно, яке не входить до складу спадщини і на яке позивач набув право власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю.

Оцінка вищезазначеної квартири не відповідає вимогам законодавства щодо порядку та способу її проведення. Зокрема, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 оцінено в 1 747 000 гривень (без ПДВ). При цьому оцінювач не відвідував об`єкт та не визначав його стан. З клопотанням про проникнення до житла приватний виконавець до суду не звертався, а пропозицій надати для огляду квартиру до позивача не надходило.

Поряд із цим, згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-22/2695 від 09.02.2022, який складено спеціалістом Харківського НДЕКЦ МВС України, ринкова вартість нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 станом на 09.02.2022 складає 2 336 567,00 гривень (без ПДВ). З огляду на викладене реальна ринкова вартість нерухомого майна на 589 567 гривень більша від тої, за якої її виставлено для проведення електронних торгів і за якою її придбав переможець.

Крім того, вказує, що приватним виконавцем не повідомлено позивача своєчасно про проведену оцінку і взагалі про намір продати квартиру, не дотриманий строк оскарження звіту, що позбавило позивача можливості захищати свої інтереси як правонаступника боржника.

Зазначені обставини свідчать про те, що мало місце як порушення процедури проведених торгів, зокрема заниження вартості майна, та і порушено права позивача як власника нерухомого майна, що призвело до незаконної втрати ним права власності на квартиру.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича задоволені.

Визнано недійсними результати електронних торгів від 11.02.2022 (лот №501048), які проведені Державним підприємством «СЕТАМ», з реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №568528 від 11.02.2022 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірини Юріївни про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна залишено без задоволення.

Стягнуто зДержавного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1488 гривень 60 копійок, стягнувши по496 гривень 20 копійокз кожного.

Рішення мотивовано тим, що під час проведення електронних торгів 11.02.2022 було реалізовано майно, яке не входило до складу спадщини та за ціною що перевищувала вартість майна набутого у спадщину. Спірна квартира не була предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним на виконання кредитного зобов`язання, в рамках примусового виконання якого вона була реалізована на електронних торгах. Вартість реалізованого майна перевищувала вартість майна одержаного ОСОБА_1 у спадок.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та дійшов до висновків що не відповідають дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження дотримання приватним виконавцем процедури примусової реалізації майна направленої на виконання рішення суду. Позивачу направлялись вимоги про зобов`язання з`явитись до приватного виконавця та надати відомості про склад та вартість спадкового майна, про надання доступу до квартири за адресою АДРЕСА_3 для проведення опису належного боржнику рухомого майна, заповнену декларацію про доходи та майно, тощо. Проте позивач зазначені вимоги не виконав. Також позивачем не було зареєстроване право власності на спадкове майно - квартиру за адресою АДРЕСА_3 . Відповідно до вимог закону кредитор не зобов`язаний звертати стягнення виключно на майно, яке успадковано після боржника та є предметом іпотеки. Кредитор зобов`язаний тільки обмежити суму коштів, що стягуються зі спадкоємця на користь боржника вартістю успадкованого майна.

В супереч вимог процесуального закону суд не зазначив мотивів свого висновку про неврахування належного доказу вартості реалізованої на електронних торгах квартири - Звіту про оцінку майна від 05.01.2022 суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , що мав відповідну рецензію та висновки якого не оскаржувались в судовому порядку. Тому суд помилково визнав встановленою вартість майна, на підставі висновком експертного дослідження №ЕД-19/121-22/2695-ОБ від 09.02.2022 проведеного судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України. Зазначений висновок був складений поза межами виконавчого провадження і за нормами Закону України «Про виконавче провадження» не може застосовуватись при проведенні електронних торгів та жодним чином не спростовує результати Звіту про оцінку майна від 05.01.2022 року. Також апелянт зазначив, що ст. 1282 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Тобто обмеження вартістю спадкового майна стосується розміру вимог кредитора, які задовольняє спадкоємець, а не вартості майна, на яке може бути звернено стягнення.

Апелянтом повідомлено про понесення відповідачем ОСОБА_2 судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1488, 60 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн та зроблено заяву про їх перерозподіл.

