Ухвала

від 27.01.2025 по справі 199/936/25

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/936/25

(2-з/199/31/25)

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 січня 2025 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О., розглянувши заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову, поданого заступником керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави, в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про витребування земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави, в особі Кальчицької сільської ради Донецької області звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про витребування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 04340721, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2, 000 га. з кадастровим номером 1421784400:04:000:1431 для ведення особистого селянського господарства на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області. Позов обґрунтовано порушенням порядку виділення земельної ділянки у власність відповідачу.

Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1421784400:04:000:1431, що розташована на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області, власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , заборонивши останньому розпоряджатись цією земельною ділянкою, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ та об`єднання.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та шляхом заборони вчиняти певні дії.

Як роз`яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1421784400:04:000:1431, що розташована на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області, власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), оскільки у випадку вчинення відповідних дій існує ризик виникнення труднощів щодо виконання рішення суду в разі задоволення позову стосовно цього майна.

Зазначений вид забезпечення позову відповідає вимогам ст.150 ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами та гарантує виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Оскільки згідно із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, накладення арешту на спірне майно не порушує прав володіння та користування вказаним майном і такий захід забезпечення підлягає скасуванню у разі відмови позивачу в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.149-153,260 ЦПК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1421784400:04:000:1431, що розташована на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області, власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ).

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , розпоряджатись земельною ділянкою площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1421784400:04:000:1431, що розташована на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ та об`єднання.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня постановлення ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя А.О. Кошля

27.01.2025