Рішення

від 27.01.2025 по справі 208/11371/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 208/11371/24

Провадження № 2/209/380/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корнєєвої І.В.,

за участі секретаря Циганок А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у розмірі 28642,00 грн., з яких 10000,00 грн. - сума основної заборгованості, 1000,00 грн. - заборгованість за комісією, 12642,00 грн. - сума заборгованості за процентами та 5000,00 грн. - заборгованість зі штрафів. Крім того, просить стягнути понесені судові витрати, які складаються з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 8000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 27.04.2024 року між позивачем та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 009744228. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором, проте відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 28642,00 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1000,00 грн. заборгованість за комісією, 12642,00 грн. заборгованість за процентами та 5000,00 грн. заборгованість зі штрафів. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.10.2024 року позовна заява з додатками була передана за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26.11.2024 року позовну заяву залишено без руху.

06.12.2024року буловідкрито провадженняу вказанійцивільній справіі призначеноїї досудового розглядуза правиламиспрощеного позовногопровадження.Крім того,витребувано уАкціонерного товариства «Універсалбанк»: повні реквізити картки НОМЕР_1 з зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові власника цієї картки; інформацію чи було зараховано 27.04.2024 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія: НОМЕР_3 виданий: Дніпровським РО Дніпродзержинська 20.02.2028) на картку НОМЕР_1 - 10000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, відзив не подала, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, була повідомлена належним чином.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.01.2025 року розгляд справи відкладено до 11.00 год. 27 січня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, відзив не подала, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, була повідомлена належним чином.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2024року міжпозивачем тавідповідачем укладенодоговір кредитноїлінії №009744228,на підставічого накартковий рахуноквідповідача № НОМЕР_1 було перераховано10000,00грн.27.04.2024року о13:55год., що підтверджується паспортом споживчого кредиту, публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору, інформаційними довідками (а.с. 15-19).

24.06.2024 року за вих. № 00-9744228/31 позивач на адресу відповідача направляв вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с. 26).

На теперішній час, відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконує та станом на станом на22.07.2024року має заборгованість перед позивачем у розмірі 28642,00 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1000,00 грн. заборгованість за комісією, 12642,00 грн. заборгованість за процентами та 5000,00 грн. заборгованість зі штрафів, згідно з наданими позивачем розрахунками (а.с. 27).

Згідно відповіді банку № БТ/8242 від 23.12.2024 року на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 92), на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 27.04.2024 року о 13.55 годині надійшов платіж у розмірі 10000,00 грн.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 вказаного Законуелектронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України Про електронну комерцію передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України Про електронний цифровий підпис.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20.

Згідно ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем суду не надано будь-яких доказів того, що вищевказаний номер телефону їй не належить, тому слід прийняти до уваги твердження позивача, що вищевказаний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролів-ідентифікаторів, який було надіслано первісним кредиторам на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця. Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

ОСОБА_1 , будучи обізнаною з умовами кредитування, свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню за тілом кредиту, комісією та процентами на користь позивача, який набув право вимоги первинного кредитора згідно з договором факторингу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ТОВ «Макс Кредит», а саме договір факторингу, укладений між первісним кредитором та ТОВ «Макс Кредит» у встановленому порядку недійсний не визнані, тобто в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Як вбачається із змісту кредитного договору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ч.ч. 1, 13ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п. 1 ч. 3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Враховуючи, що позивач надав договір № 19/02-МК про надання юридичної (правничої) допомоги від 19.02.2024 року, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на юридичну (правничу) допомогу, акт приймання- передачі від 07.10.2024 року (а.с. 20-25), враховуючи складність справи та співмірність заявлених вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 8000,00 грн.

Відповіднодо п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам. Таким чином, суд приходить до висновку наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, зобов`язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості підтверджена документально, тому підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідност. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати у справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86 корп. «Е», код ЄДРПОУ 42806643) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" заборгованість за кредитним договором № 009744228 від 27.04.2024 року станому розмірі 28642 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок дві) грн. 00 коп., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1000,00 грн. заборгованість за комісією, 12642,00 грн. заборгованість за процентами та 5000,00 грн. заборгованість зі штрафів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" витрати на юридичну (правничу) допомогу у розмірі 8000(вісімтисяч)грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочнерішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених цим Кодексом, не поданізаява про переглядзаочного рішення абоапеляційнаскарга, абоякщо рішення залишенов силізарезультатами апеляційного розгляду справи.

СуддяІ.В. Корнєєва