10.12.2024 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін. Посилався на те, що суд повно та всебічно встановив обставини у справі та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги викладених судом висновків не спростовують.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно дост.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича у зведеному виконавчому провадженні № 62539065 знаходяться виконавчі листи №638/7159/15-ц, видані 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова на підставі рішення від 27.08.2015 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №11183917000 від 16.07.2007 року по кредиту та процентам у розмірі 11 303,54 дол. США та по пені у розмірі 3 103,16 грн., з яких 10 665,81 дол. США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1666,43 дол.США за строк з 16.12.2014 року по 23.04.2015 року, 637,73 дол США заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 500,23 дол США за строк з 01.11.2014 року по 31.03.2015 року, 2253,31 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 17.01.2015 року по 23.04.2015 року, 849,85 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 17.01.2015 по 23.04.2015 року; та виконавчі листи № 2-1342/11, видані 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 10.10.2013 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_4 заборгованості за Договором EIVXP1148468 карткового рахунку фізичної особи від 02.03.2007 року в сумі 195 577,16 євро 16 євроцентів, що по курсу НБУ станом на 06.03.2013 року складає 2 037 537,72 грн., стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судового збору в сумі 3 441,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за Договором EIVXP1102422 карткового рахунку фізичної особи від02.03.2007р. в сумі 37 245,48 євро 48євроцентів, що по курсу НБУ станом на 06.03.2013р. складає 388 026,24 грн.

09.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62533472 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором №11183917000. (т.3 а.с.91-92)

10.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62537718 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором №11223226000.(т.3 а.с.93-94)

10.07.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №62538607 з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц, виданого 17.03.2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення судових витрат.(т.3 а.с. 107-108).

10.07.2020 року вказані виконавчі провадження були об`єднані у зведене ВП №62539065.(т.3 а.с. 137)

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.07.2020 року по справі №2-1342/11 замінено стягувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Ей Ті Фінанс».(т.3 а.с.115)

18.09.2020 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавче провадження №63086333 з примусового виконання виконавчого листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення судових витрат (т.3 а.с. 117, а також виконавче провадження №63085726 з примусового виконання виконавчого листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за Договором ЕІ VWP1102422(т.3 а.с.129-130), а також відкрито виконавче провадження №63082372 з примусового виконання листа №2-1342/11, виданого 27.03.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за Договором ЕІVХP 1148468.(т.3 а.с.124-125).

Ухвалою суду від 16.07.2020 року замінено стягувача на ТОВ «Ей Ті Фінанс».

24.09.2020 року виконавчі провадження №63082372, №63085726 приєднані до зведеного ВП №62539065.(т.3 а.с. 136, 145)

Постановою приватного виконавця Бабенка Д.А. від 26.11.2020 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.11.2020 року в справі №638/7159/15-ц померлого боржника ОСОБА_4 замінено на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 .(т.3 а.с 155-156, 159).

Згідно наданих копій матеріалів спадкової справи ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.09.2019 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини відкрита спадкова справа №41/2019 та зареєстрована у спадковому реєстрі 17.09.2019 року, реєстраційний номер 64751652 ( т. 5 а.с. 123, 119).

До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним 28.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором (т.3 а.с.154, т.5 а.с.119-127).

28.11.2019 АТ «УкрСиббанк» пред`явив вимогу до спадкоємців ОСОБА_4 № 21-1-01/1142 про виконання зобов`язання щодо повернення кредиту у розмірі 16397.05 дол США ., що станом на 28.11.2019 року за курсом НБУ 23,984391 гривень за 1 долар США еквівалентно 393273 грн; заборгованість по кредиту та процентах 44942,18 грн ( т. 5 а.с. 139).

28.11.2019 АТ «УкрСиббанк» пред`явив вимогу до спадкоємців ОСОБА_4 № 21-1-01/1116 про виконання зобов`язання щодо повернення кредиту у розмірі 22061,47 дол США, що станом на 22.11.2019 року за курсом НБУ 24,193689 гривень за 1 долар США еквівалентно 533 748 грн - заборгованість по кредиту та процентах 61559,64 грн ( т. 5 а.с. 168).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на вказану квартиру зареєстровано за померлим ОСОБА_4 , запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 відсутній. (т.3 а.с 140-144).

Згідно відкритих данихЄдиного реєструсудових рішеньухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від19.03.2021року усправі №638/7159/15-цу задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (щодо квартири за адресою АДРЕСА_3 ) відмовлено.

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 09.11.2021 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 3-х кімнатну квартиру загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715241463101.(т.3 а.с.182-184 ).

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 13.12.2021 року у виконавчому провадженні №62533472, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №62539065, описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 вищевказана квартира (т.3 а.с. 188 -189).

