Рішення

від 27.01.2025 по справі 212/12479/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/12479/24

2/212/1029/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Д.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що ТОВ «Лінеура Україна» є фінансовою установою, з якою 14.08.2023 року ОСОБА_1 уклала електронний договір № 3897175 про надання споживчого кредиту на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», розміщених на сайті, за яким відповідач отримав кредит в сумі 5200 грн. на 360 днів до 08.08.2024 року шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача зі сплатою ним відсотків за користування кредитом. Відповідач не здійснював оплат. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 3897175, про що відповідача було повідомлено. Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 3897175 становить 37750,27грн., з яких: 5199,99 грн. тіло кредиту; 26310,28 грн. сума процентів за користування кредитом; 6240 грн. нараховані відсотки за 60 календарних днів. Також 31 серпня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7022572. За Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7500 грн. строком на 360 днів, на умовах зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Приймаючи умови Кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, розміщених на сайті ТОВ «Авентус Україна». 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, за яким ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 30186 грн., з яких 7500 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 13731 грн. сума боргу за відсотками, 8955 грн. нараховані відсотки за 60 календарних днів. Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 67936,27 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн., та 15000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 27 грудня 2024 року при відкритті провадження судом було визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Представник позивача, Городніщева Є.О., у позовній заяві просила суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи повідомленою про наявність позову ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до неї про стягнення заборгованості, своїм правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Судом було встановлено, що 14.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3897175, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 5200 грн. строком на 360 днів, за яким нараховується загальні відсотки в розмірі 2% на добу, що підтверджується договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3897175, паспортом споживчого кредиту.

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 14.08.2023 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між ним та ТОВ «Лінеура Україна» такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно відповіді ТОВ «Універсальні платіжні рішення» грошові кошти в сумі 5200 грн. було перераховано 14 серпня 2023 року на картку НОМЕР_1 .

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-241230/1079-БТ від 31.12.2024 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 14.08.2023 р. здійснено переказ коштів на суму 5200 грн. Інформація про платника відсутня.

За умовами п. 1.2 кредитного договору № 3897175 від 14.08.2023 року, укладеного ТОВ «Лінеура Україна» із ОСОБА_1 вбачається, що сума кредиту складає 5200 грн.

Згідно п. 1.3 кредитного договору строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Згідно п. 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Згідно п. 1.6.1 кредитного договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає за стандартною ставкою 42640 грн.

Судом також було встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 3897175, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру Боржників та витягом з такого реєстру боржників, де вказано, що заборгованість відповідача становить 31510,27 грн., з яких 5199,99 тіло кредиту, 26310,28 грн. проценти за користування кредитом.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором кредитування № 3897175 від 14.08.2023 року, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що з 24.05.2024 року по 22.07.2024 року у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, останньому були нараховані відсотки в загальному розмірі 6240 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в загальному розмірі 37750,27 грн., яку наразі відповідач повинен сплатити на користь позивача.

Також судом було встановлено, що 31 серпня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7022572.

Згідно п. 1.3 кредитного договору № 7022572 сума кредиту (загальний розмір ) складає 7500 грн.

Згідно п. 1.4 кредитного договору № 7022572 строк кредиту становить 360 днів.

Згідно п. 1.5.1 кредитного договору № 7022572 стандартна процента ставка становить 1,99% в день, та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п. 1.4 цього Договору.

Згідно п. 1.8.1 кредитного договору № 7022572 орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладання договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 61230 грн.

Згідно відповіді ТОВ «Пайкейк Україна» №20240612-2а від 12.06.2024 року грошові кошти в сумі 7500 грн. було перераховано 31 серпня 2023 року на картку НОМЕР_1 .

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-241230/1079-БТ від 31.12.2024 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 31.08.2023 р. здійснено переказ коштів на суму 7500 грн. Інформація про платника відсутня.

Судом також було встановлено, що 27.05.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, за яким ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 21231 грн., з яких 7500 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості та 13731 грн. сума боргу за відсотками.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за кредитним договором укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в загальному розмірі 21231 грн.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Також з наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що з 27 травня 2024 року по 25 липня 2024 року у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, останній були нараховані відсотки в загальному розмірі 8955 грн.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в загальному розмірі 30186 грн., яку наразі відповідач повинна сплатити на користь позивача.

Таким чином матеріалами справи було підтвердженого, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» становить 67936,27 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. підтверджуються: договором № 10/12-2024 від 10.12.2024 р. про надання правничої допомоги адвокатом Городніщевою Є.О.; заявкою №5967 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024; актом №5967 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.12.2024 року на загальну суму 15000 грн.; рахунком на оплату №5967-20/12-2024 від 20.12.2024 року.

Суд зауважує, що відповідно акту №5967 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.12.2024 року згідно договору №17/07-2024 від 17 липня 2024 року, та відповідно рахунку на оплату № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, вартість представництва інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором №3897175 від 14.08.2023, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , та за кредитним договором №7022572 від 31.08.2023, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в тому числі участь у судових засіданнях становить 1760 грн. за 2 години. Розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором проводився у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи. Тому вказані витрати не підтверджено. Внаслідок цього суд не знаходить підстав для їх відшкодування.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру.

Враховуючи, що суд задовольнив заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», то витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 13240 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість в розмірі 67936 ( шістдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять шість ) грн. 27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 13240 грн.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 27 січня 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня 15 офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Козлов