Постановою приватного виконавця від 29.12.2021 року для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №638/7159/15-ц від 17.03.2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 .. Цією ж постановою доручено надати письмових звіт про початкову ціну продажу описаного та арештованого майна для проведення електронних торгів. (т.3 а.с.197, т.6 а.с 76-78).

За результатом проведеної 05.01.2022 року оцінки суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 складено звіт, згідно змісту якого ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , станом на 05.01.2021 року складає 1 747 000,00 гривень (без ПДВ).(т.4 а.с. 2, т.6 а.с 75).

Відповідно до висновку про ринкову вартість квартири ТОВ «Консалтинг-експерт І» вбачається, що оціночна вартість двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_3 дорівнює 1770000 грн (т.6 а.с. 63).

Відповідно до висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-22/2695-ОБ від 09.02.2022 ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 дорівнює 2336 567 грн. (т.6 а.с 81-82)

Заявою від 10.02.2022 року представник боржника позивача у даній справі повідомив приватного виконавця про незгоду з оцінкою майна. (т.4 а.с. 24)

Згідно відкритих даних Єдиного реєстру судових рішень ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.01.2023 року у справі №638/7159/15-ц ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку для подачі скарги на дії приватного виконавця Бабенка Д.А. щодо оцінки майна.

Відповідно до рецензії на звіт про оцінку майна: трикімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 зазначений звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, що дає змогу зробити висновок про можливість використання його з метою визначеному у звіті. (т.6 а.с. 87).

11 лютого 2022 2020 року було проведено електронні торги на сайті ДП «СЕТАМ» по лоту №507048 щодо реалізації трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , початкова ціна продажу майна 1 747 000,00 грн. (т.4 а.с.80)

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №568928 вказана квартира була продана переможцю електронних торгів за найвищою ціновою пропозицією - учаснику №4 ( ОСОБА_2 ) за 1 764 470,00 грн.. (т.4 а.с.80)

На підставі вищевказаного протоколу 17 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. складено акт про проведені електронні торги.(т.4 а.с. 139)

17.02.2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округуГлущенко І.Ю.видано свідоцтво за реєстровим №330 про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 , що придбана на прилюдних торгах по реалізації нерухомого майна. (т.4 а.с. 140)

17.02.2022 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, реєстраційний номер запису 715241463101, підстава рішення приватного нотаріуса ХМНО Глущенко І.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 63522085 від 17.02.2022. (т.4 а.с. 140).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно дост. 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( Стаття 1218ЦК України).

Статтею 1281ЦК Українипередбачено,що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановленічастинами другоюітретьою цієїстатті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №923/971/19 наголосила, що положеннями пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення. Частиною другою статті 129-1 Конституції України визначено позитивний обов`язок держави забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Примусове виконання судових рішень здійснюється відповідно до умов та порядку, передбачених Законом № 1404-VIII, статтею 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання, зокрема, судових рішень, є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, під час виконання судових рішень поряд з нормами Закону № 1404-VIII застосовуються положення Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону. Разом з визначенням особливостей процедури виконавчого провадження Закон № 1404-VIII має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження.

Розділом VII Закону № 1404-VIII (статті 48 - 61) передбачено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника під час примусового виконання судових рішень.

Так, частинами першою, другою, п`ятою статті 48 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Отже, законодавцем надано право виконавцю звертати стягнення за виконавчими документами як на кошти й інші цінності боржника (рухоме майно), так і на належне боржнику майно, у тому числі нерухоме майно, у разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Оскільки на примусовомувиконанні перебували виконавчілисти виданіна підставірішення Дзержинського районного суду м.Харкова від27.08.2015року уцивільній справі №638/7159/15-цта напідставі рішенняДзержинського районного суду м.Харкова від10.10.2013року у цивільнійсправі №№ 2-1342/11,право власності наквартиру, яку відповідачнабув у спадщинуі єпредметом іпотеки, ОСОБА_1 не оформиві ухвалоюсуду від19.03.2021у задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на зазначене нерухоме майно відмовлено, судова колегія не погоджується з висновком суду про неможливість виконавцем звернути стягнення на інше майно, що є у власності спадкоємця.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 369/2266/21 зазначено, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 рокуу справі № 200/19233/16-ц.

Таким чином, правова природа продажу майна зпублічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення положень закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже, електронні торги можуть бути визнані недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час проведення оцінки, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно доЗакону України"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно доЗакону України"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Приватним виконавцем надано у цивільну справу матеріали виконавчого провадження № 6239065, що стосуються підготовки до проведення торгів, аналіз яких вказує на виконання виконавцем вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому позивач безпідставно стверджує про те, що приватний виконавець порушив вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав тощо, оскільки оцінку здійснював суб`єкт оціночної діяльності.

Результати визначення вартості (оцінки ) арештованого майна у судовому порядку ОСОБА_1 як боржником у виконавчому провадженні не оскаржено.

Доводи ОСОБА_1 щодо вартості майна у справі, що переглядається, не мають правового значення, так як визначення вартості майна не входить до предмету доказування за вимогами про визнання електронних торгів недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення (порушення встановлених законодавством правил проведення торгів).

ДП «Сетам» законодавчо уповноважене державою на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться в ній, на організацію та проведення електронних торгів, на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року №2710/5 ( надалі Порядок).

Діюче законодавство та відповідна йому судова практика вказують на те, що для визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити чи відбулося порушення вимог Порядку чи порушені законні інтереси особи, яка оспорює торги.

За положеннями Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року №2710/5, виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, що ж до самих торгів з реалізації нерухомого майна, то такі організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими укладається відповідний договір.

Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсним.

ОСОБА_1 мав право оскаржувати в порядку статей 447, 448 ЦПК України у строки, передбачені статтею 449 ЦПК України рішення та дії приватного виконавця щодо підготовки до проведення торгів (оцінки майна, призначення оцінювача, звіт про оцінку майна тощо) в рамках виконавчого провадження № 6239065 , як наслідок, доводи щодо незгоди із оцінкою, іншими здійсненими виконавцем підготовчими для торгів діями та прийнятими рішеннями тощо не є підставою для визнання у позовному провадженні недійсними торгів та документів з оформлення результатів торгів.

В супереч вимог ст.ст.11,81 ЦПК України позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів на підтвердження порушення Порядку в ході проведення ДП «Сетам» електронних торгів, отже відсутні й підстави для визнання порушеними законних інтересів ОСОБА_1 при проведення торгів та встановленні результатів торгів.

Позовні вимоги фактично ґрунтуються на незгоді з діями приватного виконавця визначеними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не на порушенні норм Порядку з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушенні законних прав та інтересів ОСОБА_1 у результаті проведення торгів.

Тому судова колегія вважає, що правові підстави, які законодавчо встановлені для визнання оскаржуваних торгів недійсними відсутні.

Висновки суду про те, що приватним виконавцем звернуто стягнення на майно, вартість якого перевищує вартість майна набутого у спадщину спростовується даними звіту про оцінку від 05.01.2022 та оцінки висновку про ринкову вартість квартири ТОВ «Консалтинг-експерт І», за змістом яких вартість трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , станом на 05.01.2021 року складає 1 747 000,00 гривень (без ПДВ).(т.4 а.с. 2, т.6 а.с 75), зазначена квартира була реалізована за 1 764. 470 грн, що підтверджується даними Протоколу № 568928 ( т. 6 а.с.84).

Відповідно до висновку про ринкову вартість квартири ТОВ «Консалтинг-експерт І» вартість квартири за адресою АДРЕСА_3 , яку позивач набув у спадщину дорівнює 1770000 грн (т.6 а.с. 62 - 63).

Інших доказів вартості спадкового майна позивач суду не надав.

Зазначене вище дає підстави для висновку про доведеність доводів апеляційної скарги щодо неповного встановлення судом обставин у справі та помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. («Проніна проти України», № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини зазначеного у рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 № 303А, п. 2958 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з вищезазначених підстав, судова колегія не надає оцінку іншим доводам апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

За змістом ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд ухвалює нове рішення, це суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1488.60 грн за розгляд апеляційної скарги у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В суді апеляційної інстанції на підтвердження витрат на правничу допомогу адвокатом Івановою Н.О. надано: копія ордеру від 12.08.2024, копія договору № 22 07/24 від 22.07.2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги, копія платіжної інструкції від 23.07.2024 про сплату за послуги за цим договором; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № ОУ 031072024 від 31.07.2024 ( т. 6 а.с. 174 180).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ОСОБА_2 в суді послуг з надання правової допомоги від адвоката Іванової Н.О. апеляційній інстанції.

Заперечень проти заявленого апелянтом розміру судових витрат з боку позивача не надійшло, тому з урахуванням категорії та рівня складності справи, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, судова колегія доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст. 376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 червня 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення .

У задоволенні позову ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений в суді апеляційної інстанції у розмірі 1488 (одну тисячу чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок та 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядкубезпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 січня 2025 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук